Розвиток перспективних видів туризму в Україні

Форма № Н-6.01

 

Миколаївський коледж вищого навчального закладу

«Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”»

 

 

Відділення економіки та підприємництва

Циклова комісія зі сфери обслуговування

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація готельного господарства»

на тему: «ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ»

 

 

 

Студентки IV курсу ГО-43 групи

галузі знань1401 «Сфера обслуговування»

спеціальності 5.14010101 «Готельне обслуговування»

Балущак Катерини Геннадіївни

Керівник:

к.е.н., доцент кафедри Чичкалюк Т.О.

 

Національна шкала ______________   

Кількість балів: ___Оцінка:  ECTS __

 

Члени комісії

______  _____________________

(підпис)                        (прізвище та ініціали)

______  _____________________

(підпис)                        (прізвище та ініціали)

 

______  _____________________

(підпис)                        (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

Миколаїв – 2014 р.

 

 

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………
Розділ І. ГОТЕЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК СКЛАДОВА ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ
1.1. Теоретичні основи готельного господарства. Основні поняття та класифікації…………………………………………………………………
1.2. Історія розвитку готельної  індустрії в Україні…………………………..
Розділ ІІ. Перспективи розвитку туризму в Україні
2.1. Сучасні тенденції розвитку  індустрії гостинності……………………....
2.2. Основні проблеми готельного  господарства та їх вирішення………….
Розділ ІІІ. Розвиток перспективних видів туризму в Україні
3.1. Стан та перспективи розвитку  ділового та яхтового туризму  в  Україні……………………………………………………………………..
3.2. Сільський туризм – перспективний  напрямок розвитку туристської  індустрії України………………………………………………………….
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….

 

 

Вступ

 

Актуальність. У сучасному світі, значення і роль туризму відіграє важливу роль не тільки для задоволення особистісних запитів, пізнання і саморозвитку, але і для розвитку економіки держави, а також взаємозбагачення соціальних зв'язків між країнами в цілому. Чому розвиток індустрії туризму займає важливе місце в економіці більшості країн світу? Туризм є однією з найдохідніших та найдинамічніших галузей, що розвиваються, збільшується значення сфери послуг, завдяки чому, розвиток туріндустрії дає можливість розширити ринок робочих місць, і підняти й зміцнити економічну і соціальну сферу країни.

Слово «гостинність» означає «притулок подорожніх», «благодійний дім».

Гостинність як науковий термін визначає систему заходів та порядок їх здійснення з метою задоволення найрізноманітніших побутових, господарчих і культурних запитів гостей туристських підприємств, їх запобігливого обслуговування наданням низки послуг.

Послуга – це результат безпосередньої взаємодії виконавця та споживача, а також особиста діяльність виконавця, спрямована на задоволення потреб споживача.

Готельна послуга – це результат діяльності готельного підприємства, спрямованої на задоволення відповідних потреб туриста.

Подорожуючи з різною метою та намірами (відвідування святих місць і храмів, Олімпійських ігор тощо), люди мали потребу в притулку, харчуванні та відпочинку. Найдавніші згадки про місця для розміщення подорожніх можна знайти в писемних джерелах Стародавнього Єгипту. Тому історія розвитку готельної справи нерозривно пов'язана з подорожами.

Об'єкт дослідження: готельний бізнес, як основа індустрії туризму.

Предмет дослідження: розвиток готельного господарства в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями, пов'язаними з функціонуванням готелів і аналізом їх діяльності займаються такі вчені, як Яковлєв Г.А, Балашова Е.А, Шматків А.С., Медик А.С, Інграм Х, Шмакова Л.В. Серед фахівців, практично пов'язаних з готелями, можна назвати Кохненко В., Любіцева О., Роглєв Х., Ревенко В. та інших.

Мета: виділити низку проблем у сфері готельного бізнесу, дослідити розвиток функціонування готельної бази в країни та запропонувати вирішення цих проблем впроваджуючи інноваційну діяльність щодо українського ринку.

Поставлені задачі. Досягнення поставленої мети дослідження зумовило необхідність постановки та розв'язання наступних задач:

• дослідити еволюцію розвитку готельного господарства;
• виконати аналіз сучасного стану готельного господарства України;
• обґрунтувати стратегічні підходи щодо напрямків удосконалення готельного господарства України;
• зробити висновки.

Методом дослідження даної роботи теоретичний та методологічний аналіз досліджень.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел у кількості 17 пунктів.

 

 

Розділ І.

ГОТЕЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК СКЛАДОВА ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ

 

1.1. Теоретичні  основи готельного господарства. Основні поняття та класифікації

Туристські послуги, зокрема й у рамках готельного обслуговування, віднесені до соціально-культурних послуг. Вони будуються на принципах сучасної гостинності, що підвищує їхню роль у розвитку вітчизняного туризму, а також ставить певні завдання в системі підготовки кадрів для туристсько-готельного сервісу.

Туризм – одна з найбільш сталих складових світової економіки, яка за останні десятиріччя має стабільні (в середньому 5 % на рік) темпи зростання і не зазнає коливань попиту-пропозиції, тому вважається одним із перспективних напрямів соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі туризм став частиною стилю життя більш ніж третини людства, а участь у туристичному процесі можна розглядати як складову якості життя.

Однією із найважливіших складових туристичної індустрії, яка визначає її реальний потенціал, є готельне господарство. Незважаючи на те, що сфера послуг набуває дедалі більшого розвитку в нашій країні, розвиток і функціонування готельного господарства ускладнюється цілою низкою проблем. Застаріла матеріальна база та недосконалі методи управління не дають змоги багатьом готелям України не те що працювати на повну потужність, а й просто функціонувати. Відповідно, постійно зростає рівень складності завдань, які необхідно вирішувати для ефективного управління суб'єктами підприємництва.

Правову базу розвитку туризму країни, у тому числі, і в'їзного, закладено Законом України «Про туризм». Він є основоположним законодавчим актом, що визначає загальні правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики в галузі туризму, всебічно регламентує туристичну діяльність в Україні, створює умови для стимулювання ділової активності суб'єктів туристичного підприємництва, забезпечує оптимальний рівень державного регулювання процесу розвитку вітчизняного туризму.

Законом України "Про туризм", а також розширення міжнародного співробітництва та утвердження України на світовому туристичному ринку проголошуються одними з основних пріоритетних напрямів державної політики у цій сфері [6]. Закон декларує наміри щодо створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання, приведення законодавчої бази розвитку туризму у відповідність міжнародним стандартам. 
 Хоча Закон України «Про туризм» відповідає стандартам правового регулювання туризму в Європі, ряд експертів відмічає, що в ньому відсутні процедури і механізми його застосування у підзаконних нормативно-правових актах, розробки потребують норми щодо фінансових гарантій діяльності туроператорів і турагентів, статусу індивідуальних засобів розміщення, ліцензійних умов діяльності тощо. Водночас Закон регулює туристичну діяльність загалом, не враховуючи особливостей окремих її сфер (зокрема і в'їзного туризму). Є нагальна потреба розробки законів щодо розвитку окремих видів туризму, серед яких особливо актуальними є в'їзний та сільський.

Готельне господарство — частина соціальної інфраструктури регіону, яка створює сприятливі умови для руху, облаштування населення. Без розвинутого готельного господарства неможливий розвиток туризму, ділових стосунків, вдосконалення виробничих відносин. Досвід інших країн свідчить, що готельне господарство відіграє значну позитивну роль в забезпеченні населення відповідними послугами. У цій галузі задіяна значна кількість населення, існує прагнення до покрашення роботи в умовах постійно існуючої ринкової конкуренції, забезпечуючи рентабельну їх роботу [5].

Гостинність – це комплекс послуг, якому притаманні певні споживчі властивості: мистецтво створення позитивного образу місцевості, привабливості підприємств.

Готель - це щось більше, ніж просто місце для ночівлі, він багато в чому визначає спосіб життя - на той час, поки триває подорож, доки гість проживає у готельному номері.

Індустрія гостинності - це індустрія, що працює на благо людей. Це – потужний механізм, що активно функціонує та розвивається, вимагаючи при цьому максимальної підтримки з боку держави та більших інвестицій.

Індустрія гостинності є найважливішим елементом соціальної сфери. Вона відіграє важливу роль у підвищенні ефективності громадського виробництва, та відповідно, росту життєвого рівня населення.

Гостинність як науковий термін визначає систему заходів та порядок їх здійснення з метою задоволення найрізноманітніших побутових, господарських і культурних запитів гостей туристських підприємств, їх запобігливого обслуговування, надання низки послуг.

Термін "гостинність" введений в 1982 р. на конференції національних асоціацій готелів і ресторанів ЄЕС [11].

