Особливості надання фінансових послуг страховими компаніями в Україні

Тема 2. Особливості  надання фінансових послуг страховими компаніями в Україні

 

1. Сутність страхування, його об’єкти та суб’єкти.
2. Нормативно правове регулювання надання страхових послуг.

1 Сутність страхування, його об’єкти та суб’єкти.

 

Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі “ Про страхування “ :

Страхування – це вид цивільно правових відносин , щодо захисту майнових інтересів  громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій ( страхових випадків ) , визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів , що формуються шляхом сплати громадянами , юридичними особами страхових платежів ( страхових внесків . страхових премій ).

Мета страхування  – захист майнових інтересів фізичних та юридичних осіб. вказується на те , що захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік, яких зафіксовано в чинному законодавстві або страхових полісах .

Страхування є насамперед системою економічних відносин між  конкретними суб’єктами господарювання , де з одного боку виступають страхувальники , а з іншого - страховики . Закон України дає визначення кожного зі суб’єктів . Отже, “

Страховиками  визнаються фінансові установи , які  створені у формі акціонерних , повних командитних товариств або товариств  з додатковою відповідальністю згідно з Законом України “ Про господарські товариства “ з урахуванням особливостей , ... ,а також отримали ліцензію на здійснення у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності” .

Учасників страховика повинно  бути не менше трьох .

Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками – резидентами України .

При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого  статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно у грошовій формі. Законом України дозволяється формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою за їх номінальною вартістю в порядку визначеному уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю. Відповідно забороняється використання для формування статутного фонду векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані у кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

Страхувальниками  визнаються юридичні особи або дієздатні  громадяни , які уклали з страховиком договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про  страхування третіх осіб (застрахованих  осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством . Відповідно застраховані особи можуть набувати прав і обов’язків страхувальника згідно з договором страхування. Важливою передумовою застосування страхування є майнова самостійність суб’єктів господарювання та їх зацікавленість у переданні відповідальності за наслідки ризику спеціалізованим формуванням . Чим ця зацікавленість більша , тим потреба у страхування вища .

Об’єктами страхування  можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані:

• з життям , здоров’ям , працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи ( особисте страхування )
• з володінням , користуванням , розпорядженням майном ( майнове страхування )
• з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або майну , а також шкоди , заподіяної юридичній особі ( страхування відповідальності.

 

Добровільне страхування – це страхування , яке  здійснюється на основі договору між  страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування , що встановлюються страховиком самостійно  з врахуванням вимог чинного законодавства. Види добровільного страхування , на які видається ліцензія , визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами ( умовами ) страхування , зареєстрованими спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю ( далі Уповноважений орган) . Закон “ Про страхування “ дозволяє такі види  добровільного страхування :

1. страхування життя
2. страхування від нещасних випадків
3. медичне страхування ( безперервне страхування здоров’я
4. страхування здоров’я на випадок хвороби
5. страхування залізничного транспорту
6. страхування наземного транспорту ( крім залізничного )
7. страхування повітряного транспорту;
8. страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);
9. страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);
10. страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
11. страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 цієї статті)
12. страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
13. страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
14. страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
15. страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12-14 цієї статті);
16. страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
17. страхування інвестицій;
18. страхування фінансових ризиків;
19. страхування судових витрат;
20. страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;
21. страхування медичних витрат;
22. інші види добровільного страхування.

 

 

В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних  і фармацевтичних працівників  (крім тих, які працюють в  установах і організаціях, що  фінансуються з Державного бюджету  України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

3) особисте страхування працівників  відомчої (крім тих, які працюють  в установах і організаціях, що  фінансуються з Державного бюджету  України) та сільської пожежної  охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменів вищих  категорій;

5) страхування життя і здоров'я  спеціалістів ветеринарної медицини;

6) особисте страхування від нещасних  випадків на транспорті;

7) авіаційне страхування цивільної авіації;

8) страхування відповідальності  морського перевізника та виконавця  робіт, пов'язаних із обслуговуванням  морського транспорту, щодо відшкодування  збитків, завданих пасажирам,  багажу, пошті, вантажу, іншим  користувачам морського транспорту  та третім особам;

9) страхування цивільної відповідальності  власників транспортних засобів;

10) страхування засобів водного  транспорту;

11) страхування врожаю сільськогосподарських  культур і багаторічних насаджень  державними сільськогосподарськими  підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

12) страхування цивільної  відповідальності оператора ядерної  установки за ядерну шкоду,  яка може бути заподіяна внаслідок  ядерного інциденту; 

13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

14) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

15) страхування цивільної відповідальності  інвестора, в тому числі за  шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю  людей, за угодою про розподіл  продукції, якщо інше не передбачено  такою угодою;

16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції";

17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового  адміністратора та ліквідатора  фінансової установи;

18) страхування майнових ризиків  при промисловій розробці родовищ  нафти і газу у випадках, передбачених  Законом України "Про нафту  і газ";

19) страхування медичних та інших  працівників державних і комунальних  закладів охорони здоров'я та  державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

20) страхування відповідальності  експортера та особи, яка відповідає  за утилізацію (видалення) небезпечних  відходів, щодо відшкодування шкоди,  яку може бути заподіяно здоров'ю  людини, власності та навколишньому  природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

21) страхування персоналу ядерних  установок, джерел іонізуючого  випромінювання, а також державних  інспекторів з нагляду за ядерною  та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я за рахунок коштів ліцензіатів;

22) страхування об'єктів космічної  діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується  Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

23) страхування цивільної відповідальності  суб'єктів космічної діяльності;

24) страхування об'єктів космічної  діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо  ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

25) страхування відповідальності  щодо ризиків, пов'язаних з  підготовкою до запуску космічної  техніки на космодромі, запуском  та експлуатацією її у космічному просторі;

26) страхування відповідальності  суб'єктів перевезення небезпечних  вантажів на випадок настання  негативних наслідків при перевезенні  небезпечних вантажів;

27) страхування професійної відповідальності  осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

28) страхування відповідальності  власників собак (за переліком  порід, визначених Кабінетом Міністрів  України) щодо шкоди, яка може  бути заподіяна третім особам;

29) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

30) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;

31) страхування відповідальності  суб'єктів туристичної діяльності  за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

32) страхування відповідальності  морського судновласника;

33) страхування ліній електропередач  та перетворюючого обладнання  передавачів електроенергії від  пошкодження внаслідок впливу  стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;

34) страхування відповідальності  виробників (постачальників) продукції  тваринного походження, ветеринарних  препаратів, субстанцій за шкоду,  заподіяну третім особам.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховики, які здійснюють страхування  життя, зобов'язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

Договори страхування укладаються  відповідно до правил страхування. Правила  страхування розробляються страховиком  для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Правила страхування повинні містити:

перелік об'єктів страхування;

порядок визначення розмірів страхових  сум та (або) розмірів страхових виплат;

страхові ризики;

виключення із страхових випадків і обмеження страхування;

строк та місце дії договору страхування;

порядок укладення договору страхування;

права та обов'язки сторін;

дії страхувальника у разі настання страхового випадку;

перелік документів, що підтверджують  настання страхового випадку та розмір збитків;

порядок і умови здійснення страхових  виплат;

строк прийняття рішення про  здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат;