Звіт з переддипломної практики на СТО

Ремонтні роботи проводяться як за потребою, обумовленою відмовою чи несправністю, так і за планом через визначений пробіг чи час роботи рухомого складу ( попереджу вальний ремонт ). Попереджувальний ремонт рекомендують застосовувати в першу чергу для міських і міжміських автобусів, автомобілів-таксі, автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежних автомобілів, автомобілів-бензовозів, до яких пред'являються підвищені вимоги безпеки руху та безвідмовності в роботі. Попереджувальний ремонт потрібно застосовувати також для автомобілів, що працюють в однакових умовах, при яких спрощується можливість виявлення строків заміни чи ремонту окремих деталей та вузлів з метою попередження відмов при роботі автомобілів на лінії і зв'язаних з ними простоїв.

Планово-попереджувальна схема  технічного обслуговування та ремонту забезпечує своєчасне усунення причин, які можуть сприяти появі різноманітних несправностей, скорочує витрату запасних деталей і об'єм ремонтних робіт . При даній системі можна застосовувати прогресивні методи ремонту і відновлення деталей, зменшувати час простою автомобілів у ремонті, що дозволяє підвищити коефіцієнт технічної готовності парку

машин.

Положенням про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту передбачені два види ремонту: капітальний і поточний.

 

3.1 Капітальний ремонт

 

Капітальний ремонт призначений для  відновлення працездатності автомобілів  та агрегатів і забезпечення пробігу  до слідую чого капітального ремонту (чи списання) не менше 80% від норми для  нових автомобілів і агрегатів .Технічний стан і комплектність автомобіля і його агрегатів при здачі в капітальний ремонт і приймання із ремонту повинні співпадати з єдиними технічними умовами на здачу і видачу із капітального ремонту. Між капітальними ремонтами автомобіль підлягає технічному обслуговуванню та поточним ремонтам.

Агрегат направляється на капітальний  ремонт, якщо базова деталь і основні  деталі потребують ремонту, який вимагає повної розборки агрегату, чи працездатність агрегату не може бути відновлена, а також в тому випадку, якщо відновлення економічно невигідне шляхом проведення поточного ремонту.

При капітальному ремонті агрегату виконують повну розборку, дефектування, відновлення і заміну деталей, збірку, регулювання та випробовування.

Легкові автомобілі та автобуси направляються на капітальний ремонт при необхідності капітального ремонту кузова. Якщо рама і кабіна, а також не менше трьох інших основних агрегатів вантажного автомобіля в будь-якому поєднанні потребують кап. ремонту, то автомобіль направляється на капітальний ремонт.

Потреба в капітальному ремонті  визначається комісією, що назначається керівником підприємства. Комісія проводить  ретельний аналіз технічного стану  автомобіля чи агрегату із врахуванням пробігу, витрати запасних частин і складає акт.

При капітальному ремонті автомобіля проводиться повне розбирання його на агрегати, а агрегатів на деталі.

Капітальний ремонт автомобілів, агрегаті, вузлів і приборів повинен виконуватись на спеціалізованих авторемонтних підприємствах.

 

3.2 Поточний ремонт

 

Поточним ремонтом називають такий ремонт, який проводиться для усунення виникнувших відмов та несправностей і сприяє виконанню усталених норм пробігу до капітального ремонту при мінімальних простоях. Необхідність в проведенні поточного ремонту для автомобіля, причепа, або полу причепа встановлюється при контрольних оглядах, які виконуються під час проведення всіх видів технічного обслуговування, а також по заявці водія. В результаті огляду технічного стану автомобіля. Якщо автомобіль за технічним станом не потребує ремонту, то його допускають для подальшої експлуатації відповідний період, про що відмічається в акті.

При поточному ремонті здійснюються розбірно-збірні, слюсарні, зварювальні та інші необхідні роботи. В агрегатах замінюють окремі деталі що досягнули граничнодопустимого стану, пошкоджені деталі, крім базових.

Найбільш розповсюдженими роботами при поточному ремонті є: заміна поршневих кілець, вкладишів підшипників колінчатого валу, підшипників ступиць коліс, ресор та ресорних пальців, шарових пальців рульового приводу, притирання клапанів, пайка радіатора, правка і заварювання крил, фарбування пошкоджених місць кузова та інші роботи. Також при поточному ремонті здійснюють заміну гайок, болтів, шпильок, шайб, прокладок. Проводять слюсарно механічні роботи, наприклад притирання, свердління та ін.