Готельні мережі — об'єднані готельні підприємства, які перебувають в єдиному підпорядкуванні, з єдиною системою стандартів: матеріально-технічних, технологічних, поведінкових і обслуговуючих. На 2012 р. на ринок України вийшли всесвітньо відомі готельні мережі: Sheraton, Hilton, Ibis, Reikartz, Ramada Worldwide, Radisson, Inter-Continental, Hyatt International, Marriott International, Accor Group, Magic Life, Rixos, Kempinski Hotels&Resorts, Fairmont Raffles Hotels International, Continent Hotels & Resort, Park Inn, Orbis, Rival Hotels, Comfort Green Hotels Holiday Inn.

Обслуговування туристів, інших груп населення здійснюють готелі різного типу, мотелі, заклади лікування (санаторії, пансіонати з лікуванням, санаторії-профілакторії) та відпочинку (будинки, бази відпочинку, пансіонати, туристичні бази), спеціалізовані установи (кемпінги, молодіжні табори відпочинку та центри, транспортні засоби розміщення).

У сфері в'їзного та внутрішнього туризму готельний сервіс містить у собі цілий комплекс послуг для туристів і є ключовим чинником, що визначає перспективи розвитку туризму в Україні, конкурентоспроможного у світовій системі туристського бізнесу.

Готельне господарство займає ключове місце в міжнародному туризмі. Туристські потоки безпосередньо залежать від розміру цього сектора індустрії туризму та якості пропонованих приміщень. Сектор готельних послуг є на сьогоднішній день найбільш динамічно розвиваються сектором економіки України.

В Україні класифiкацiя готелiв є основою для їх сертифiкацiї.

Сертифiкацiя - це дiяльнiсть з пiдтвердження вiдповiдностi якості товару чи послуг взірцю (або стандарту). З січня 1997 року діють державні стандарти в галузі туризму, готельного i ресторанного господарства. Базою є мiждержавнi стандарти СНД: «ГОСТ 28681.4-95 класификация гостини».

4 жовтня 1999 року – правила сертифiкацiї були затвердженi Мін’юстом - введена обов’язкова сертифiкацiя.

Сертифiкацiю проводить незалежний аудиторський орган акредитований держстандартом УкрСЕПРО.

Сучасна стратегія надання готельних послуг дає змогу розширити їхній асортимент і є засобом як виживання, так і пошук нових шляхів [12].

За підрахунками Всесвітньої Туристичної Організації, у 2001 р. за кількістю прибуття іноземних туристів Україна займала 22-ге місце у світі (5,8 млн. осіб, що становить близько 1% від світових туристичних прибуттів). За прогнозними розрахунками щодо розвитку в’їзного туризму в Україні на 2020 р. – 15,0 млн. осіб. Як і для багатьох європейських країн, де найбільш потужними є туристичні потоки між сусідніми державами, так і для України на перспективу сукупна частка туристичного обміну з країнами СНД коливатиметься в межах 50% від загальних обсягів турпотоків.

Рис. 1. Динаміка туристичних потоків в Україні за 2006–2011 рр.

З наведеної вище таблиці ми бачимо, що до 2011 р. виїзний туризм перевищував показники в’їзного туризму, визначаючи пріоритетність першого. У 2011 р. спостерігається різке збільшення в’їзного туристичного потоку за рахунок країн Європи – 5,3 млн. осіб, країн СНД – 15,4 млн. осіб та інших країн – 458,1 тис. осіб.

Представники іноземного капіталу в цілому оцінюють український ринок готельного бізнесу як складний, але перспективний для інвесторів і більше уваги приділяють можливості реалізації проектів в регіонах країни.

Швидка інтеграція України в світову готельну індустрію пов’язана виходом на національний ринок міжнародних готельних мереж. Головним фактором, який привертає в Україну закордонні компанії, які займаються готельним бізнесом, залишається низький рівень насищення ринку та високий попит на готельні послуги.

Вихід закордонних готельних операторів на український ринок проходить у більшості випадків по західній схемі. Вона передбачає, що оператор не займається безпосередньо побудовою готелю, а укладає контракт строком на двадцять років з компанією-девелопером і здійснює управління об’єктом. Основними перевагами такого співробітництва для українського девелопера є використання всесвітньо відомого бренда, який символізує високий рівень якості для кінцевого споживача та потенційних інвесторів. В Вигода оператора при співробітництві з українською компанією є в використанні її знаній специфіки місцевого ринку. Це дозволяє реалізувати проект у більш коротші строки з меншими затратами та ризиками [3].