Принципи функціонування єдиного внутрішнього ринку ЄЕС

     Переваги  для всіх, що їх принесе зона вільної  торгівлі: у 2009 році Україна була 24-м за величиною торгівельним партнером ЄС. Європейський Союз є для України, натомість, найбільшим торгівельним партнером (див. таблицю нижче). На ЄС припадає третина українського експорту, тимчасом як в Україну прямує тільки 1% усього експорту з ЄС. Ця асиметрія торгівельних відносин, а також той факт, що середній рівень тарифів у ЄС є нині вищим, ніж в Україні, означає, що після набуття чинності ГВЗВТ та завершення процесу лібералізації торгівлі Україна може очікувати на отримання істотних економічних переваг у середньостроковій та довгостроковій перспективі. Україна може потребувати часу, приміром, для наближення до норм безпечності товарів та стандартів якості, поширених у ЄС. Однак, зрештою, швидкість правових та інституційних реформ у цій ділянці та паралельні зміни у виробничих галузях і визначатимуть те, коли саме українські економічні гравці зможуть здобути переваги, що їх пропонує ГВЗВТ. У рамках переговорного процесу Україна має цілковите право зазначити, скільки часу вона потребуватиме для здійснення цих та інших реформ. Запропонована угода про вільну торгівлю може йти настільки далеко, наскільки Україна сама цього прагне, та може бути адаптована до легітимних інтересів та стримувальних факторів України. Політична стабільність та стабільний і гармонійний розвиток української економіки мають велику важливість для ЄС. Саме тому ЄС запропонував українській владі цю Угоду про асоціацію, зокрема її частину щодо створення глибокої та всебічної зони вільної торгівлі – як інструмент, що забезпечує потужну підтримку внутрішнім реформам в Україні.

     Україна вільна укладати будь-які інші угоди  про вільну торгівлю відповідно до своїх економічних пріоритетів. Однак, за логікою, ці угоди не мають загрожувати зобов’язанням, взятих в рамках створення ГВЗВТ. Треба належним чином взяти до уваги той факт, що Україні буде складно вести перемовини про зону вільної торгівлі з ЄС, якщо вона приєднуватиметься до митного союзу із іншими країнами, які не мають із ЄС лібералізованого торгівельного режиму і які застосовують спільний митний тариф до імпорту з країн, що не входять до цього митного союзу. Унаслідок цього, попри складність питань, пов’язаних із членством України в СОТ, які ще треба розв’язати, входження до такого митного союзу чинитиме вплив на привілейовані торгівельні відносини, що їх має вибудувати ГВЗВТ.

     Що  ГВЗВТ додасть до нинішнього доступу  товарів до ринку ЄС? Нині Україна користується перевагою односторонніх торгівельних поступок з боку ЄС за допомогою так званої Генеральної системи преференцій. Порівняно з ГВЗВТ, ця система надає досить обмежені переваги. В рамках ГСП лише близько половини експортованих товарів користуються безтарифним доступом до ринку ЄС. На деякі товари, що мають особливу важливість для України (сталь, текстильні вироби та одяг, добрива) і досі діють тарифні мита, хоча й дещо знижені. Щойно Глибока та всебічна зона вільної торгівлі замінить Генеральну систему преференцій, тарифи буде усунено щодо майже всіх товарів; крім того, сторони знижуватимуть нормативно-правові перепони. Це буде головним поліпшенням порівняно з нинішнім режимом ГСП, що має односторонній та тимчасовий характер, а також недоступний для модифікації в рамках переговорного процесу.

     2008 року Україна приєдналися до  великої родини з понад 150 країн  світу, вступивши до Світової організації торгівлі. Це означає, що Україна має обов’язок дотримуватися принципів та правил, які включені до угод в рамках СОТ. Україна погодилася знизити імпортні тарифи на товари та зменшити бар’єри на імпорт послуг, отримавши натомість недискримінаційний доступ до ринків держав-учасниць СОТ. ЄС, найбільший інтегрований ринок світу, є сусідом України та водночас її найбільшим торгівельним та економічним партнером. Ця ситуація спонукає до преференційних торгівельних стосунків, заснованих на амбіційному комплексі договірних норм, які мають бути включені до ГВЗВТ. Окрім цього, обидві сторони можуть погодитися на домовленості щодо інших питань, які не покриваються сферами дії норм СОТ (наприклад, щодо інвестицій чи нормативно-правового зближення), але важливі для зміцнення економічних відносин між ними. ЄС та Україна вирішили використати ГВЗВТ у ролі інструмента, що надає їм можливість збільшити здобутки від двосторонньої торгівлі та інвестиційних потоків, а також наблизити Україну до внутрішнього ринку ЄС.(12)