Існує два методи ремонту автомобілів – індивідуальний і агрегатний. При індивідуальному методі з автомобіля знімають пошкоджені агрегати, відновлюють їх і після ремонту встановлюють на той же автомобіль. Автомобіль простоює на протязі всього часу ремонту його агрегатів. Індивідуальний метод ремонту приміняється дуже рідко.

Суть агрегатного методу ремонту  складається з того що з автомобіля знімають несправні агрегати і замість  них ставлять відремонтовані, або  нові із оборотного фонду. При агрегатному методі значно скорочується час простою автомобіля в ремонті, підвищується коефіцієнт технічної готовності і покращується використання автомобільного парку.

 

3.3 Розбирання автомобіля перед ремонтом

 

Розбирання автомобіля на агрегати і агрегатів на вузли може проходити двома способами – тупиковим і поточним.

Тупиковий спосіб застосовується тільки при частковому розбиранні автомобіля чи на підприємствах з невеликою  програмою ремонтних робіт, при  даному способі автомобіль розбирають від початку до кінця.

Поточний спосіб застосовується на підприємствах з великою промисловою  програмою ремонту автомобілів  однієї марки. Для розбирання широко застосовують під'йомно-транспортні пристрої (кран-балки, мостові крани та ін.) при знятті агрегатів з рами та подачі їх до постів розбирання. Зняті агрегати шасі подаються в розбірний для подальшого розбирання їх на деталі, а інші агрегати та вузли – в відповідні цехи для ремонту.

 

3.4 Ремонт головки блоку циліндрів і клапанних сідел

 

Основними дефектами головок блока циліндрів являються: тріщини в різноманітних місцях, руйнування поверхні спряження з блоком циліндрів, послаблення посадки сідел клапанів у гніздах.

Головка блока циліндрів з деталями клапанного механізму працюють в  дуже складних умовах – при високих температурах та впливу механічних та теплових навантажень.

Знос і раковини на фасках сідел  клапанів усувають шліфуванням або  виконують заміну сідла. Проводять  притирання сідла із клапаном або  зенкування з наступним шліфуванням  і притиранням. Робочі фаски сідел клапанів шліфують абразивними кругами під потрібний кут. Для двигуна ЗИЛ-130 впускні клапани шліфують під кутом 60°, а випускні – під кутом 45° до осі напрямних втулок. Ширина робочої фаски сідла клапана повинна бути 1,5 – 2,0 мм для двигунів ГАЗ і 2,5 – 3,0 для двигунів ЗИЛ. Для притирання використовують притиральну пасту ГОІ. Рекомендується спочатку притирання проводити грубою пастою. Тонка паста використовується для отримання остаточної чистової поверхні. Притирання повинно забезпечити щільне, герметичне з'єднання робочих фасок і сідла, яке виключає можливість проникання газів. Притерті клапан і сідло повинні мати по всій окружності фаски, рівну матову смужку визначеної товщини. Для двигунів ЗИЛ товщина смужки повинна бути рівна 1/2 товщини робочої фаски сідла.

Якість притирання перевіряють  прибором , за допомогою якого створюють  над клапаном надмірний тиск повітря (0,7 кг/см²). Тиск встановлюють за манометром і він не повинен помітно знижуватись протягом 1 хвилини.

 

3.5 Ремонт карданної передачі

 

Для усунення несправностей в деталях  карданну передачу знімають з автомобіля і розбирають. Перед розбиранням рекомендують позначати деталі мітками для збереження при збиранні їх початкового положення. Основними дефектами деталей карданної передачі являються знос шийок, підшипників, сальників хрестовини, отворів у валиках, шліців у валах і вилках, згинання чи скручування валів, знос опорного підшипника проміжного вала.

Зношені шийки хрестовини відновлюють  хромуванням із послідуючим обробленням до номінального розміру. Сальники та зношені підшипники замінюють новими. Забороняється експлуатувати голкові підшипники, в яких відсутній хоч-би один ролик. Якщо на шийках хрестовини існують вм'ятини від роликів, то потрібно замінити хрестовину в зборі з підшипниками .

Перевірка карданних валів на биття  проводиться індикатором при  встановленні їх на призми. Биття в  будь-якій точці труби не повинно  перевищувати значень, які встановлені  технічними умовами. Вали, що мають скручування, знос чи м'яття шліців, заміняють новими. При збиранні карданної передачі вилки карданних шарнірів повинні розміщатись в одній площині. Карданний вал заднього моста і проміжний вал повинні підлягати динамічному балансуванні на стенді. Дисбаланс не повинен перевищувати величин, що вказані в технічних умовах.

