Охорона праці та безпека  у надзвичайних ситуаціях 
 

Спеціальна  частина до наукової магістерської роботи

“Створення підсистеми підтримки прийняття рішень для туристичної галузі на основі

SWOT-аналізу” 

Спеціальність “Інтелектуальні системи прийняття рішень” 

8.080404 – ДР.ПЗ.00 – 601м.2610322 
 

Студент ________________ Д.О. Попов

Керівник _______________ І.О. Калініна

Консультант ____________ Ю.Г. Щербак

Зав. кафедрою __________ М.Т. Фісун 
 
 
 
 
 
 

Миколаїв  – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 2

1 УРАХУВАННЯ  ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ СТВОРЕННІ  ТУРИСТИЧНОГО АГЕНТСТВА 4

1.1 Охорона праці  під час користування офісною  технікою у приміщенні фірми 4

1.2 Інструкція  з електробезпеки для робітників  туристичного агенства 7

2 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  БЕЗПЕКИ ВІТЧИЗНЯНИХ ТУРИСТІВ  КОНСУЛЬСЬКИМИ ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ  ЗА КОРДОНОМ 8

2.1 Пожежна безпека,  охорона праці і техніка безпеки  в готелях 8

2.2 Стихійні лиха  та перевороти 13

2.3 Забезпечення  безпеки консульствами та представництвами 15

ВИСНОВКИ 17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

      В наш час туристична галузь перебуває  на досить розвинутому рівні і  в майже кожному місті є  свої представництва туристичних фірм. З кожним роком свої офіси відкривають нові фірми, де працюють багато людей, знаходячись в офісах увесь робочий день. Саме тому урахування питань при створенні туристичної фірми є вкрай важливими і першочерговими. Як показує досвід багатьох вже існуючих компаній, лише там, де створено комфортні умови праці, працівники в змозі повністю виконувати всі покладені на них завдання і продуктивність їхньої праці постійно знаходиться на високому рівні.

      Не  менш важливим є і організація  безпеки туристів, які користуються послугами туристичних фірм, адже це є невід’ємним атрибутом високоякісного функціонування туристичної фірми.

      Одним з найважливіших елементів організації  туризму є забезпечення безпеки  життя і здоров'я туристів. Небезпеки  фізичного і соціального характеру  повинні прийматися до уваги суб'єктами індустрії туризму, яким варто мінімізувати й запобігати різноманітним ризикам  загроз безпеці туристської діяльності. Забезпечення безпеки передбачає цілий  комплекс заходів у рамках національного  законодавства, що гарантують безпеку  переміщення туристів по території  держави, їхнього перебування, збереження здоров'я, життя і майна.

      Міжнародний досвід по розробці заходів безпеки  туризму досліджується й узагальнюється ВТО. Безпека подорожей декларувалася  в Хартії туризму.

      Безпека туристів, їхнє благополуччя, а також  підтримка високої якості обслуговування в місцях туристського призначення не можна розглядати відриві від інших суспільних або національних інтересів приймаючої країни навколишнього середовища в цілому. При розробці і проведенні в життя норм безпеки для сфери туризму і захисту туристів інтереси тих, хто відвідує і приймає повинні бути взаємно гармонізовані. 

1 УРАХУВАННЯ ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ СТВОРЕННІ ТУРИСТИЧНОГО АГЕНТСТВА

      1.1 Охорона праці  під час користування  офісною технікою у приміщенні фірми

      Робота  працівника в туристичній фірмі  за фізичними ознаками не видається  важкою і напруженою. Проте навіть зовні тиха й спокійна праця може таїти в собі певну небезпеку. Об'єктивно деякий ризик у виробничому  середовищі виникає, зокрема, через  використання в роботі комп'ютерної  та оргтехніки: персональних комп'ютерів, принтерів, копіювальних апаратів, стаціонарних і мобільних телефонів, факсів.

