Організація та управління зовнішньоекономічними операціями

Таким чином, товарну біржу відрізняють: регулярність торгівлі; її прив'язаність до суворо визначеного місця; уніфікація основних вимог до якості товару, умов строків поставки; ведення торгівлі на основі зустрічних пропозицій покупців та продавців; укладання угод з поставкою товару як зі складу, так і в майбутньому. Біржа пройшла шлях від ринку реального товару, де угоди укладались з наявними партіями товару, який знаходиться на складі, до ринку, де угоди укладались на строк, тобто з поставкою товару у майбутньому та, у підсумку, до сучасної ф'ючерсної біржі.

Біржові операції здійснюються зрізними цілями:

• купівля та продаж: реального товару — на біржах реального товару;
• спекулятивні (ф 'ючерсні) угоди - на ф'ючерсних біржах;
• страхування (хеджування) угод від можливої зміни цін - на біржі реального товару для угод з відтермінуванням поставки.

На біржі реального товару угоди укладаються на умовах:

- негайної поставки (спот) за цінами на момент їх здійснення. Це означає, що продавець, який уклав угоду спот, протягом 2-х тижнів зобов'язаний поставити товар на акредитований біржею склад. Після поставки він отримує складське свідоцтво (варант), подає його до розрахункової палати біржі та отримує вартість проданого товару згідно із сортом якості, зазначеними у складському свідоцтві. Покупець реального товару подає контракт до розрахункової палати, оплачує вартість товара згідно із сортом якості, зазначеним у складському свідоцтві, отримує у палаті це свідоцтво і може забрати товар зі складу проти складського свідоцтва;

- відтермінування поставки товару (форвард) за цінами на момент їх здійснення з урахуванням прогнозованої біржею динаміки зміни цін за період відтермінування. Якщо очікується підвищення цін, то вони збільшуються на прогнозовану премію, якщо зниження, то - зменшуються на прогнозовану знижку. Поставка товару на склад, оплата вартості та отримання зі складу - аналогічно випадку негайної поставки, єдина відмінність полягає у тому, що коли товар отримують зі складу з відтермінуванням, витрати на зберігання несе продавець.

На ф'ючерсній біржі укладаються строкові, або ф'ючерсні, угоди, які носять спекулятивний характер. Мета строкових угод — отримання доходу від купівлі-продажу біржових контрактів унаслідок різниці між ціною у день укладання та ціною у день виконання контракту.

В залежності від способу спекулятивної гри на ф 'ючерсних біржах розрізняють два види ф 'ючерсних угод:

- довгі ф'ючерсні угоди, які починаються з купівлі контракту з надією на підвищення ціни; біржові спекулянти, які грають на підвищення цін, називаються "биками". Наприклад, спекулянт, проаналізувавши ринок міді, розраховує на підвищення ціни на мідь. Він дає доручення брокеру купити 4 ф'ючерсних контракти (100 т.) за ціною 960 GBP за тонну.Ф'ючерсні контракти реєструються у розрахунковій палаті. Спекулянт стежить за котируваннями біржі, і, якщо ціна зросла до 990 GBP за тонну, він доручить брокеру ліквідувати контракти шляхом зворотного продажу цих контрактів, тобто здійснити зворотню (офсетну) операцію, але за ціною 990 GBP за тонну. Спекулянт пред'явить контракти у розрахункову палату і отримає різницю у 3000 GBP, із якої він виплатить винагороду брокеру (0,01-0,02%). Ризик у біржового "бика" полягає у тому, що ціни можуть не зрости, а впасти, наприклад, до 940 GBP за тонну. У цьому разі він також змушений "ліквідувати" контракти зворотним продажем, втративши на цьому 20 GBP за тонну, тобто 2000 GBP, і, незважаючи на це, він так само заплатить винагороду брокеру. Якщо у випадку падіння цін "бик" не продасть контракти, він ризикує ще більше, тому що він повинен сплатити у розрахункову палату вартість куплених контрактів (96 000 GBP) та, крім того, забрати 100 т. міді зі складу, а це йому не потрібно, оскільки він просто грає на різниці при зміні цін;

