Страхування відповідальності в Україні: проблеми та перспективи розвитку

- ростання кількості техногенно-екологічних аварій та катастроф;

- ядерні  інциденти;

- загострення  проблем зберігання та знешкодження  екологічно небезпечних відходів;

- наявність  об'єктів та видів діяльності, які є джерелами підвищеної  небезпеки для навколишнього  природного середовища і, як  наслідок, для життєдіяльності та  здоров'я людини тощо.

Інтерес держави у запровадженні  та розвитку екологічного страхування  полягає в тому, що резерви держави  перестають бути єдиним джерелом покриття збитків, пов'язаних з техногенними аваріями та катастрофами за шкоду, завдану  життю та здоров'ю громадян, майну  юридичних і фізичних осіб, стану  довкілля тощо. Запровадження системи  страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання на об'єктах  підвищеної небезпеки, держава зменшує  тиск на державний і місцевий бюджети, посилює відповідальність господарюючих  суб'єктів на цих об'єктах за можливі  негативні наслідки їх діяльності.

Підприємства зацікавлені у  цьому виді страхування тому, що у разі настання техногенних аварій, підприємства, які є об'єктами підвищеної небезпеки, не в змозі фінансово  осилити своє власне виживання і  відшкодувати збитки постраждалим. Екологічне страхування полегшує їм виконання  цих завдань.

Оскільки страхові суми в екологічному страхуванні досить значні і цей  вид страхування передбачає досить вагомі збитки та виплати з їх відшкодування, якісне виконання страховиком, що бере на себе відповідальність зі страхування  екологічних ризиків, своїх зобов'язань  не можливе без інституту перестрахування.

Стабільний розвиток, високий рівень економічної безпеки, конкурентоздатність  сучасних страховиків визначаються переважно двома факторами: їх зваженою ціновою політикою та широтою асортименту послуг, які вони готові надати клієнтам. Нині кожна страхова компанія повинна забезпечити гарантію свого виживання в непростій конкурентній боротьбі кількох сотень вітчизняних страховиків, що точиться на страховому ринку України. У такій ситуації доцільним буде розширити пакет послуг страхування відповідальності, як нового і перспективного напряму провадження страхової діяльності.

Провівши моніторинг страхових  пакетів низки великих страхових  компаній, які є прямими конкурентами і чия цінова політика зможе стати  орієнтиром для будь-якого учасника ринку страхових послуг, можна  рекомендувати для запровадження  у практику діяльності всіх вітчизняних  страхових компаній страхування  цивільної відповідальності при  здійсненні медичної діяльності. Вибір  саме цього виду страхування пояснюється  тим, що він поки що малопоширений  в Україні, тобто ринкова ніша в цьому сегменті страхування  є відносно вакантною; водночас чимало компаній уже освоїли практику страхування  відповідальності медичних працівників, тому існують методичні розробки, якими можна керуватися при організації  надання зазначеного виду страхових  послуг.

Важливими стимулюючий чинником щодо розвитку ринку автострахування є збільшення кількості транспортних засобів, при якому вірогідніший ризик настання страхового випадку, а отже, і вища потреба у якісному і доступному страхуванні. Тому, важливо визначити основні перспективи розвитку страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні, серед яких наступні:

- cтворення розвинутої та платоспроможної системи страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, здатної компенсувати збитки від непередбачених подій;

- запровадження  програм інформування населення  через засоби масової інформації  про стан і перспективи страхового  ринку;

- розшити  міжнародне співробітництво в  області обміну інформацією про  діяльність страхових компаній, які надають послуги щодо даного  виду страхування;

- підвищення  платоспроможного попиту на страхові  послуги шляхом запровадження  нових систем заохочення;

- відкриття  центрів врегулювання збитків  з розгалуженою мережею та  повномасштабного впровадження  власної інформаційної системи  з персоніфікованим веб-доступом салонів, банків, страхових компаній до бази даних компаній-посередників.

В Україні досі залишається добровільним страхування професійної відповідальності аудиторів, тому для більшості аудиторів страхування своїх ризиків скоріше маркетинговий хід, спрямований на залучення клієнтів. Отже, в Україні необхідне введення обов'язкового страхування професійної відповідальності аудиторів, що водночас дасть можливість ефективного розвитку ринку страхових послуг, підвищить довіру суспільства до результатів аудиторських перевірок.

Таким чином, основні напрями розвитку і ефективного функціонування страхування  відповідальності громадян і взагалі  національного страхового ринку  нерозривно пов’язані зі створенням конкурентного середовища і вдосконаленням його організаційної структури.

