Личность как субъект творческой деятелности

Трансформації здійснюються на фоні все більш помітного процесу глобалізації. Процеси глобалізації в сучасному світі торкаються не тільки економіки, політики, але і культури країн світу, вони проникають в глибинні рівні духовного існування людей. Становище  творчої особистості в умовах глобалізації культурних процесів достатньо складне для дослідження внаслідок своєї суперечності. З однієї сторони, досвід творчої особистості збагачується надбанням інших культур, з другої, в такій різноманітності особистості набагато складніше «знайти себе», усвідомити себе як частину національної культури, яка в умовах панування споживання продуктів масової культури губить своє значення. Глобалізація у сфері культури заключається не в розповсюдженні по всій земній кулі єдиного типу культури, а в трансляції певних ідеалів та цінностей в рамках кожної національної культури. Українська культура, яка зберегла свою своєрідність у важкі періоди своєї історії, і в теперішній час також зберігає оригінальність, свої традиції, які можуть стати і стають зараз платформою діяльності творчих особистостей.

У висновках дано теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання яке полягає в соціально-філософському аналізі творчості як складової в системі діяльностей людини, а також виявлення процесів становлення та самореалізації особистості як суб’єкта творчої діяльності.

 Дисертаційне дослідження дає можливість в узагальнено-теоретичній формі зробити наступні висновки:

1. Творчість – специфічно активне, направлене на отримання оригінального результату, відтворення  суб’єктом за допомогою використаних засобів того чи іншого фрагменту об’єктивної чи суб’єктивної реальності, обраного ним в якості предмету творчості. Якщо мова йде про художню творчість, то репродукування якогось фрагменту реальності здійснюється з метою відкриття нових естетичних цінностей та орієнтирів, а також специфічними для даного виду творчості засобами. В науковій творчості - це відтворення, направлене на пізнання, пояснення явищ. Об’єктом творчості є не використані матеріали, а той фрагмент реальності, який відтворюється художником чи досліджується  вченим.

2. Творчість органічно вплетена  в загальну систему діяльності  людини, її структура включає  ті ж елементи, що і структура  діяльності взагалі: суб’єкт, об’єкт, мету, засоби, результати. Творча діяльність представляє собою свідому, цілеспрямовану, соціально зумовлену активність, що виділяється в особливий вид діяльності, дякуючи своїм специфічним якостям. Специфіка є в самому суб’єкті, в меті , засобах, результатах; також є своєрідним сам процес творчості – це діяльність поза відомими алгоритмами. Різні види творчості відрізняються за результатами, продуктами творчості, але підкорюються єдиним законам, володіють подібною структурою. Творчість у будь-якій області завжди передбачає наявність суб’єкта діяльності, творця, якого спонукають до творчості певні потреби, мотиви, який володіє відомими знаннями, вміннями (нематеріальні засоби діяльності), наявністю мети, об’єктів та засобів, а також кінцевим продуктом творчості.

3. В рамках системи «діяльність-творчість-особистість» складаються непрості двохсторонні зв’язки. Творчість на всіх своїх етапах зв’язана з діяльністю того чи іншого роду, для її здійснення необхідна наявність суб’єкта – особистості, яка наділена специфічними якостями, природженими та набутими  в результаті соціалізації. Водночас, більшість видів діяльності (за винятком тих, що потребують дій тільки по заздалегідь визначених алгоритмах), які можуть переходити при певних обставинах в якісно інший стан, стають в більшій чи меншій мірі творчими. Особистість формується як суб’єкт творчості за умов, що її задатки, завдяки включенню до різних видів діяльності (в тому числі й творчої) формуються в здатності; такі ж необхідні якості, як воля, працелюбність, наполегливість, прагнення до самореалізації у творчості, не являючись природженими, формуються тільки в процесі спільної  та індивідуальної діяльності. При цьому особистість не може бути тільки суб’єктом творчості – в процесі творчої діяльності змінюється і предмет, на який впливає і сам творець, тому у визначній мірі він також може сприйматися як об’єкт творчості.

