Ліцензування, сертифікація та стандартизація туристичної діяльност

 

 

ВСТУП

 

Зазначені проблеми неможливо вирішити без підтримки держави. Тому на даному етапі надзвичайно важливе значення має саме ліцензування, стандартизація і сертифікація туристичних підприємств. Це має сприяти зменшенню чисельності шахраїв на туристичному ринку, підвищення якості надання туристичних послуг, стимуляція прогресивності розвитку туристичної галузі, покращення стану економіки держав і звичайно задоволення потреб и споживачів у гарантії якості наданих їм послуг.

Туризм безпосередньо або опосередковано через споживання туристичних послуг стимулює розвиток таких видів економічної діяльності, як транспорт, готельне господарство та громадське харчування, роздрібна торгівля, харчова промисловість, будівництво, зв'язок, страхування, фінансове посередництво, діяльність у сфері відпочинку та розваг, культури та спорту тощо; пожвавлює місцеву економіку та сприяє створенню додаткових постійних і сезонних робочих місць, розвитку народних ремесел і національної культурної спадщини.

Дана тема є актуальною, у зв’язку з тим, що вона регулює та підвищує якість надання туристичних послуг, забезпечує захист прав і інтересів громадян, сприяє охороні навколишнього середовища, зростанню рівня обслуговування.

Мета роботи максимально повно, доступно і зрозуміло розкрити сутність теми, її актуальність на Україні і безпосередньо; визначити основні проблеми та недоліки сучасного стану ліцензування, сертифікації та стандартизації туристичної діяльності, запропонувати шляхи їх вирішення.

Завдання роботи надати уявлення про основні поняття ліцензування, сертифікації та стандартизації туристичної діяльності, визначити основні питання та головні проблеми цієї галузі в туризмі, дослідити статистично сучасний стан розвитку правового регулювання в туризмі. На прикладі туристичного підприємства «КРУЇЗ-2000» дати характеристику здійснення процесів ліцензування, сертифікації та стандартизації в туризмі. Розробити тур на основі даних фірми.

Предмети дослідження закони України «про туризм», «про внесення змін до закону про туризм», нормативно правові документи (ліцензії, стандарти, сертифікати)

 

 

 

Розділ1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СТАНДАРТИЗАЦІЮ, СЕРТИФІКАЦІЮ, ЛІЦЕНЗУВАННЯ

 

1.1 Ліцензування, ліцензія  та порядок її отримання

 

Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

При ліцензуванні в туристичній діяльності слід керуватися статтею 17 Закону України «Про туризм»  з метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, захисту навколишнього природного середовища, підвищення рівня туристичного обслуговування – здійснюється ліцензування туроператорської та турагентської діяльності. Суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право надавати послуги з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність без отримання ліцензії на турагентську діяльність. Загальний розмір частки туроператора в статутних фондах інших туроператорів України не може перевищувати 20% їхніх статутних фондів.

Суб'єкт господарювання не має права у своїй назві використовувати слова «туроператор» і «турагент» без отримання ним ліцензії на здійснення відповідно туроператорської чи турагентської діяльності.

Отже, туристична ліцензія – це державний дозвіл на здійснення туристичної діяльності, що необхідний для роботи компанії на ринку туристичних послуг.

Види туристичних ліцензій:

• Ліцензія на турагентськую діяльність
• Ліцензія на туроператорськую діяльність

Ліцензування здійснює Державна служба туризму і курортів Міністерства культури і туризму України.

Не може бути видана ліцензія на туроператорську чи турагентську діяльність суб'єкту підприємницької діяльності із назвою, тотожною назві іншого суб'єкта підприємницької діяльності, якому ліцензія видана раніше і інформація про нього внесена до відповідного реєстру.

Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:

• організація іноземного туризму;
• організація внутрішнього туризму;
• організація закордонного туризму;
• екскурсійна діяльність.

Щоб одержати ліцензію, у відповідні органи подають документи відповідно до Закону «Про ліцензування».

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про ліцензування» , суб'єкт господарювання, що має намір здійснювати визначений вид ліцензованої господарської діяльності, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається у відповідний орган ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, копія довідки про внесення в єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, чи нотаріально засвідчена органом, що видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України по представленню спеціально уповноваженого органа з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не зазначені в дійсному Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою дійсної статті.

Заява про видачу ліцензії і документи, прикладені до нього, приймаються з описом, копія якого видається заявнику з оцінкою про дату прийому документів органом ліцензування і підписом відповідальної особи.

Законом «Про ліцензування» передбачено, що орган ліцензування повинний прийняти рішення про видачу ліцензії або про відмовлення в її видачі в термін не пізніше 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії і документів, прикладених до заяви. Повідомлення про ухвалення рішення про видачу ліцензії чи про відмовлення направляється заявителю в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати ухвалення відповідного рішення (раніше такий термін визначений не був).

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше, ніж за три робочих дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Плата за ліцензію повинна бути внесена суб'єктом господарювання після ухвалення рішення про видачу ліцензії.

Контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в рамках своїх повноважень, шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Планові перевірки дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу в рік. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування тільки на основі надходження до них в письмовій формі повідомлення про порушення ліцензійних умов, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Протягом періоду з 1 січня по 01 листопада 2010 року включно державною службою туризму і курортів здійснювалось ліцензування туроператорської та турагентської діяльності. За даними ліцензійного реєстру суб’єктів туроператорської та турагентської діяльності станом на 01.11.2010 року ліцензії на туроператорську та турагентську діяльність отримало 8531 суб’єктів господарювання, з них в дії 8152.

Таким чином можна прослідкувати позитивну динаміку щодо зростання кількості виданих ліцензій за останні роки. Однак, слід зазначити, що найбільшого значення даний показник сягнув у 2007 році – 2229 шт. Кількість копій ліцензій також зросла, однак кількість переоформлених ліцензій у 2010 році у порівнянні з минулим роком дещо знизилась.

Основними елементами, що відіграють значну роль у розвитку даної сфери є ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання – юридичних осіб та (або) до фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності. Наша законодавча і нормативна база є ще недосконалою, тому внаслідок цього виникають різноманітні порушення, що стосуються ліцензування. Для уникнення їх необхідно проводити такі заходи:

• частіше здійснювати перевірки на підприємствах,
• розвивати і доповнювати закони, нормативні акти, постанови,
• намагатися брати приклади з інших країн, в яких дана сфера є на високому професійному рівні.

В наш час здійснюється також ліцензування для туристичних фірм, які спеціалізуються на внутрішньому туризмі для того, щоб підвищити якість турпродукту на внутрішньому ринку. Можна відмітити, що швидкий розвиток міжнародного туризму в останній час, породив набагато збільшений потік скарг на неякісне обслуговування. Багато фірм, отримавши право займатися туристичною діяльністю, не прагнуть виконувати в повній мірі умови дії ліцензії, а отже, і Закони України, нормативні акти і постанови, використовуючи недосконалі законодавчі та методологічні бази в своїх інтересах. Туристичні підприємства, посадові особи органів ліцензування та спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, у разі недодержання законодавства у сфері ліцензування повинні нести відповідальність згідно із чинним законодавством. До суб'єктів господарювання, які працюють без ліцензії, повинні досконаліше застосовуватися фінансові санкції у вигляді штрафів. Суми від штрафів будуть покращувати Держбюджет України. Основними цілями державного регулювання є здійснення контролю за додержанням Ліцензійних умов з надання туристичних послуг.

Цілями державного регулювання також є:

• захист прав та інтересів держави в галузі туризму;
• захист прав споживачів туристичних послуг, туроператорів та турагентів;
• впорядкування діяльності, що здійснюється туроператорами і турагентами;
• ліквідація перешкод у здійсненні діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг;
• посилення впливу на суб'єктів господарювання в галузі туризму, з метою підвищення рівня туристичного обслуговування;
• встановлення єдиного порядку здійснення контролю за додержанням ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності;
• сприяти відновленню та розвитку туризму в Україні, з метою стимулювання відвідування України іноземними туристами.

Виходячи з цього можна відзначити, що прийняття спільного наказу щодо порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов дозволить встановити єдині вимоги до суб'єктів господарювання та відтворити законодавчо встановлений механізм оформлення актів перевірки додержання Ліцензійних умов цими суб'єктами. Доведення інформації про даний регуляторний акт до відома суб'єктів господарювання в галузі туризму, дасть можливість в повній мірі впровадити дане рішення у життя.

Прийняття даного акта надасть можливість особам, що здійснюють господарську діяльність в галузі туризму чітко дотримуватись вимог чинного законодавства України.

Важливою проблемою на сьогодні є корупція. Вона торкнулася і сфери туризму. А першочергово вона торкнулася ліцензування, тобто видачі ліцензій для туристичних фірм. Ми це сприймаємо як факт і підтверджуємо, що отримати ліцензію на туристичну діяльність стало надто просто, хоча це не простий бізнес. Державна туристична адміністрація України, видаючи ліцензії, повинна також контролювати, щоб всі турфірми не були на одній вулиці чи в одному районі. Не може ж бути на площі 10 кв. м – 10 туристичних фірм. І обласна, і міська ради також мають контролювати це.

Тобто, такі на сьогодні проблеми, все про що старожили туристичного бізнесу попереджали колись, сьогодні збулося і ми пожинаємо плоди чиновницької безвідповідальності та безконтрольності. Ці люди не звикли відповідати за свої дії і слова, тому привели сьогоднішню сферу туризму до стадії розвалу. Це відбувається як в самій політиці, так і в чиновницьких колах.

ліцензування туризм сертифікація правовий

 

 

Розділ 2. СЕРТИФІКАЦІЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

При здійсненні сертифікації та стандартизації туристичних підприємств слід керуватися Ст. 18 закону України «Про туризм».

Перелік туристичних послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації стосовно безпеки життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони довкілля, порядок проведення сертифікації послуг у сфері туристичної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Підтвердження відповідності туристичних послуг здійснюється в установленому порядку.

Державна система стандартизації у сфері туристичної діяльності спрямована на:

- захист інтересів споживачів  і держави з питань безпеки  туризму, життя і здоров'я громадян, охорони майна та довкілля;

- класифікацію туристичних ресурсів  України, забезпечення їх охорони, встановлення гранично припустимих  навантажень на об'єкти культурної  спадщини та довкілля;