Використання архаїзмів у сучасній українській мові

Окрему підгрупу становлять слова на позначення національної належності: жид, жидівка, кацап, лях, моголи, русичі, турчин, хохол, черкес та ін.;

військова лексика: воєвода, гайдамак, гаківниця, дружина, запорожець, козак, легіон, ратище, соцький. Засвідчено також лексеми на позначення реалій старовинного військового спорядження: збруя, меч, ратище, спис, шолом і  кілька назв на означення реалій старого  флоту: байдак, галера, чайка;

соціально-економічна лексика, що включає слова на позначення осіб, пов'язаних з певним родом занять: бурлака, ватажник, ворожка, гречкосій, знахарка, каламар, карбівничий, книгар, книжник, орандар, орандарка, орарь, піїт, трубадур, характерник, шинкар, шинкарка та ін. Сюди долучаємо підгрупу слів на позначення одиниць виміру та ваги (аршин, верста, віз, відро, ґрунт, миля, міліон, пуд, фунт, упруг), а також  ряд лексем на означення старовинних  монет, грошових одиниць: гріш, гривня, дукат, злато, злото, золотий, золото, копа, півкопи, таляр, червінець, шаг, шажок, шеляг; 4) лексика на означення реалій соціального та індивідуального  побуту, зокрема: назви будівель, споруд: кишло, куща, палата, світлиця, харем, храм, храмина, чертоги; назви громадських  закладів: корчма, оранда, шинок; назви  службових приміщень: острог, хурдиґа; назви предметів одягу, взуття: жупан, запаска, кирея, свита, сіряк, онуча, плахта; назви страв та напоїв: кав'яр, куліш, мед, оковита, опріснок та ін²¹.

Розглянута  застаріла лексика різна за розвитком  семантики. Одні лексеми розширили  її, інші - звузили. Це засвідчують різні  напрямки еволюційних процесів у  становленні того чи іншого значення слова. Тому хронологічно маркована  лексика має значні потенційні стилістичні  можливості, що реалізуються у взаємодії  цих лексем із загальновживаними  словами на фонемному, лексичному та функціональному рівнях. Архаїзми в  художньому тексті перебувають у  більш актуальній стилістичній позиції, ніж історизми, оскільки на тлі своїх  нейтральних синонімів їхня незвичність, експресивність здаються виразнішими. Можливість використання цієї групи  лексики у переносному значенні і в системі тропів підсилює їхній  стилістичний потенціал. Архаїзми у  художньому творі є засобом створення  патетики, а також комічного і  сатиричного ефектів.

З погляду походження аналізована лексика різноманітна. Її основу складають власне слов'янські лексеми, частина яких бере початок  з епохи спільнослов'янської мовної єдності, частина - старослов'янського походження, частина виникла на спільносхіднослов'янському мовному rрунті ще в епоху Київської  Русі, частина ж - пізнішого (власне українського) походження. Серед досліджуваних  лексем багато запозичень з російської, польської та тюркських мов, що пояснюємо  тісними геополітичними контактами українців із сусідніми народами.

Висновки

Застарілими слова  стають внаслідок постійного процесу  старіння, архаїзації якоїсь частини  словникового складу.

Склад застарілої лексики неоднорідний. Насамперед у  ньому розрізняють слова за ступенем їх архаїзації. Одну групу застарілих слів становлять ті, що зовсім вийшли з  мовного вжитку і не побутують  у сучасній українській мові: братана - дочка брата; гудець - музикант…  Ці слова незрозумілі носіям мови без відповідних пояснень і довідок.

До іншої  групи застарілої лексики належать слова, що в сучасній українській  мові вживаються рідко, наприклад: боярин, воістину, мушкет… Ці слова здебільшого  зрозумілі носіям української мови.

Одні слова  переходять з активної лексики до пасивної у зв'язку з тим, що зникають з побуту й життя людського  суспільства позначувані ними предмети, події, явища. Тут діють позамовні  фактори. Цю групу застарілих слів називають  матеріальними архаїзмами - інша назва, якою ми будемо користуватись - історизми (чернь, тисячник, осаул, ратище, чинш…).

