«Велика вісімка» як суб’єкт міжнародних відносин

Після азіатської фінансової кризи 1997-1998 років Токіо стало ініціатором розробки нових реформ, домагаючись більшої прозорості та прогнозованості міжнародних фінансів, шляхом впровадження узгоджених стандартів як для міжнародних організацій та національних урядів, так і для приватних корпорацій.

Японія не схильна розглядати "Велику вісімку" як форум для обговорення лише фінансових чи економічних проблем, аргументуючи це об'єктивними процесами глобалізації з прицілом на майбутнє членство в Раді Безпеки ООН. У цьому зв'язку японці проявляють активність у вирішенні й інших світових проблем – нерозповсюдження та контролю над озброєнням, забезпечення зайнятості, боротьби з транснаціональною злочинністю, екологічних та інших питань.

У Італії участь у "Вісімці" розглядають як питання національного  престижу, як свого роду приналежність до клубу, членство в якому значною мірою здатне реалізувати щодо збільшення ролі на міжнародній арені.

Італія веде справу по доданню "Вісімці" характеру постійного консультативного механізму, який би доповнив частково жорстокий механізм Ради Безпеки ООН. Італійці також не виключають перспективу подальшого розширення "Вісімки», наприклад, за рахунок Китаю чи Індії, беручи до уваги їх стрімко зростаючу економіку. Країна прагне надати більш "органічний" характер зустрічам міністрів закордонних справ і передбачити регулярні зустрічі міністрів внутрішніх справ безпосередньо напередодні проведення самітів, задля покращення роботи форуму.

Канада розглядає «Групу восьми» як один з найкорисніших  для себе інститутів, з точки зору збереження міжнародних позицій та забезпечення своїх інтересів. Дії Канади в даному форумі відображають також прагнення канадців створити в очах світової спільноти образ заступника з тих питань, по яких поки відсутній консенсус серед провідних держав.

Країна виступає за мінімалізовану форму проведення зустрічей, тобто лише попередню зустріч міністрів закордонних справ і фінансів і безпосередньо саміт.

Роль Росії  в «Групі восьми» вважають доволі суперечливою, адже вона не відповідає основному стандарту певного  рівня економічного розвитку, хоча це певним чином компенсується політичним впливом у світі. Саме через недостатню економічну міць російські представники лише частково беруть участь у засіданнях міністрів фінансів на голів центральних банків «Великої вісімки». Експерти вважають, що повне включення Російської федерації у роботу форуму відбудеться лише тоді, коли країна увійде до таких міжнародних економічних організацій як Світова організація торгівлі та Організація економічного співробітництва та розвитку.

Не дивлячись  на увесь успіх політики «Групи восьми»  спостерігається зменшення ефективності роботи з моменту їх створення, особливо в економічній сфері, до такого висновку дійшла «тіньова велика вісімка» ( группа осіб, яка готує документи до зустрічей), реально оцінивши стан сучасних зустрічей лідерів. Ефективні рішення приймаються лише в деяких напрямках, особливо в  тому, що стосується лібералізації торгівлі.

Причинами цього  спаду ефективності є :

1. Переоцінка форумом власних країн-членів. На початку «П’ятірка» ставила перед собою дві основні мети, а саме проведення жорстокої експертної оцінки власних країн, а також створення методів співробітництва,  яких би не досягли країни-члени діючи поодинці. Організація не діє щодо своїх первісних принципів, в результаті чого вона не має об’єктивної оцінки та не змінює економічної політики членів.
2. Друга причина є безпосереднім наслідком першої. Через те, що «Вісімка» не розглядає проблеми економіки своїх членів, вона дискутує над проблемами інших країн, які не належать до клубу, дає їм рекомендації дій щодо їх проблем. Звичайно, що такі глобальні проблеми як голод та хвороби в Африці, фінансові кризи в Латинській Америці та Східній Азії пробудили до себе увагу світового товариства. Діяльність G8 може бути позитивною у таких випадках, лише коли потрібен так званий «зовнішній тиск».

Такі дії  «Вісімки» спричинили невдоволення інших країн, вони почали звинувачувати G8 у гегемонізмі та недемократичності, адже «Вісімка» рекомендувала іншим  країнам ті дії, які сама не виконувала.

