Формування асортименту товарів в роздрібній мережі

Формування  товарного асортименту підприємства неможливе без визначення його принципової  спрямованості, обсягів і супутніх послуг. У сучасному виробництві всі ці напрямки тісно взаємозв’язані і не диференціюються, що потребує досягнення компромісу між різними сферами виробничо-комерційної діяльності підприємства. У найзагальнішому вигляді [15] система формування асортименту передбачає здійснення таких заходів:

1) визначення поточних і перспективних потреб споживачів, аналіз наявних способів використання продукції і особливостей споживчої поведінки на відповідних ринках;

2) оцінка товарів-аналогів, що їх виробляють конкуренти, за тими самими напрямками;

3) критична оцінка власних виробів та аналогічної продукції конкурентів з позицій покупців;

4) коригування асортименту у зв’язку зі змінами рівня конкурентоспроможності окремих товарів;

5) вивчення пропозицій щодо створення нових продуктів та поліпшення властивостей вироблюваної продукції, а також нових способів та сфер використання товару;

6) розроблення специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;

7) вивчення можливостей виробництва нової або модернізованої продукції з урахуванням можливих цін, собівартості, рентабельності;

8) розроблення спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів щодо якості, найменування, упаковки продукту згідно з результатами проведених випробувань виробу;

9) оцінювання всього асортименту та внесення змін до нього [15, c. 73].

Нині є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом — це важлива й невід’ємна частина  маркетингу. Крім збуту цей процес безпосередньо зачіпає сфери  виробництва, фінансування, матеріально-технічного забезпечення, а також взаємовідносини з технологічними та конструкторськими підрозділами. Тому наслідки помилок, допущених у плануванні асортименту, не можуть бути в майбутньому нейтралізовані лише політикою збуту та зусиллями реклами. Сутність управління асортиментом полягає у створенні продуктів, які споживач бажає придбати, з метою пропонування цих товарів у необхідних обсягах і своєчасно. Отже, планування товарного асортименту — це важливий засіб конкурентної боротьби. Управління асортиментом базується на координуванні взаємозв’язаних видів діяльності: науково-технічної, проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Остаточна мета планування — оптимізація асортименту з урахуванням стратегічних ринкових цілей підприємства. Залежно від обсягів збуту, особливостей продукції, цілей і завдань, що стоять перед виробництвом, формування асортименту здійснюється різними методами. Однак управління асортиментом має бути безпосередньо підпорядковане керівникові служби маркетингу.

Принциповими  рішеннями в процесі управління асортиментом вважаються:

• зняття з виробництва нерентабельних видів продукції, її окремих моделей, типорозмірів;
• визначення необхідності досліджень і розроблень для створення нової продукції та модифікування тієї, що вже виготовляється;
• затвердження планів і програм розроблення нових або поліпшення наявних продуктів;
• надання фінансових ресурсів для втілення затверджених програм і планів [10, c. 89].

Прийняття рішень щодо асортименту залежить від фінансових можливостей керівництва фірми, глибокого знання ринкової кон’юнктури, від місцезнаходження підприємства, а також від стану конкуренції та загальної купівельної спроможності споживачів. Велике значення має стан матеріально-технічного постачання, а також чинник часу. Останнє пояснюється тим, що комерційний успіх не має сталого характеру, збільшуючись і зменшуючись з різних причин, тобто він є функцією часу. Планування асортименту пов’язане також із розподілом виробничих потужностей для максимального використання наявних ринкових можливостей. Ця проблема значно ускладнюється через зрозумілу обмеженість ресурсів будь-якого підприємства.

У процесі планування асортименту традиційно розв’язується  питання стандартизації та диференціювання товару. Зі стандартизацією товарів пов’язують зниження витрат на виробництво, розподіл, збут і обслуговування. Завдяки цьому уніфікуються елементи комплексу маркетингу, прискорюється окупність інвестицій. Однак надто велика стандартизація товару може призвести до зниження використання потенційних можливостей ринку, недостатньо гнучкої реакції на зміни ринкових умов, уповільнення впровадження нововведень.

