Державна мова – мова професійного спілкування

Це рішення "є обов'язковим  до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскарженим". Отже, державність української мови є невід'ємним атрибутом конституційного ладу держави, атрибутом нації.

Та лише задекларованості державного статусу української  мови для повноцінного і незворотного утвердження її в усіх сферах суспільного  життя недостатньо - необхідні механізми реалізації вище зазначених правових документів щодо функціонування української мови. Нині відбувається процес звуження сфери її застосування.

Державна мовна політика має унеможливлювати перетворення України із суверенної національної держави у денаціоналізований географічний простір. Здійснення державної мовної політики забезпечує система органів, яку репрезентують Національна рада з мовної політики при Президенті України, департамент з мовної політики Міністерства юстиції України, Національна комісія з питань правопису та мовних норм Національної академії наук України, Національна рада з питань радіо та телебачення.

Державна мовна  політика на сьогодні має зосереджуватися  на таких пріоритетних напрямках:

1) внесення на розгляд  Верховної Ради України проекту закону України про розвиток і застосування мов в Україні;

2) приведення мовного  законодавства і практики його  застосування у сувору відповідність  з Конституцією України та  Рішенням Конституційного Суду  України;

3) утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України;

4) створення незалежної  нормативної бази підтримки і  пільг для україномовних ЗМІ;

5) вироблення дієвих  засобів захисту від актів  зовнішньої мовно-культурної експансії  та публічної дискредитації української мови;

6) поліпшення якості  українського на теле- і радіоканалах  України;

7) сприяння розвитку  мов національних меншин;

8) запобігання дискримінації  за мовною ознакою;

9) сприяння підвищенню  загальної культури громадян  України;

10) створення системи  контролю за дотриманням мовного  законодавства10;

11) врегулювання питань, пов'язаних з удосконаленням юридичної  відповідальності за порушення  законів, які регулюють питання  використання державної мови.

Звичайно, вирішенням цих  питань не вичерпується державна мовна політика. Держава має робити реальні кроки, щоби мовний резонанс став реальністю.

 

 

 

 

Висновок

Опрацювавши відповідну літературу, зразки документів, стає зрозуміло, що на даний час існує потреба  у підготовці фахівців високого професійного і культурного рівня, здатних надати ринковим відносинам цивілізований характер. Матеріали даної роботи допоможуть людям ділових кіл продемонструвати високий рівень спілкування, що допоможе досягнути успіхів у діловому партнерстві.

Хоча частина підприємців  вважає себе прагматиками, етичні норми  і мову етики розглядають як перешкоду  в діловому спілкуванні, крайні випадки  неетичної поведінки ділових  людей, керівників підприємств є  порушенням закону. Тому в поняття  турботи керівника про якість своєї продукції входить і поняття етики ділового спілкування.

Приходимо до висновку: чим  більш благополучною стає етична атмосфера в суспільстві, тим  більш сприятливі умови створюються  і для бізнесу. Разом з тим  неетична поведінка і спілкування  рано чи пізно обернуться якщо не прямими економічними збитками, то соціальними і етичними витратами як для підприємства, так і для соціального середовища.

Розглянувши погляди  на місце етики в діловому спілкуванні, потрібно, за моїм переконанням, приєднатися до висновку Бенджаміна Франкліна, який стверджував, що чесність – краща політика.

Отже, етичні норми повинні  служити надійним інструментом координації  діяльності людей, залучених у ділове спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

1. Мова ділових паперів: Практ посібнник. / Паламар Л.М., Кацавець Г.М. – К.: Либідь, 1996. – 208с.
2. Мова ділових паерів:  Практ. посібник. -  4-те вид. / Паламар Л.М., Кацавець Г.М. – К.: Либідь, 2000. – 296с.
3. Мова ділових паперів: Практ. посібник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / Паламар Л.М., Кацавець Г.М. – К.: Либідь, 1998. – 296с.
4. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. / Шевчук С.В. – К.: Вища шк., 1997. – 271с.
5. Сучасна українська ділова мова: Збірник вправ і матеріалів. / А. Нелюба. – Х.,: Рубікон, 1994. – 48с.
6. Українська мова і ділове мовлення: Підручник. / Потелло Н.Я. – К.: МАУП, 1996. – 212с.
7. Практикум з українського ділового мовлення / Л.Г. Погиба та ін. – К.: Вид-во НА СБУ, 2000. – 301с.
8. Ділова українська мова: Посібник для студентів вузів . За ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці: Рута, 1996. – 276с.
9. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. 3-є вид. / З Мацюк, Н. Станкевич.  –  К.: Каравела, 2009. – 3532с.