Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Мая 2012 в 22:23, дипломная работа
Найважливішою умовою підвищення ефективності використання машин, підвищення терміну їх служби і надійності в роботі є правильна експлуатація і високоякісний ремонт.
За останні роки завдяки застосуванню прогресивних і передових методів ремонту і передової технології, якість ремонтних робіт значно підвищилась. Об'єми, що збільшуються, ріст ефективності виробництва і якості робіт диктують підвищені вимоги до надійності будівельних машин.
ВСТУП…………………………………………………………………………....…….
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА……………………………………………………………
1.1 Актуальність проектуємого підприємства ……………………………………...
1.2 Характеристика проектувального об’єкту…………………………………….....
1.3 Організація виробництва ТО та ПР машин в проектованому підприємстві…....
1.4 Організація робіт на пості ПР…………..……………..……………………..……
2 РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ………………………….……......
2.1 Встановлення вихідних даних для розрахунку ……………………………….....
2.2 Розрахунок необхідної кількості ремонтних і профілактичних заходів……….
2.3 Складання річного плану ремонтів та технічних обслуговувань ……...............
4 Визначення затрат праці на виконання ТО та ПР машин…………………………
2.5 Визначення загальної трудомісткості робіт по ТО та ПР……………….............
2.6 Визначення додаткової трудомісткості робіт ……………………………….......
2.7 Визначення затрат праці на дільниці ППР, майстерень, пересувних засобів…..
2.8 Розподіл затрат праці на види робіт постов і відділень……………….………..
2.9 Розрахунок режимів роботи та фонду робочого часу робітників ……...…....…
2.10 Визначення. кількості працюючих ………………………………………..…….
3 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ…………………………………………...
3.1 Розрахунок фондів робочого часу обладнання, постов ТО та ПР машин….......
3.2 Визначення кількості і вибір пересувних засобів ТО та ПР машин, паливно-мастильних заправників, тягачів …………………………………….………………..
3.3 Визначення кількості постов ТО та ПР …………………………………………..
3.4 Визначення кількості та вибір обладнання майстерні, профілакторію, підйомно-транспортних засобів. Складання відомості обладнання ………………..
3.5 Розрахунок площ виробничих та допоміжних приміщень……………………...
3.6 Планувальне і конструктивне рішення головного корпусу, території підприємства ………………………………………………………………….………..
4 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ………………………...
4.1 Опис конструктивних особливостей, умов роботи, характеристики зношень та деформацій картеру коробки перемикання передач автомобільного крану КС-2571Б…………..........................................................................................................
4.2 Вибір та обґрунтування способів усунення дефектів. План технологічного маршруту відновлення деталі………………………………………………………….
4.3 Вибір обладнання, пристроїв, інструментів, необхідних для відновлення деталі…………………………………………………………………………………….
4.4 Розрахунок розміру ремонтної партії деталі. Визначення припусків на механічну обробку……………………………………………………………………...
4.5 Складання плану установив та переходів……………………………….………..
4.6 Призначення та уточнення режимів відновлення деталі……………..………….
4.7 Розрахунок норм часу на виконання технологічного маршруту відновлення деталі…………………………………………………………………………………….
4.8 Складання маршрутних, операційних карт та карт ескізів…………………...…
5 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА………………………………………………
5.1 Призначення, будова, схема та опис принципу дії пристрою для закріплення картеру КПП крана КС-2571Б ………………………………………………………...
5.2 Перевірочні розрахунки деталей пристрою……………………………………
6 ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………………………….
6.1 Заходи з техніки безпеки в проектованому пості ПР…………………………..
6.2 Заходи з протипожежної безпеки та електробезпеки в проектованому пості ПР ……………………………………………………………………………………….
6.3 Заходи з охорони навколишнього середовища підприємства…………………...
6.4 Розрахунок освітлення на пості ПР………………………………………………
7 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА……………………………………………………….
7.1 Річна потреба в енергоресурсах…………………………………………………...
7.2 Калькуляція собівартості робіт…………………………………………………...
7.3 Техніко-економічні показники підприємства…………………………………….
ВИСНОВОК……………………………………………………………………………
ДОДАТОК……………………………………………………………………………...
СПИСОК ВИКОРИСТОВАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….
Картер коробки передач відлив з сірого чавуну СЧ40 і має верхню і бічну кришки, гнізда для кріплення валів і осей. У нижній і бічний стінках зроблені отвори для зливу відпрацьованого масла і заповнення коробки свіжім.
Основні дефекти картеру:
- Обломи і тріщини.
- Знос отвору під задній підшипник проміжного вала.
- Знос отворів під підшипник ведучого і веденого вала.
- Знос отвору під передній підшипник проміжноговала.
- Знос переднього отвору під шипку осі блоку шестерень заднього ходу.
- Знос верхній торцевій поверхні бобишек.
- Знос заднього отвору під шипку ості блоку шестерень заднього ходу.