Диференціювання товару сприяє повнішому використанню можливостей ринку та його окремих сегментів; заповненню тих товарних ніш, де немає конкуренції або вона незначна. Водночас визначення такого напрямку асортиментної стратегії пов’язане з необхідністю модернізації та збільшення виробничих потужностей, диверсифікацією та переобладнанням збутової мережі, розширенням комплексу маркетингу. Можливість поєднання стандартних і диференційованих товарів залежить від конкретних умов діяльності продуцента і оцінюється з огляду на кінцевий результат — обсяг збуту та рівень його ефективності. Слід зазначити, що найліпших результатів досягають фірми, стратегія яких передбачає компроміс між стандартизацією та індивідуальними особливостями продукції. Наприклад, фірма «Кока-Кола» експортує однаковий концентрат на заводи, що виготовляють кінцеву продукцію і розміщені в різних частинах світу, але насичення вуглекислотою, інтенсивність кольору та цукристість напою залежать від традиційних місцевих смаків [20, c. 60].

Важливим напрямком  управління асортиментом уважають вилучення (елімінування) з виробництва недостатньо ефективних товарів. Товар, що вичерпав свої ринкові можливості, завдає самих тільки збитків. Тому необхідні чіткі критерії вилучення застарілих товарів із виробничо-збутової програми. Ці критерії мають базуватися на об’єднаній інформації з усіх ринків щодо показників реалізації товару, а також на систематичному контролюванні стадій його життєвого циклу.

Ефективність  управління асортиментом і його планування полягають у тім, щоб утілити  реальні та потенційні можливості підприємства в такому сполученні виробів, яке задовольняє потреби покупців на високому рівні та дає фірмі достатній зиск. Це означає, що «будь який новий товар чи послуга будуть мати успіх, коли їхні якості та характеристики і, головне, вигоди від них будуть корегуватися із тими потребами та запитами, які існують на ринку. З іншого боку, будь яке підприємство буде мати тривалий прогрес лише за здійснення ефективної інноваційної політики» [11, c. 74].

У процесі управління товарним асортиментом фірми вживають такі заходи:

• періодично ревізують наявний асортимент і приймають рішення щодо конструктивних змін товарів і технології виробництва, а також стосовно доповнення товарного асортименту новими виробами і вилучення окремих товарів з виробництва;
• безперервно контролюють вплив зовнішніх чинників — зниження та підвищення попиту на окремі товари на окремих сегментах ринку, зміни товарного пропонування конкурентами, удосконалення технології виробництва тощо;
• здійснюють технічні дослідження товарів і процесів їх споживання залежно від потреб та становища фірми на ринку;
• забезпечують відповідне обслуговування споживачів щодо організації використання товарів наявного асортименту та надання допомоги в оцінюванні специфічних індивідуальних вимог замовників;
• забезпечують необхідну інтенсифікацію зусиль для формування попиту під час оцінки, створення та пропонування ринкові нового товару й дальшого стимулювання попиту на нього;
• здійснюють цілеспрямований пошук ідей нових товарів;
• забезпечують координацію зусиль та максимальну оперативність дій протягом усього процесу розроблення нового товару.

 

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРГОВОГО  ПІДПРИЄМСТВА ПП «МОНОЛІТ Т. Б.»

 

Приватне підприємство «Моноліт Т. Б.» засновано у 2000 році в м. Миколаєві.

Дане підприємство являється самостійною юридичною особою, основний напрям діяльності – торгівля будівельними матеріалами, яка функціонує на основі повного господарського розрахунку, самофінансування, самоокупності.

Відносини приватного підприємства з іншими організаціями  і громадянами в усіх сферах господарської  діяльності здійснюється на основі договорів. ПП «Моноліт Т.Б.» несе в установленій законодавством та договорами формі і порядку відповідальність за невиконання своїх обов’язків перед державою, постачальниками, споживачами, підрядчиками та іншими контрагентами.

Завдяки відмінній якості продукція приватного підприємства виділяється серед аналогічної продукції на ринку України. Сьогодні дилери підприємства вже працюють у Донецьку, Одесі, Полтаві, Рівно. В даний час організовується торгівля у всіх обласних центрах країни, а також за кордоном.

Таким чином, приватне підприємство «Моноліт Т.Б.» відноситься  спеціалізованого експортного торгового  посередника, який здійснює комісійні  операції.