     Таблиця, яку наведено нижче, засвідчує асиметрію  двосторонніх торгівельних потоків  між ЄС та Україною. ЄС є провідним  торгівельним партнером України. Таблиця  також засвідчує вплив економічної  кризи 2009 року на двосторонні торгівельні  потоки. І експорт до України, і експорт з України впали під час кризи майже вдвічі. (12)

     Таблиця №1 Двостороння торгівля між Україною та ЄС

     4. ПРОГНОЗУВАННЯ РЕФОРМ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ЄС

     Реформи внутрішнього ринку Євросоюзу до 2020 р. додадуть 3% ВВП союзу. Відповідний  прогноз на семінарі в Брюсселі озвучив  комісар ЄС з економіки і грошово-кредитної політики Оллі Рен. За його словами, Європа повинна докласти всіх зусиль і вжити необхідних заходів для стимулювання економічного зростання. Ці кроки також мають сприяти відновленню довіри інвесторів в короткостроковій перспективі, вважає єврокомісар.

     "Проведення  низки специфічних реформ внутрішнього  ринку додасть більше 3% до ВВП  союзу до 2020 р. Значна частина  надбавки (близько половини) надійде  в результаті впровадження положень  директиви ЄС щодо сектору  послуг (вона спрямована на вивільнення економічного потенціалу ринку послуг за допомогою усунення юридичних та адміністративних бар'єрів). Удосконалювання внутрішнього ринку особливо актуальне зараз, в теперішньому економічному і фінансовому контексті", - цитує слова Рена Reuters.

     Реформи внутрішнього ринку Євросоюзу спрямовані на стимулювання економічного зростання  регіону і зачіпають декілька сфер, в тому числі сектор послуг, енергетичний сектор і ринок інтелектуальної  власності. Ініціативи ЄС передбачають реформування системи оподаткування та виплати соціальної допомоги з тим, щоб вони сприяли зростанню зайнятості населення. Реформи внутрішнього ринку передбачають також реформування ринку праці та пенсійної системи, інвестування в знання та інновації, а також спрощення регулятивного законодавства, що, на думку експертів Єврокомісії, має сприяти зростанню бізнесу.

     Проведення  низки структурних реформ має  стати частиною стратегії виходу Євросоюзу з кризи. З урахуванням  необхідності дотримуватися курсу  фіскальної консолідації (заходи бюджетно-податкового оздоровлення) реформи внутрішнього ринку, що не призводять до негативних наслідків для бюджету держав, повинні стати пріоритетом у політиці, вважає Рен.

     16 листопада голова Єврокомісії  Жозе Мануель Баррозу сказав, що фінансова криза в Єврозоні набула системного характеру, і для її подолання країни валютного блоку і Євросоюз в цілому повинні більш строго дотримуватися курсу на поглиблення економічної інтеграції.

     Поглиблення економічних зв'язків всередині  Єврозони не повинно ставити в невигідне становище держави ЄС, які поки продовжують використовувати національні валюти, вважає глава Єврокомісії. Він також додав, що завдання більш тісної економічної інтеграції в Європі вимагатиме змін основоположних угод Євросоюзу.

     Останнім  часом політики та економісти все більше допускають імовірність радикальної перебудови економічних відносин в ЄС, включаючи стиснення Єврозони в тій чи іншій мірі.

     14 листопада Канцлер Німеччини  Ангела Меркель, виступаючи перед  представниками Християнсько-демократичного союзу в Лейпцигу, заявила, що Європа переживає найважчий період з часів Другої світової війни і повинна згуртуватися перед обличчям проблем. За словами Меркель боргова криза в Європі змусила держави всерйоз задуматися про необхідність реформ. Положення, що містяться в Пакті стабільності і зростання, неодноразово порушувалися в останні кілька років, а порушники ніяк не каралися, сказала Меркель, додавши, що такий стан речей потрібно виправити.

     Ангела  Меркель вже не перший раз говорить про необхідність внесення змін в європейські конвенції та угоди. На її думку, на початку 2012 р. повинен бути розроблений конкретний текст, а до кінця наступного року всі 27 країн Євросоюзу повинні схвалити конвенції із внесеними поправками. У жовтні 2011 р. в рамках зустрічі лідерів Єврозони постійний голова Європейської ради Херман ван Ромпей і президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу повідомили, що країни регіону можуть оприлюднити свої пропозиції щодо змін до чинних пактів на саміті ЄС у грудні 2011 р.

