Звіт з переддипломної практики на СТО

Норми встановлені в  людино-годинах на одиницю об'єму роботи. Нормами враховано час на переміщення деталей, вузлів, агрегатів в межах робочої зони на відстань до 40м.

 

4.2 Характеристика обладнання, приладів та інструментів, що рекомендуються при ремонті

 

Назва обладнання, приладів	Тип, марка, ГОСТ		Примітка
та Інструментів
Підйомно-транспортне обладнання
Мостовий кран			Вантажопідйомність 15т
Кран поворотний			Вантажопідйомність Зт
Автокран			Вантажопідйомність Ют
Електрична лебідка			Вантажопідйомність 5т
Ручна лебідка			Вантажопідйомність 0,5т
Технологічне обладнання
Ванна мийна	ПИ-0402
Токарно-гвинторізний станок	1К62
Станок свердлильний	2Н- 125		Діаметр свердла до 25мм
Станок ножівочний	ГОСТ 6645-59
Тиски ручні	ГОСТ 7226-72
Електродриль	4-38
Ручна дриль			Діаметр свердла до 6мм
Електропаяльник	ГОСТ 7219-69
Тиски слюсарні	ГОСТ 4045-75
Струбцини	МН36-60
Плита рихтувальна	Нестандартна
Ванна для нагріву	Нестандартна
Наждачне точило	ЗБ634
Зварювальне обладнання
Трансформатор зварювальний		ТС-300
Генератор ацетиленовий		ГНВ-1,25
Слюсарно-монтажне обладнання
Воротки		ГОСТ 2240 1-77
Зубила слюсарні		ГОСТ7211-72
Комплект ключів		ГОСТ 2839-71
		ГОСТ 16984-79
Кернери		ГОСТ 72 13-72
Мітчики машинно-ручні		ГОСТ 3266-71
Розгортай ручні циліндричні		ГОСТ 1722^67
Шабер пневматичний
Напилки		ГОСТ 1465-69
Свердла спіральні		ГОСТ 10902-77
Молотки слюсарні		ГОСТ 23 10-70
Патрони свердлильні		ГОСТ 2675-71
Шплінтовиймач		МН 537-60
Плоскогубці		ГОСТ 7236-73
Круглогубці		ГОСТ 7283-73
Викрутки		ГОСТ 17199-77
Скребки
Щітки металічні
Надфілі		ГОСТ 1513-77
Зенкери		ГОСТ 1677-75
Викрутки з діелектричними				Довжина 200мм
ручками
Пістолет розпилювач		С-765
Інструмент метричний
Рівень слюсарний		ГОСТ 9392-75
Індикатор				Межа виміру 0,5мм
Штатив		ГОСТ 10179-70
Кутник		ГОСТ 12369-66
Мікрометр		ГОСТ 43 8 1-68
Набір щупів №1		ГОСТ 882-75
Штангенциркуль		ГОСТ 166-73
Динамометр		ГОСТ 13837-79
Штангенрейсмус		ГОСТ 164-73
Ареометр для перевірки
густини електроліту
Матеріали
Бруски обрізні із дерева
хвойних порід
Рейси		Р-65		Довжина 12,5м
Набір прокладок із металічних				Товщина 10 і 30мм; 300*300;
листів (сталь-3)				200*200мм

 

4.3 Загальна технологічна схема ремонту

 

 

 

 

5.Охорона праці, техніка безпеки, гігієна праці та пожежна безпека у виробниче технологічних процесах

 

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарко гігієнічних і лікувально-профілактичних засобів та заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Закон України про охорону праці  визначає основні положення щодо організації конституційного права  громадян на охорону їх життя і  здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини міх власником підприємства і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці.

Згідно закону, власник підприємства зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Працівник, в свою чергу зобов’язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами та іншими засобами виробництва, користуватись засобами колективного та індивідуального захисту. Додержувати зобов’язання щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди. Співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять  на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання  першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила  поведінки при виникненні аварій.

Працівники зайняті на роботах  з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє  спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних  актів про охорону праці.

Посадові особи згідно з переліком, затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли  навчання, інструктаж і перевірку  знань з охорони праці, забороняється.

У разі незадовільних знань з  питань охорони праці працівники повинні пройти повторне навчання.

На прохання працівника проводиться додатковий інструктаж з питань охорони праці.

Власник або уповноважений ним  орган зобов'язаний вживати заходів  щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запилення та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах  пов'язаних із забрудненням, або здійснюваних у несприятливих температурних  умовах, працівникам надаються безкоштовно  за встановленими нормами, спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Власник або уповноважений ним  орган зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального  захисту відповідно до нормативних  актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним  орган зобов'язаний за свої кошти  організувати попередньо (при прийнятті  на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів  працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

 

5.1 Технологічний процес та виробниче обладнання в гігієні праці

 

Найбільш дійові засоби щодо захисту  робітників від впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу можуть бути реалізовані при забезпеченні безпеки виробничого процесу та виробничого обладнання. Це взаємопов'язані завдання, оскільки конкретний виробничий процес визначає використання певного виду обладнання, що різниться техніко-економічними, виробничо-експлуатаційними та ергономічними показниками.

В свою чергу небезпека обладнання, як і його безпека, багато в чому визначають небезпеку (як і безпеку) виробничого процесу в цілому.

