Договір страхування

Вимоги, встановлені  законодавством України у сфері  регулювання страхової діяльності, повинні виконуватися страховиками протягом усього строку дії ліцензії. За видачу ліцензії щодо кожного виду страхування, за переоформлення ліцензії, за видачу дубліката ліцензії справляють плату в розмірі, встановленому нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Плата за видачу ліцензій сплачується одноразово з розрахунку за кожний рік користування ліцензією у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Ліцензії видають  на такий строк:

— на страхування  життя — безстрокові;

— на види страхування, інші, ніж страхування життя, —  три роки. При повторній видачі ліцензії на даний вид страхування, якщо до страховика протягом попереднього терміну користування ліцензією не застосовували заходи впливу, — 5 років. Якщо до страховика були застосовані заходів впливу, повторно ліцензія може бути видана строком на 3 роки [6, с. 58-60].

Ліцензія на кожен вид страхування оформлюється на окремому бланку. Страховик повинен  розмістити отриману ліцензію в доступному для огляду місці за своїм місцезнаходженням.

Для отримання  ліцензії на провадження страхової  діяльності заявник подає до Державної  комісії з регулювання ринків фінансових послуг України документи, перелік яких передбачено Законами України "Про страхування" і "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" [7], а саме:

— заяву про  видачу ліцензії встановленого зразка;

— копію свідоцтва  про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької  діяльності або копію довідки  про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (надалі — ЄДРПОУ), засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;

— копії установчих документів, засвідчені в установленому  законодавством порядку;

— довідки з  банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують формування та розмір сплаченого статутного фонду;

— довідку про  фінансовий стан засновників страховика, підтверджену аудиторською фірмою (аудитором), якщо страховик створений у формі  повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю та акціонерного товариства;

— правила (умови) страхування;

— економічне обґрунтування  запланованої страхової (пере-страхувальної) діяльності;

— інформацію про  учасників страховика;

— інформацію про голову виконавчого органу та його заступників, яка має бути підписана керівником страховика і скріплена печаткою, копію диплома голови виконавчого органу страховика або його першого заступника про вищу економічну або юридичну освіту, копію диплома головного бухгалтера страховика про вищу економічну освіту, засвідчені печаткою страховика і відповідним підписом;

— інформацію про  наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Державною  комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Крім того, заявник  повинен подати до Державної комісії  з регулювання ринків фінансових послуг України:

— затверджені  в установленому порядку правила  проведення внутрішнього фінансового  моніторингу;

— завірену заявником  копію документа про призначення працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, з інформацією про керівних посадових осіб або фахівців, які є відповідальними за проведення фінансового моніторингу.

У заяві про  видачу ліцензії мають міститися  відомості про особу заявника (назва, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ), перелік видів страхування, на проведення яких страховик має намір одержати ліцензію, перелік правил страхування для кожного виду добровільного страхування, дату подання заяви, підпис керівника страхової організації, скріплений печаткою.

У разі наявності  у страховика відокремлених підрозділів  у заяві зазначають або до заяви  додають їх перелік із зазначенням  місцезнаходження відокремленого підрозділу, номерів телефонів, E-mail, прізвища, імені та по-батькові, освіти керівника і головного бухгалтера.

В установчих документах (статуті та/або установчому договорі) мають бути зазначені обраний  юридичною особою вид підприємницької  діяльності та інформація про розмір статутного фонду страховика, а також для юридичних осіб, які не є відкритими акціонерними товариствами, має міститися інформація про розподіл часток статутного капіталу між засновниками (учасниками) із зазначенням розподілу часток у відсотках, їхньої кількості та грошового розміру.

Правила страхування, подані для реєстрації, мають бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені  підписом відповідальної особи і  печаткою страховика. Правила повинні  містити всі умови, визначені  ст. 17 Закону України "Про страхування", бути викладені державною мовою та мати суцільно пов'язаний закінчений зміст, граматично та логічно узгоджений виклад. Заявник зобов'язаний виправити у Правилах страхування граматичні та стилістичні помилки в разі їх наявності. За умов проведення страховиком зовнішньоекономічних операцій страхування (перестрахування) Правила страхування можуть бути перекладені на англійську чи іншу мову. Тексти таких перекладів мають бути завірені відповідно до вимог законодавства.

Економічне  обґрунтування запланованої страхової діяльності, яке подають за встановленою формою, має бути підписане керівником страховика та скріплене печаткою.

Усі документи, які подаються для отримання  ліцензії, належать до категорії документів довгострокового зберігання.

Заяву про видачу ліцензії (копії ліцензії) разом  з усіма необхідними документами  юридичні особи надсилають поштою або  подають особисто до Комісії. Заявник  несе відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства за достовірність  інформації, вказаної у заяві та документах, поданих для отримання ліцензії (копії ліцензії), та в їх електронних копіях. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймають за описом.

Заяву про видачу ліцензії (копії ліцензії) залишають  без розгляду, якщо:

— заява підписана  особою, яка не має на це повноважень;

— документи  оформлені з порушенням вимог  Ліцензійних умов.

