Особливості вивчення ліричних творів на уроках української літератури

Є і свій мінус: підліток швидко конструює схему-шаблон аналізу і підходить до характеристики твору шаблонно, однотипно, втрачаючи зрештою інтерес до художньої літератури взагалі. Тому завдання вчителя — не допустити шаблонного причитування художнього твору.

У старших підлітків іноді спостерігається роздвоєння їхнього душевного життя: на уроці він повторює судження про літературний твір, почерпнуті з підручника чи від учителя, але його думка і почуття далекі від проголошеного ним у класі.

Г. Токань звертає увагу на необхідність уникнення конформізму, сліпого наслідування чужих ідей і допоможіть підліткам самоутвердитися завдяки виявам власного розмислу і чуття.

Старший підліток формує зразки поведінки з окремих людей - дорослих та однолітків, а також з кіногероїв, літературних персонажів або ж із власно створених образів. Таким же чином дитина ставиться до літературних героїв та їхніх стосунків: якщо вони не збігаються з її взірцями, то можуть викликати обурення та кпини. Психологи помітили, що саме в цьому віці діти починають цікавитися станом суспільства, в якому живуть, державним ладом, створюють свої моделі правильних суспільних устроїв.

Учителеві слід зважати на явище, яке в науці називають «підліткова субкультура», делікатно й ненав'язливо впливати на її формування у свідомості конкретної дитини, «знімати» в процесі аналізу художнього твору її обмежений, замкнений характер.

Старший підліток опановує психологічний простір власного «Я». Його цікавить проблема простору взагалі, він хоче знати його загальні ознаки. Г.Абрамова пише: «Здається, що саме ця необхідність штовхає дітей на будування куренів, наметів, хаток, усіляких прихистків. Замкненість, кордони - ось властивість захищеного простору».Підліток «експериментує над власним «Я» і соціальними відносинами, щоб дослідити міцність їхніх кордонів».  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2  Поетичні твори Лесі Українки та методика їх вивчення у 6,8 класах

На уроках української літератури у 6 класі вивчають такі твори Лесі Українки, як «Мрії», «Як дитинкою бувало..», «Тиша морська», «Співець». Що  стосується 8 класу учні знайомляться з творами: «Давня весна», «Ви щасливі, пречистії зорі», «Хотіла б я піснею стати», «Давня казка». Більшість творів – поезії, лише у 8 класі знайомляться з поемою.

Тому, працюючи над віршем, не слід забувати, що об'єкт аналізу — поетичний твір. У нього особлива форма, що зумовлює використання специфічних прийомів роботи над ним. Йому притаманні більша, ніж в оповіданнях, образність, своєрідна синтаксична будова речень, лаконічне змалювання образів. Це змушує вчителя бути особливо пильним до пояснень окремих слів і виразів, тлумачення смислу речень.  і інші поетичні твори, сюжетні вірші не позбавлені емоційного авторського ставлення до героя поезії чи об'єкта зображення. Позиція автора у відношенні до описуваних подій наявна в кожному епічному вірші. Вона виявляється в осуді чи схваленні дій героїв. На неї слід орієнтуватися у визначенні провідної думки твору.

Методами навчання та формами організації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-8 класів можуть бути такі: бесіда за змістом творів Лесі Українки, бесіда з елементами лекції, бесіда з елементами диспуту, «оживлення» тексту твору письменниці, заочна подорож сторінками поезій, конкурс знавців життя і творчості Лариси Петрівни Косач-Квітки, інсценізація її творів, виразне читання віршів. 

Під час вивчення біографії Лесі Українки, її поезій «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська» у 6 класі з українською мовою навчання цікавим буде для учнів розгадування кросворду та робота в парах: «Майстри слова», «Юні художники», «Юні фольклористи», «Юні літературознавці», а також гра «Мікрофон». Окрім того, можна провести урок-подорож, урок-роздум із використанням «мозкового штурму», «оживленням» тексту, із повідомленням групи «Літературний ексклюзив» про цікаві факти з біографії письменниці. Учителі мають зосередити увагу учнів на дитинстві поетеси, ролі родини у її вихованні, передати школярам той неповторний світ дитинства, який відображають вищевказані вірші, а також розкрити образ мужньої, сильної духом дівчинки, охарактеризувавши її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство, упевненість, розвинену увагу так, щоб у дітей виникло беззаперечне бажання братии приклад з маленької Лариси.

