Строительство и реконструкция в зонах депрессивных территорий

 

 

7.2. ВИРОБНИЧА  САНІТАРІЯ

 

_{7.2.1 Шкідливі фактори будівельного виробництва та основні}

_{заходи  і засоби щодо збереження і покращання здоров'я, підвищення рівня працездатності робітників-будівельників}

 

_{Будівельне виробництво суттєво відрізняється від сучасних високомеханізованих виробничих підприємств цілим рядом санітарно-гігієнічних особливостей, які потребують специфічних заходів щодо вирішення виникаючих проблем:}

_{- виконання робіт на відкритому повітрі в різних кліматичних умовах, які ускладнюють створення і підтримання нормальних параметрів мікроклімату на робочих місцях;}

_{- постійне переміщення робочих місць і знарядь праці, що потребує кожного разу знову вирішувати питання охорони праці;}

_{- недостатній рівень механізації і автоматизації будівельних виробничих процесів, що викликає необхідність витрати значних фізичних зусиль, і підвищеної уваги до змін виробничої ситуації;}

_{- виконання будівельно-монтажних робіт інколи на значній висоті, що створює значну небезпеку для працюючих, особливо в умовах недостатньої освітленості і несприятливих метеорологічних факторів;}

_{- необхідність суміщення професій, близьких за характером праці.}

_{Ці особливості умов праці робочих-будівельників визначають специфіку форм і методів санітарно-гігієнічного та медичного обслуговування працюючих на будівельному майданчику.}

_{У процесі праці на робітника-будівельника коротко або довгочасно діють шкідливі  фактори. Згідно з ДСТУ 2293-93 „Охорона праці. Терміни та визначення ” шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника. Ці фактори називають виробничими шкідливостями.}

_{До  фізичних шкідливостей на робочому місці будівельника відносять незадовільні параметри мікроклімату, підвищені загазованість та запиленість повітря робочої зони, надмірні рівні шуму та вібрації, недостатня освітленість тощо.}

_{До  хімічних шкідливостей відносяться в основному хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, та такі, що впливають на репродуктивну функцію.}

Біологічні шкідливості пов'язані з дією на організм робітника-будівельника різних патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів тощо).

Психофізіологічні шкідливості виражені у вигляді фізичних і нервово-психічних перенавантажень у процесі праці.

Наслідками впливу виробничих шкідливостей на організм робочих-будівельників є цілий ряд професійних і професійно-зумовлених захворювань: обмороження, ангіоневрози, теплові удари, хронічні артрити, кесонна хвороба, шумова та вібраційна хвороба, пневмоконіози, хронічні та гострі отруєння, хімічні опіки, ослаблення зору, тромбофлебіти, грижі, катаракти, кон'юнктивіти, дерматози, екземи, променева хвороба тощо .

У системі законодавства щодо гігієни  праці ключове місце займає Закон  України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”. Положення, що мають пряме відношення до захисту здоров'я робітників та службовців найбільш повно висвітлені в ст. 7 „Обов'язки підприємств, установ та організацій”. Ця стаття передбачає розробку та здійснення адміністрацією підприємства санітарних та протиепідемічних заходів.

Оцінка умов праці проводиться  на підставі „Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”.

У всіх випадках, коли вплив навколишнього  середовища може шкідливо позначитися  на здоров'ї працюючих, треба заздалегідь  вжити таких оздоровчих заходів, які дали б можливість усунути  шкідливий вплив негативних факторів.

Метеорологічні умови істотно  впливають на техніко-економічні показники  будівельного виробництва, а іноді  визначають можливість ведення або  припинення більшості видів будівельних  робіт. Зміна метеорологічних умов призводить до зниження продуктивності праці, накопичення втоми й ослаблення організму і, як наслідок, - до нещасних випадків і розвитку професійних захворювань. Щоб створити комфортні умови праці розробляються заходи щодо профілактики залежно від конкретних умов :

- проектування різних будівель  і споруд з урахуванням метеорологічних  умов;

- організація природної або  механічної вентиляції робочих  місць;

- зменшення різних виділень  теплоти від огороджувальних  поверхонь і поверхонь технологічного  устаткування шляхом термоізоляції;

- установлення захисних екранів  від прямої дії сонячних променів;

- зовнішнє покриття кабін керування  будівельних машин фарбами з  високим коефіцієнтом відбиття  сонячних променів;

- механізація і автоматизація  виробництва;

- використання засобів індивідуального  захисту;

- створення умов відпочинку  і спеціального режиму пиття;

- скорочення робочого дня, обладнання  місця для обігрівання.

