Діалектична логіка як філософський метод пізнання

 

Часткові (спеціальні) методи дослідження використовуються тільки в одній галузі наукових знань  або їх застосування обмежується  кількома вузькими областями знань. Це методи хімії і фізики, біології і математики, методи металообробки і будівельної галузі. Наприклад у математиці використовується метод математичної індукції, у космології – метод радіоактивного розпаду, в економіці – метод економічного аналізу, економічної статистики тощо.

Зокрема в майбутній  дисертації автора буде застосовуватись  коефіцієнтний метод для вимірювання  міжнародної концентрації та спеціалізації  виробництва. Так, на даний момент в  економічній літературі для вимірювання промислової концентрації найчастіше використовуються наступні індекси: індекс відносної концентрації галузі, коефіцієнт Джині для локалізації, коефіцієнт варіації М. Галетта, кластерний індекс, індекс централізації, індекс концентрації промисловості в залежності від доходу тощо. Для характеристики ж міжнародної спеціалізації підраховують індекс відносної спеціалізації, індекс спеціалізації П. Кругмана, та інші.

Проте всі вищенаведені індекси концентрації та спеціалізації  мають суттєвий недолік. З одного боку, вимірювання концентрації не дає жодної інформації про географічну структуру різних секторів промисловості. А з іншого, вимірювання спеціалізації регіонів не дає змоги вказати на якому саме промисловому виробництві спеціалізується цей регіон.

Щоб подолати цю невідповідність, обчислюють коефіцієнт регіональної та промислової концентрації (інколи його називають ще коефіцієнтом локалізації).

Також в кандидатській  роботі автора реферату буде використовуватись  метод гравітаційного моделювання (хоча моделювання вважається загальнонауковим методом).

Для ширшого кругозору  можна навести кілька часткових  методів, що використовуються в інших  галузях. Наприклад в статистиці використовуються наступні групи спеціальних  методів [5]:

1. Реєстрація одиничних  подій (спостереження, опитування, вивчення документів);

2. Збір даних (суцільне, вибіркове і монографічне обстеження);

3. Обробка і аналіз  даних (опис і класифікація, типологізація,  системний аналіз, статистичний  аналіз тощо).

Розглянемо детальніше такий поширений метод як вивчення документів (документальний метод). Документ - об’єкт дослідження, що містить інформацію на будь-якому матеріальному носієві (папері, диску, магнітній стрічці та ін.) за допомогою певної системи. По загальному значенню документи можна розділити на офіційні та неофіційні.

При вивченні документів може використовуватися кількісний метод, що називається контент-аналізом. Його суть полягає у виділенні  в зазначеному документі певних ознак (одиниць аналізу), підрахунку їх кількості і визначення частоти появи даних ознак в загальному масиві наявних документів. Для кількісного аналізу формують набір запитань, відповіді на які можна отримати з документів.

В соціології найчастіше зустрічається метод опитування [5]. Опитування може проводитись заочно шляхом поширення, збору і обробки анкет (анкетування) або шляхом безпосереднього інтерв’ю із респондентом. Перший метод опитування потребує розробки анкети, що складається переважно із наступних частин:

1. преамбула (вступна  частина), в якій вказується хто проводить опитування, з якою метою, дається інструкція по заповненню анкети і її поверненню, гарантія анонімності і вираження вдячності за відповідь.

2. паспортичка, що містить  запитання про соціально-демографічні  характеристики респондентів.

3. контактних запитань, що допомагають зацікавити респондента і підвести його до проблеми, що вивчається.

4. основні запитання;

5. заключні запитання,  що дозволяють респонденту вільно  висказатись по темі дослідження.

Інтерв’ю може бути стандартизованим або вільним. Стандартизоване (формальне) інтерв’ю здійснюється по закритих запитаннях, і респонденту потрібно лише позначити відповідь підкресленням, хрестиком чи записати його в бальній шкалі. Вільне інтерв’ю - це бесіда з респондентом стосовно певного кола запитань, при чому надається вільний варіант відповідей.

