Поняття контрабанди та порушення митних правил

7.2. Поняття контрабанди  та порушення митних правил

Сучасний стан трансформації  економіки України характеризується як перехідний період становлення ринкової системи, особливістю якого є  наявність суперечностей у процесі  первинного накопичення капіталу. Як свідчить світовий досвід, процес первинного накопичення капіталу завжди тісно  пов'язаний з проблемою криміналізації економічної системи. Вважається, що якщо обсяги тіньової економіки досягають 30% валового внутрішнього продукту, настає критична межа, перевищення якої свідчить про формування в країні самозабезпечувальної системи тіньових економічних відносин. У теперішній час в Україні у тіньовому секторі знаходиться не менше 40 % ВВП, тобто щорічно бюджет недоотримує 10—12 млрд грн.

Головними об'єктами кримінального  бізнесу стали високорентабельні  галузі економіки — ринок нафтопродуктів, ринок горілчаних та тютюнових виробів, електроенергетика, операції у сфері  зовнішньоекономічних відносин. Останні, як правило, відіграють особливу роль через цілу низку об'єктивних обставин. По-перше, завжди існує об'єктивна  база для розвитку даного виду взаємовідносин, насамперед, різниця в цінах на внутрішньому та світовому рівні. По-друге, становлення держави як економічної  системи — довготривалий процес, особливо у сфері створення ефективного  механізму захисту економічного суверенітету країни. Завжди є певні  групи суспільства, які використовують ситуацію незбалансованості державної  влади для реалізації своїх економічних  інтересів.

Порушення у сфері митно-тарифних відносин є одним із найбільш поширених  у системі тіньових економічних  відносин. Проведені дослідження  показали, що тінізація ринку імпортних товарів не тільки перевищила критичну межу, але й стала тією домінантою, яка фактично руйнує систему ринку як конкурентного середовища. З окремих видів імпортних товарних груп, які реалізуються на ринку України, близько 40—60 % — це товари, які з'явились на ринку через тіньовий сектор економіки.

Серед великого спектра негативних наслідків від криміналізації зовнішньоекономічних відносин головним, на нашу думку, є  знищення підґрунтя функціонування ринкової економіки — конкуренції. Негативність полягає не стільки  в тому, що хтось отримає додаткові  надприбутки, хоча це є порушенням принципу соціальної справедливості, а скільки  в тому, що формується монополістичне середовище, від якого втрачає  не тільки конкретний споживач, але  й економічна система в цілому.

Як правило, тінізація у сфері митно-тарифних відносин відбувається на етапах, коли домінантою формування митно-тарифної політики є виконання фіскальних чи протекціоністських функцій. Тобто відбувається посилення податкового тиску на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або дискримінується імпорт відносно національного виробництва у країні. Основна цільова спрямованість застосування імпортного тарифу — це вартісний вплив з метою обмеження конкурентоспроможності ввезених товарів на національному ринку. Таким чином, домінантою регулювання митно-тарифних відносин стають тарифні регулятори.

В умовах відпрацьованого  механізму митного контролю наслідками даного процесу стає скорочення попиту на імпортний товар, зменшення його постачання та, відповідно, зростання  цін на даний товар на внутрішньому ринку. Національні виробники товару, захищеного імпортним митом, отримують  виграш від зростання цін і  розширення ринку збуту власної  продукції. Тобто митний тариф у  даному випадку є дискримінаційним податком відносно іноземних виробників.

За відсутності ефективної системи митного контролю митний тариф також несе цільове навантаження дискримінаційного податку, але  відносно національних виробників. Підвищення цін на імпортні товари за рахунок  введення ввізного мита призводить до зростання рентабельності тіньових операцій у сфері імпорту та до пошуку легальних і нелегальних  способів мінімізації митних платежів. Товари офіційних імпортерів та національних виробників втрачають конкурентоспроможність через обов'язкові нерідко непосильні податки, а контрабандний товар  задовольняє існуючий попит на ринку.