Виробничий пил утворюється  в результаті земляних, підривних, навантажувально-розвантажувальних, опоряджувальних та інших видів  робіт, а також під час дроблення, пересипання, розмелювання і просівання неорганічних матеріалів, обробки органічних матеріалів внаслідок їх подрібнення. 3 метою попередження професійних  захворювань необхідно, щоб у  повітрі робочої зони вміст пилу був нижчим за граничнодопустиму  концентрацію (ГДК). Перевищення ГДК  пилу в повітрі робочої зони вимагає  комплексної механізації та автоматизації  виробничих операцій, повної герметизації устаткування і комунікацій, застосування безвідхідних і маловідхідних технологічних процесів, заміни сухих способів переробки пильних матеріалів на мокрі (гідрообезпилювання), ефективних пиловловлюючих апаратів, пристроїв і пристосувань.

Під час виконання будівельних  робіт часто доводиться користуватися  отруйними матеріалами, або працювати  в умовах виділення шкідливих  газів. Зокрема, під час опоряджувальних (малярних) роботах робітники зазнають дії токсичних речовин. Щоб запобігти  професійним захворюванням, отруєнням, вибухам і пожежам, необхідний періодичний  контроль за вмістом шкідливих і  небезпечних речовин у повітрі  і своєчасне проведення профілактичних заходів. Заходи щодо боротьби зі шкідливими отруйними речовинами поділяються  на загальні та індивідуальні. Насамперед, слід недопускати порушень технологічного процесу, уникати процесів із застосуванням отруйних речовин, уникати негерметичності устаткування, уникати помилок в організації робіт. Для захисту під час роботи з забруднюючими і подразнюючими речовинами застосовують халати, комбінезони, гумові фартухи, штани з нагрудниками тощо. Органи дихання захищають ізолюючими і фільтруючими респіраторами різних типів. Під час малярних робіт необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Для швидкого зняття фарб і захисту шкіри й обличчя, шиї і рук слід їх перед початком роботи змазати захисною пастою.

Спільний вплив на людину шуму і  вібрації особливо шкідливий і може спричинити захворювання серцево-судинної системи, розширення вен, захворювання плечових суглобів. Зменшення шкідливої  дії шуму та вібрації досягається  за рахунок заміни технологічного процесу  на інший, своєчасного ремонту обладнання або заміни на більш сучасний, організаційно-профілактичних заходів, застосування засобів індивідуального  захисту. До засобів індивідуального  захисту органів слуху відносяться  внутрішні та зовнішні протишуми (антифони), протишумні каски. Щоб знизити шкідливу дію вібрації, робітників забезпечують спеціальними противібраційними рукавицями і спеціальним противібраційними взуттям.

Проектуючи електричне освітлення будівельних майданчиків, місця  виконання будівельних і монтажних  робіт, необхідно додержуватись  вимог СНиП Ш-4-80, ГОСТ 12.1.046-85. Системи виробничого освітлення повинні забезпечувати на будівельному майданчику освітленість, яка не е нижчою за встановлені норми. Розрахунком прожекторної установки передбачається: визначення кількості прожекторів для створення нормативної освітленості, вибір місць і схеми встановлення прожекторних щогл і прожекторів, визначення висоти встановлення прожекторів над освітлюваною поверхнею, оцінка кутів нахилу і розвороту прожекторів, визначення необхідної кількості прожекторів. Для будівельних майданчиків передбачається загальне рівномірне освітлення, а в разі необхідності: охоронне, аварійне та евакуаційне освітлення.

У будівництві і в  виробництві будівельних матеріалів іонізуючі випромінювання використовуються для автоматизації виробничих процесів, контролю якості виробів, для дефектоскопії  тощо. Щоб запобігти опроміненню  працюючих, слід організувати захист відстанню, часом та екрануванням. Велика увага  приділяється використанню спецодягу, особистій гігієні, дозиметричному контролю робочої зони.

 

 

 

 

7.2.2 Основні  заходи і засоби щодо санітарно-гігієнічного  обслуговування працюючих на  будівельному майданчику

Однією з найважливіших  вимог щодо будівельного майданчика є обладнання його санітарно-побутовими приміщеннями, пунктом харчування, медпунктом, а також правильне їх розміщення згідно з будівельним генеральним планом. Токсичні речовини, наприклад, потрібно зберігати подалі від побутових приміщень і місць відпочинку. Вільні місця поблизу побутових приміщень необхідно озеленювати і влаштовувати на них майданчики відпочинку. Для відведення паводкових і зливових вод слід передбачати спеціальні заходи, наведені в проекті виконання робіт (ПВР).