4. Особистість як суб’єкт творчої  діяльності – це результат  спільного впливу таких факторів  як спадковість, середовище, виховання, освіта та самоосвіта. Фактор  спадковості визначає специфічний набір задатків здібностей індивіда. Людина не народжується на світ з готовими здібностями. Вони розвиваються у неї протягом всього життя. Те, що у однієї людини розвинулись одні, а в іншої інші здібності, зумовлюється вихованням та діяльністю. Фактор середовища визначає, яким чином будуть розвиватися задатки у  ході розвитку індивіда. Він грає велику роль у становленні ієрархії цінностей, системи інтересів особистості, що в кінцевому результаті відіграє вирішальну роль у життєвому виборі особистості відносно творчості. Виховання, освіта впливають цілеспрямовано, систематизовано на процес розвитку особистості, вони направлені передусім на передачу знань та формування  всесторонньо розвинутої особистості. Виховання та освіта ефективні ще й тим, що вони у змозі корегувати негативні впливи інших факторів. Самоосвіта – значний фактор розвитку, особливо стосовно до творчої особистості, яка, в порівнянні з однолітками, в ході свого становлення засвоює значну кількість різноманітної інформації. Самоосвіту та самовиховання можна назвати одними з найважливіших внутрішніх факторів розвитку творчої особистості. Самоосвіта, так само, як і безперервна, клопітка праця в обраній області творчості, по суті є способом життя творчої людини.

5. Творча особистість – це  суб’єкт, здатний до виробництва оригінальних продуктів в процесі діяльності, він є результатом об’єднання специфічних мотивацій, ціннісних орієнтацій та духовності з яскраво вираженими успадкованими задатками. Прагнення до активної самореалізації в процесі діяльності – характерна риса особистості взагалі. Творчу особистість можна виділити серед інших, визначивши коло тих її якостей, які направляють її до активної самореалізації саме через творчість. Це специфічна мотивація, ієрархія цінностей, в якій домінантою є творчість, духовність. Серед якостей творчої особистості слід виділити і наступне: це підвищена необхідність у пізнанні, в творчості, прагнення до активної діяльності, самовираження; оригінальність, нешаблонність, образність мислення, розвинуті уява та фантазія, інтуїція. Ключові якості творчої особистості – її свобода та незалежність, саме вони дають можливість на основі вже набутого досвіду творити зовсім нове, вільно оперуючи відомими засобами, розкриваючи нові алгоритми дій.

6. Становлення  особистості людини проходить одночасно та паралельно з розвитком його здібностей та його інтелектуальним, моральним, фізичним розвитком. Відповідно, в той період, коли індивід проходить шлях до особистості, виникають та розвиваються (або навпаки, відходять в сторону) передумови того, чи буде ця особистість творчою. Людина не формується відразу саме як творча особистість.

7. Культура та особистість, творча  в тому числі, нерозривно пов’язані. Тип творчої особистості, її відношення  до себе та своєї творчості, розуміння його задач і зміст знаходяться в прямій залежності від характеру культури на тому чи іншому етапі розвитку соціуму. Соціокультурна динаміка – один із вагомих факторів становлення творчої особистості. Творча особистість може в повній мірі проявити свій потенціал, опинившись в епіцентрі суспільних трансформацій, але занадто різкі та часті зміни  уже негативно  впливають, приводячи до дезорієнтації особистості, втраті смислоутворюючих цінностей, життєвих та творчих орієнтирів.

8. По відношенню до культури  творчу особистість можна представити:

- як продукт культури: вона формується  під впливом певної культури  та поділяє правила, норми та  цінності культури та суспільства, в якому живе. Творчість особистості  здійснюється на основі  культурної  спадщини суспільства, а нове в її творчості завжди є закономірним  наслідком вже існуючого;

- як споживач культури: творча  особистість не існує ізольовано  по відношенню до культури, вона  не тільки додає до неї щось  своє, але і використовує в  своїй творчості та в повсякденній  практиці норми, правила, мову, знання про навколишній світ. Творча особистість, що презентується як взірець нешаблонності та нонконформізму, також не в змозі повністю уникнути використання стереотипів поведінки, мовленнєвих стереотипів, якщо не  здійснює це свідомо і цілеспрямовано;

- як виробник культури: творча  особистість здатна як народжувати  нові культурні форми, так і  інтерпретувати ті, що вже існують;

- як транслятор культури: видатна  творча особистість, володіючи розумом  мас, має унікальні можливості  в плані трансляції цінностей та норм культури.

9. В сучасному українському суспільстві  спостерігається дисонанс між  декларуванням необхідності та  значимості творчої особистості  та творчої праці в різних  областях  та малим попитом  на творчість в реальності. Зацікавленість суспільства викликає передусім тільки та творчість, яка направлена на досягнення успіху  в комерційній сфері. Подібна творчість здійснюється тільки в тому випадку, якщо наперед відомо, що його продукти будуть успішні серед широких мас. Талановиті особистості, які творять ради самої творчості й часто знаходяться поза увагою, відчувають себе в подібній ситуації незначимими та непотрібними. Ускладнюється конфлікт між високохудожньою та масовою культурою.