     Зазначимо, в листопаді Єврокомісія в черговій доповіді про перспективи економічного розвитку Європи різко погіршила свій прогноз зростання ВВП Єврозони на поточний і наступний роки. Так, цього року Єврокомісія не очікує від Єврозони зростання більш ніж на 1,5%. У наступному ж році ситуація ускладниться: прогноз на 2012 р. був знижений з 1,3% до 0,5%, на 2013 р. прогноз склав 1,3%.

     Раніше  попередній глава ЄЦБ Жан-Клод Тріше  говорив, що помірне зростання економіки  зони євро продовжиться в доступному для огляду майбутньому, а інфляція в майбутні місяці буде вищою від цільового значення 2%.

     Нагадаємо, раніше Організація економічного співробітництва  та розвитку також різко скоротила  прогноз економічного зростання  в Єврозоні на 2012 р. Організація прогнозує, що ВВП зони євро в 2012 р. виросте на 0,3% (півроку тому зростання оцінювалося в 2%). ОЕСР порадила Центробанкам Єврозони по можливості знижувати облікові ставки. ЄЦБ вже зробив це, знизивши ключову ставку на 0,25 п.п. - до 1,25%.

     Відзначимо, у вересні ОЕСР попереджала, що розвиненим країнам загрожує різкий спад в кінці року. Тоді організація також закликала Центробанки зберігати ставки низькими або здійснювати інші заходи пом'якшення монетарної політики, якщо спад виявиться тривалим. Цей спад, на думку ОЕСР, особливо сильно зачепить Німеччину.

     Раніше  Міжнародний валютний фонд знизив прогноз  зростання економіки Єврозони і закликав монетарну владу регіону бути готовою до дій щодо пом'якшення монетарної політики. Економіка Єврозони, за прогнозами МВФ, виросте в поточному році на 1,9%, що нижче за попередню оцінку 2,0%. У 2012 р. економіка зони обігу єдиної валюти розшириться на 1,4%, що також менше від попереднього прогнозу на 1,7%. Очевидно, в наступній доповіді МВФ також знизить ці прогнози.

     Нагадаємо, 30 серпня міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's Ratings Services заявило, що економіка Єврозони уникне повторної рецесії, хоча гальмування економічного зростання в регіоні підвищує ймовірність негативного сценарію.(10)

      5. ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП ЄДИНОГО ВНУТРІШНЬОГО  РИНКУ ЄС. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ

     Чисельні  обмеження імпорту та експорту товарів, а також всі заходи, що мають  подібний ефект, забороняються (стаття 28, Договору про ЄЕС).

     Останнім  досвідом Співтовариства стало об'єднання  Німеччини, де одній країні довелось застосовувати acquis. Східній частині Німеччини, т.з. НДР, довелось застосовувати спільний доробок об'ємом близько 20 тис. постанов та директив Ради. Для застосування директив в харчовій та фармацевтичній промисловості, сфері охорони довкілля та по відношенню до продукції промислового сектору необхідно було змінити виробничі процеси. Оскільки об'єднання відбулось у вкрай стислі строки, відповідно скорегувати усі виробничі процеси протягом такого короткого часу було неможливо. Виробництвам, які неможливо було змінити протягом короткого часу, надавались короткі перехідні періоди.

     В результаті певні товари все ще могли  вироблятись згідно вимогам колишнього НДР, хоча їх і не випускали на ринки  держав-членів. Більші перехідні періоди  надавались в сфері охорони довкілля (викиди сірки внаслідок експлуатації вугільних електростанцій, якість води та заборона викидів небезпечних речовин в річки та водойми).

     Проблеми, з якими стикаються країни, що готуються  до вступу, хоча їх й не можна об'єднати, різні. Для прийняття acquis необхідна національна парламентська процедура.

     Проекти законів, які трансформують директиви  в національне законодавство, мають  подаватись на розгляд парламенту національною мовою.

     Для трансформації директив в національне  законодавство уряд має вирішити, яке міністерство стане головним в питаннях координації різних інтересів інших міністерств, і яке міністерство подаватиме в парламент проекти національних законів, що трансформують директиви в національне законодавство. Крім того, в рамках самого міністерства-координатора має бути засновано координаційний підрозділ, що займатиметься питаннями координації між міністерствами та співпрацюватиме з Комісією.