РОЗДІЛ 3

«G8»  як суб’єкт міжнародних економічних  відносин

Світове господарство безпосередньо впливає на розвиток кожної окремої країни та на розвиток державних об’єднань, створює сприятливі науково-технічні, матеріальні умови  для вирішення екологічних, економічних, соціальних, військових, політичних та  культурних питань, які стоять перед світовим співтовариством в умовах підвищення рівня глобалізації господарського життя планети. Економічних аспект світового господарства являє собою поєднання зв’язків між національним та інтернаціональним рівнем діяння економічних відносин. Така сукупність містить у собі дві складові, а саме економічні відносини, які складаються між суб’єктами господарської діяльності в межах однієї країни та економічні відносини, які пов’язують декілька країн або їх представників. Отож, економічні відносини, що поширені на декілька окремих країн світу розглядається як міжнародні економічні відносини.  Вони представляють собою систему господарських зв’язків фізичних та юридичних осіб на інтернаціональному рівні, на рівні держав, групи держав, міжнародних економічних організацій, які орієнтовані на реалізацію їх потреб .

Діючими особами на міжнародній  господарській арені є суб’єкти. Суб'єктами міжнародних економічних  відносин є фізичні та юридичні особи, які приймають участь в здійсненні міжнародних господарських контрактів та угод.

«Group of eight» в системі міжнародних економічних відносин відіграє доволі помітну роль, адже проблеми економіки були пріоритетними ще з часів створення форуму. Клуб країн-лідерів сприймають як одну з провідних організацій, що координує світову економічну політику. І це не дивно, адже у склад G8  входять дві основні економічні сили ,а саме Сполучені Штати Америки та Європейський Союз. Хоча, традиційно «вісімка» не має великого успіху у вирішенні питань, які стосуються інших країн, таких як питань торгівлі, світової економіки чи валютного процесу. Рішення, прийняті на самітах «Великою вісімкою» реалізуються через систему міжнародних економічних організацій, таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова Організація Торгівлі (СОТ), Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОССР). Країни G8 також мають близько 50% голосів у Світовому Банку та МВФ, величезний вплив на СОТ.

Світовий Банк та МВФ були створені у 1944 році 44 державами на Бреттон-Вудській конференції. Світовий Банк був створений аби надати країнам простіший доступ до міжнародних фінансових ринків. Через Світовий Банк країни можуть брати позики під меншим відсотком нарахування та використовувати організацію як гаранта, беручи кредити. Також Світовий Банк здійснює консультативну та фінансову підтримку держав, що розвиваються задля збільшення рівня життя та покращення життя найбідніших верств населення. Міжнародний валютний фонд у свою чергу був створений з метою управління міжнародних валют та надання країнам у період фінансової кризи короткострокових, середньострокових чи довгострокових кредитів. Країни вісімки мають можливість регулювати політику цих організацій. Лише Сполучені Штати Америки мають близько 15%  голосів в обох організаціях. Для будь-якої зміни мандату чи структури інституту потрібно більше ніж 85% голосів. Отож, США може одноосібно накласти вето на будь-яке рішення МВФ чи Світового Банку.

До країн G8 належать 7 найрозвиненіших промислових країн та Росія.  7 країн-учасниць форуму виробляють 47% світового ВНП та контролюють 53% міжнародної торгівлі.

У 2003 році пройшов  саміт «Великої вісімки» у Франції. На якому було особливо звернено увагу  на проблеми міжнародної економіки та на шляхи їх вирішення. Було рекомендовано реформи у трудовій, сировинній та фінансовій галузях. Для покращення ситуації на інвестиційному ринку було запропоновано зробити звітність компаній абсолютно прозорою і покращити корпоративне управління. Також було обговорено питання уникнення криз у країнах, що розвиваються. У цьому напрямку було відведено особливу роль для МВФ, який мав би боротися за збільшення рівня прозорості на ринку міжнародних позик та дотримання дисципліни боржниками.

Також особливу увагу привернув різкий підйом курсу евро щодо американського долара. Президент Джордж Буш підтвердив, що американська політика націлена на «сильний» долар. З цією позицією згідні й інші представники провідних країн світу.

Така відверта критика валютних курсів є величезною рідкістю у світі міжнародних відносин, тому виступи лідерів найбільш економічно розвинених країн не залишилися поза увагою, вони змінили валютний ринок. За кілька тижнів євро опустився з 1.1933 до 1.1833. Проте, позначилося і те, що Європейський Центральний Банк знизив облікову ставку з 0.5% до 2%, що зменшило інтерес трейдерів до євро.

На початку 2006 року у Москві відбулась зустріч  міністрів фінансів країн-учасниць форуму, де було обговорено питання  світової економіки в контексті  обговорення питань енергетичних ринків, подальші кроки боротьби з інфекційними хворобами в економічному аспекті.