Отже, даний короткий перелік дає зрозуміти все  багатство і різноманітність  спеціальних наукових методів дослідження, без яких годі уявити сучасну науку.

 

Висновки

 

Отже, однією із важливих відмінностей наукового пізнання від повсякденного є його організованість і використання цілого ряду методів дослідження. Під методом при цьому розуміють сукупність прийомів, способів, правил пізнавальної, теоретичної і практичної діяльності людини. Ці прийоми, правила встановлюються не довільно, а розробляються виходячи із закономірностей самих об’єктів, що досліджуються. Тому методи дослідження настільки ж різноманітні, як і сама дійсність.

Дослідження методів  пізнання і практичної діяльності є  завданням окремої дисципліни –  методології.

Конкретизація ж методу у формі певних інструкцій, правил дій, чіткого опису способів існування тощо називається методикою.

Але не зважаючи на всю  різноманітність методів, вони можуть бути розділені на декілька основних груп:

1. Всезагальні, філософські методи, сфера застосування яких є найширшою;
2. Загальнонаукові методи, що застосовуються у всіх, або майже у всіх науках. Їх відмінність від всезагальних методів полягає в тому, що вони знаходять застосування не на всіх, а лише на певних етапах процесу пізнання: аналіз переважає на початкових стадіях дослідження, а синтез на завершальних і т.д.
3. Часткові або специфічні методи – характерні для окремих наук чи сфер практичної діяльності. Це методи хімії чи фізики, біології чи економіки, методи металообробки і будівельної справи тощо.

Діалектична логіка - наука про загальні закони і форми руху мислення, які є засобами пізнання внутрішньо суперечливої сутності предметів і явищ об’єктивного світу, діалектичного процесу їхнього розвитку, виникнення і зникнення.

Сучасні дослідження  наукового пізнання доводять, що і в науці позиція дослідника, його уподобання, світоглядні принципи і навіть темперамент можуть суттєво впливати на результати його пізнавальних дій. У зв'язку з цим поряд із поняттям істини в оцінці пізнання використовується ще й поняття правди. За загальним визначенням, правда — це істина, поєднана з життєвою позицією людини, пошуком, досвідом, здобутками та втратами. Якщо істина як Ідеал науки передбачає відсторонене, об'єктивне окреслення того, що є, і таким, яким воно є, то правда синтетична завжди чиясь, а не абстрактна. Правду не можна вилучити з реалій життя, з усієї гами людських почуттів, прагнень, страждань та сподівань. Тому мистецьке пізнання, як і творчість узагалі, ми оцінюємо не за допомогою поняття Істини, а через правду, бо дійсність тут постає в окресленнях людського ставлення до неї.     Отже, правда характеризує знання І пізнання як людську, цілісну, особистісну позицію щодо світу і буття.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Богомолов А. Наука и иные формы рациональности, Вопросы философии. – 1979.
2. Економічна енциклопедія: В 3-х томах / Ред.кол. Мочерний С.В. та інші. - Київ: Академія, 2000. - 897 с.
3. Петрушенко В. Л., Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти I-IV рівнів акредитації. – К.: «Каравелла»; Львів: «Новий світ - 2000». – 2001. – 448с.
4. Рузавин Г.И. Методология научного познания. ЮНИТИ.-  2005. – 287с.
5. Сабитов Р.А. Основы научных исследований: учебное пособие. Челябинский государственный університет, Челябинск – 2002.
6. Сілаєва Т. О. Філософія: Курс лекцій. – Тернопіль, СМП «Астрон». – 2000. – 160 с.
7. Філософський словник/ За ред. В. І. Шинкарука. – 2. вид., перероб. і доп. – К.: Голов. ред. УРЕ. – 1986. – 800с.
8. http://cde.ael.ru/electronik/filos/29.html
9. http://filosof.historic.ru/enc/
10. mirslovarei.com/content_log/Dialekticheskaja-Logika
11. ru.wikipedia.org