Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Сентября 2013 в 15:48, курсовая работа
Туреччина одразу ж після Другої Світової війни обрала шлях інтеграції в ЄС та на Захід і спромоглася досягти на цьому шляху істотних успіхів, таких як Митний союз із ЄС та близька співпраця з США. 3 мільйони турків, найчисленніша нацменшість у Європі, говорять самі за себе. Але при всіх цих зближеннях мають місце і проблеми. У двадцятому столітті такими проблемами були військові перевороти у країні, проблема нацменшинств та порушення прав людини, у наш час – проблема з Кіпром, деякими статтями карного кодексу, та недостатнім рівнем економічного розвитку та модернізації промисловості порівняно з середнім рівнем по у Європейському Союзі. Отож є актуальним дослідити цю проблему детальніше для розуміння позицій сторін, факторів, що на них впливають, можливостей для розвитку проблеми та її розв’язання, а також для розуміння прикладів, які б Україна могла б взяти з довготривалого процесу інтеграції Туреччини спочатку в ЄЕС, а потім в ЄС.
Вступ 3
РОЗДІЛ 1. Характеристика проблеми вступу Туреччини до ЄС 5
1.1. Причини виникнення та розвиток проблеми вступу Туреччини до Європейського союзу. 5
1.2. Суб’єкти проблемної ситуації набуття Туреччиною членства в Європейському Союзі 18
РОЗДІЛ 2. Системний аналіз проблеми набуття Туреччиною членства у Європейському Союзі 21
2.1. Підходи учасників проблеми набуття Туреччиною членства у Європейському Союзі до її вирішення 21
2.2. Моделювання проблеми надання Туреччині членства в Європейському союзі 26
Висновки 28
Список використаних джерел 31
Загалом, якщо говорити про суб’єкти цієї проблемної ситуації, то глобально можна виділити дві групи суб’єктів – Туреччину та Європейський Союз, а вже їх поділити на суб’єкти та розглядати докладніше.
Перша група суб’єктів – Туреччина. В рамках цієї групи можемо виділити такі суб’єкти, як Уряд Туреччини, консервативно налаштовані ісламісти та курдське нацменшість.
Уряд Туреччини – суб’єкт, що може прямо впливати та взаємодіяти з зовнішніми для групи Туреччини суб’єктами проблеми. Цей суб’єкт є найвпливовішим у групі. Уряд Туреччини прагне до вступу Туреччини у ЄС та намагається створити для цього всі умови, проводячи реформи, модернізуючи законодавство. Уряд Туреччини має найбільші можливості до вирішення проблеми, адже саме від нього залежить інтенсифікація інтеграції Туреччини до ЄС, швидкість проведення реформ та лояльність до наявних проблем та доступна ступінь можливості їх вирішення. Уряд Туреччини – єдиний суб’єкт, що має зв’язки з кожним із інших суб’єктів проблемної ситуації.
Консервативно налаштовані ісламісти – другий суб’єкт з турецької групи, що має опосередкований вплив на суб’єкти європейської групи і прямий – на Уряд Туреччини. Цей суб’єкт негативно відноситься до проблеми та вважає необов’язковим її вирішення, через те, що вважає Євросоюз «християнським клубом», і вважає, що приєднання Туреччини до ЄС негативно вплине на розвиток країни. Але якщо цей суб’єкт підтримає уряд у прагненні до інтеграції з ЄС, то це прямим способом вплине на підтримку населенням влади, і опосередковано – на ЄС, який побачить бажання всієї країни до приєднання до Союзу.
Курдське нацменшість – останній суб’єкт турецької групи, який взаємодіє безпосередньо з Урядом Туреччини. Якщо у 90х роках двадцятого століття курди були проблемою, що потребувала вирішення, то у нульових роках двадцять першого століття завдяки реформам, які були проведені Урядом Ердогана, більшість курдів підтримує владу і позитивно опосередковано впливає на ЄС, показуючи що Туреччина здатна розв’язувати внутрішні проблеми.
У європейській групі суб’єктів можемо виділити також 3 узагальнюючих суб’єкти: країни, що підтримують вступ Туреччини до ЄС на чолі з Німеччиною, країни, що побоюються інтеграції з Туреччиною на чолі зі Францією та Австрією, та Греція і Кіпр, які мають наявні невирішені конфлікти з Туреччиною.
Німеччина та країни, що підтримують вступ Туреччини до ЄС – це ті країни, яким вигідно приєднання Туреччини до Союзи і які бачать перспективи у співпраці між ЄС та Туреччиною. Ці країни мають переважно промислово орієнтовані економіки і вони залучають робочу силу з Туреччини та імпортують її сільськогосподарську продукцію. Через наявність серед цих країн таких лідерів Євросоюзу, як Німеччина та Велика Британія, прихильники інтеграції з Туреччиною можуть вплинути на своїх партнерів по ЄС задля прийняття Туреччини у ЄС.
Країни, що гальмують вступ Туреччини до ЄС, такі як Франція та Австрія керуються в першу чергу тим, що при великому і постійно зростаючому населенні Туреччини при вступі вона отримає великий вплив у ЄС. Крім того, вони апелюють до того, що тільки невелика частина Туреччини знаходиться у Європі, а більшість території країни знаходиться у Середній Азії. Крім того, більшість цих країн мають частково аграрну орієнтацію, і через це вступ Туреччини до ЄС може похитнути їх позиції на сільськогосподарських ринках. Протидія цих країн може сильно загальмувати вступ Туреччини до ЄС.
