Формування асортименту товарів в роздрібній мережі

 

План

І. Вступ.

Сутність та методи формування асортименту товарів  в роздрібній торгівлі.

Сутність асортиментної  політики.

ІІ. Аналіз комерційної  діяльності підприємства.

Аналіз ефективності продаж.

Аналіз обсягів  продаж.

ІІІ. Особливості  формування асортименту товару магазину (Т/О, структура, динаміка, показники рентабельності).

Дослідження асортименту  ПП «Моноліт» (ABC XYZ аналіз)

ІV. Шляхи підвищення ефективності і форм асортименту будівельних матеріалів магазині «Моноліт».

Висновки та пропозиції.

Список використаних джерел.

Додатки.

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми: На даному етапі розвитку вітчизняної економіки все більше і більше значення у свідомості споживачів набуває структура продукції і наявність можливості вибору "свого" товару з пропонованого асортименту. Саме тому управління асортиментом - один із самих головних напрямків діяльності кожного підприємства. Особливу важливість цей напрямок набуває зараз, коли до товару з боку споживача висуваються підвищені вимоги, і від ефективності роботи підприємства з виробленим товаром залежать всі економічні показники організації і займана їй ринкова частка. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі одержує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації і може максимально ефективно нею управляти.

З іншого боку, одним з  найважливіших факторів росту ефективності виробництва є збільшення структури  більш ліквідної продукції, що випускається. Підвищення структури якісної продукції, що випускається, розцінюється в даний час, як вирішальна умова її конкурентноздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

На жаль, керівництво  багатьох підприємств ще погано розуміє  всі переваги ефективної асортиментної  політики і системи управління структури  продукції, які є безперечно необхідними для оптимізації прибутків та покращення діяльності торговельного підприємства.

Актуальність даного дослідження визначається тим, що в  умовах ринкової економіки цілеспрямоване формування перспективного товарного  асортименту є одним із засобів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

В нинішній час, торговельні  підприємства отримали можливість самостійно формувати свою економічну стратегію, тобто знайти відповіді на наступні питання: які види продукції виробляти, в якій кількості, як і якими засобами, для кого і коли виробляти. Однією з основних задач є формування товарного асортименту продукції. Підприємство повинно мати перелік певних номенклатурних позицій продукції, що користуються потенційним попитом на ринку і забезпечать виживання в довгостроковому періоді.

Проблема управління товарним асортиментом та асортиментною  політикою досліджувалась багатьма відомими авторами, такими як: А.Хоскинг, М.Мескон, М.Альберт, Й.Ворст, Т.Ривентлоу, Ш.Майталь, Д.Речмен, Г.Кунц, О.Донне. Українські та російські автори також висвітлюють цю тему у своїх працях, а саме О.М.Мозговой, І.Н.Герчікова, О.М.Балгаш, М.А.Болюх, В.М.Горностаєва, Ю.П.Анисимов, М.М.Алексеева, М.П.Афанасьев, А.П.Градов, В.В.Гончаров, В.С.Кабанов, А.И.Ковалев, В.В.Войленко, В.Е.Хруцкий.

Метою даного дослідження є розгляд інформаційного забезпечення стану попиту комерційної діяльності та на основі опрацьованого матеріалу розробка рекомендацій щодо вдосконалення ефективної асортиментної політики.

Реалізація  мети дослідження обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

 

Об’єктом дослідження було обрано торгівельне приватне підприємство ПП «Моноліт Т. Б.», що займається роздрібною та оптовою торгівлею.

Предметом дослідження обрано інформаційна забезпеченість стану попиту комерційної діяльності.

Методи дослідження включають загальнонаукові та емпіричні прийоми економічної науки. У процесі дослідження стану інформаційного забезпечення попиту комерційної діяльності використовувались такі методи, як порівняння, абстрагування (з метою відокремлення суттєвих та несуттєвих чинників, що впливають на ефективність діяльності), аналіз (для дослідження змін у показниках діяльності підприємства та його підрозділів).

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ

1.1. Сутність  асортименту товарів

 

Товарний асортимент являє собою динамічний набір  номенклатурних позицій (типорозмірів, марок, моделей) продукції, що користуються потенційним попитом на ринку  і що забезпечують виживання підприємства в тривалій перспективі.