Інші слова  переходять з активного словника у пасивний через витіснення їх рівнозначними  словами, що з тих чи інших причин виявилися більш прийнятливими  для називання тих самих явищ, подій, предметів… Процес цей зумовлений дією внутрішніх факторів мови. Це є  стилістичні архаїзми (або власне архаїзми: зигзиця - зозуля, ректи - говорити, рать - військо…)²².

Стилістичні архаїзми можна поділити на лексичні, тобто  такі, до яких є сучасні синоніми (десниця - права рука; перст - палець), і на семантичні - слова, в яких поряд  з активно вживаними в сучасній українській мові значеннями є значення застарілі (колода - 1) великий кусок  зрубаного дерева; 2) (заст.) вулик; живіт - 1) частина тіла; 2) (заст.) життя.

Архаїзми, введені  авторами до словників, стилістично  різнорідні та виконують різні стилістичні  функції, які тісно пов'язані зі стилістичною забарвленістю цих  слів.

Часто архаїчне значення слів набуває в сучасній українській мові новацій, що дає  їй змогу виразити нові поняття сучасної дійсності й ожити заново, одержавши  нову сполучуваність і нові зв'язки у мові.

З появою нових  значень застарілі архаїчні значення слова можуть надавати слову нової  емоційної або нової функціонально-стильової  забарвленості. Тоді вживання архаїчних  форм слова у мові зумовлене не тільки семантичною, а й стилістичною парадигматикою.

Можливість  використання архаїчних слів залежить від їх експресивності, внаслідок  рідшої вживаності вони вносять у  мову деяку незвичайність, виразність, дозволяють подати нові тлумачення слова.

Головною причиною звернення авторів до архаїчного значення слів, або архаїчних форм зумовлено здатністю цих слів набувати у контексті мовленнєвої  стилістичної забарвленості, а також  здатність сполучатися у деяких випадках з нейтральними лексемами  різних функціональних стилів.

Це викликає певний стилістичний ефект, внаслідок  того що їх стилістична забарвленість  у синтагматичному плані не збігається зі стилістичним забарвленням у плані  парадигматики, тобто в мовленні вони мають зовсім інше стилістичне  значення.

У випадках використання архаїчного значення слів з метафоричним переосмисленням вони служать для  реалізації таких рис наукового  стилю як зрозумілість. Головне завдання таких слів -- пояснити семантику  слів користувачам словників²³.

Спісок літератури

1. Білецький А.О. про мову і мовознавство - К.: "Артек", 1996.

2. Гнатюк М. Бійтесь заглядати у словник: Тенденції і перспективи вітчизняного словникарства //КК+, 2002. - №3.

3. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови .- Харків: Фоліо, 2007.- С.298

4. Кочерган М.П. Мовознавство - К.: Видавничий центр "Академія", 2001

5. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2001

6.  Сучасна українська мова. Підручник/ за ред. Пономарева О.Д. К: «Либідь», 1997, - 400 с.

7. Словарь української мови / Упоряд. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. - К., 1907-1909. - Т. 1-4.

8. Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 40000 слів) / Ред. В.С. Калашника. - ( 2 вид.) - Х.: Прапор, 2004.- 992 с.

9. Цілуйко К. К. Мовознавство в Харківському університеті (1805-1955) // Укр мова в шк. - 1955. - № 6. - С. 31-36.

10. Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. - Харків: Основа, 1993. - 176 с.

11. Гайдуков Л.Ф. , Кружинський В.Ю. “Історія України: Посібник для старшокласників та абітурієнтів” Київ “Либідь” 1999

12.  "Мова в нашому житті" - В.М.Русанівський

13.  Д.І.Дорошенко “Нарис історії України” Львів “Світ”. 2001

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АРХАЇЗМИ У  СЛОВНИКУ О. ІВЧЕНКА

1. ВЕРТОГРАД, -у, ч., книжн., заст. Сад.