10. Положення творчої особистості  в умовах глобалізації культурних процесів досить складне для дослідження внаслідок своєї суперечності. З однієї сторони, досвід творчої особистості збагачується надбанням інших культур, з другої – в такому різноманітті особистості значно складніше «знайти себе», усвідомити себе як частину національної культури, яка в умовах панування споживання продуктів масової культури губить свою значимість. Творча особистість в умовах сучасного суспільства,  в тому числі й українського, опиняється в скрутному становищі в плані можливостей свого розвитку – з однієї сторони, дякуючи  пануванню засобів масової інформації, вона отримує  багатющий матеріал для різностороннього розвитку, сучасний технічний рівень дає можливість використовувати нові матеріали творчості, експериментувати в їх поєднанні, з іншої сторони, саме через ЗМІ, ідеали масової культури особистість деформує сприйняття естетичного в дійсності.

11. Соціокультурні обставини, в  яких знаходиться сучасна Україна, не дивлячись на деякі позитивні  зміни, продовжують характеризуватися кризисними явищами у всіх сферах людського буття. В такій ситуації представляється життєво важливим створення умов для розвитку та самореалізації творчих особистостей, що являються одним з ключових ресурсів держави. При цьому творчість не сприймається більшістю членів товариства як самоцінність, вона є ціннісною передусім у зв’язку з економічними, політичними, національними інтересами. В якості результатів творчості розуміються матеріальний добробут, популярність та успіх, а не естетичні цінності та нові знання. Так як в структурі творчої особистості ведучим, крім природних здібностей, є її специфічна мотивація, рівень духовності та ціннісна ієрархія, представляється можливим переосмислення системи цінностей на рівні всього суспільства в сторону домінування духовних цінностей, в тому числі творчості.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Корсак М. В. Соотношение свободы и детерминации в творческой деятельности / Корсак М. В. // «Перспективи». Соціально-політичний журнал. ― № 1 (37). ― 2007. ― С. 70-74.

2. Корсак М. В. Дегуманизация в искусстве : некоторые определяющие факторы и перспективы / Корсак М. В. // «Перспективи». Соціально-політичний журнал.―№ 3 (43).― 2008.― С.43-49.

3. Корсак М. В. Современные педагогические технологии и творческая самореализация личности / Корсак М. В. // Наукове пізнання : методологія та технологія.― № 2 (22).― 2008.― С. 80-84.

4. Корсак М. В. Факторы самореализации  личности в образовательном пространстве  и за его пределами / Корсак  М. В. // Культура народов Причерноморья.― № 177.― 2010.― С. 238-241.

АНОТАЦІЯ

Корсак М. В. Особистість як суб'єкт творчої діяльності. −На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 − соціальна філософія та філософія історії. − Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Одеса, 2013.

Дисертація присвячена дослідженню в соціально-філософському аспекті одній із актуальних проблем сучасності – особистості як суб’єкта творчої діяльності, її становленню, самореалізації, взаємодіям з соціальним оточенням. Обґрунтована актуальність дослідження творчості та особистості як її суб’єкта , що заключається в об’єктивній необхідності в творчості як механізму подолання кризисних процесів на сучасному етапі розвитку українського суспільства. В дослідженні здійснюється експлікація поняття творчості в науковому та філософському дискурсах, дослідження його структури по аналогії з загальною структурою діяльності, виявлення специфіки творчості в цілому, а також загального та специфічного в різних його видах.

Дослідження творчої діяльності в системі «творчість-діяльність-особистість» дозволило розкрити складні взаємозв’язки між цими поняттями, розглядати особистість творця і саму творчість як частини цілої системи. Аналіз структурних елементів творчої діяльності дав можливість виявити, на яких етапах виникає якість новизни, яка є для творчості визначальною, а також доповнити визначення творчості в цілому.

Центральним в дисертації є виявлення сутності феномену творчої особистості та зміст поняття. Значну увагу приділено дослідженню процесу формування особистості як суб’єкта творчої діяльності, а також аналізу факторів, які впливають на цей процес, їх взаємодіям, взаємодоповненням. В дисертаційному дослідженні продовжується розвиватися проблематика творчої особистості та її діяльності в контексті розвитку культури. Здійснюється подальший аналіз проблеми творчої особистості в контексті соціокультурних трансформацій сучасного українського суспільства.

Ключові слова: діяльність, особистість, творча діяльність, особистість як суб’єкт творчої діяльності, творча індивідуальність, творча активність, самореалізація, культура, соціокультурна динаміка. 

АННОТАЦИЯ

Корсак М. В. Личность как субъект творческой деятельности. − На правах рукописи.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 − социальная философия и философия истории. − Государственное учреждение "Южноукраинский национальный педагогический университет им. К. Д. Ушинского" Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Одесса, 2013.