Актуальність проектуємого підприємства

 

Трудомісткість поточного ремонту надається в табл.2.8. Трудомісткість робіт на постах П складається з трудомісткості, діагностичних, регулювальних кріпильних, змащувально–заправних та розбірно–складальних робіт. Додаткову трудомісткість беремо з табл.2.5.

Перевірка

 

Т_заг. + Т_дод = Т_від + Т_{пер. зас.}                                (2.7)

 

30133,05+120532,20=108327,61+42337,64

 

150665,25=150665,25

 

 

2.9 Розрахунок режимів роботи та фонду робочого часу робітників

 

 

Номінальний фонд робочого часу робітників визначають за формулою

 

Ф_н = (Д_к – (Д_в+Д_св)) t_зм – Д_псв (t_зм – t'зм),          (2.8)

 

де  Д_к – календарні дні:    366; 

Д_в – кількість вихідних днів :   105;

Д_св – кількість святкових днів:  10;

Д_псв – кількість передсвяткових днів:  7;

t_зм - тривалість робочої зміни:  8 годин;

t’_зм – тривалість зміни у перед святкові дні:  7 годин.

 

Ф_н =( 366- (105+10))·8-7·(8-7)=2001

 

Дійсній фонд робочого часу враховує дні відпустки для даної спеціальності, витрати часу за хворобою та інших причин:

 

                                        Фдр= (Ф_нр – Д_від t’_зм) _,                                 (2.9)

 

де  Д_від – дні відпустки (табл. 2.10);

t’_зм – тривалість зміни при п’ятиденному тижні, так як в кількість днів відпустки входять суботні дні:   6,8 г.

   -  що враховує витрати часу в зв’язку з хворобою та іншими причинами.

 =0,96.

Данні розрахунки зводяться в таблицю 2.10.

 

 

 

Таблиця 2.10 – Номінальний та дійсний фонди робочого часу робітників

 

Професія робітника	Номінальний фонд часу робочого	Кількість днів  відпустки	Дійсний фонд часу робочого
Ковалі, мідники, термісти, аккумуляторщики, гальваніки, зварювальники при роботі у закритих приміщенях.	2001	35	1685,76
Карбюраторщики, гідравліки, мий-ники, вулкинізаторщіки, зварюва-льники при роботі на відкритому повітрі.	2001	28	1732,8
Слюсарі, токарі, електрики, столя-ри, жерстяники та інші спеціалісти.	2001	24	1759,68

 

 

2.10 Визначення кількості працюючих

 

 

       Кількість робочих які виконують роботи технічного обслуговування і поточного ремонту визначаємо за формулою

 

Р_топ = ,                                              (2.10)

 

 де  П_р – річний об’єм робіт (див табл. 2.9).

 

Розрахунки ведуться в табличній формі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.11 – Розрахунок кількості основних робітників

 

Найменування відділів постів	Об`єм робіт люд.-г.	Дійсний фонд робочого часу, год.	Розрахункова кількість	Прийнята кількість	В тому числі:
					1 зм.	2 зм.
Пости ТО	26392,97	1759,49	15,00	15	8	7
Пости ПР	14656,08	1759,49	8,33	8	4	4
Механічне	6082,36	1759,49	3,46	3	2	1
Агрегатне	22243,88	1759,49	12,64	13	8	5
Ремонт систем живлення	4443,95	1741,06	2,55	3	2	1
Ремонт гідросистем	5993,64	1741,06	3,44	3	2	1
Акумуляторне	823,47	1687,68	0,49	1	1
Електротехнічне	5934,69	1767,16	3,36	3	2	1
Ковальсько-арматурне	3259,47	1687,68	1,93	2	2	-
Паяльно-жерстяне	2065,40	1687,68	1,22	1	1	-
Зварювальне	10056,15	1741,06	5,78	6	3	3
Шиноремонтне	1990,40	1759,49	1,13	1	1	-
Столярно-шпалерне	710,88	1687,68	0,42	1	1	-
Малярне	830,88	1741,06	0,48	1	1	-
Мийне	2843,41	1687,68	1,68	2	2	-
				63	40	23

 

Кількість працюючих на пересувних засобах

 

                                      Р_пз = , чол.                                         (2.11)

 

 де  П_пз- об’єм робіт, які виконуються за допомогою пересувних засобів (табл. 2.6)

 

Р_пз=42337,64/1741,06=24 чол.

 

Кількість працюючих на паливо – масляних заправниках та тягачах приймаємо в залежності їх кількості.

Загальна кількість виробничих робітників складається з робітників зайнятих виконанням технічних обслуговувань та поточного ремонту в стаціонарних умовах, робітників які виконують роботи технічного обслуговування і ремонту машин на будівельних майданчиках за допомогою пересувних засобів і робітників працюючих на палево–мастильних заправках і тягачах.

 

Р_{осн =} Р_топ + Р_пз + Р _пмз + Р_т                                                 (2.12)

 

                                            Р_осн = 63+24+2+2=91 чол.

 

Кількість допоміжних робітників визначаємо в процентному від ношені від загальної кількості виробничих робітників.

 

Р_д = (0,15 ... 0,18) Р_осн                                     (2.13)

 

Р_д = 0,16 · 91=14 чол.

.

Кількість інженерно – технічного, молодшого обслуговуючого персоналу визначається в процентному  відношенні від числа виробничих і допоміжних робітників:

 

Р_пр = (0,02...0,04) (Р_зв + Р_д)                             (2.14)

 

Р_сп = (0,07...0,08) (Р_зв + Р_д)                            (2.15)

                                  

Р_пр =0,02 · (91+14)=4 чол.