     Розглянемо  роботу на офісній техніці з погляду  існування ризиків завдавання шкоди  здоров'ю користувачів.

      Персональний  комп'ютер. Основні шкідливі та небезпечні фактори, що можуть впливати на організм людини під час роботи з персональним комп'ютером (ПК), такі:

• підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
• підвищений рівень іонізуючих випромінювань;
• підвищений рівень статичної електрики;
• підвищена напруженість електростатичного поля;
• підвищена чи понижена іонізація повітря;
• підвищена яскравість світла;
• пряма і відбита блискітливість;
• підвищене значення напруги в електромережі, замикання якої може статися крізь тіло людини;
• статичні перевантаження кістково-м'язового апарату та динамічні локальні перевантаження м'язів кистей рук;
• перенапруження зорового аналізатора;
• розумове перенапруження;
• емоційні перевантаження;
• монотонність праці.

     До  шкідливих випромінювань комп'ютера  належать низькочастотні електромагнітні  поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках (ЕПТ).

     Попри невисокий рівень електромагнітного  випромінювання, навіть порівняно з  побутовими приладами, та недостатню вивченість впливу цього поля на людський організм, численними дослідженнями доведено можливість порушення перебігу вагітності жінок, якщо вони працюють на комп'ютері. Крім того, встановлено, що тривале  перебування дітей в середовищі впливу низькочастотних магнітних  полів збільшує ймовірність появи  в них пухлин мозку. У зв'язку з  цим існують певні обмеження  в розміщенні комп'ютерів у робочому приміщенні, а також у допуску  персоналу до роботи на комп'ютері.

     Вимоги  до розміщення робочих місць з  ЕОМ і ПЕОМ:

     Робочі  місця з візуальними дисплейними  терміналами (відео термінали, або ж ВДТ), персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ), електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) розміщують на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами. Робочі місця відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва, та забезпечувало коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не меншою 1,2 м. Відстань між тильною поверхнею одного ВДТ і екраном другого – не менше 2,5 м. Площа одного обладнаного ПЕОМ робочого місця має бути не менше 6 м².

     Розміщення  робочих місць з ВДТ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. За порушення цієї вимоги головний санітарний лікар району чи міста має право винести постанову  про закриття офісу. 

     Приміщення  для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією. Мікроклімат, іонний склад повітря, вміст шкідливих речовин мають відповідати нормативним вимогам безпеки праці. Повітря на робочих місцях користувачів ПЕОМ переважно надто сухе, до 20 % відносної вологості (норма 40–60 %). Така сухість повітря загрожує користувачеві постійними синуситами, ринітами, проблемами зі слизовою оболонкою очей.

     Ще  однією небезпекою, що підстерігає  під час роботи з комп'ютером, є статичність пози. Внаслідок  цього під час тривалої роботи може настати запалення м'язів, зв'язок і сухожиль спини і ніг, захворювання хребта і суглобів (остеохондроз, тендиніт тощо). Постійне напруження рук може спровокувати пошкодження зап'ястків та сухожиль (синдром променевозап'ясткового суглоба, чи тунельний синдром). Ці захворювання спричиняються так званими травмами повторюваних навантажень – поступово накопичується нездужання, що згодом може перейти у хворобу нервів, м'язів, сухожиль. Для послаблення негативних наслідків дії цього шкідливого фактора годиться правильно, з індивідуальним підходом, організувати робоче місце: підібрати меблі, оптимально розташувати блоки комп'ютера.

     Для того щоб зберегти здоров'я тих, хто  працює на ПЕОМ, запобігти професійним  захворюванням і підтримати працездатність, слід установити внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку. Для окремих  груп користувачів ПЕОМ при 8-годинному  режимі робочого дня (зміни) встановлюються такі перерви:

• для розробників програм – тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи;
• для операторів – 15 хв. через кожні дві години роботи;
• для операторів комп'ютерного набору – 10 хв. через кожну годину роботи.