Існування контрабанди призводить до того, що митні органи перестають виконувати регулятивну чи захисну  функцію, але дискримінаційний характер митних відносин не зникає. Під дискримінаційний ефект попадають ті, кого митний тариф повинен захищати, — національні  виробники, тому що вони працюють на ринку  офіційно і досить обмежені у можливості мінімізації податкового тиску. А це, у свою чергу, зумовлює виникнення недобросовісної конкуренції, в  якій перемагають товари іноземного виробництва, що реалізуються за демпінговими цінами. Тому економічні наслідки тінізації митно-тарифних відносин мають безпосередній вплив на економічну ситуацію в країні.

Відповідно до вимог митних правил суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність за їх порушення. Дані дії можуть класифікуватись  митними органами у двох напрямах:

• як контрабанда;

• як порушення митних правил.

Згідно з п. 7 ст. З Положення  про ДМСУ, затвердженого Указом Президента від 8 лютого 1997 року за №126/97, одним  з основних завдань Держмитслужби  є боротьба з контрабандою. Контрабанда  — один з найбільш небезпечних  господарчих злочинів і тому відповідно до ч. 4 та 5 ст. 12 Карного кодексу України  відноситься до категорії тяжких злочинів.

Контрабанда — це переміщення  товарів, валюти, цінностей та інших  предметів через митний кордон України  поза митним контролем або з приховування від митного контролю, вчинене  у великих розмірах особою або  групою осіб, які організувалися для  діяльності, а також незаконне  переміщення через кордон історичних і культурних цінностей, наркотичних  засобів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї). Відповідно до Карного кодексу України під вчиненням переміщення у "великих розмірах" розуміють контрабанду, загальна вартість якої становить 1000 та більше офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітних плат. Механізм класифікації дій, які підпадають під визначення "контрабанда", подано на рис. 7.1.

Предметом переміщення товарів  через кордон поза митним контролем  найчастіше є високо оподатковувані (підакцизні) товари: цигарки, алкогольні напої, радіоелектронна техніка  або товари, переміщення яких через  кордон є обмеженим або забороненим, — зброя, наркотики.

Відповідно до законів  України митні органи з метою  виявлення джерел і каналів незаконного  обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які  беруть участь у цьому, разом з  іншими державними органами (підрозділами), що мають право здійснювати оперативно-розшукову  діяльність, можуть використовувати  метод контрольованої поставки зазначених засобів, речовин і прекурсорів.

Поняття "контрольована  поставка" вперше було визначено  Конвенцією Організації Об'єднаних  Націй про боротьбу проти незаконного  обігу наркотичних засобів і  психотропних речовин від 20 грудня 1988 року. Метою проведення контрольованої поставки є вжиття таких заходів, щоб визнати кримінальними злочинами  дії осіб, які беруть участь у  здійсненні правопорушень у сфері  обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Рис. 7.1. Механізм розпізнавання  дій, які підпадають під визначення "контрабанда"

До наркотичних засобів  відносяться рослини, сировина, засоби природного або синтетичного походження, що класифікуються як такі в міжнародних  конвенціях, а так само інші рослини, сировина і речовини, що представляють  небезпеку для здоров'я населення, віднесених до показаної категорії "Комітетом по контролю наркотиків" при МОЗ України (маріхуана, кокаїн, героїн, ЛСД).

Під психотропними речовинами розуміють будь-які природні або  синтетичні матеріали, що класифікуються в міжнародних конвенціях та становлять небезпеку для здоров'я населення  в зловживанні ними, віднесені  до показаної категорії "Комітетом  по контролю наркотиків" при МОЗ  України (ефедрин, мескалін, феназепам, група амфітамінів).

Прекурсори — це речовини і їхні солі, використовувані для  виготовлення наркотичних і психотропних речовин, а так само хімічні засоби і їхні солі, віднесені до показаної  категорії "Комітетом по контролю наркотиків" при МОЗ України.

Підставою для здійснення контрольованої поставки наркотичних  засобів, психотропних речовин та прекурсорів  є достатня інформація про їх незаконне  переміщення, а також інформація, що отримана в рамках ведення оперативно-розшукових справ щодо зайняття особою чи групою осіб наркобізнесом. Фактичні результати контрольованої поставки можуть бути підставою для порушення кримінальної справи і використовуватись у  сукупності з іншими доказами по справі.