Фінансова вісімка  схвально поставилась до рішення  Міжнародного валютного фонду щодо списання усіх боргів 19 країнам з  початку 2006 року. Міністри фінансів «Вісімки» призвали Міжнародну асоціацію розвитку та Африканський банк розвитку приймати міри щодо даної ініціативи МВФ.

Також країни G8 мають надію розвіяти побоювання, що Росія може використовувати енергетичні  ресурси як економічну та політичну  зброю.

Більшість країн  «Вісімки» імпортує енергоресурси  та стривожені зростом цін на них  на фоні політичної нестабільності в  Іраці, Ірані та Нігерії. Зростання  цін у свою чергу приводить  до збільшення рівня інфляції, підвищення витрат та до зниження попиту на дані ресурси. Побоювання щодо використання енергоресурсів як зброї з’явилось через те, що Росії вигідне зростання цін на них, адже рівень ВВП Російської Федерації у 2005 році перевищив 6%.

Великі запаси енергоносіїв і залежність інших  членів "вісімки" від їх поставок дозволили президенту Росії Володимиру Путіну посилити держконтроль за економікою країни. Це проявилося в ході кризи з постачання газу Україні в січні. Спостерігалися також перебої в постачаннях "блакитного палива" на захід через територію України.  
     Також з міністрами фінансів «Великої вісімки» зустрівся президент Російської Федерації Володимир Путін. Він повідомив, що Росія готова здійснити чергову дострокову виплату боргу Паризькому клубу в обсязі 11,9 мільярдів доларів.

Президент запропонував також активізувати обмін досвідом між країнами "вісімки" з протидії "відмиванню грошей" та фінансуванню тероризму.

Голова РФ також  заявив, що світова фінансово-економічна архітектура проявляє ознаки нестабільності, а також що "ця проблема буде порушуватися у ході Санкт-Петербурзького саміту".

У 2006 році відбувся саміт «Великої вісімки» в Санкт-Петербурзі. На зустрічі міністрів фінансів провідних  країн світу було визначено, що ситуація в світовій економіці залишається  позитивною, не дивлячись на високі ціни на нафту, глобальний дисбаланс та волантильність на світових ринках.

Міністр фінансових справ Німеччини Пеєр Штанбрюк заявив, що поступальний рух світової економіки  продовжується, незважаючи на зниження в останні дні цін ринків акцій  через побоювання з приводу підвищення процентних ставок в США. Його японський колега Садаказу Танігакі також зазначив, що коливання цін акцій не обов'язково відображають "структурні зміни" у світовій економіці.

Тим часом, директор-розпорядник  Міжнародного валютного фонду (МВФ) Родріго Рато більш обережно помітив, що ринки країн, які розвиваються, можуть зіткнутися з періодом високої волатильності в умовах адаптації економіки до більш високих процентних ставок. У той же час МВФ зберігає прогноз зростання світової економіки на рівні 4,9%.

Оскільки на зустрічі в Санкт-Петербурзі, що проводилася  напередодні липневого саміту G8, не було глав центральних банків, то тема валютних курсів не знайшла відображення в комюніке.

Міністри фінансів традиційно підкреслили прихильність країн "вісімки" боротьби з протекціонізмом, просуванню лібералізації торгівлі сільгосппродукцією, промтоварами та послугами, а також сферою інвестицій.

Лідери країн  «Великої вісімки» на саміті 2008 року в  Японії розглянули питання глобальної економіки. Акцент було зроблено на ціни енергоносіїв та світові фінанси, ситуацію на ринку продовольства. Лідери «Вісімки» домовилися про стабілізацію цін на нафту та продовольство. Як повідомив представник японської сторони, голови занепокоєні інфляційними тенденціями в світовій економіці, але більшість учасників все ж таки позитивно дивляться на шлях подальшого її розвитку.

У підсумковому документі було зазначено, що лідери країн погодилися, у відповідь  на стрімке зростання цін на нафту, поліпшити баланс між попитом і пропозицією за рахунок зусиль і діалогу країни-споживача та виробника для підвищення прозорості процесу покупки. Також запропонували провести енергетичний форум, щоб вирішити питання та зосередитися на енергоефективності та на нових технологіях. Японія пропонувала зібратися на  цьому форумі того ж року, що було погоджено усіма країнами-учасниками клубу. Визнаючи також необхідність більшої прозорості енергетичних ринків, G8 підтримала аналіз реальних і фінансових чинників, що зумовили сплеск цін на нафту, а саме сировину і зусилля, зроблені відповідними національними органами та міжнародними організаціями.