 

ВИСНОВКИ

 

 

Як висновок необхідно підкреслити, що однією з головних особливостей страхування відповідальності є  одночасний захист економічних інтересів  обох сторін заподіяння шкоди: відповідального  за шкоду страхувальника та осіб, яким таку шкоду заподіяно.

Необхідність запровадження страхування  відповідальності у страховій справі зумовлена тим, що особа, яка завдала  збитків іншим особам, за законом  або за рішенням суду повинна відшкодувати їх. У зв'язку з тим, що вони в сучасних умовах можуть бути досить та з метою  захисту інтересів тих, хто постраждав (третіх осіб), і вводиться страхування  відповідальності. Страхування відповідальності, що є однією з найскладніших галузей  страхової діяльності, динамічно  розвивається в усьому світі, і зокрема  в Україні. Так, обсяги акумульованих  страхових премій по страхуванню  відповідальності нині в Україні  складають близько третини всіх надходжень від страхової діяльності.Універсальний характер страхування відповідальності дозволяє вирішувати комплекс економічних та соціальних проблем, що виникають при заподіянні випадкових збитків, сприяє його подальшому широкомасштабному розвитку, в першу чергу, в розвинених країнах.

Встановлений у Законі України  «Про страхування» поділ страхування  відповідальності на види має окремі недоліки, головним із яких є відсутність  єдиного методологічного підходу. З урахуванням світового досвіду  можливе використання класифікації страхування відповідальності, яка  пропонує виділення класів на основі встановлених у статті 6 Закону України  «Про страхування» видів добровільного  страхування відповідальності. Такі класи об’єднують види добровільного  й обов’язкового страхування, на здійснення яких страховикам можуть видаватись окремі ліцензії.

В даному сегменті страхування виділяють  декілька підгалузей, таких як страхування  автоцивільної відповідальності, страхування відповідальності перевізника, страхування відповідальності підприємств - джерел підвищеної екологічної і ін. небезпеки, страхування професійної відповідальності.

Перспективи розвитку страхування  відповідальності вимагають докорінних змін у системі підготовки та забезпечення кадрами учасників страхового ринку. Збільшення обсягу страхових платежів вимагає додаткового збільшення чисельності працюючих на ринку  страхування, залучення до роботи висококваліфікованих спеціалістів (менеджерів, актуаріїв, брокерів, страхових експертів, фінансових аналітиків, бухгалтерів, юристів та інших), добре обізнаних з теорією  та передовою технологією страхування.

Розвиток українського страхового ринку об’єктивно супроводжува-тиметься хворобами росту, які на різних етапах були характерні для провідних страхових ринків зарубіжних країн. Це в першу чергу недостатній фінансовий потенціал українських страховиків, низька технологічність здійснення страхових операцій, відсутність нормального конкурентного середовища як фактора постійного підвищення якості страхових послуг.

Одним з найважливіших напрямів розвитку і ефективного функціонування страхового ринку є забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності  страховиків і страхувальників.

Таким чином, основні напрями розвитку і ефективного функціонування національного  страхового ринку нерозривно пов’язані  зі створенням конкурентного середовища і вдосконаленням його організаційної структури.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Закон  України «Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності  власників наземного транспорту»  від 01.07.2004 р. №1961-IV.//[Електроннийресурс:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/191-15](15.03.2012)

2. Порядок  і правила проведення обов'язкового  страхування цивільної відповідал за ядерну шкоду, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України ЛІ- 953 від 23 червня 2003 р. // [Електронний ресурс:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/953-2003-%D0%BF] (15.03.2012)

3. Порядок  і правила проведення обов'язкового  страхування цивільної відповідальності  громадян України, що мають  у власності чи іншому законному  володінні зброю, за шкоду яка  може бути заподіяна третій  особі або її майну внаслідок  володіння, зберігані використання цієї зброї, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 4( 29 березня 2002 р. // [Електронний ресурс : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/402-2002-%D0%BF] (17.03.2012)

4. Порядок  і правила проведення обов'язкового  страхування відповідальності суб'єктів  перевезення небезпечних вантажів  на випадок настання негативних  наслідків під час перевезення  небезпечних вантажів, затверджені  Постановою Кабінету Міністрів  Ук № 733 від 1 червня 2002 р. // [Електронний ресурс : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/733-2002-%D0%BF] (17.03.2012)