 

3.6 Збирання автомобілів після ремонту

 

Автомобілі збирають також двома способами: тупиковим і поточним. Технологічний процес збирання різних моделей автомобілів визначається їх конструкцією, але загальна послідовність збирання приблизно однакова.

Розглянемо в узагальненому  вигляді технологічний процес збирання вантажного автомобіля ЗИЛ-130. Збирання заключається у встановленні на раму автомобіля у визначеній послідовності зібраних, випробуваних і пофарбованих вузлів та агрегатів. Раму розміщують так, щоб горизонтальні нижні полки поздовжніх балок знаходились у верхньому положенні. Встановлюють і закріплюють обойми допоміжні буфери передніх і задніх ресор, тягу з'єднання двигуна з рамою в комплекті з чашками і буферами.

Потім встановлюють передній і задній мости разом із ресорами так щоб  співпали отвори передніх вушок ресор  і кронштейнів, вставляють і закріплюють  пальці. Потім закріплюють задні  кінці ресор .

Наступною операцією являється  встановлення і закріплення амортизаторів передньої підвіски. В гніздо кронштейнів задньої опори двигуна вставляють опорні подушки.

Встановлюють і зариблюють повітряні балони, гальмівний кран, пневматичні трубопроводи, з'єднуючи їх з гальмівним краном, повітряними балонами і гальмівними камерами передніх і задніх коліс.

Розміщують і закріплюють карданну передачу, закріплюють на рамі бризговики двигуна, глушник, амортизатор глушника, і прийомні труби глушника. Після цього краном піднімають шасі і перевертають, опускаючи на дерев'яні підкладки під передній і задній мости. Встановлюють буксирувальний пристрій в зборі, з'єднують з трубопроводами гнучкі шланги гальмівних камер передніх і задніх коліс.

На рамі встановлюють кронштейн  вала педалі щеплення, надягають важіль і закріплюють його болтом.

Встановлюють рульовий механізм з  гідро підсилювачем, з'єднують передній міст з рульовим механізмом поздовжньою рульовою тягою. На передні кінці поздовжніх балок рами встановлюють і закріплюють передній буфер, підсилювачі і буксирні крюки, бризговики облицювання радіатора.

Потім прокладають пучки проводів і закріплюють їх. Акумуляторну батарею встановлюють в гніздо, під'єднуючи відповідні проводи.

Встановлюють і закріплюють  на рамі двигун в зборі зі щепленням  та коробкою передач. До випускного трубопроводу прикріплюють прийомні труби глушника. Важіль педалі щеплення кріплять до важеля вилки ввімкнення щеплення, регулюють вільний хід педалі щеплення – 32 – 50 мм.

На передньому кронштейні паливного  баку закріплюють фільтр-відстійник, встановлюють бак та паливний насос.

Заливають трансмісійне мастило в  картери мостів та коробки передач. Змащують встановлені інші встановлені  вузли і агрегати.

На передній поперечині рами встановлюють та кріплять Радіатор в зборі з  рамкою підвіски, кожухом вентилятора, жалюзі та масляним радіатором. За допомогою патрубків та хомутів з'єднують радіатори з двигуном. Шлангами з'єднують насос з гідро підсилювачем рульового механізму.

Потім закріплюють кабіну в зборі  з арматурою, електрообладнанням, опалювачем, облицюванням радіатора, крилами, підніжками, капотом і колонкою рульового керування. Під'єднують проводи до вузлів та датчиків автомобіля. До ступиць кріплять колеса, встановлюють сидіння. Заливають мастило в двигун.

Потім підготовляють автомобіль до випробовувань. Перед випробуванням проводять зовнішній огляд. При цьому перевіряється комплектність, якість збирання, справність дії і правильність регулювання окремих механізмів та пристроїв, а також готовність до випробувального пробігу. Якщо при цьому не виявлено несправностей, то автомобіль після відділу технічного контролю (ВТК) автомобіль здається в експлуатацію.

 

 

4. Затрати робочого часу, використання обладнання та інструменту, у виробниче технологічних процесах на автомобільному транспорті

 

4.1 Затрати робочого часу на ремонт

В основу розробки типових  норм часу покладені: технологія ремонту, фото-хронометражні дослідження робочого дня, результати аналізу організації праці і дій по її вдосконаленню.

Типові норми часу встановлені на повний об'єм робіт  кожної операції, що виконується одним робітником чи ланкою робітників.