Особистість у творах Спиридона Черкасенко

Час од часу стає сміливішим Павлуша. Спочатку за допомогою діда хоче перевчити Захарка, щоб той не палив тютюн. Потім, V степу, пересилюючи страх, виймає палички-помітки жайворонячих гніздечок, щоб хлопці не знайшли пташиних яєць.

Мабуть, у серце Павлика автор вкладає велику душу Вчителя, недарма ж доброта маленького горбаня зупиняє гнів діда на озвірілого розбишаку, розтоплює черстве, холодне серце Захарка.

Письменник Спиридон Черкасенко вчить і нас, читачів, вміти прощати й вірити в добро. Душевна краса, доброта Павлика, щедрість на ласку і приязнь перевертають й душу кривдника малого горбаня. Двоє дітей потягнулися одне до одного, розкрилися назустріч характери. «Ось що робить віра в добро», — каже своїм оповіданням автор Спиридон Черкасе

Висновок

Охоплюючи поглядом зроблене С. Черкасенком протягом неповних чотирьох десяткiв рокiв, можна лише подивуватись його працьовитостi, заповзятостi i практично невичерпнiй творчiй енергiї. Прийшовши в драматургiю на зламi естетичних епох, вiн, щиро перейнявшись iдеєю "європеїзацiї" нацiонального мистецтва, намагався внести свiй посильний вклад у процес оновлення художнього мислення, що виявилось у наполегливому i цiлеспрямованому розсуваннi естетикостильових обрiїв.

Бодай побiжне знайомство з його драматургiчним доробком переконує, що проникнення в авторський задум неможливе без врахування трансцедентного, не зумовленого повсякденним досвiдом, осягнення розглядуваних явищ i проблем. Пiдносячись над поточним моментом iсторiї, С. Черкасенко, як i кожен справжнiй митець, гостро вiдчував її рух на значних часових вiдстанях i намагався зазирнути у "пiдтекст" подiй, вловити зв''язки мiж рiзнопланними i вiддаленими одне вiд одного у часi i просторi явищами, щоб зображаючи життя, вiдтворити поряд з безпосередньо вiдчутними його ознаками i явица "потенцiйної дiйсностi". Iншими словами, вiн не стiльки фiксував дiйснiсть, скiльки моделював її можливi прояви, прагнучи виявити саму сутнiсть процесiв, вивiльнивши їхню енергiю зпiд непроникної для пересiчного погляду емпiричної оболонки. Багатозначна, в рiзнi сторони розгалужена образнiсть, що включає в себе найновiшi для своєї культурної доби засоби виразностi i мiфологiю фольклору, розкрита, майже простодушна, поетична iнтонацiя i вражаючi уяву своєю всеохопнiстю соцiокультурнi i iсторичнi реалiї, роблять мистецтво Черкасенкадраматурга збудливоактуальним не тiльки для обмеженого промiжку часу, а й у широкiй iсторичнiй перспективi. Художнiй свiт, створений С. Черкасенком, попри всi розбiжностi iдейнохудожнiх завдань, яким вiдповiдають його окремi твори, вiдзначається, насамперед, наявнiстю певного iндивiдуального начала i водночас є свiдченням плiдностi прагнень спростувати мiф про "генетичну" обмеженiсть нацiональної драматургiї. Однак, долаючи свiй письменницький шлях, Черкасенко-драматург прагнув не тiльки власного об'єктивного "прочитання" свiту, а й домагався утвердження в суспiльнiй свiдомостi апрiорного права творчої особистостi на самобутню, нiким i нiчим не регламентовану манеру письма.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Дем’янівська Л. Художні пошуки в українській драматургії початку ХХ ст. (символічна драма С. Черкасенка і О. Олеся)//Українська література. Матеріали І конгресу Міжнародної асоціації україністів. Київ: Обереги, 1995. – с. 133-151.
2. Драматургiя Спиридона Черкасенка на сценi народного театру //    Народна творчiсть та етнографiя. 1998. № 4. С. 7478.
3. З епiстолярiї С. Черкасенка: [До iсторiї написання трагедiї "Про що    тирса шелестiла..."] // Київська старовина. 1996. № 23 (березеньквiтень). С. 100
4. Знахiдки на узбiччi пам''ятi: (Драматургiчна творчiсть Спиридона    Черкасенка в оцiнцi сучасникiв) // Київ. 1998. № 78. С. 146
5. Л. Курбас i С. Черкасенко // Український театр. 1997. № 6. С.2021.4. Майже казкова iсторiя драматичної казки // Вiтчизна. 1998.    №34. С. 131
6. Листи Спиридона Черкасенка до Миколи Вороного: [Передмова, публiкацiя i коментарi Т. Жицької] // Сучаснiсть. 1993. № 5 (травень) .     С. 146
7. Малютіна М.П. Полілог-очікування у ранній драматургії Спиридона Черкасенка // Наукові записки. Сер. Філологічні науки: літературознавство. Кіровоград, 2003. — Вип. 50. — 188–194.
8. Мишанич О. В безмежжі зим і чужини..: Повернення Спиридона Черкасенка // Черкасенко. Твори: у 2 т. — К., 1991. Т.1. — С.26
9. Мороз Л. Про символіку в українській драматургії // Сучасність. — 1993. — №4. — С.101.
10. Черкасенко С. Твори: У 2 т. — К., 1991. — Т.1. — С.355