Асортиментна  політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає особливої стратегії. У більшості підприємств роботу з кожною асортиментною групою товарів доручають окремій особі. Він приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють [12, c. 62 ].

Товарний асортимент вважається «вузьким», якщо можна збільшити  прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент «широкий», якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Широта асортименту в значній частині визначається тими цілями, що ставить перед собою підприємство. Якщо воно бажає поставити на ринок вичерпний асортимент, домагаючись значної частки товару даної групи на ринку, то товарний асортимент буде широкий. Але якщо підприємство зацікавлене у високій прибутковості свого бізнесу, воно буде мати звужений асортимент дохідних товарів.

З часом відбувається відновлення і насичення товарного  асортименту новими товарами, що дає  можливість підприємству:

• дістати додатковий прибуток, задовольняючи виниклу потребу;
• спробувати задовольнити дилерів, що скаржаться на проблеми існуючого асортименту;
• забезпечити більш високий рівень використання існуючих виробничих потужностей;
• стати ведучою фірмою з вичерпним асортиментом на даному товарному ринку;
• не допустити появи нових конкурентів на товарному ринку [18, c. 105].

Якщо підприємство випускає кілька асортиментних груп товарів, то мова йде про товарну  номенклатуру.

Товарна номенклатура — сукупність всіх асортиментних  груп і товарних одиниць, пропонованих покупцям продавцем [15, c. 71 ].

Так, наприклад, відома фірма «Ейвон» випускає три  асортиментних групи товарів: косметика, ювелірні вироби і господарські товари. Кожна з них складається з  декількох підгруп: наприклад, косметичні товари включають губну помаду, рум'яна, пудру й ін. Усього в товарну номенклатуру входить 1300 різних товарних одиниць.

Товарну номенклатуру підприємства можна охарактеризувати з погляду широти, насиченості, глибини, гармонійності.

Кількість асортиментних груп, що випускаються підприємством, свідчить про широту товарної номенклатури. Чим їх більше, тим більше широка номенклатура продукції, що випускається. Так, компанія «Проктер енд Гембл» випускає наступні асортиментні групи: миючі засоби, зубна паста, брускове мило, дезодоранти, памперси, кава й ін. [3, c. 77].

Чим більше число  товарних одиниць входить в асортиментну групу, тим більше насичена товарна  номенклатура. Так, в асортиментну групу  «миючі засоби» даної компанії включається  більш 20 найменувань різних пральних порошків, у тому числі «Тайд», «Каскад», «Аріель» і ін. У той же час фірма може запропонувати кілька варіантів кожного з наявного найменування товару. Наприклад, «Тайд» для ручного прання й автомата, з різними ароматами й у різному упакуванні, що свідчить про глибину товарної номенклатури.

І, нарешті, у  залежності від того, в одній чи декількох сферах діє дана фірма, прагнучи завоювати міцну репутацію, можна говорити про більшу чи меншу  гармонійність між товарами різних асортиментних груп. Зокрема, товарна номенклатура «Проктер енд Гембл» є негармонійної, тому що поряд з асортиментними групами, тісно зв'язаними між собою, випускає й інші (кава, чіпси), що свідчать про проникнення цієї фірми на інший ринок і завоюванні там міцної репутації.

Ці чотири параметри, що характеризують товарну номенклатуру, дозволяють підприємству визначити свою товарну політику. Воно може розширити свою діяльність чотирма способами: розширити товарну номенклатуру, включивши в неї нові асортиментні групи; збільшити насиченість уже наявних асортиментних груп, наблизивши до компаній з вичерпним асортиментом; запропонувати більше варіантів кожного з наявних товарів; і, нарешті, у залежності від того, в одній чи сфері в декількох буде діяти фірма, у більшому чи меншому ступені буде просліджуватися зв'язок між всіма асортиментними групами.

1.2. Сутність асортиментної політики

 

Асортиментна політика - система заходів, по визначенню переліку товарних груп, які мають найбільшу  перевагу для успішної діяльності на ринку, і які забезпечують економічну ефективність діяльності підприємства в цілому [5, с. 75].

Основними задачами асортиментної  політики є: задоволення потреб споживачів; завоювання нових покупців; оптимізація  фінансових результатів підприємства.