5. Постанова  Кабінету Міністрів України «Про  затвердження розмірів страхових  платежів за міжнародними договорами  обов’язкового страхування цивільно-правової  відповідальності власників наземних  транспортних засобів» від 6.01.2005 р. № 5. //[Електронний ресурс : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1961-15] (17.03.2012)

6. Постанова  Кабінету Міністрів України «Про  затвердження Порядку та правил  обов'язкового страхування відповідальності  власників собак за шкоду, що може бути заподіяна третім особам» від 9.09.2002 р. № 944. //[Електронний ресурс: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/944-2002-%D0%BF] (22.03.2012)

7. Про  страхування: Закон України від  07 березня 1996 р. № 86/96 (із змінами  і доповненнями) // [Електронний ресурс: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80] (10.03.2012)

8. Цивільний  кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40 – 44, ст.356.

9. Базилевич В.Д. Базилевич К.С. Страхова справа. - К.: Товариство "Знання", 2006. - 216 с.

10. Ванца О.В. Сучасний стан розвитку страхування кредитних ризиків банків // Вісник університету банківської справи НБУ. - 2010. - №4. - С. 12-13.

11. Вовчак  О.Д. Страхова справа: Підручник.  – К.: Знання, 2009. – 425с.

12. Дьячкова Ю.М. Страхування. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 240 с.

13. Заїкін Ю.В. Страхування відповідальності в Україні: автореф. дис. На здобуття наук.ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит». – К., 2003. –19 с.

14. Залєтов О. М. Страховий ринок потребує структурних реформ [Текст] / О. М. Залєтов // Страхова справа. - 2010. - №1. - С. 10-13.

15. Козьменко О.В. Страхування і страховий ринок: термінологія, законодавство і динаміка розвитку / О.В. Кузьменко. – Суми: Ділові перспективи, 2006. – 169 с.

16. Лесик  Л.М. Досвід застосування в  Україні обов’язкового страхування  цивільно-правової відповідальності  власників наземних транспортних  засобів / Л.М. Лесик // Актуальні  проблеми економіки. – 2010. - №  6 (108). – С. 231-234.

17. Любашенко І. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників в Україні та Росії / І.Любашенко// Страхова справа.- 2007.-№1.- С.20-21.

18. Машина  Н.І.Міжнародне страхування: Навчальний  посібник. — К.:Центр навчальної  літератури, 2006. — 504 с.

19. Мних  М.В «Страхування в Україні  в умовах глобальної економічної  кризи». – Інвестиції: практика та  досвід.-2009.-№4.-с.33-35

20. Нагорний  О. Страхування автоцивільної відповідальності: удосконалення базових засад/ Олександр Нагорний // Финансовые услуги. – 2010. - № 3 - 4. – С. 24-25.

21. Никонович  А. Страховий ринок України:  проблеми і шляхи вирішення  // Економіст. - 2009.- №1.-С. 41-43.

22. Олійник  О.С. Страхування: навч. посібник / О.В. Олійник, Г.О. Нагаєва: Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. – Х.: 2008. – 283 с.

23. Павлов  В. І. Страхові послуги : навч. посіб. / В. І. Павлов, Н. М. Білоус ; Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. - Рівне : [НУВГП], 2011. - 143 с.

24. Страхування:  навч.-метод.посібник/ Н.І.Бондаренко, Г.О.Нагаєва, Т,В. Ковальова, О.М.Калашнікова: Харківський національний аграрний університет ім В.В.Докучаєва, - Х.: 2007. – 110 с.

25. Страхування:  Підручник /Керівник авт. колективу  і наук. ред. С.С. Осадець. -Вид. 3-тє, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2008. - 599 с.

26. Терещенко  Т. Є. Соціально-економічний зміст  і значення страхування відповідальності, його місце у системі страхування  [Текст] / Т. Є. Терещенко // Вісник  ДДФА. Серія: Економічні науки. - 2011. - №1. - С. 49-55.

27. Фінанси:  Навч. посіб. / B.C. Загорський, О.Д. Вовчак, І.Г. Благун, І.Р. Чуй. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2008. — 247 с.

28. Хорін Л. Концепція розвитку страхового ринку // Фінансовий ринок України. - 2010. - № 11. - С. 26.

29. Яворська Т. В. Страхові послуги : навч. посібник / Т. В. Яворська ; за ред. проф. С. К. Реверчука. –К. : Знання, 2008. – 350 с.

30. http://forinsurer.com/stat/

31. http://uainsur.com/stats/analiz/