Роздержавлення і приватизація в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Приватизація – один з  ключових напрямків перетворення української  економіки на ринкових засадах. Її успіх  або поразка багато у чому визначають хід економічних реформ. Необхідність процесів роздержавлення та приватизації майже ні в кого не викликає сумнівів і обґрунтовується, по-перше, кризовим станом економіки та суспільства  в цілому; по-друге, неминучістю переходу до ринку; по-третє, поняттям природженої  економічної активності приватного власника; по-четверте, визнанням того, що своя власність – це основа свободи  особи. Це процес, якому притаманні глибинні властивості, що пов’язані  з кардинальною зміною соціальних структур, зміною соціально-економічного ладу в  Україні; він складний та суперечливий.

Говорячи про потенційних  учасників приватизації, слід зазначити, що у суспільстві постійно відбуваються зміни соціального настрою, виникають  нові контрагенти у системі інтересів, постійно формується те середовище, де відбуватиметься приватизація. Слід мати на увазі, що вірно вибрана позиція учасників приватизації має дуже важливе значення і може справити суттєвий вплив на результат, до якого приведе її здійснення. В наш час можна говорити про те, що головними конкурентами у боротьбі за власність залишаються представники номенклатурної та підприємницької верхівки. Більшість населення ще не зовсім підготовлена до сприймання змін, що відбуваються, та до активної участі в цих перетвореннях. Тому проведення приватизації швидкими темпами може не привести до бажаних результатів, а лише погіршить ситуацію.

Зміна форми власності  та організаційно-правових форм управління промисловими підприємствами поки що не має суттєвого позитивного  впливу на результати їхньої виробничо-фінансової діяльності. Нові елементи управління на приватизованих підприємствах тільки починають формуватися, але деякий позитивний соціально-економічний  ефект від цього можна очікувати  лише на тих з них, які функціонують у новому статусі понад три  роки. Решта підприємств ще знаходиться  у стадії адаптації до ринкових умов.

Враховуючи специфіку  реформування власності в Україні  та перш за все перевагу неконкурентних форм її реалізації, а також відсутність  очікуваних позитивних ефектів у  розвитку економічної системи, треба  більш активно запроваджувати конкурентні  методи приватизації з метою пошуку ефективного власника та стратегічного  інвестора, необхідна масштабна  післяприватизаційна підтримка  підприємства за допомогою відповідних  ринкових структур із залученням банків, страхових і консалтингових фірм.

Оцінка співвідношення різних способів приватизації за галузями свідчить про перевагу в світі такого способу  приватизації, як перетворення підприємств  та організацій у відкриті акціонерні товариства. Саме тому ця форма одержала найбільше розповсюдження з розвитком крупного бізнесу, який важко, а іноді і неможливо вести на основі тільки приватних коштів підприємця. Акціонерна форма дозволяє залучити до одного підприємства капітали багатьох осіб, причому й тих, які самі не можуть через будь-які причини займатися підприємницькою діяльністю.

Приватизація як інструмент упровадження державної політики спонукає до акцентування уваги на питаннях державної власності. Механізмами  управління державною власністю  є приватизація та націоналізація, передача державного майна в довірче  управління і заставу, здавання його в оренду, реорганізація й ліквідація державних підприємств, банкрутство.

 

Список використаної літератури

1. Алімов О. Приватизація: стратегія завершального етапу  //Економіст. - 2003. - № 8. - С.28-31

3. Ачкасов А. Є. Приватизація  у перехідній економіці/ А.  Є. Ачкасов //Актуальні проблеми  економіки. - 2006. - № 8. - C. 10 - 13.

4. Бойко О. Приватизація  та роздержавлення в Україні  доби перебудови, або "наша  дивна революція"/ Олександр Бойко,; О. Бойко //Сучасність. - 2006. - №  10. - C. 61-69.

7. Гурнак В.Щодо приватизації  та диверсифікації стратегічно  важливих підприємств //Економіст. - 2006. - № 12. - C. 38-41.

9. Крищенко К. Роздержавлення  власності в умовах України  //Фінанси України. - 2003. - № 3. - С.10-21

11. Панченко Н. Г. Приватизація  в ринковій економіці //Актуальні  проблеми економіки. - 2006. - № 5. - C. 18 - 20.

12. Перерва П.Г., Чубукова  О.Ю. Досвід приватизації у  Великій Британії для України//Актуальні  проблеми економіки. - 2006. - № 4. - C. 14- 16.

14. Роль приватизації в  ринкових перетвореннях в Україні  //Українська інвестиційна газета. - 1997. - 8 травня. - C. 18

1516. Тиліщак В. Приватизація  в Україні //Визвольний шлях. - 2004. - Кн. 4. - С.17-21

17. Харченко Т. Приватизація  як основа ринкового реформування  економіки //Економіка АПК. - 2002. - № 5. - С.54-58

18. Чечетов М.В. Підсумки  та завдання приватизації в  Україні //Статистика України. - 2004. - № 3. - C. 95-103

21. Чечетов М. Приватизація  у країнах світу із сталими  ринковими відносинами //Економіка  України. - 2005. - № 1. - C. 4-19

22. Чечетов М. Приватизація: новий етап відносин власності  //Урядовий кур'єр. - 2004. - 30 вересня. - C. 9