2.2 Стихійні лиха та перевороти

     Складність  впливу цього фактора полягає  в тому, що природні катастрофи можуть відбуватись практично в будь-якому  регіоні, а передбачити і, тим  більше, попередити їх практично неможливо. Руйнівна дія природних катастроф  спрямована, перш за все, на існуючу  туристичну і транспортну інфраструктуру. І хоча від прояву форс-мажорних обставин такого роду ніхто не застрахований, їх виникнення може призвести до відкладання  туристом поїздки в цей регіон на невизначений час або навіть до її відміни. В цьому випадку, як і  при екологічних катастрофах, великого значення набуває психологічний  аспект, що стримує туриста від  поїздки до регіонів, які потерпіли  від стихійного лиха, навіть після  ліквідації наслідків природних  катастроф. Найбільш характерними ці чинники  є для регіонів з підвищеною сейсмічною активністю. Зокрема, внаслідок землетрусів  у Японії та Каліфорнії (США) регіони, що постраждали, недорахувались до 50% туристів як в період ліквідації наслідків  землетрусів, так і в перші  кілька місяців після ліквідаційного періоду. В результаті повені в Таїланді, що мала місце навесні 2011 року, країна недорахувалася великої кількості туристів, хоча загрози їхньому життю вже давно немає.

     Злочинність, останнім часом цей фактор набуває  все більшого значення. В даному контексті маються на увазі не лише поодинокі випадки нападу, пограбування або навіть вбивства туристів, але  й сплановані терористичні акти. Прикладом  тут може бути випадок, який трапився наприкінці 1997 року в Єгипті, коли група  європейських (в основному німецьких) туристів, які подорожували вздовж берегів Нілу, була розстріляна ісламськими  фундаменталістами. Через це в 1998 році Єгипет втратив 25-30% іноземних туристів від запланованої кількості. Різко  зменшилась кількість туристів в  США після терористичних актів 11 вересня 2001 року та ін. Прикладом з 2011 року може слугувати ситуація в  Лівії, куди мабуть ще років 5 ніхто  з туристів не ризикне поїхати. А  все це сильно зашкодить іміджу країни та вдарить по її бюджету, адже туристична галузь, особливо в африканських та країнах близького сходу відіграє особливе значення.

     Війна і туризм не сумісні. Югославія, що завжди вважалася перлиною Адріатики в  сенсі туризму, через громадянську міжусобну війну практично вибула з числа туристських регіонів і ще довго не ввійде назад із-за того, що зруйновано інфраструктуру, земля  засіяна мінами, люди знедолені, будівлі  зруйновані. Абхазія, благодатний край ще з часів Одіссея, що вважалася  всесоюзною здравницею СРСР, чорноморське узбережжя якої було елітним районом  відпочинку для партноменклатури і простолюдинів у радянські часи, у силу грузино-абхазького конфлікту в 90-і роки стала закритим районом для туризму. Здравниці пустують і розорені, населення району, історично орієнтованого на туризм, страдає через відсутність роботи.

     Тероризм  завдає великої шкоди туризму. Ізраїль, потенційно цікава країна для туризму, терпить також збитки від зниження туристських потоків унаслідок  терористичних актів, що не припиняються, конфліктів з палестинцями і сусідніми  країнами.

     Для країн, економіка яких істотно залежить від туризму, будь-яке скорочення туристських потоків супроводжується  кризою і безробіттям, утратою важливих складових бюджету. Туризм у Туреччині  в останні роки розвивається значною  мірою за рахунок українських  і російських туристів. Тема туризму  є важливою турботою уряду не на словах, а на ділі. Тільки за рахунок  обслуговування українських і російських туристів у Туреччині створюється  понад 800 тис. робочих місць, а суми грошей, привозимих "човниками", обчислюється мільярдами доларів. Значна частина ремісників і промислових підприємств Туреччини трудиться на Україну і Росію. У великих містах багато жителів носять шкіряні куртки, пальто, практично усі вони зроблені в Туреччині.

     2.3 Забезпечення безпеки  консульствами та  представництвами

     Безпека за всіма напрямами є найважливішою  турботою і першочерговим завданням  всіх структур, залучених до туристичної  діяльності. Консульства України  в інших країнах є тими структурами  які відповідають за безпеку туристів за межами України.

     Основними завданнями консульства є:

• під час організації поїздок в держави, де існує небезпека захворювання епідемічними хворобами, консульство повинне дотримуватися встановленого порядку вакцинації (щеплень) з видачею відповідних медичних сертифікатів;
• консульство зобов’язане  проінформувати туристів про можливі небезпеки, які чикають на них в тих чи інших країнах та регіонах світу;
• надання транспорту для евакуації туристів при виникненні загрози їхньому життю та здоров’ю;
• надання медичної допомоги та політичного захисту у разі потреби.

     Усі консульства надають телефонні  номери по яким кожен громадянин може звернутися за інформацією або за допомогою. Також в консульствах є гіди, які можуть проводити подорожі з туристами та поїздки по культурним пам’яткам тієї країни, де знаходиться консульство.

     Консульства проводять інструктажі з техніки  безпеки туристів, та надають поради щодо поводження в різних країнах, про  культуру та звички місцевих жителів.

     Важливо пам’ятати, що у разі потреби ви завжди можете звернутися до консульства  вашої країни і отримати всю необхідну  допомогу, таким чином країна турбується про своїх громадян, навіть у самих  далеких куточка планети. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

      Бурхливий розвиток масового міжнародного туризму, його поширення практично на всі  райони земної кулі все гостріше ставить  проблему забезпечення безпеки туристів.  На думку експертів, в останні  роки загроза їхньому життю, здоров'ю  та майну значно зросла.  У той  же час туристичні фірми, зацікавлені  насамперед у отриманні прибутку, не надають своїм клієнтам достатньої інформації, а також практично  не проводять роботи з виявлення  регіонів підвищеної небезпеки, в тому числі і районів з несприятливою  кримінальною обстановкою. У результаті туристи стають жертвою внутрішньополітичних зіткнень, тероризму, кримінальних злочинів, а іноді навіть потрапляють у  райони великомасштабних бойових дій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Козинець В. Безпека життєдіяльності у сфері туризму: Навчальний посібник/ Віталій Козинець,; Київський ун-т туризму, економіки і права . -К.: Кондор, 2006. -575 с.
2. Верещагин П. Тимчасове ввезення майна та зміна митного режиму // Податкове планування. -2002. -№ 5. - С. 11-14.
3. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту. Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 408 с.