     Перевіряючи виконання вимог охорони праці  стосовно роботи на ЕОМ, ПЕОМ, передусім  вивчають такі питання:

• проходження працівниками медогляду та наявність відповідних документів;
• проведення вступного і первинного інструктажу, наявність відповідних програм;
• інструктаж з електробезпеки;
• наявність і ознайомлення працівників з інструкціями з охорони праці;
• відповідність ЕОМ вимогам безпеки (підтвердження відповідності (сертифікація) їх як засобів обчислювальної техніки);
• проведення атестації робочих місць;
• ознайомлення працівника з умовами праці, письмово засвідчене під час укладення трудового договору.

1.2 Інструкція з електробезпеки для робітників туристичного агентства

     Всім  необхідно постійно пам’ятати, що електричний  струм приховує в собі певну небезпеку, якщо ним невміло користуватися. 
Електричний струм небезпечний тим, що його дія на організм людини може викликати порушення серцевої діяльності, зупинку дихання, шоковий стан, опіки, а нерідко закінчується смертю.

     Внаслідок цього користування електричним  струмом вимагає особливої уваги  та обережності від людини.

     Ураження  електричним струмом суттєво  відрізняється від інших травм. 
При ураженні електричним струмом розрізнюють: електричні удари, коли струмом уражається весь організм, і електротравми, коли отримують місцеві зовнішні та внутрішні ураження тіла – опіки.

     При електричному ударі, коли струм проходить  через тіло людини, у більшості  випадків спочатку порушується дихання, а серце продовжує працювати  з порушенням свого ритму, після  чого може статися його зупинка, а  потім і смерть.

     Електричні  опіки тіла можуть бути отримані, як при проходженні електричного струму через тіло людини, так і від  іскор вольтової дуги при різноманітних  умовах короткого замикання, наприклад  при зміні зіпсованих електрозапобіжників, при випадковому замиканні різних електричних фаз металевими предметами або несправної ізоляції живлячих дротів і інші. При цьому опік може виявлятися почервонінням шкіри та утворенні на ній пухирів, а іноді може викликати глибоке порушення тканин і навіть обвуглення кісток.

     Аби уникнути ураження електричним струмом  при користуванні побутовими та промисловими електроприладами (далі електроспоживачі) на виробництві (холодильники, телевізори, комп’ютери, обігрівачі, кондиціонери, праски, електропідігрівачі води та ін.) слід дотримуватися правил:

• користуватися електроспоживачами, як правило, шнури живлення яких мають трьох полосну вилку з попереджуючим включенням заземлюючого (занулюючого) дроту;
• не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;
• не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкоджені або ненадійно з’єднані з електродротом живлення, вилками, розетками та подовжувачами;
• не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних, направляючих вилку, кришок;
• не користуватися пошкодженими розетками, відголужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою, а також електролампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
• не користуватися саморобними подовжувачами, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних електропроводок;
• не застосовувати для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
• при користуванні електроспоживачами, які мають окремий, самостійний дріт заземлення, перед включенням його в електромережу, перевірити наявність та надійність приєднаного заземлюючого електродроту до відповідних клем;
• при можливості уникати доторкання руками до металевих частин електроспоживачів увімкнених в електромережу;
• не доторкатися руками до обірваних та оголених дротів електромережі, електроспоживачів;
• не замінювати самостійно зіпсовані електрозапобіжники, електролампи, не проводити ремонт електроспоживачів, електромережі;
• при прибиранні пилу з електроспоживачів, митті холодильників, підлоги обов’язково вимикати їх від електромережі;
• не залишати без догляду працюючі електроспоживачі;
• по закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі та від’єднати дріт живлення від розетки електромережі. При цьому слід пам’ятати, що від’єднуючи вилку електроспоживача від розетки її слід тримати за корпус, а не смикати за дріт живлення, бо можна висмикнути один з дротів і потрапити під дію електричного струму.