В глобальному плані - асортимент є одним з вихідних і найважливіших пунктів здійснення ефективної діяльності підприємства, і вміла та розумна його розробка є однією із запорук успіху [19, c. 76].

Визначимо основні принципи ефективної асортиментної політики щодо формування перспективного асортименту товарів на торговельному підприємстві:

1. Відповідність асортименту характеру попиту покупців. Потрібно враховувати особливості попиту населення для того, щоб найбільш повно задовольнити потреби сегментів ринку.

2. Забезпечення достатньої повноти асортименту товарів. Слід запобігати включенню випадкових товарів, що не відповідають призначенню та профілю торговельного підприємства. Підвищення обсягу товарообороту можна досягти за рахунок розширення асортименту. Наявність широкого асортименту обумовлюється такими завданнями: необхідність заняття переважного положення на ринку за рахунок оптимального як за широтою, так і за глибиною представлення асортименту; необхідністю виконання намічених фінансових результатів; іміджевою політикою на місцевому та національному ринку.

3. Придання асортименту товарів необхідної стійкості, стабільності, гнучкості.

4. Включення в асортимент нових товарів. Слід враховувати, що асортимент товарів необхідно постійно оновлювати. Цей процес відбувається під впливом науково-технічного прогресу, моди, сезонних коливань у попиті та інших факторів.

5. Замінність товарів. Дає можливість відмовитись від необхідності мати набір виробів майже усіх моделей, кольорів, малюнків, матеріалів та разом із тим задовольнити попит покупців, використовуючи можливості альтернативного попиту.

6. Відповідність товарного асортименту сезонним особливостям попиту. У період сезонної торгівлі у роздрібних торговельних підприємств повинен бути широкий асортимент відповідних товарів, а покупці - добре інформованими про продаж сезонних товарів

7. Підбір товарів із урахуванням необхідності забезпечення зростання товарообороту, підвищення рентабельності роботи. Під час формування асортименту потрібно враховувати витрати на реалізацію товарів, розміри торгових націнок. Правильне поєднання товарів із різним відсотком торгових націнок забезпечує умови для досягнення виконання планових завдань з товарообороту та отримання цільового рівня рентабельності.

8. Комплексність пропозиції товарів. З цією метою проводять групування асортименту товарів із різних товарних груп за відповідними споживчими комплексами.

9. Під час аналізу та визначення "перспективності" асортиментної позиції необхідно проводити ранжування асортименту продукції та визначення рейтингу кожної позиції [4, c. 63].

Можна зробити висновок, що управління асортиментом припускає  координацію взаємозалежних видів  діяльності - науково-технічної і  проектної, комплексного дослідження  ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Проблема розв'язку даної задачі складається в складності об'єднання всіх цих елементів для досягнення кінцевої мети оптимізації асортименту з обліком поставлених стратегічних ринкових цілей підприємством. Якщо цього досягти не вдається, то в асортимент почнуть включатися вироби, розроблені скоріше для зручності виробничих підрозділів підприємства, ніж для споживача. З погляду концепції маркетингу - це прямо суперечить тому, що необхідно дійсно робити.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ  ТОВАРІВ В ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ ТА ЗА КОРДОНОМ

 

Формуванню  товарного асортименту передує  розроблення асортиментної концепції. З останньою ототожнюють побудову оптимальної асортиментної структури товарного пропонування. За її основу беруть споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а також необхідність забезпечити підприємству найефективніше використання сировинних, технологічних, фінансових та інших ресурсів для виготовлення продукції з низькими витратами. Мета асортиментної концепції полягає в тім, щоб спрямувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців.

Отож, асортиментна концепція — це своєрідна програма управління розвитком виробництва  та реалізації товарів. Досягнення відповідності між асортиментним пропонуванням товарів і попитом на них базується на визначенні та прогнозуванні структури асортименту. За прискореного науково-технічного розвитку виробництва та значної диференціації потреб прогнозування тенденцій розвитку асортименту на віддалену перспективу має недостатню вірогідність. Тому прогнозуються лише головні напрямки розвитку, що допоможуть забезпечити майбутній ринковий попит. Суть формування асортименту полягає в плануванні всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продуктів для майбутнього виробництва та реалізації на ринку, а також приведення властивостей цих продуктів у відповідність до вимог споживачів [14, c. 45].