- короткі ф'ючерсні угоди, які починаються з продажу контракту з надією на пониження ціни; біржові спекулянти, які грають на пониження цін, називаються "ведмедями". Наприклад, спекулянт розраховує на пониження ціни на мідь і дає доручення брокеру продати 4 ф'ючерсних контракти (100 т.) за ціною 960 GBP за тонну, а потім здійснити зворотну угоду - купити 4 контракти за ціною 940 GBP за тонну. Пред'явивши контракти у розрахункову палату, "ведмідь" отримує різницю у 2000 GBP. Якщо ціна на мідь зросла, то "ведмідь" так само змушений здійснити зворотну покупку контрактів та втратити прогнозовану додатну різницю цін, оскільки інакше він буде змушений сплатити 96 000 GBP та забрати товар зі складу, що йому не потрібно.

Біржа, на відміну від спекулянтів, ніколи не ризикує і не програє, оскільки вона суворо контролює ситуацію: кількість ф'ючерсних контрактів та кількість покупців, які здійснюють довгі угоди, завжди відповідає кількості контрактів та продавців, які здійснюють короткі угоди незалежно від підвищення чи зниження цін.

Для зменшення ризиків "бики" та "ведмеді"мають право здійснювати дострокові офсетні операції у разі несприятливої, на їх думку, тенденції зміни цін.

На біржі реального товару для угод з відтермінуванням поставки застосовують операції хеджування (страхування). Хеджування у даному випадку - це компенсаційні дії, які вживає покупець або продавець реального товару для запобігання можливим втратам у майбутньому від непередбачуваної зміни цін протягом строку поставки товару. Фірма - покупець реального товару на строк на дату укладання угоди, одночасно дає доручення брокеру купити на біржі ф'ючерсні контракти на дату поставки товару. Після приймання товару здійснюється зворотний продаж ф'ючерсних контрактів. У разі, якщо покупець від зміни цін втрачає різницю у ціні як покупець реального товару, то, хеджуючи угоду шляхом купівлі ф'ючерсних контрактів та продажу цих контрактів на дату поставки, покупець повертає втрачену різницю у ціні. Тому покупець реального товару компенсує втрати від не-сприятливої зміни цін, здійснюючи хеджування продажем контрактів на біржі, а продавець реального товару - хеджування купівлею. Кожне доручення брокеру супроводжується виплатою йому винагороди, але вона значно менша, ніж можливі незастраховані втрати від зміни цін на реальний товар.

Хеджування контрактів на біржі як інтрумент страхування швидко розвивається та часто перевищує біржовий обіг реального товару; наприклад, на Лондонській біржі кольорових металів ці угоди перевищили половину усього обігу біржі.

Використання хеджування, крім страхування покупців від підвищення цін, знижує витрати обігу, дозволяючи утворювати раціональні запаси товарів, особливо це стосується сезонних товарів; продавцям та виробникам товарів хеджування дозволяє продавати товари, компенсуючи втрати від зниження цін на період відтерміновання строка поставки.

У ф 'ючерсній торгівлі завдяки фінансовій гарантії виконання контракту, яку забезпечує розрахункова палата біржі у вигляді депозиту або маржі, і покупець, і продавець мають гарантію виконання контракту у грошовій формі, навіть якщо з яких-небудь непередбачених обставин поставка товару не буде здійснена.

Отже, ф'ючерсна біржа - найбільш сучасна форма товарної біржі, де торгівля ведеться ф'ючерсними контрактами на поставку різних товарів у майбутньому. Ф'ючерсна біржа дозволила знизити ризик впливу несприятливих коливань цін на обіг капіталу; зменшити розмір резервного капіталу, який потрібен на випадок несприятливої кон'юнктури; прискорити повернення у грошовій формі авансованого капіталу; здешевити кредитування торгівлі та знизити витрати обігу.