У випадках контрабанди митні  органи фіксують та кваліфікують ці незаконні  дії, порушуючи справи. Тому після  виявлення контрабанди, відповідного документального оформлення і попереднього дізнання вони передаються до правових охоронних структур відповідно до їх компетенції.

Справи про порушення  митних правил провадяться митними  органами від моменту виявлення  порушення до винесення постанови  про накладення адміністративного  стягнення.

Якщо порушення класифікуються як контрабанда, то за незаконне переміщення  товарів через митний кордон України  фізичною чи юридичною особою встановлена  відповідальність у вигляді позбавлення  волі строком від трьох до семи років з конфіскацією предмета контрабанди. Якщо дані дії здійснені групою осіб, то покарання стає більш жорстким — від п'яти до дванадцяти років  позбавлення волі з конфіскацією предмета контрабанди.

Порушення митних правил є  адміністративним правопорушенням, яке  являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення  товарів і транспортних засобів  через митний кордон України і  за які передбачена адміністративна  відповідальність ст. 329—355 Митного  кодексу України. Адміністративна  відповідальність за правопорушення настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть  за собою кримінальну відповідальність. Відповідальність встановлена за такі дії:

1. Переміщення через межі  зони митного контролю і в  межах цієї зони товарів, транспортних  засобів, громадян, у тому числі  посадових осіб органів державної  влади (крім митних органів), які  не перетинають митний кордон  України, а також проведення  в зоні митного контролю господарських  робіт без дозволу митного  органу або вчинення інших  дій, якими порушується встановлений  законодавством режим зони митного  контролю, тягне за собою за  відсутності товарів, транспортних  засобів — безпосередніх предметів  порушення митних правил —  накладення штрафу в розмірі  до двадцяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії за наявності  товарів, транспортних засобів - - безпосередніх  предметів порушення митних правил - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста  неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян.

2. Неподання митному органу  в установлений законодавством  строк документів, передбачених  для здійснення митного контролю  товарів, транспортних засобів,  то переміщуються через митний  кордон України, незалежно від  подання письмової декларації, тягне  за собою попередження або  накладення штрафу на громадян  у розмірі до п'яти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб підприємств - - до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Видача без дозволу  митного органу або втрата  товарів, транспортних засобів,  що знаходяться лід митним  контролем, тягне за собою накладення  штрафу в розмірі від п'ятисот  до тисячі неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

4. Недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем і перевозяться з одного митного органу до іншого, а так само прийнятих для передачі митному органу митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби — тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. Не зупинення в зоні  митного контролю транспортного  засобу, що переміщується через  митний кордон України, тягне  за собою накладення штрафу  у розмірі до п'яти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

6. Відправлення без дозволу  митного органу транспортного  засобу, що перебуває лід митним  контролем, тягне за собою накладення  штрафу у розмірі до п'яти  неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян, а на посадових осіб  підприємств — до десяти неоподатковуваних  доходів громадян.

7. Причалювання до судна,  що перебуває під митним контролем,  інших суден та інших плавучих  засобів без дозволу митного  органу — тягне за собою  попередження або накладення  штрафу на громадян у розмірі  до двадцяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян, а  на посадових осіб підприємств  — до тридцяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

8. Здійснення операцій  з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним  контролем, а саме — зміна  їх стану.

користування та розпоряджання  ними без дозволу митного органу, за винятком операцій, зазначених у  статтях 331. 337 Митного кодексу України, — тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян або конфіскацію  цих товарів, транспортних засобів, а на посадових осіб підприємств - - у розмірі від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян або конфіскацію цих  товарів, транспортних засобів.

9. Навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень  упаковки, розпакування, переупакування  товарів, що перебувають під  митним контролем, або зміна  ідентифікаційних знаків чи маркування  на цих товарах чи їх упаковці  без дозволу митного органу  — тягнуть за собою накладення  штрафу на громадян у розмірі  до десяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян, а  на посадових осіб підприємств - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.