У 8 класі під час вивчення творів Лесі Українки досить ефективними будуть уроки із застосуванням методики критичного мислення за такою структурою: І етап – евокація («мозковий штурм»; робота в парах, робота в групах); ІІ етап – осмислення (аналіз поезій); ІІІ етап – рефлексія. Для уроку такого типу вчителю слід підготувати проблемні питання, завдання для роботи в групах, у парах. 

Під час роботи над змістом поезій «Ви щасливі, пречистії зорі», «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати» у 8 класі з українською мовою навчання та поезій «Красо України, Подолля!», «Скрізь плач і стогін, і ридання» у 8 класі з російською мовою навчання педагогам необхідно звернути особливу увагу на мужність і силу духу авторки, на потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрію і дійсність як провідні мотиви, художнє втілення високого патріотизму Лесі Українки, роль її творчості в розвитку української літератури.

При розгляді поеми Лесі Українки «Давня казка», яка вивчається у 8 класах з українською і російською мовами навчання, також доцільно застосувати методику критичного мислення, а окрім того, метод проектної діяльності – запропонувати учням здійснити аналіз твору чи характеристику образів за самостійно складеними проектами. Поряд із цим можна запропонувати учням провести «Брейн-ринг», під час якого вони об’єднуються в дві групи – «цитатників» і «аналітиків», що дають завдання одна одній за планом характеристики образів поеми Бертольда і Поета. «Цитатники» за певний проміжок часу повинні знайти хоча б одну відповідну цитату, а «аналітики» за запропонованою цитатою – визначити, яку рису вдачі героя вона підтверджує. Учитель має провести урок так, щоб восьмикласники усвідомили ідею поеми – вільна творчість, вільнолюбство людини; щоб визначили провідні мотиви та проблеми твору – роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності.

У популяризації творчості великої письменниці важлива роль відводиться масовій позакласній роботі, зокрема, таким ефективним формам, як літературні вечори, цикли вечорів поезії, літературні години, тематичні огляди. Цикли вечорів поезії, наприклад, можна провести за темами: «Громадсько-політична лірика Лесі Українки», «Сатирична поезія», «Пейзажна лірика», «Інтимна лірика». Для цього можна вибрати й окремі твори Лесі Українки, наприклад: «Давня казка», «Осіння казка», «Лісова пісня». При проведенні масових заходів треба звернути увагу на широке розкриття таких важливих тем, як «Життя і творчість Лесі Українки», «Леся Українка в період першої російської революції», «Леся Українка – великий мислитель-революціонер» тощо.

Школярів мають зацікавити також теми, пов'язані з висвітленням діяльності Лесі Українки в різних літературних жанрах: «Леся Українка – лірик», «Леся Українка – драматург», «Леся Українка – літературний критик». Можна розглядати теми, що стосуються окремих творів поетеси, скажімо, «Поетична драма-феєрія «Лісова пісня». Бажано провести літературний вечір, щоб краще розкрити значення цього невмирущого твору, цієї незвичайної драми.

Особливе місце в популяризації творчості Лесі Українки та літератури про її життя і діяльність повинні посісти тематичні огляди її творів. Пропонуємо такі теми оглядів: «Поезія мужності і боротьби», «Леся Українка про обов'язок поета та завдання поезії», «Співець рідної природи», «Образ Лесі Українки в художній літературі», «Леся Українка і фольклор», «Образи і сюжети світової літератури в творчості Лесі Українки». 

 

ВИСНОВКИ

 

Твори Лесі Українки — явище феноменальне в українській літературі. За масштабом художнього мислення це явище рідкісне навіть в контексті найвищих досягнень світової літератури. І якби свого часу естетичні та громадянські імпульси цієї драматургії були органічно сприйняті і творчо освоєні українським національним театром, то досі б цей театр явив світові своє істинно мистецьке обличчя.

Одначе так сталося, що художня двоєдиність цього явища ще й понині не збулася і драматургія Лесі Українки насамперед належить поезії. В театрі ще по-справжньому її нема.

Це скарб, потоплений в океані причин.Рано чи пізно він буде піднятий зусиллями людей, здатних занурюватися на великі глибини і, не захлинувшись гіркотою історичної пам'яті, винести його на обшири сучасності в усьому блиску його непроминальної вартості.

