Державна митна справа України

• Сектор режимно-секретної  та мобілізаційної роботи.

Голова Держмитслужби  разом зі своїми заступниками, керівниками  провідних підрозділів центрального апарату та начальником Київської  регіональної митниці утворюють  Колегію Держмитслужби.

Розглядаючи питання про  органи управління митною справою, доцільно кілька слів сказати про суб'єктів  митного права, про тих, хто має  безпосереднє відношення до митної справи, чия діяльність становить саму митну  справу держави, для кого призначене митне право і законодавство.

Суб'єктами митного права  визнаються ті, хто наділяється правами  та обов'язками в митній галузі:

Зокрема такими є:

— митні органи;

— державні службовці митних органів;

— службові особи митних структур (митниць, митних постів, лабораторій, Держмитслужби);

— юридичні особи — підприємства, установи та організації, які вступають  у різні правовідносини з митними  органами, а також міжнародні організації, які мають відношення до митної справи;

.— фізичні особи —  громадяни України, особи без  громадянства, іноземні громадяни.

 

2.3 Митний контроль  і поняття, форми, особливі  процедури митного контролю.

 

Особливі процедури митного  контролю:

• Звільнення від окремих форм митного контролю

1. Звільнення від окремих форм  митного контролю встановлюється  цим Кодексом, іншими законами  України, а також міжнародними  договорами, згода на обов'язковість  яких надана Верховною Радою  України.

2. Незастосування окремих форм  митного контролю не означає  звільнення від обов'язкового  дотримання порядку переміщення  товарів, транспортних засобів  комерційного призначення через  митний кордон України.

• Звільнення від митного огляду

1. Митному огляду не підлягає  ручна поклажа та супроводжуваний  багаж Президента України, Голови  Верховної Ради України, народних  депутатів України, Прем'єр-міністра  України, Першого віце-прем'єр-міністра  України, Голови та суддів Верховного  Суду України, Голови та суддів  Конституційного Суду України,  Міністра закордонних справ України,  Генерального прокурора України  та членів їхніх сімей, які  прямують разом з ними.

2. Митному огляду не підлягають  засоби залізничного та повітряного  транспорту, які перевозять офіційні  державні делегації. Підставою  для звільнення транспортного  засобу від митного огляду  є подання митному органу офіційного  повідомлення Міністерства закордонних  справ України.

• Здійснення митного контролю деяких видів товарів у першочерговому порядку

1. У разі переміщення через  митний кордон України товарів,  необхідних для подолання наслідків  стихійного лиха, аварій, катастроф,  епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних  матеріалів людини для потреб  трансплантації, товарів, що мають  обмежений строк чи особливий  режим зберігання, товарів військового  призначення, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів  для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної  та гуманітарної допомоги, товарів,  що переміщуються в рамках  угод про виробничу кооперацію, товарів, що переміщуються за  процедурою МДП, митний контроль  таких товарів здійснюється першочергово.

2. Огляд (переогляд) товарів,  зазначених у частині першій  цієї статті, а також взяття  проб та зразків таких товарів  здійснюються тільки за виключних  обставин.

3. Законами України можуть визначатися  інші категорії товарів, митний  контроль яких здійснюється у  першочерговому порядку.

• Форми митного контролю

1. Митний контроль здійснюється  безпосередньо посадовими особами  митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього  Кодексу надаються митним органам  під час переміщення товарів,  транспортних засобів комерційного  призначення через митний кордон  України;

2) митного огляду (огляду та переогляду  товарів, транспортних засобів  комерційного призначення, огляду  та переогляду ручної поклажі  та багажу, особистого огляду  громадян);

3) обліку товарів, транспортних  засобів комерційного призначення,  що переміщуються через митний  кордон України;

4) усного опитування громадян  та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень  складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних  зон, магазинів безмитної торгівлі  та інших місць, де знаходяться  товари, транспортні засоби комерційного  призначення, що підлягають митному  контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно  до цього Кодексу та інших  законів України покладено на  митні органи;

6) перевірки обліку товарів,  що переміщуються через митний  кордон України та/або перебувають  під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок  дотримання вимог законодавства  України з питань державної  митної справи, у тому числі  своєчасності, достовірності, повноти  нарахування та сплати митних  платежів;

8) направлення запитів до інших  державних органів, установ та  організацій, уповноважених органів  іноземних держав для встановлення  автентичності документів, поданих  митному органу.

 

Розділ 3. Митне  оформлення товарів.

3.1 Поняття митне  оформлення товарів і час здійснення  митного оформлення.

У процесі переміщення  предметів через митний кордон особа  вступає в суспільні соціальні  відносини з державою в особі  митних органів. Ці відносини регламентуються  в цілому митним законодавством. Частину  цих відносин складає порядок  митного оформлення.

Ст. 246—256 Митного кодексу України безпосередньо визначають процедурні питання митного оформлення.