Рисунок 1 – Коробка передач автомобіля ЗИЛ-130
4.2 Вибір та обґрунтування способів усунення дефектів. План технологічного маршруту відновлення деталі
Відповідно з завданням на курсове проектування для ремонту прийняте наступне сполучення дефектів:
Відповідно до рекомендації карти на дефектацію та ремонт дефекти деталі усуваємо наступним чином:
дефект 1 зношення поверхні з діаметра Ø120мм до Ø121мм, усуваємо за допомогою постановки ДРД. Перед заперсовкою втулки поверхню обробляємо до Ø126 для надання правильної геометричної форми.
дефект 2 зношення поверхні з діаметра Ø85 мм до Ø86 мм, усуваємо за допомогою постановки ДРД. Перед заперсовкою втулки поверхню обробляємо до Ø91 для надання правильної геометричної форми.
дефект 3 зношення різі М10х1,25 більше двох ниток, дефект усувається за допомогою заварки та нарізання різі. Перед зваркою розсвердлюємо отвір для усунення залишків старої різі.
Відповідно до прийнятих способів усунення дефектів складаємо план технологічного маршруту.
План технологічного маршруту
05 Токарно-гвинторізна;
10 Запресовочна;
15 Токарно-гвинторізна;
20 Вертикально-свердлильна;
25 Зварювальна;
30 Вертикально-свердлильна;
35 Різьбонарізна;
40 Контрольна
4.3 Вибір обладнання, пристроїв, інструментів, необхідних для відновлення деталі
Відповідно з планом технологічного маршруту проводимо вибір обладнання, пристроїв, ріжучого та вимірювального інструменту і заносимо у таблиці №4.1 та №4.2. Вибір проводимо по рекомендаціям ( 3 ).
Таблиця 4.1 – Вибір обладнання, пристроїв, вимірювальних інструментів.
№ опер |
Обладнання (найменування, тип, модель, технічна характеристика) |
Пристрій (найменування, тип, модель, стандарт) |
Інструмент вимірювальний (найменування, тип, границі вимірювання, точність, стандарт) |
1 |
2 |
3 |
4 |
05 15 |
Горизонтально-розточна Горизонтально-розточний верстат 2636Ф1 Діаметр висувного шпинделя 125; Конус для кріплення інструментів у висувному шпинделю метричний 80; Розміри стола 1600х1800х8000; Найбільша маса заготівки 8000 кг; Частота обертання шпинделя 6,3-1000, планшайби 4-200; Дискрітність задання розмірів 0,01; Потужність електродвигуна приводу головного руху 19 кВт; Габаритні розміри 8160х5070х4805; Маса 35700. |
Пристрій для розточки отворів в картері під підшипники |
Штангенциркуль ШЦ 1-125-0,1 ГОСТ 166-80 |
10 |
Запресовочна Прес HLR – 12 Посилення 12тон; Максимальне робочий простір 540х100х720мм; Висунення плунжера преса 130мм; Маса 88кг; Габаритні розміри 900х600х1460мм. |
Індикатор годинникового типу НЧ-10-0,01 ГОСТ 166-80 |
Продовження таблиці 4.1
1 |
2 |
3 |
4 |
20 30 |
Вертикальне-свердлильна Верстат вертикально-свердлильний 2НІ25 Найбільший діаметр свердління сталі: 25 мм; Робоча поверхня столу: 400х450мм; найбільша відстань від горця шпинделя до робочої поверхні столу: 700мм; Виліт шпинделя: 250; найбільший хід шпинделя: 200мм; Найбільше вертикальне переміщення: свердлильної головки: 170мм, столу: 270мм; Частота обертання шпинделя: 45-2000об/хв; Потужність електродвигуна привода головного руху: 2кВТ; подача шпинделя: 0,1-1,6; габаритні розміри: 915х785х2350мм; маса: 880кг. |
Спеціальний пристрій |
Нутромір НИ-50-100-0,01 ГОСТ 868-82 |
25 |
Зварювальна Стіл для газозварник робіт ОКС-7547; Балон газовий (кисневий) ДКП-8-65; Блалон газовий (ацитіленовий) ДАП-1-65. |
Лещата верстатні |
|
35 |
Різьбонарізна Верстат вертикально-свердлильний 2НІ25 |
Спеціальний пристрій |
Нутромір НИ-50-100-0,01 ГОСТ 868-82 |
40 |
Контрольна. Стіл контрольний ОРГ-1468-080-А Габаритні розміри 2500х800х800; Вага 160 кг |
Штангенциркуль ШЦ 1-125-0,1 ГОСТ 166-80 Індикатор годинникового типу НЧ-10-0,01 ГОСТ 166-80 Нутромір НИ-50-100-0,01 ГОСТ 868-82 |
Таблиця 4.2 – Вибір ріжучого інструменту
Позначення |
Найменування інструменту, позначення, стандарт |
Ескіз та основні розміри інструменту |
Марка ріж. частин інстр | |
Операція |
Перехід | |||
05 15 |
1,2 |
Розточний різець круглого перерізу з ріжучим єлементом из композиту для скрізних отворів D=8мм, L=40мм. |
ВК3 | |
20 30 |
3,4,5,6 |
Свердло спіральне з швидкоріжучої сталі з циліндричним хвостиком ГОСТ 4010-77 d1= 12 мм d2=8.3 мм L1.2=50 мм l1.2=30 мм |
ВК8М | |
35 |
3,4,5,6 |
Метчик швидкоріжучий машино-ручний по ГОСТ 18839-73 d=10; L=80; l=18; =9 |
ВК8М |
4.4 Розрахунок розміру ремонтної партії деталі. Визначення припусків на механічну обробку
Так як виробниче планування проводиться на місяць то по маршруту, за яким відбувається відновлення деталі, визначаємо місячну програму відновлення деталей.