Може, тільки І. Франко зрозумів це тоді, назвавши Лесю Українку «трохи чи не одиноким мужчиною па всю соборну Україну». В розумінні — трохи чи не єдиний. Але також і одинокий.

Народ реалізував себе в трьох геніях, котрі прийшли буквально один за одним — Шевченко, Франко, Леся Українка — і здійснили титанічну роботу духу, взаємно доповнюючи себе, надолуживши за багато віків і забезпечивши українській літературі майбутнє.

Починається XXІ століття. Театри інших народів пройшли вже різні етапи свого розвитку. Чехов і Піранделло. Дюрренматт і Гомбрович. Беккет, Іонеско, Бертольд Брехт. Шекспір в інтерпретації Стуруа і Мольєр в інтерпретації Любимова.

Тим часом і в кінці століття, як і на його початку, Леся Українка не прочитана у нас як драматург. Або прочитана дуже поверхово.

І як ми переконалися, доводячи гіпотезу роботи, її п’єси сповненні пошуку української національної ідеї та мети, бажання визначити українську ментальність та призначення.

Леся Українка була не тільки видатним драматургом, вона була істориком особливого дару. Дару історичної інтуїції.

Вона писала в трьох вимірах — у вимірі сучасних їй проблем, у глибину їх історичних аналогій і в перспективу їх проекцій на майбутнє.

Як це було можливо — то вже четвертий вимір. Вимір її геніальності.

Леся Українка була великим Будівничим нашого національного духу.

Вона — з тих майстрів, що роблять все — «і підмурівки, і кутки, й остої».

Вона була потужним трансформатором світової культури на рідному ґрунті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДЖЕРЕЛА

1.Бандура О. Вивчення художнього  твору // Українська література в  загальноосвітній школі. - 2003. - № 1. - С. 2- 8.

2.Кирилюк Є. Шевченко Т.Г.: Життя і творчість.- К., 1959.

3.Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка: Сучасна інтерпретація: Посібник для вчителя. - К., 1998.

4.Кониський О. Тарас Шевченко-Грушевський: Хроніка його життя.- К., 1991.

5. Пасічник Є.А. Українська  література в школі. - К., 1983. - 319 с.

6. Пелипейко І.А. Вивчення ліричних творів у 9-11 класах. - к., 1992. - 141 с.

7.Степанидин Б. Давня українська література в школі. - К., 2000. - 504 с.

8.Фролова К.П. Аналіз художнього твору - К., 1983. - 119 с.

рок № 15 

9.Активные формы преподавания литературы: Лекции и семинары на уроках в ст. классах / Р. И. Альбеткова и др. – М.: Просвещение, 1991. – 175 с.

10.Бандура О. М. Міжпредметні зв’язки в процесі вивчення української літератури. – К.: Рад. школа, 1984. – 166 с.

11. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф.Ф. Бесіди з молодими словесниками про уроки літератури в 5 і 6 класах. – К.: Рад. школа, 1967. – 264 с.

12. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Майстерність учителя-словесника. – К.: Рад. школа, 1963. – 188 с.

13. Волошина Н.Й., Бандура О.М. Шляхи аналізу художніх творів // Українська література в загальноосвітній школі. — К., 2003. — № 6.

14. Гаврилов П.Т. Оглядові теми на уроках української літератури в старших класах: Посібник для вчителів. – К.: Рад. школа, 1980. – 126 с.

15. Горб О.А. Чи потрібні сучасній школі нетрадиційні уроки літератури? // Рідна школа.– 2000. – №7 - С.50-52.

16. Горб О.А. Форма уроку як засіб його ефективності (уроки з неусталеною структурою) // Матеріали Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції (17-18 листопада 1999 р.). – К.: Знання, 2000. – С.141-146.

17. Горб О.А. Нові підходи до вивчення індивідуального стилю письменника // Матеріали науково-практичної конференції (27-29 травня 1996 року). – Мелітополь-Київ, 1996. – С.22-23.

18. Демчук О. Програма спецкурсу для старшокласників «Види аналізу художніх текстів» // Українська мова і література в середній школі, ліцеях та гімназіях. — 2003. — № 4.

19. Куцевол О. Творча сутність професійної діяльності вчителя літератури // Дивослово. – 2006. - №5.

20. Методика викладання української літератури: для студентів спеціальності «Українська мова і література» / Укл. Є.Пасічник. – К., 1984. – 24 с.