Торгівлю на ф'ючерсній біржі порівняно з біржею реального товару відрізняють:

а) переважно фіктивний характер угод (лише 1-2% угод завершуються поставкою товару, а решта - виплатою різниці у цінах);

б) непрямий зв'язок з ринком реального товару через хеджування (страху вання), а не через поставку товару;

в) уніфікація умов контракту;

г) знеособленість угод та замінність контрагента по них. Угоди укладаються між конкретними брокером-продавцем та брокером-покупцем, але реєструються як укладені між ними та розрахунковою палатою, яка є гарантом виконання зобов'язань. Немає необхідності кожного разу визначати платоспроможність контрагентів, що прискорює обіг на біржі;

д) угоди укладаються як на товар, так і на валюту, індекси акцій, процентні ставки тощо.

Переваги біржі порівняно з іншими формами торгівлі:

- вона забезпечує регулярний зв'язок між продавцями та покупцями;

- вона фіксує торгові звичаї;

- вона встановлює стандарти на товар;

- вона розробляє типові контракти;

- вона здійснює квотування цін;

- вона регулює суперечки тощо.

Біржі відіграють роль посередника у процесі організації горизонтальних господарських зв'язків. І хоча реальні поставки на біржах звичайно не перевищують 5-10% світової торгівлі відповідними товарами, вплив біржі на ціни світового ринку та конкретних угод виключно значний.

Аукціони - традиційна форма міжнародної торгівлі, що є різновидом відкритих прилюдних/неприлюдних торгів, на яких реалізуються аукціонні (попередньо оглянуті) товари певної номенклатури (риба, тютюн, ліс, чай, хутро, коні тощо), предмети розкоші, антикваріат, витвори мистецтва.

Міжнародні товарні аукціони (МТА) - це особливі, спеціально організовані ринки у заздалегідь обумовлених місцях, які діють з певною періодичністю у встановлені час та строки. На МТА продаються товари, які мають індивідуальні властивості. Завдяки їх індивідуальним властивостям та особливостям (наприклад, для хутра - колір, відтінок, пухнатість та м'якість волосяного покрову, шовковистість, розмір шкурки тощо) виключається заміна іншими аукціонними товарами, однаковими за назвою. Саме з цією метою організовується їх попередній огляд або дегустація. Попередній огляд є обов'язковою умовою аукціонної торгівлі, тому що ні організатори аукціону, ні продавці після продажу товару з аукціону не приймають жодних претензій відносно якості товару (крім прихованих дефектів).

Техніка проведення аукціонів по різних товарах має свої специфічні властивості, які визначаються у першу чергу характером товару, але зазвичай процедура МТА складається із 4-х стадій:

1. Підготовка аукціону, яка включає:

а) сортування та підбір товару по можливо однорідних якісних ознаках; розсортований товар розбивається на партії, які називаються лотами. У лот підбирається товар, однорідний за якістю. Кожному лоту привласнюється номер, під яким він заноситься до каталогу даного аукціону із зазначенням сорту та кількості одиниць товару у даному лоті. На підставі каталогу у порядку нумерації проводиться продаж товарів на аукціонних торгах. Звичайно у каталозі однакові за якісними показниками лоти йдуть один за одним, утворюючи ряди - стрінги, які у каталозі відокремлюють один від одного лініями. З кожного лота чи стрінга (які знаходяться на складі) береться представницький взірець, котрий має повністю відповідати за всіма характеристиками товару, що знаходиться у даному лоті чи стрінгу. Ці взірці виставляються у демонстраційних залах для огляду, а товар - на складах, але з таким розрахунком, щоб при бажанні покупець зміг оглянути його повністю. Кількість взірців по різних товарах неоднакова і встановлюється в залежності від цінності та стандартності кожного виду. Як правило, така підготовка починається за 2-3 місяці до майбутнього аукціону;

б) складання каталогу, який містить перелік усіх лотів із зазначенням номера кожного з них, сорту, кількості одиниць товару у кожному лоті; на початку каталогу звичайно розміщується зміст із зазначенням загальної кількості різних видів товару, запропонованого на продаж; умови аукціонної торгівлі, в яких зазначаються порядок огляду товарів (дата та час), порядок продажу та фіксації цін, порядок укладання контрактів, право продажу товарів третім особам, порядок зняття товару з торгів, порядок оплати аукціонних товарів із зазначенням банків, через які повинно здійснюватись відкриття акредитивів та оплата, порядок та умови страхування відповідальність за повну чи часткову втрату товару, принципи митних платежії процент, який збирається з вартості придбаних товарів на користь адміністрац аукціону, порядок та час розгляду суперечок між сторонами; дату відкриття аукціону, його тривалість, місце проведення, час, встановлений для огляду товарів, ча проведення торгів, а також останній день платежу за придбані товари.

