Сущность страхования и особенности страхования в туризме

Стаття 7. Страховий ризик і страховий  випадок

Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. 
 
Страховий випадок - подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Стаття 8. Страхова сума, страхове відшкодування  і франшиза

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням. 
 
Виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків. 
 
При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не обумовлено договором страхування або умовами обов'язкового страхування. 
 
Страхове відшкодування - грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. 
 
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. 
 
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. 
 
Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розмірові страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Стаття 9. Страховий платіж, страховий тариф

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. 
 
Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. 
 
Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін. 
 
Актуарними розрахунками можуть займатися особи, що мають відповідну кваліфікацію згідно з вимогами, встановленими Міністерством фінансів України, яка підтверджується відповідним свідоцтвом. 
 
При здійсненні обов'язкового страхування Кабінетом Міністрів України встановлюються максимальні розміри страхових тарифів або методика їх розрахунків та мінімальні розміри страхових сум.

Стаття 10. Співстрахування

Об'єкт страхування  може бути застрахований за одним  договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування). При цьому в  договорі повинні міститись умови, що визначають права і обов'язки кожного страховика. 
 
За наявності відповідної угоди між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише в розмірі своєї частки.

Стаття 11. Перестраховування

Перестраховування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником в іншого страховика (перестраховика). 
 
Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повідомити перестраховика про всі зміни свого договору із страхувальником. 
 
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестраховування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

Стаття 12. Об'єднання страховиків

Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Ці об'єднання не можуть займатися страховою діяльністю.  
Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав юридичної особи після їх державної реєстрації. Орган, що здійснює реєстрацію об'єднань страховиків, у десятиденний термін з дня реєстрації повідомляє про це Міністерство фінансів України. 
 
Страховики, яким дозволено займатися страхуванням відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, та за умовами, передбаченими міжнародними договорами України щодо зазначеного виду страхування, зобов'язані утворити Моторне (транспортне) страхове бюро, яке є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків. 
 
Страховики, яким дозволено займатися страхуванням авіаційних ризиків, та страховики, яким дозволено займатися страхуванням морських ризиків, зобов'язані утворити Авіаційне страхове бюро та Морське страхове бюро, які є юридичними особами, що утримуються за рахунок коштів страховиків. 
 
(статтю 12 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України від 21.10.97 р. N 589/97-ВР) 
 
Страховики, які мають дозвіл на страхування відповідальності операторів ядерних установок за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов'язані утворити ядерний страховий пул, який є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків. 
 
(статтю 12 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом України від 03.12.97 р. N 684/97-ВР)

Стаття 13. Товариства взаємного страхування

Громадяни та юридичні особи з метою страхового захисту  своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування  в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Стаття 14. Страхові агенти і страхові брокери

Страховики можуть здійснювати страхову діяльність через  страхових посередників (страхових  агентів і страхових брокерів). 
 
Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком. 
 
Страхові брокери - громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика. 
 
Посередницька діяльність страхових агентів і страхових брокерів на користь іноземних страховиків на території України не допускається, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Розділ II  
ДОГОВОРИ СТРАХУВАННЯ 
 
Стаття 15. Договір страхування

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником, чи на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору. 
 
Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. 
 
Договір страхування повинен містити: 
 
- назву документа; 
- назву та адресу страховика; 
- прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника і його адресу; 
- зазначення об'єкта страхування; 
- розмір страхової суми; 
- перелік страхових випадків; 
- визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їх сплати; 
- строк дії договору; 
- порядок зміни і припинення дії договору; 
- права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; 
- інші умови за згодою сторін; 
- підписи сторін. 
 
Міністерство фінансів України має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна громадян.

Стаття 16. Правила страхування

Правила страхування  розробляються страховиком для  кожного виду страхування окремо і підлягають затвердженню Міністерством фінансів України при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. 
 
Правила страхування повинні містити: 
 
- перелік об'єктів страхування; 
- порядок визначення страхових сум; 
- страхові ризики; 
- виключення із страхових випадків і обмеження страхування; 
- термін та місце дії договору страхування; 
- порядок укладення договору страхування; 
- права та обов'язки сторін; 
- дії страхувальника при настанні страхового випадку; 
- перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; 
- порядок і умови виплат страхових сум; 
- термін прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхових сум та страхового відшкодування; 
- умови припинення договору страхування; 
- порядок вирішення спорів; 
- страхові тарифи; 
- особливі умови. 
 
Міністерство фінансів України має право відмовити у видачі ліцензії, якщо подані правила страхування суперечать чинному законодавству та не відповідають вимогам цієї статті. 
 
У разі коли до правил страхування вносяться зміни, страховик повинен подати ці зміни до Міністерства фінансів України для погодження.

Стаття 17. Укладання і початок дії  договору страхування

Для укладення договору страхування страхувальник подає  страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим  чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладенні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). 
 
Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. 
 
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Стаття 18. Валюта страхування

Страхувальники  згідно з укладеними договорами страхування  мають право вносити платежі  лише валютою України, а страхувальник-нерезидент - іноземною вільно конвертованою  валютою або валютою України  у випадках, передбачених чинним законодавством. 
 
Якщо дія договору страхування поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог законодавства України про валютне регулювання. 
 
Страхова сума (страхове відшкодування) виплачується тією валютою, яка передбачена договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України.

Стаття 19. Обов'язки страховика

Страховик зобов'язаний: 
 
1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 
2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальнику; 
3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування; 
4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; 
5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; 
6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України. 
 
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.

Стаття 20. Обов'язки страхувальника

Страхувальник зобов'язаний: 
 
1) своєчасно вносити страхові платежі; 
2) при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; 
3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування; 
4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку; 
5) повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування. 
 
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.

Стаття 21. Зміна страхувальника-громадянина  в договорі страхування

У разі смерті страхувальника-громадянина, який уклав договір майнового страхування, права і обов'язки страхувальника переходять до осіб, які одержали це майно в спадщину. Страховик або будь-хто із спадкоємців має право на переукладення договору страхування. 
 
В інших випадках права та обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування. 
 
У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права і обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.