Геометричний синтез зовнішнього евольвентного нерівнозміщеного прямозубого зачеплення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Июня 2013 в 12:47, курсовая работа

Описание работы

Спроектувати передачу зубчасту з кутовою корекцією.

Вихідні дані.

мм - модуль;
- число зубців першого колеса;
- число зубців другого колеса;
- коефіцієнт висоти головки зуба;
- коефіцієнт висоти ніжки зуба;
- коефіцієнт радіального зазору;
- коефіцієнт округлення біля ніжки зуба;
- кут профілю.

Файлы: 15 файлов

5_vusnovok_literatura.docx

— 15.91 Кб (Просмотреть файл, Скачать файл)

KP.rar

— 707.73 Кб (Скачать файл)

ZL2.docx

— 259.10 Кб (Скачать файл)

 

За отриманими значеннями будуємо  графік зведеного моменту сил  в залежності від кута φ. Визначаємо масштабні коефіцієнти:

 рад/мм;

 Н·м/мм.

 

3.2 Побудова графіка робіт сил  опору

Інтегруючи графічно діаграму Мзв0 = Мзв(φ), одержимо діаграму Акоко(φ) робіт сил корисного опору. Побудову діаграми виконуємо в масштабі μА:

Дж/мм,

де  Н = 77 mm - полюсна відстань.

 

Згідно із завданням на курсовий проект приймаємо, що зведений момент рушійних сил Мр має стале значення у всіх положеннях механізму. Величину Мр за один цикл роботи визначаємо з рівності робіт Ако = Ар , прийнявши роботу сил опору Ао= Ако. За цієї умови діаграма Ар = Ар(φ) буде похилою прямою, яка з’єднує початок координат з кінцевою точкою ординати 0-0', отримаємо графік роботи рушійних сил.

 

3.3 Побудова графіка надлишкової роботи або приросту кінетичної енергії

Для побудови графіка складаємо  алгебраїчно додатні ординати діаграми Арр(φ) і від'ємні діаграми Акоко(φ), отримані відрізки відкладаємо вгору і вниз від осі, суворо дотримуючись їх знаків. З'єднавши кінцеві точки ординат, одержимо графік зміни кінетичної енергії ΔА =ΔЕ =ΔЕ(φ) без машини:

ΔА = Ако - Ар.

Масштаб діаграми μЕА = 14,56 Дж/мм.

3.4 Побудова  діаграми зведених моментів інерції

Зведеним моментом інерції  називається такий умовний момент ланки зведення, кінетична енергія  якої дорівнює кінетичній енергії всіх ланок механізму. В загальному вигляді  для даного механізму можна записати:

Врахувавши, що отримаємо:

.

 

Для прикладу зробимо розрахунок для 8-го положення. Враховуючи, що:

m2=3,5 кг;   Is1=0,09 кг·м2;  ω1=36,63 с-1

m3=3,8 кг;   Is2=0,04 кг·м2;           ω2=0 с-1

υS2=36 м/с;                     υS3=36 м/с;   

Отже:

кг·м2.

Результати обчислень  зведеного моменту інерції механізму  за допомогою ЕОМ наведені у таблиці 3.2, виходячи з цих результатів  будуємо графік залежності зведених моментів інерції від кута (φ, причому повертаємо цей графік на дев'яносто градусів відносно уже побудованих.

Перед побудовою задаємося масштабними  коефіцієнтами:

μIзв = Imax/ymax =0,67/30,5 = 0,022 кг·м2/мм.

 

Таблиця 3.2 –  Значення зведеного моменту інерції

Положення

0

1

2

3

4

5

Iзв, кг·м2

6,3

13,9

26,4

7,14

19,8

10,8

Положення

6

7

8

9

10

11

Iзв, кг·м2

 

7,14

10,8

19,8

7,14

25,5

13,9


 

3.5 Побудова  діаграми Віттенбауера та визначення  моменту інерції маховика

 

3.5.1 Методом графічного виключення  з діаграм ΔЕ =ΔЕ(φ) і Ізвзв(φ) параметра φ, будуємо криву Віттенбауера - діаграму ΔЕ=ΔЕ(Ізв) з масштабним коефіцієнтом

μЕ= μА=14,56Дж/мм;

3.5.2 Величина моменту інерції маховика  при заданому значенні коефіцієнта  δ знаходиться за допомогою  діаграми Віттенбауера. До одержаної  кривої проводимо дотичні під  кутами Ψmax і Ψmin до осі Ізв, які відсікають на осі ординат відрізок kl. Кути нахилу дотичних Ψmax і Ψmin знаходимо за формулами:

Звідки маємо:

3.5.3 Відрізок kl одержуємо на перетині з віссю ординат даних дотичних під кутом Ψmax і Ψmin до горизонталі так, що вони дотикаються до діаграми відповідно зверху і знизу. Отримаємо:

(kl) =86,8 mm.

Тоді момент інерції маховика:

                         

 

 

3.6 Визначення геометричних розмірів  та маси маховика

Конструктивно приймаємо, що маховик виготовлений в вигляді  диска з масою, зосередженою на ободі, момент інерції якого:

IM=(m·D2)/8.

Тоді маємо:

 

де ψB = b/D – відносна ширина маховика, яку рекомендується приймати в межах ψB = 0,2...0,4 (в даному випадку приймаємо ψB = 0,2); ρ – густина матеріалу (для чавуна ρ = 7100 кг/м3).

Знаходимо внутрішній діаметр кільця:

D1=D·ΨH=0,789·0,6=0,473 м,

де  ΨH = D1/D - відношення внутрішнього діаметра кільця до зовнішнього, яке рекомендується приймати в межах ΨH = 0,6...0,8 (в даному випадку приймаємо ΨH = 0,6).

Ширина обода маховика:

b = D·ψB =0,789·0,2 = 0,156 м.

Знаходимо масу маховика:

m = 8·Ім'/D2 = 8·42,409/0,7892 = 544,997 кг.

 Знаходимо колову швидкість  обода маховика:

                        

Така швидкість допустима для  чавунних маховиків (υдоп ≤ 35 м/с – допустима колова швидкість обода чавунних маховиків).

 

Остаточно приймаємо розміри маховика:

b= 0,156 м;  D1 = 0,473 м;  D =0,789 м; d=0,15·D=0,15·0,789=0,118 м.

Викреслюємо ескіз маховика .

 

 

Рис. 2.5 – Ескіз маховика


~$titulka.docx

— 162 байт (Просмотреть файл, Скачать файл)

Информация о работе Геометричний синтез зовнішнього евольвентного нерівнозміщеного прямозубого зачеплення