Безпека виробничого процесу досягається  комплексом наступних заходів: вибором  та відповідним оснащенням виробничих приміщень (або майданчиків на відкритому повітрі); безпекою сировини, заготовок, напівпродуктів, побічних продуктів, відходів та цільових продуктів підприємства; використанням безпечних способів їх зберігання, транспортування, утилізації та знешкодження; раціональним розташуванням устаткування, правильною організацією робочих місць, фізіологічне обумовленим режимом праці та відпочинку. Суттєвою умовою є також упорядковане обслуговування устаткування, в тому числі своєчасне проведення його планово-попереджувального ремонту.

Для забезпечення безпеки виробництва  персонал повинен пройти навчання безпечним  засобам (прийомам) роботи, правилам поведінки в аварійних ситуаціях та правильного використання засобів індивідуального захисту, а також в ряді випадків - пройти професійний відбір.

Виробничі приміщення повинні мати достатню площу та висоту, що дає  можливість так розмістити обладнання, комунікації, матеріали, заготовки, напівфабрикати, щоб це не створювало небезпечних і шкідливих умов, забезпечило б безпечну експлуатацію, ревізію і ремонт обладнання та комунікацій, сприяло б додержанню на робочих місцях гігієнічних нормативів факторів виробничого середовища.

У випадку, якщо матеріали, заготовки, напівпродукти виробництва, та ін. Можуть шкідливо впливати на робітників, повинні  бути передбачені відповідні засоби та методи захисту працівників при їх зберіганні, транспортуванні, подачі, навантаженні, розвантаженні, утилізації, знешкодженні та інших робочих операціях.

Про наявність постійної небезпеки, або виникнення небезпечної ситуації у випадку аварії персонал повинен  бути попереджений за допомогою світлових, звукових та кольорових сигналізаторів. Так частини виробничого устаткування, які становлять небезпеку для людей, повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори і на них повинні бути нанесені знаки безпеки. На практиці використовуються чотири сигнальні кольори (червоний, жовтий, синій та зелений) на фоні двох контрастних – білого та чорного, і чотири типи знаків безпеки (забороняючий, попереджуючий, приписуючий і вказуючий). Сигнальні пристрої повинні бути встановлені в зоні прямої видимості та чутності обслуговуючого персоналу, а тривожні сигнали (сигнали небезпеки) – легко розрізнятись у виробничій обстановці.

 

5.2 Пожежна безпека на виробництві

 

Аналіз пожежної небезпеки виробничого  приміщення, технологічного обладнання, промислового підприємства має дати відповіді на питання: де, за яких умов і яким чином може виникнути пожежа, і як буде проходити її подальший розвиток; або від чого, що і як може загорітися, і до чого це призведе. Тобто аналіз пожежної небезпеки являє собою прогноз виникнення пожежі та її наслідків. Під час аналізу пожежної небезпеки обґрунтовується економічна доцільність протипожежних заходів.

Кінцевою метою аналізу пожежної небезпеки буде максимально можливе  виключення потенційних джерел запалення, зведення до мінімуму горючого середовища, встановлення на підприємстві такого рівня протипожежного режиму, при якому можливість виникнення та масштаби її наслідків будуть найменшими.

Протипожежний режим – це такий порядок, встановлений діючими нормами, правилами, розпорядженнями адміністрації, при якому здійснюється безпечне утримання та експлуатація промислових підприємств, складів, цехів, апаратів, машин та приладів.

Згідно діючого законодавства  відповідальність за утримання підприємства у належному протипожежному стані  покладається безпосередньо на керівника (власника). Власники повинні:

• Розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід з цих питань;
• Організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
• Утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту та зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
• Створювати у разі потреби, відповідно до встановленого порядку, підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;
• Здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
• Своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття шляхів та проїздів на своїй території.

На кожному підприємстві повинні  бути первинні засоби пожежегасіння. Вони призначені для ліквідації невеликих  осередків пожеж, а також для  гасіння пожеж на стадії їх розвитку силами персоналу підприємства до моменту прибуття штатних підрозділів пожежної охорони.

Існують такі засоби пожежегасіння:

1. Вогнегасники.
2. Пожежний інвентар: ящики з піском; бочки з водою; покривала з негорючого теплоізоляційного полотна; грубововняні тканини або повсті; пожежні відра; лопати для застосування піску.
3. Пожежний інструмент: ломи, багри, сокири, гаки, пилки тощо.

Пожежний інвентар разом з пожежним інструментом та вогнегасниками може розміщуватися на спеціальних пожежних щитах (стендах), що встановлюються на території підприємства.

 

5.3 Вимоги пожежної безпеки при експлуатації спеціальної техніки, на приклад газобалонних автомобілів.

 

• Газова апаратура, трубопроводи, вентилі, арматура повинні бути герметичні, виключати проникнення газу в кабіну, кузов і атмосферу. Герметичність газового обладнання на автомобілі треба перевіряти у встановлені строки;
• Забороняється експлуатація автомобілів з несправною газовою апаратурою і при наявності витіканні газу через нещільність з'єднань.
• Балони, встановленні на автомобілі, повинні бути пофарбовані в червоний колір, мати нанесені на них паспортні дані відповідно „Правил безпеки в газовому господарстві" та напис білою фарбою „Пропан - бутан", або „Метан" і „Вогненебезпечне";
• Перед включенням запалювання, пуском двигуна або включенням освітлювальних приборів, після стоянки необхідно протягом якогось часу тримати капот відкритим, після чого перевірити справність газової апаратури і герметичність трубопроводів та з'єднань;
• Ставити автомобіль, в газовій апаратурі якого є витікання газу в приміщенні і поруч з іншими автомобілями на відкритій стоянці, а також поблизу джерел вогню і місць перебування людей;
• Ремонтувати і регулювати апаратуру при працюючому двигуні (крім регулювання холостого ходу).