в) реалізації реклами аукціону, яка включає повідомлення можливих покупці про місце та час проведення аукціону, про кількість та асортимент товарів, яі пропонуються на аукціон. З цією метою за 1,5-2 місяці до початку аукціону в ЗМI розміщуються рекламні оголошення, в яких вказується дата і місце проведень аукціону та приблизні кількості товарів, що пропонуються на продаж. Постійним та можливим покупцям висилають рекламну брошуру-проспект, в якій вказуються основні умови даного аукціону і додається запрошення взяти участь у торгах.

2. Попередній огляд товарів, який починається за тиждень або за 10 днів відкриття торгів. Кількість днів, відведених для ознайомлення з аукціонно колекцією, залежить від її розмірів та від раціональної організації огляду. Скорочені терміну, що відводиться для огляду, досягається шляхом удосконалення обладнані залів, де проводиться огляд товарів (встановлення зручних вішалок для хутр спеціальних столів для огляду взірців, ламп денного освітлення, штор на вікна рухомих візків для взірців). Огляд товарів здійснюється у спеціальних приміщення де розміщуються відібрані від кожного лота взірці товарів. По-перше, взірці повин повністю відбивати всі особливості товару у представленому ним лоті. По-друге покупці повинні мати можливість вивчити характеристики товару та встановити відповідність фактичних характеристик даним каталогу. Організатори несуть відповідальність за перше і за друге. Покупці ретельно оглядають взірці та роблять у каталозі позначки про лоти, що їм сподобались, та ціну, яку вони могли б заплатити за них. Покупець може ознайомитись не тільки із взірцями, а й з усім лотом. На аукціонах чаю та тютюну здійснюється дегустація відібраних покупцем взірців. Покупці під час огляду можуть придбати взірці партій, які їм сподобались, для додаткової перевірки їх якості.
3. Проведення аукціонних торгів відбувається у заздалегідь призначений день та час у спеціальному аукціонному залі, котрий має вид амфітеатру. За столом на підвищенні перед покупцями розташовується президія аукціону - аукціоніст, що веде продаж, та його помічники (асистенти), завданням яких є спостерігатти за поведінкою покупців. Над столом висить табло, де висвічуються порядкові номери лотів, що пропонуються на продаж. Покупці розміщуються за окремими столами або рядами, які розташовані амфітеатром. Перед кожним покупцем встановлюється номер під яким він зареєстрований на даному аукціоні.

Існує три основних способи проведення аукціону:

а) традиційний (англійський) аукціон- це аукціонний торг з підвищенням який може вестись прилюдним та неприлюдним способом. Техніка проведе прилюдного аукціону з підвищенням цін: аукціоніст оголошує номер чергової ге лота, на спеціальному табло засвічується названий номер; аукціоніст називає вих продажну ціну, яка звичайно є приблизною ринковою ціною, яка існува. міжаукціонний період; якщо ніхто з покупців не подасть знак підняттям руки олівця, кивком голови або вигуком "так" про свою згоду купити товар, аукціс зменшує ціну доти, доки хто-небудь не виявить свого бажання купити; якщо одні декілька покупців подадуть знак про своє бажання купити даний лот, аукціоніст підвищує ціну - починається торг; у правилах проведення торгу зазначається мінімальна надвишка, яка зазвичай становить 1-2,5% початкової ціни. Надвишка до ціни стандартна, наприклад, при ціні до 10 дол. США - 10 центів, при ціні понад 10 дол. - 25 центів. Якщо після триразового запитання "Хто більше?" немає пропозиції про підвищення ціни з боку покупців, аукціоніст вдаряє молотком на знак того, що торг з даної партії закінчений і вона вважається купленою тим покупцем, котрий запропонував найвищу ціну. Покупцю, який купив перший лот у стрінгу та бажає придбати за тією ж ціною інші лоти з даної партії (стрінга), віддається перевага перед іншими покупцями.