 

Р_спец =0,08 · (91+14)=8 чол.

 

 

 

 

 

3 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

 

3.1 Розрахунок фондів робочого часу обладнання, постов ТО та ПР машин

 

 

          Номінальний  фонд обладнання розраховуємо за формулою

 

Ф_но = (Д_к – Д_пр) t_зм  К_оь,                                                            (3.1)

Дійсний фонд обладнання розраховуємо з урахуванням коефіцієнта його використання розраховуємо за формулою

 

Ф_до = Ф_но К_о,                                                                         (3.2)

 

де  Ф_но та Ф_до – відповідно номінальний та  дійсний фонд часу обладнання;

К_о - коефіцієнт використання обладнання, що враховує простої обладнання в

ремонті.

Величина коефіцієнта Ко :

- для метало ріжучих та дерево оброблюваних станків: Ко=0,85;

- для ковальске-пресового обладнання та обладнання для зварювальних і різання металу: Ко=0,91;

- для складальних стендів та обладнання для ТО і ПР: Ко=0,96;

- робочі місця: Ко=0,97

 

Фно =(366-115) · 8· 0,85=1706,80;

 

Фно =(366-115) · 8· 0,91=1827,28;

 

Фно =(366-115) · 8· 0,96=1927,68;

 

Фно =(366-115) · 8· 0,97=1947,76.

          

Розрахунок фондів робочого часу обладнання зводимо в таблицю 3.1.

 

Таблиця 3.1 – Фонди робочого часу обладнання

 

Обладнання	Кількість змін	Фонд робочого часу, г.
Металоріжуче	2	3414
Ковальско-пресове	1	1827
Обладнання для ТО і ПР	2	3855
Робочі місця	2	3896

3.2 Визначення кількості і вибір пересувних засобів ТО та ПР машин, паливно-мастильних заправників, тягачів

 

 

       Кількість пересувних засобів ТО і ПР (майстерень) визначаємо за формулою

 

                                                                            (3.3)

 

де  Т_пз - трудомісткість робіт ТО і ПР, яка виконується на будівельних майданчиках за допомогою пересувних засобів (табл. 2.5);

       - коефіцієнт зниження нормативної трудомісткості за рахунок використання засобів механізації праці робітників: (0,8...0,9);

       Д_пз – кількість робочих днів майстерні в розрахунковому році.

 

Д_пз = Д_к - (Д_в + Д_с),                               (3.4)

 

 де  Д_к, Д_в, Д_с – кількість календарних вихідних, святкових днів за рік.

            

Дпз=366-(105+10)=251 дн

 

де  в - кількість працюючих на пересувних засобах (кількість працюючих   приймається не більше  4 чол. );

       t_рз - тривалість робочої зміни:8г;

       S – середня відстань до будівельних майданчиках:   S=40 км;

       V – середня швидкість руху пересувних засобів:    V=20 км/г;

       б – коефіцієнт змінності (1,1...1,3); 

       η - коефіцієнт використання пересувних засобів: η=0,8.

 

Ппз=42337,64· 0,8/251· 4 · (8-40/20) · 1,3· 0,8=5,41=5

  

Таким чином для виконання робіт ТО і ПР в обсязі 13658,98 люд-г. потрібно 5 пересувні майстерні.  

Визначення необхідної кількості паливо-мастильних   заправників.

Приймаємо 2 паливо-мастильних заправників АТЗ-4.8.

Визначення необхідної кількості засобів транспортування машин до місця їх обслуговування або ремонту, або до місця їх роботи розраховується згідно з рекомендаціями до курсового проектування 2 тягача та 4 причепа.

Таким чином для перебазування таких машин потрібно 2 трейлера. Приймаємо тягач КраЗ-258 та причеп ЗМЗАП-5208 вантажопідйомністю 25т і 40 т.

Таблиця 2.12 - Характеристика пересувних майстерень

 

Тип майстерні	Базова машина	Основне технологічне обладнення	Кількість
А-701	ЗИЛ-ІЗО і одновісний причіп ТАПЗ-755 А з електрозварювальним агрегатом  АДБ-309	Кран-стріла и лебідка вантажопідйомністю 1,2 т; баки для мастил місткістю 300 л; насосна уст ановка моделі П-3/20; бензоелектричний агрегат АБ-4-Т/230; наїпзівач О-ЗЗ; пристрій для регулювання форсунок КП-1609; набір різальних і слюсарних інструментів	2
МПР-3901	ГАЗ-52 і одновісний причіп ИАПЗ-739	Генератор ЗЄ52/4; свердлильний верстат  НС-12А; точильний апарат ТА-255; гідравлічний прес 100-КН; прилад для випробування й регулювання форсунок ИК-562; тє сімє для гідросистем КН-І097; електросвердло; електрошліфувальна машина; таль електричний вантажопідйомністю 1,25 т; електрозварювальний агрегат АДБ-509	2
ПРМ-5	ГАЗ-52	Зварювальні Генератори: змінного струму СГР-4,5; постійного струму ГСО-ЗОО; ацетиленовий генератор ГНВ-1,25; набір слюсарно-монтажного інструменту	1

 

 

3.3  Визначення кількості постов ТО та ПР

   

 

Розрахунок числа постів технічного обслуговування та поточного ремонту пов'язано з виробом мотору проведення технічного обслуговування і ремонту.

Перевагу проведення цих робіт мають спеціалізовані пости поточних ліній, але враховуючи те що на балансі експлуатаційній бази находяться машини різних типів і моделей, виконання робіт, технічного обслуговування і ремонту, проводити на універсальних тупикових постах.