Митне оформлення здійснюється у визначених митницею місцях та у  відповідний час. Такий порядок  необхідний для того, щоб у цьому  процесі брали участь інші державні контролюючі органи: санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю тощо. 
Нині існує практика додаткового контролю підрозділами податкової інспекції (міліції) неподалік від зон здійснення митного оформлення, що не порушує правил митної зони, бо відбувається за її межами. 
Як виняток, за згодою митного органу та на прохання зацікавлених осіб, що переміщують товари, за їх рахунок митне оформлення може здійснюватись в інших місцях і поза робочим часом митниці. 
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні враховувати також, що Держмитслужба має право самостійно визначати місце та порядок митного оформлення окремих категорій товарів і транспортних засобів. 
Зокрема, в Київському регіоні транспортні засоби оформлює тільки одна з 4-х митниць — Київська регіональна митниця. Митне оформлення енергоносіїв здійснюється Центральною енергетичною митницею та її філіями, як то і передбачено Указом Президента України від 23 березня 1998 р. 
Митне оформлення, включаючи заповнення необхідних документів, як правило, ведеться українською мовою. Але можуть бути і винятки, які свідчать про демократизацію і гуманність митної справи в державі. Застосовується також офіційна мова митних союзів, якщо Україна є їх членом. 
Митне оформлення починають не пізніше ніж через 30 хв. після того, як посадова особа митного органу повідомила щодо готовності розпочати митне оформлення конкретних товарів і транспортних засобів. Перед цим виконується низка заходів, що об'єднані поняттям «попередні операції». Головне їх призначення — полегшити та прискорити виконання основного митного оформлення, не допустити ввезення або вивезення недо-зволених товарів і транспортних засобів, ідентифікувати товари для митних цілей. 
Особи з повноваженнями відносно товарів і транспортних засобів та їх представники мають право бути присутніми при митному оформленні. В свою чергу митні органи мають право при потребі вимагати обов'язкової присутності цих осіб при здійсненні митного оформлення та надання допомоги в його здійсненні. 
При митному оформленні товарів і транспортних засобів, які ввозяться в Україну в митних режимах: випуску у вільне використання, реімпорту, митного складу, декларування яких здійснюється із замовленням вантажної митної декларації, митні органи повинні вимагати, щоб власник або особа, яка перевозить предмети та здійснює їх митне оформлення, пред'являли ці предмети митному інспекторові. 
Якщо в процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів виникає необхідність їх транспортування, вивішування, визначення наявної кількості, розвантаження, вивантаження, транспортування, відкриття ящиків, ємностей тощо, то всі ці дії на вимогу митника виконують особи, що переміщують предмети через митний кордон, перевізник, власник складу, інша особа, що має повноваження відносно товару. Такі операції не тягнуть фінансових витрат з боку митних органів.

 

3.2 Декларування  і поняття, процедура декларування, місце та строки декларування.

Процедура та вимоги декларування визначені ст. 257—269 Митного кодексу України.

Предмети, що переміщуються  через митний кордон їх власником (багаж, автотранспорт), декларуються власником. Якщо ці предмети переміщуються не для комерційних цілей, то декларація на них подається разом з пред'явленням предметів для митного контролю. 
Товари декларуються митним органом, в якому здійснюється митне оформлення товарів, одночасно декларуються і транспортні засоби, на яких перевозиться товар. Порожні транспортні засоби і ті, що перевозять пасажирів, декларуються при перетині митного кордону. Морські, річкові та повітряні судна декларуються відповідно у порту прибуття чи порту вибуття з митної території України. 
Митна декларація заповнюється і надається митному органу: 
• власником товару; 
• перевізником; 
• особою, яка супроводжує товар, або митним брокером. 
Особи, що заповнюють митну декларацію МД-4, повинні зазначити точну кількість місць багажу, що їм належить, відомості про валюту, цінності, коштовні предмети. Предмети, валюта, цінності, що підлягають декларуванню, але не були зазначені в митній декларації і виявлені під час митного контролю (огляду), визначаються предметами порушення митних правил або контрабандою. Такі самі наслідки наступають, коли особи повідомляють неправильні відомості при усному опитуванні.

Окрім того, що декларант має сплатити відповідні митні платежі (мито, митні збори, якщо предмети підлягають митному оподаткуванню), він зобов'язаний виконати всі вимоги митника щодо розпакування, вивантаження, завантаження, відкриття ємностей та місць, де можуть знаходитись предмети, що переміщуються через митний кордон. 
Митні декларації, заповнені громадянами України при виїзді за кордон та іноземними — при в'їзді в Україну, залишаються у них на весь час перебування і служать підставою для безперешкодного перевезення цих предметів у зворотному напрямку. Загублені митні декларації не відновлюються, а особа, що їх загубила, позбавляється права на безперешкодне переміщення валюти, цінностей та зазначених у них предметів. Вона сплачує митні платежі в установленому порядку. 
Декларації не заповнюються: 
• якщо особі не виповнилося 16 років (за неї це роблять особи, що її супроводжують); 
• якщо особа чи група осіб користуються державними пільгами; 
• в окремих випадках для прискорення пасажиро- і вантажопотоку. 
Митні службові особи не мають права заповнювати чи вносити зміни в декларацію на прохання особи, що перетинає митний кордон.

 

3.3 Митна служба  України і поняття, структура  та організація її діяльності

Безпосереднє здійснення державної  митної справи покладається на митну  службу України.

Митна служба України є складовою  частиною системи органів виконавчої влади України і складається  з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України.

Призначенням митної служби України  є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.

Реалізуючи митну політику України, митна служба України виконує  такі основні завдання:

• забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи;
• забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до закону;
• створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
• здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;
• аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;
• забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України;
• застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;
• здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
• сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;
• запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України;
• здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами;
• ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;
• ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;
• проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;
• здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами;
• впровадження, розвиток та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій в державній митній справі, автоматизація митних процедур;
• здійснення міжнародного співробітництва у сфері державної митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності митної служби України;
• кінологічне забезпечення діяльності митної служби України;
• управління об'єктами митної інфраструктури, розбудова митного кордону.