І останній суб’єкт, Греція та Кіпр, мають наявні територіальні конфлікти з Туреччиною, через що вони ветують будь-які намагання Туреччини приєднатися до ЄС. З іншого боку, ці країни знаходяться в одному регіоні з Туреччиною і їм вигідно співпрацювати з нею, таким чином при розв’язанні наявних конфліктів, вони можуть стати активними прихильниками приєднання Туреччини до ЄС.
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ НАБУТТЯ ТУРЕЧЧИНОЮ ЧЛЕНСТВА У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
У попередньому підрозділі було виділено дві групи суб’єктів, що впливають на розвиток проблеми та зацікавлені в одному з можливих вирішень. Зараз розглянемо докладніше позиції учасників проблеми щодо її вирішення та варіанти, які будуть прийнятними для кожного з них.
Спочатку є доцільним розглянути позицію ЄС загалом, а потім перейти до конкретних суб’єктів, що складають групу і розглянути їх позиції окремо.
Підхід Європейського союзу загалом.
Для ЄС Туреччина є важливим стратегічним партнером як сильний економічний лідер у Середній Азії та на Близькому Сході, як країна, що поєднує у собі риси ісламського світу та європейської світськості. Також інтеграція з Туреччиною відкриє для ЄС шлях до нових енергоресурсів. Крім того, Туреччина знаходиться на так званому «перехресті» Європи, Близького Сходу, Середньої Азії та південних країн СНГ, що відкриває для Євросоюзу великі можливості по поширенню своєї зовнішньої торгівлі на нові ринки, а також з поширення впливу у міжнародних відносинах. Але крім позитивних сторін вступу Туреччини, є ще й низка негативних. Насамперед, це різність загальноєвропейської культури і турецької, а також рівень модернізації економіки, який не зовсім відповідає загальноєвропейському. Також значення має велике населення Туреччини, яке при вступі Туреччини до ЄС надасть їй можливість серйозно впливати на загальні рішення та політику Євросоюзу.
Позитив:
|
Негатив:
|
Можливості:
|
Загрози:
|
Підхід Німеччини та держав, що підтримують вступ Туреччини у Європейський Союз
Держави, що підтримують вступ Туреччини до ЄС, вважають що країна демонструє вже на протязі більш як 50 років бажання вступити до Союзу, та зробила і продовжує робити великі кроки на шляху до лібералізації відносин з ЄС. Туреччина прийняла більшість норм міжнародного права щодо прав людини, у державі іде процес модернізації промисловості, інфраструктури та економіки, більшість курдського населення підтримує правлячу партію. Туреччині залишилося лише урегулювати конфлікт на Кіпрі та розв’язати проблеми з антиурядовими виступами, і вона буде мати великі шанси на переговорах до отримання повноправного членства у ЄС.
Позитив:
|
Негатив:
|
Можливості:
|
Загрози:
|
Підхід Франції та держав, які протидіють приєднанню Туреччини до Європейського Союзу
Держави, що протидіють вступу Туреччини до ЄС, апелюють до декількох проблем, які існують для вступу Туреччини до ЄС. В першу чергу, ще загроза підвищення впливу ісламу у Європі, загроза міграції великої кількості робочої сили до ЄС з Туреччини. Франція, Австрія та країни, що їх підтримують, пропонують надання Туреччині статусу привілейованого партнера при ЄС, при цьому не надаючи їй повноправного членства у Союзі. Але таке вирішення категорично не влаштовує Туреччину, яка вважає можливим лише повноправне прийняття Туреччини до Євросоюзу.
Позитив:
|
Негатив:
|
Можливості:
|
Загрози:
|
Підхід Греції та Кіпру
Греція
та Кіпр – країни, що мають наявні
конфлікти з Туреччиною. Залишається
невирішеною проблема турецької
інтервенції 1974 року на Кіпр та створення
Турецької Республіки Кіпр. Але при
цьому Греція та Кіпр є найближчими
партнерами у ЄС до Туреччини і
їм вигідно взаємодіяти з
Позитив:
|
Негатив:
|
Можливості:
|
Загрози:
|
Підхід Туреччини до варіантів розв’язання проблеми вступу до ЄС
В плані підходу до розв’язання цієї проблеми не є доцільним виділяти з турецької групи три суб’єкти, через те, що впливати на вирішення проблеми вони можуть лише комплексно.
Для Туреччини є дуже важливим приєднання до Європейського Союзу і вона всіма способами намагається вирішити проблеми, які стоять на шляху до вступу. Туреччина є найвпливовішим суб’єктом проблеми і має велику кількість інструментів для її вирішення. Туреччина активно співпрацює з ЄС в плані відповідності Копенгагенським критеріям, модернізує промисловість та інфраструктуру країни для того, щоб відповідати європейському рівню, проводила ряд переговорів по кіпрському питанню, співпрацює з курдським населенням.
Позитив:
|
Негатив:
|
Можливості:
|
Загрози:
|