Особливості надання фінансових послуг страховими компаніями в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Октября 2013 в 18:22, лекция

Описание работы

1. Сутність страхування, його об’єкти та суб’єкти.
2. Нормативно правове регулювання надання страхових послуг.

Файлы: 1 файл

Strakhuvannya.doc

— 103.50 Кб (Скачать файл)

Квотне перестрахування , зменшуючи ризик цедента з  усіх договорів , які передані в перестрахування , все не дозволяє знизити ризик інших договорів страхового портфеля . Договір ексцедентного перестрахування є складнішим видом пропорційного перестрахування . Воно застосовується у випадках  , коли страхові ризики суттєво відрізняються за страховою сумою . Укладаючи договір ексцедентного перестрахування , партнери визначають розмір максимальної власної участі страховика в покритті деяких груп ризику . З цією метою аналізують статистичні дані й проводять актуарні розрахунки . Максимум власної участі страховика називається ексцедентом . Перевищення страхових сум за встановлений рівень ( ліміт ) власної участі страховика в покритті ризику передається в перестрахування одному або декільком перестраховикам . Таке перевищення страхових сум ризику , переданих в перестрахування , називається надбанням ексцедента . Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень у кожній групі ризиків , який перестраховик повинен прийняти з покриття . Максимум участі перестраховика в покритті ризику називається кратністю власної участі цедента . При укладанні договору ексцедентного перестрахування виключаються будь – які ризики , страхова сума яких менша або дорівнює встановленому для даного портфеля числу  часток власної участі страховика . І навпаки , ризики , страхова сума яких перевищує власну участь страховика , вважаються перестрахованими . Відсоток перестраховика тим більший , чим вища страхова сума для даного ризику . Такий вид перетсрахуання передбачає встановлення “ абсолютного власного утримання “ компанії цедента , в межах якого цедент сам несе відповідальність з усіх ризиків з розміром страхової суми , меншої або рівної власному утриманню до певного ліміту відповідальності у відповідній пропорції за всіма ризиками , страхові суми за якими перевищують розмір власного утримання .

Квотно – ексцедентний договір  на практиці застосовується рідко . Змістом його є поєднання  двох договорів . Портфель такого виду страхування перестраховується  квотно , а перевищення сум страхування  ризиків понад встановлену квоту  в свою чергу підлягає страхуванню на принципах ексцедентного договору . Таким чином характерною особливістю всіх видів пропорційного перестрахування є те , що збитки , як і премія за оригінальними полісами , поширюються між цементом і перестраховиком у відповідній пропорції і з прив’язкою до страхової суми .

Непропорційне перестрахування  використовується в різних видах  страхування , але найчастіше за договорами страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів  за збитки , спричинені третім особам у результаті ДТП . Розрахунки між сторонами договору охоплюють підсумкові фінансові результати цедента ( або лише відшкодування виключно за великими збитками ) , а не лише окремі договори страхування і збитки , як це буває під час укладання договорів пропорційного перестрахування . 

За зазначеними умовами  договору , перестраховик бере зобов’язання покрити ту частину збитку , яка  вища від встановленої суми власної  участі цедента , але нижча зафіксованої суми в договорі , що дорівнює верхній  межі відповідальності перестраховика . Взяті таким чином зобов’язання стосуються всіх збитків , які були зумовлені одним стихійним лихом , що складає страховий ризик .

За формою взаємо взятих зобов’язань цедента і перестраховика договори поділяються :

  • факультативного перестрахування
  • облігаторного перестрахування
  • факультативно – облігаторного перестрахування 