Розмір ремонтної портії деталі на місяць визначаємо по формулі
(4.1)
де Na – річна виробнича программа ремонту автомобілів, шт.;
а – кількість одноіменних деталей на автомобілі, шт.;
– коефіцієнт повторяє мості по маршруту;
У нашому випадку: Na=460; а=1; =1,05 тоді
З урахованням цього
Приймаємо =40
Число запусків обробки деталей по маршруту в місяць:
При декадному плануванні число запусків повино бути не більше трьох . З урахуванням цього уточнюємо число деталей у партії (Пп.)
Пп=Nм/3, (4.2)
де Пп – кількість деталей партіі
Nм – місячна программа відновлення деталей по маршруту, шт..
Пп=40/3=13,33
Приймаємо Пп=13 шт.
Дефект 1
Визначаємо товщину знятого шару металу при проточуванні за формулою
де – розмір поверхні після попередньої обробки, мм;
– розмір зношеної поверхні, мм;
У нашому випадку: =126 мм; =121 мм.
З уразованням цього:
На чорнову проточку беремо 2 мм
На чистову проточку беремо 0,5 мм
Визначаємо товщину знятого шару металу при проточуванні:
У нашому випадку: =126 мм; =121 мм.
З уразованням цього:
На чорнову проточку беремо 0,7 мм
На чистову проточку беремо 0,3 мм
Девект 2
Визначаємо товщину знятого шару металу при проточуванні за формулою 4.3
У нашому випадку: =91 мм; =86 мм
З урахуванням цього
На чорнову проточку беремо 2 мм
На чистову проточку беремо 0,5 мм
Визначаємо товщину знятого шару металу при проточуванні 4.3
У нашому випадку: =91 мм; =86 мм
З урахуванням цього:
На чорнову проточку беремо 0,7 мм
На чистову проточку беремо 0,3 мм
Дефект 3
Визначаємо товщину знятого шару металу при розсвердленні отвору
Визначаємо товщину знятого шару металу при свердленні отвору
Визначаємо товщину знятого шару металу при свердленні отвору
4.5 Складання плану установ переходів
Познач. операції, установу, переходу |
Найменування та зміст операції, установу, переходу |
Ескіз установу, переходу |
20 А 1 |
Вертикально-свердлильна Встановити картер у спеціальний пристрій на верстак Висвердлити 4 отвору 1 |
|
25 А 1 |
Зварювальна Встановити картер на зварювальний стіл Заварити 4 отвору 1 Зняти картер |
4.6 Призначення та уточнення режимів відновлення деталі
Призначення та уточнення режимів відновлення картеру КПП автомобільного крана КС-2571Б проводимо до плану технологічного маршруту і плану установ та переходів по операціям.
05 Горизонтально-розточна
При чорновому розточуванні для першого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=2мм.
де d діаметр отвору
V швидкість різання
У нашому випадку
Для першого отвору
Обираємо швидкість обертання шпинделю стор 124 табл. 62 [16]
Приймаємо =200
При чорновому розточуванні для другого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=2 мм.
Визначаємо за формулою 4.4
Приймаємо =300
При чистовому розточуванні для першого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,5мм.
Визначаэмо за формлою 4.4
Приймаємо =200
При чистовому розточуванні для другого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,5мм.
Визначаэмо за формлою 4.4
Приймаємо =300
10 Запресуваальна
При запресуванні втулки (ДРД) на гідравлічному пресі зусилля на штоці складаєме Р=50 кН, що відповідає паспортним данним пресу
Визначаємо силу запресовки втулки за формулою:
З уразованням цього:
15 Горизонтально розточна
При чорновому розточуванні для першого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,7мм.
Визначаэмо за формлою 4.4
Обираємо швидкість обертання шпинделю стор 124 табл. 62 [16]
Приймаємо =200
При чорновому розточуванні для другого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,7 мм.
Визначаємо за формулою 4.4
Приймаємо =250
При чистовому розточуванні для першого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,3мм.
Визначаємо за формулою 4.4
Приймаємо =200
При чистовому розточуванні для другого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,3мм.
Визначаємо за формулою 4.4
Приймаємо =300
20 Вертикально-свердлильна
При свердлінні отвору подачу призначаємо за табл. 75 стор. 140 [ 4 ] від діаметра та матеріалу обробки S=0,3 мм/об. Швидкість різання призначаємо U= 31 м/хв.
Частоту обертів шпинделю верстата визначаємо за формулою
Обираємо швидкість обертання шпинделю стор 140 табл. 75 [16]