2. ГУДЕЦЬ, -дця, ч., заст. Музикант.

3. ГРАД, -а, ч., уроч. Місто.

4. ЛАНІТИ, -іт, мн. (одн. ланіта, -и, ж.), книжн., заст., поет. Щоки.

5. ПЕРСА, рідко ПЕРСИ, -ів, мн. 1. Жіночі  груди. 2. рідко. Те саме, що груди  1. // Передня частина тулуба коня  від кінця шиї до початку  ніг.

6. ПЕРСТ, -а, ч., уроч., заст. Палець руки.

7. ПРАВИЦЯ¹, -і, ж. Права рука; прот. лівиця, ліва рука.

8. ПРЯ, -і, ж., заст., книжн. 1. Спір, змагання. 2. Боротьба, бій, борня. ** Ставати  на прю - вступати в боротьбу  з ким-, чим-небудь.

9. РЕТЯЗЬ, -я, ч., заст. Ланцюг. // тільки  мн. Кайдани. // діал. Залізний засув. ** Увірвався ретязь - кінчилось терпіння

10. ШАЛ, -у, ч. 1. Стан надмірного збудження,  хвилювання. // Стан виявлення великого  і сильного почуття. 2. чого і  без додатка. Надзвичайна сила  вияву чогось (перев. про явища  природи, стихійні явища).С.525

Гайдуков  Л.Ф. , Кружинський В.Ю. “Історія України: Посібник для старшокласників та абітурієнтів” Київ “Либідь” 1999

2. "Мова в нашому житті" - В.М.Русанівський

3. Д.І.Дорошенко “Нарис історії  України” Львів “Світ”. 2001

4. " Газета “Українська мова  та література” Число 17(129), Травень  1999.

¹ Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2001.

² Гайдуков Л.Ф. , Кружинський В.Ю. “Історія України: Посібник для старшокласників та абітурієнтів” Київ “Либідь” 1999

³ Д.І.Дорошенко “Нарис історії України” Львів “Світ”. 2001

⁴ "Мова в нашому житті" - В.М.Русанівський

⁵ Д.І.Дорошенко “Нарис історії України” Львів “Світ”. 2001

⁶ Цілуйко К. К. Мовознавство в Харківському університеті (1805-1955) // Укр мова в шк. - 1955. - № 6

⁷ Кочерган М.П. Мовознавство - К.: Видавничий центр "Академія", 2001

⁸ Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2001.

⁹ Білецький А.О. про мову і мовознавство - К.: "Артек", 1996

¹⁰ Цілуйко К. К. Мовознавство в Харківському університеті (1805-1955) // Укр мова в шк. - 1955. - № 6.

¹¹ Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. - Харків: Основа, 1993.

¹² Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2001.

¹³ Сучасна українська мова. Підручник/ за ред. Пономарева О.Д. К: «Либідь», 1997,

¹⁴ Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. - Харків: Основа, 1993.

¹⁵ Кочерган М.П. Мовознавство - К.: Видавничий центр "Академія", 2001

¹⁶ Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 40000 слів) / Ред. В.С. Калашника. - ( 2 вид.) - Х.: Прапор, 2004.

¹⁷ Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 40000 слів) / Ред. В.С. Калашника. - ( 2 вид.) - Х.: Прапор, 2004.

¹⁸ Цілуйко К. К. Мовознавство в Харківському університеті (1805-1955) // Укр мова в шк. - 1955. - № 6

¹⁹ Кочерган М.П. Мовознавство - К.: Видавничий центр "Академія", 2001

²⁰ Словарь української мови / Упоряд. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. - К., 1907-1909.

²¹ Івченко А.О. Тлумачний словник української мови .- Харків: Фоліо, 2007.

²² Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 40000 слів) / Ред. В.С. Калашника. - ( 2 вид.) - Х.: Прапор, 2004.

²³ Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. - Харків: Основа, 1993.