 Факультативна форма  перестрахування передбачає для  перестраховика та цедента право  вибору . Для першого – чи взагалі  приймати пропозицію про перестрахування  , а для другого – чи передавати , і якщо так , то якому перестраховику кожен конкретний ризик у перестрахуванні , покладаючись у кожному конкретному випадку на певні умови . Цей договір надає сторонам повну незалежність : цеденту – у вирішенні питань , скільки необхідно залишати на власному ризику і власне утримання , а перетсраховику – ц вирішенні питань прийняття ризиків у тому чи іншому обсязі . З урахуванням самостійності прийняття рішень при укладенні кожного договору перестрахування перестрахувальні платежі стягуються індивідуально , незалежно від обсягу страхових платежів , які одержує цедент . Як правило , величина платежів за надані гарантії в порядку факультативного перестрахування встановлюється за ситуацією на ринку . Основним негативним моментом факультативного страхування є те , що , оскільки  перестраховики мають певну незалежність про прийняття запропонованого ризику в перестрахування і про його відхилення , то до моменту настання страхового випадку цей ризик може бути взагалі не перестрахованим або перестрахованим частково , тобто в розмірі , який не дає можливості страховій компанії ( цеденту ) повністю компенсувати втрати понад їхні потенціальні фінансової можливості . Потреба в прискоренні механізмів передачі ризиків у перестрахувальних відносинах , зв’язана зі збільшенням обсягу страхових операцій , сприяла появі іншої фори перестрахування . Облігаторне перестрахування – форма перестрахування , яка передбачає  , що перестрахувальник зобов’язаний передавати частину відповідальності з кожного окремого ризику із сукупного портфеля того чи іншого виду страхування , передбаченого умовами договору , в перестрахування , а перестраховик зобов’язаний приймати кожну таку цесію . За умовами облігаторного договору страхувальник зобов’язаний передавати в перестрахування всі ризики , передбачені договором . З іншого боку договір облігаторного перестрахування зобов’язує страховика прийняти запропоновані йому в перестрахування частки цих ризиків . Перестрахувальні платежі за договором облігаторного перестрахування завжди виплачуються     у відсотку від суми страхових платежів , одержаних страховиком при укладанні первинного договору страхування. Договір як правило підписують на невизначений строк . Це вигідно для цедента , тому що всі раніше визначені ризики автоматично одержують  покриття у перестраховика . Привабливість облігаторного перестрахування визначається такими можливостями :

  • покриттям недостатності власних засобів для повноцінного виконання прийнятих зобов’язань перед страхувальниками
  • зниження внутріфірмових витрат у процесі перестрахування
  • можливістю оптимізації структури страхового портфеля
  • досягненням збалансованих результатів проходження бізнесу за різними видами страхування
  • необхідністю забезпечення надійності і своєчасності отримання частки відшкодувань

Факультативно – облігаторна  форма договорів називається  договором “ відкритого покриття “ і дає цеденту право незалежно приймати рішення відносно яких ризиків і в якому розмірі слід їх передати перестраховику, який зобов’язаний прийняти цедовані частки ризиків на попередньо погоджених умовах . Пер страховику цей різновид договору може бути невигідним або небезпечним , оскільки , цедент передає в перестрахування найбільш небезпечні ризики . Саме тому такі договори підписуються лише з тими цементами , що користуються довірою перестраховика .

Згідно статті 11 Закону України  “ Про страхування “ від 07.03.1996 року № 85/96- ВР  перестрахування – це страхування одним страховиком ( цедентом, перестраховиком ) на визначених договором умовах ризику виконання всіх чи частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика  (перестраховика ).

З метою врегулювання відносин в сфері перестрахування , запобігання неплатоспроможності  страховиків , які використовують у  своїй практиці операції по перестрахуванню. .. Операції по перестрахуванню є необхідною умовою для забезпечення платоспроможності страховика та надійності , безпечності та диверсифікації розміщення страхових резервів страховика у тому випадку , коли :

  • страховик бере на себе страхову відповідальність в об’ємах , які можуть перевищувати можливості їх виконання за рахунок власних активів .
  • страхова сума по окремим об’єктам та видам страхування перевищує 10% суми оплаченого страхового фонду і створених страхових резерві на звітну дату
  • перестрахування є передумовою здійснення інших видів діяльності (міжнародна перевезення ,  експлуатація об’єктів завищеного ризику , великомасштабні інвестування і таке інше )

Информация о работе Особливості надання фінансових послуг страховими компаніями в Україні