Санітарно-побутові приміщення слід будувати за типовими проектами, або  використовувати інвентарні побутові та допоміжні споруди контейнерного  типу, до яких відносяться побутові приміщення, їдальні, приміщення для  відпочинку, приміщення для обігрівання, медпункт, літня душова, туалети, контори  для інженерно-технічних працівників, інструментальна тощо. Контейнери із вмонтованим обладнанням переміщуються  автотранспортом на трейлерах і  розраховані на багатократну оборотність  зі строком служби до 15 років. Розрахунок необхідної кількості санітарно-побутових  приміщень для побутового містечка на будівельному майданчику виконують  згідно із встановленими нормами  і з урахуванням кількості  працюючих. Одинарні шафи для зберігання робочого і домашнього одягу повинні  мати глибину 50 см, ширину - 20 см, висоту - 165 см. Розміри здвоєних шаф ( із двома  відділеннями) для зберігання двох різних видів одягу повинні мати розміри 50 х 33 х 165 см.

Кількість кранів в умивальниках проектується з розрахунку 1 кран на 15 осіб., що працюють в одній зміні.

Якщо поблизу будівельного майданчика відсутні їдальні і буфети, обладнуються пункти харчування.

Передбачаються також приміщення для обігрівання, тенти і намети для захисту від сонця і  атмосферних опадів. Загальна площа  приміщень для обігріву приймається  з розрахунку 0,1 кв. метру на одного працюючого, але не менше ніж 8 кв. метрів.

Будівельний майданчик необхідно  забезпечити також аптечками  і засобами надання першої медичної допомоги. Якщо на будівельному майданчику працює від 300 до 800 осіб, необхідно передбачити  фельдшерський пункт охорони  здоров'я.

Робітники, які працюють на висоті або в малодоступних місцях, забезпечуються флягами, термосами для питної води. Ємкості для питної води мають  кришки, які щільно прилягають до отворів, закриваються на замок і розміщуються на висоті 1 м від підлоги.

Згідно із Правилами пожежної безпеки  в Україні НАПБ А.01.001-2004, на території  побутового містечка будівельників  повинні бути розміщені первинні засоби пожежогасіння: пожежні щити з комплектами інструментів і  інвентарем, вогнегасники, ящики з  піском і совкові лопати, бочки  з водою і відра.

 

 

7.3 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

 

7.3.1 Основні  причини виробничого травматизму  в будівництві

Успішна профілактика виробничого  травматизму під час виконання  будівельно-монтажних робіт можлива  лише за умови ретельного вивчення і аналізу причин його виникнення.

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчань з охорони праці робітників-будівельників, відсутність контролю виконання вимог з охорони праці щодо безпечного ведення будівельно-монтажних робіт з боку інженерно-технічних працівників (ІТП), порушення вимог нормативних документів (інструкцій, норм, стандартів, правил) щодо охорони праці, невиконання необхідних заходів щодо охорони праці, порушення правил експлуатації будівельного устаткування, недостатній технічний нагляд під час ведення небезпечних будівельно-монтажних робіт, використання устаткування (машин, механізмів, інструментів) не за призначенням.

Технічні причини: несправність будівельного устаткування (машин, механізмів, інструментів тощо), недосконалість деяких будівельних технологічних процесів, конструктивні недоліки застарілих зразків будівельної техніки, відсутність або недосконалість захисних загороджень, несправність запобіжних пристроїв (засобів автоматики, сигналізації, блокування), відсутність захисного заземлення або замулення будівельних машин .

Санітарно-гігієнічні причини: наявність на робочих місцях будівельників у повітрі робочої зони значної кількості шкідливих речовин, пилу, других шкідливостей, що може призвести до гострого отруєння або іншого гострого захворювання (виробничої травми, нещасного випадку). До нещасного випадку (виробничої травми) може призвести також недостатнє освітлення будівельного майданчика і робочого місця , незадовільні кліматичні умови.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми робітника-будівельника через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність праці під час виконання деяких технологічних процесів, необережність працівника, невідповідність психофізіологічних та антропометричних даних працівника використовуваній техніці або виконуваній роботі.