Підприємство  розташоване на першому поверсі  адміністративної будівлі.

Загальна площа становить – 730 м ² , торговельна площа – 680 м². На кінець 2007 року чисельність працівників становила 126 чоловік.

Розглянемо  структуру управління підприємства:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.1.- Структура управління Приватного підприємства «Моноліт Т.Б .»

 

Повноваження директора товариства визначаються статутом товариства.

До функцій фінансового директора відносяться:

1. ведення бухгалтерського і податкового  обліку відповідно до  національних стандартів і нормативних актів, що діють на Україні;
2. надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством;
3. моніторинг, аналіз і планування поточної діяльності підприємства;
4. надання щорічного звіту в органи правління товариства.

До функцій комерційного директора відносяться:

1. контроль над дотриманням техніки безпеки і вимог до охорони праці на підприємстві;
2. контроль над станом устаткування, забезпечення своєчасного ремонту і профілактичних робіт;
3. контроль якості матеріалів, моніторинг запасів матеріалів, своєчасна доставка запасів зі складу;
4. проведення маркетингових досліджень з можливим залученням фахівців на тимчасову роботу;
5. планування і керування запасами підприємства;
6. надання щорічного звіту в органи правління товариства.

Бухгалтерія відповідає за організацію ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку на підприємстві, здачі всіх видів  звітності до податкової інспекції, статистики та Фондів, підготовлює  дані для планового відділу.

Плановий відділ, на основі отриманих даних від  бухгалтерії підводить підсумки діяльності підприємства, вивчає можливості ринку будівельних матеріалів, та розроблює  прогнози щодо подальшої  діяльності фірми.

Плановий відділ та бухгалтерія безпосередньо відповідають перед фінансовим директором, адже саме він приймає подальші рішення на основі отриманої інформації.

Відділ збуту, торгівельний зал та відділ маркетингу підпорядковуються комерційному директору.

Відділ збуту  безпосередньо зайнятий збутовою діяльністю та співпрацює із постійними клієнтами. Саме працівники даного відділу володіють інформацією про контрагентів підприємства та їх потреби, вони найкраще знають яку продукції, в якій кількості і до якої країни, а точніше фірми експортуються будівельні матеріали ПП «Моноліт Т.Б.».

Відділ маркетингу вивчає ринок будівельних матеріалів, розроблює заходи щодо залучення  нових клієнтів, тобто працює над  просуванням продаж будівельних  матеріалів, як на території України, так і за кордоном.

До його основних завдань належать:

– планування й організація експортно-імпортних операцій;

– маркетингова діяльність;

– участь у виставках, ярмарках, презентаціях;

– підготовка і укладання зовнішньоторговельних контрактів;

– прийом іноземних партнерів і відрядження власних спеціалістів за кордон.

Відділ кадрів займається оформленням працівників, дбає про їх відпочинок та слідкує  за трудовим режимом.

Відділ безпеки  відповідає за дотримання правил безпеки  на підприємстві та недопущенню нещасних випадків на підприємстві.

Відділ кадрів та відділ безпеки підпорядковуються  безпосередньо директору. 

Віковий склад  працюючих на підприємстві:  18-24 років – 17%, 25-35 років – 33%, 35-50 років 19%, 50 і старше 31%. Середньосписочна чисельність працівників на кінець 2007 року склала 126 чоловік.

На підставі фінансово-економічного аналізу фіксується висновок про ефективність поточної діяльності підприємства.

Економісти, фінансисти та маркетологи підприємства намагаються  комплексно підійти до планування діяльності  Приватного підприємства «Моноліт Т. Б.» на плановий період, враховуючи всі можливі фактори впливу на його діяльність. Головна задача, яка покладається на економіста або фінансиста – це розробка фінансового плану, тобто розробка плану утворення та використання фінансових ресурсів підприємства,  план руху грошових коштів, план залучення позикових джерел фінансування в разі необхідності, балансовий план, розробка  бізнес-плану на плановий період та проведення факторного аналізу, план формування товарних запасів, план товарного забезпечення обороту, або закупівля сировини чи товарів, важливе місце займає план з праці, розробка плану доходів та витрат, план отримання та використання прибутку тощо.