Про залишення  заяви про видачу ліцензії без  розгляду заявник повідомляє у письмовій  формі із зазначенням підстав  залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду і в строки, передбачені для видачі ліцензії (не більше 30-ти календарних днів з часу одержання передбачених ліцензійними умовами документів) [9, с. 215].

Після усунення причин, що були підставою для винесення  рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в установленому порядку.

Рішення про  видачу ліцензії або відмову в  її видачі приймається директором департаменту страхового нагляду Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Не пізніше 30-ти днів з дня надходження заяви  та всіх необхідних документів від  заявника Державна комісія з регулювання  ринків фінансових послуг України має  прийняти рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії.

Повідомлення  про прийняття рішення про  видачу ліцензії або відмову у  видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі  протягом трьох робочих днів з  дати прийняття відповідного рішення.

У разі відмови  у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих про видачу ліцензії, заявник може подати до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України нову заяву про видачу ліцензії не раніше, ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

 

У разі відмови  у видачі ліцензії на підставі невідповідності  заявника цим Ліцензійним умовам, фінансова установа може подати до Державної комісії з регулювання  ринків фінансових послуг України нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.

Рішення про  відмову у видачі ліцензії може бути оскаржене в судовому порядку.

У разі прийняття  Державною комісією з регулювання  ринків фінансових послуг України позитивного рішення про видачу ліцензії, Комісія оформлює ліцензію не пізніше пяти робочих днів з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії (зміна назви страховика, якщо ця зміна не пов'язана з реорганізацією страховика або зміна місцезнаходження страховика) страховик зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та нотаріально засвідчені копії відповідних документів, що засвідчують зазначені зміни.

Державна комісія  з регулювання ринків фінансових послуг України протягом десяти робочих  днів з дати надходження заяви  про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язана (за умови подання страховиком до Комісії документа про внесення плати за переоформлення ліцензії) видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.

У разі переоформлення ліцензії Комісія приймає рішення, про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням  відповідних змін до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України не пізніше трьох робочих днів після прийняття такого рішення.

Підставами  для анулювання ліцензії є:

— заява страховика про анулювання ліцензії;

— рішення про  скасування державної реєстрації страховика;

— виявлення  недостовірних відомостей у документах, поданих страховиком для одержання ліцензії;

— рішення про  застосування заходів впливу;

— неможливість страховика забезпечити виконання  ліцензійних умов, установлених для  страхової діяльності, зокрема початок  відповідно до вимог нормативно-правових актів процедури ліквідації страховика;

— нездійснення страховиком страхової діяльності відповідно до виданої ліцензії протягом 12 місяців з дати її видачі.

У разі анулювання ліцензії за заявою страховика до неї  необхідно додати:

— копію повідомлення в засобах масової інформації про прийняття рішення про звернення до Комісії щодо анулювання ліцензії;

— копію документа  відповідного органу управління фінансової установи, що підтверджує факт прийняття  рішення про звернення до Комісії  щодо анулювання ліцензії;

— висновок аудиторської перевірки;

— баланс за останній звітний період та довідку про виконання всіх угод (зобов'язань) перед клієнтами при провадженні страхової діяльності, підписані керівником і головним бухгалтером та засвідчені печаткою товариства;

— бланк ліцензії (оригінал).

Комісія має право провести перевірку страховика щодо його зобов'язань перед страхувальниками за укладеними договорами страхування з видів страхування, ліцензія на які анулюється.

Комісія у разі отримання в установленому порядку  заяви страховика (з доданням відповідних документів) про анулювання ліцензії або рішення про скасування державної реєстрації страховика як юридичної особи повинна протягом 30-ти днів з дати надходження вказаних документів прийняти рішення про анулювання ліцензії.

Розгляд питань про анулювання ліцензії здійснюється Комісією відповідно до вимог нормативно-правових актів.

У разі анулювання ліцензії як заходу впливу страховик  може одержати нову ліцензію на право  провадження страхової діяльності не раніше, ніж через рік з дати прийняття рішення Комісією про анулювання попередньої ліцензії.

У разі ліквідації відокремленого підрозділу страховика, який вів страхову діяльність згідно з отриманою ліцензією, або в  разі припинення провадження ним  страхової діяльності згідно з отриманою  ліцензією страховик зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати ліквідації відокремленого підрозділу або з дати припинення його діяльності подати до Комісії відповідне повідомлення у письмовій формі [10, с. 176-180].

Рішення про  анулювання ліцензії може бути оскаржено  в судовому порядку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Фінансово-правовий захист страховика та страхувальника

Найважливішою функцією страхової компанії є безумовне  забезпечення надійності свого фінансового  стану, що дає змогу задовольнити будь-які претензії з боку власників  полісів. Закон України "Про страхування" [3, ст. 30] зобов'язує страховиків дотримуватись певних вимог, які мають забезпечити їхню платоспроможність:

 наявність  сплаченого статутного фонду;

 наявність  гарантійного фонду страховика;

 створення  страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

 перевищення  фактичного запасу платоспроможності  страховика над розрахунковим  нормативним запасом платоспроможності.