«Велика вісімка» як суб’єкт міжнародних відносин

Проте, прем’єр-міністр  Японії Ясуо Фукуда в промові, присвяченій  закінченню саміта, заявив: «У ході обговорень стану світової економіки з лідерами країн  «Великої вісімки» ми відзначили, що, незважаючи на уповільнення темпів економічного зростання наших країн, подальші перспективи залишаються сприятливими»

У той же час  Я.Фукуда підкреслив, що всім країнам  необхідно приділити увагу високим  цінам на нафту і продукти харчування, а також загальносвітовому інфляційному тиску і стабільності на світових фінансових ринках.

На зустрічі міністрів фінансів та глав центральних  банків країн «Вісімки» в Італії в 2009 році представники країн заявили, що глобальна криза буде продовжуватися протягом більшої частини 2009 року, а для боротьби з нею необхідно відновити довіру до світової фінансової системи та нормальну роботу ринків. Необхідно також реформувати світову фінансову систему, про це йдеться в документі, прийнятому за підсумками дводенного засідання в Римі.

"Стабілізація  фінансових ринків і економіки  є пріоритетною.» - наголошується  в заключному документі. При  цьому країни-учасники висловили  думки щодо негайної реформації  фінансової системи, надзвичайну  слабкість якої виявила глобальна криза.

Перш за все, країни-учасниці G8 пропонували реформувати  міжнародні інститути, особливо Міжнародний  валютний фонд.

"Ми вважаємо, що реформований МВФ, наділений  додатковими засобами, може зіграти  ключову роль у справі гнучкого  та ефективного протистояння поточній кризі", - йдеться в комюніке.

"Велика вісімка"  також закликала до боротьби  з протекціонізмом (економічною  політикою держави, яка спрямована  на обмеження міжнародної торгівлі), а також до координації заходів  щодо подолання світової фінансової та економічної кризи. Міністри висловили думку, що необхідною умовою глобального процвітання є відкрита система світової торгівлі та інвестицій.

У документі  також говориться, що країни "Вісімки" готові використовувати в повному  обсязі "всі необхідні інструменти для підтримки економічного зростання, зайнятості та зміцнення фінансового сектору".

На саміті «Великої вісімки» у 2011 році відмічалось, що глобальна  економіка відновлюється, і, не дивлячись  на те, що світова економічна та фінансова кризи призвели до тотального збільшення без робітництва, лідери країн G8 готові створювати ще більшу кількість робочих місць, це і буде пріоритетним завданням в економічному розвитку «Вісімки». Вони також заявили про готовність разом із «Групою 20» надавати більше зусиль для підтримки динамічного та збалансованого розвитку світової економіки.

 «Відновлення  світової економіки стає самодостатнім» - йдеться в комюніке за підсумками  саміту G8. Але статистика свідчить  про зворотнє. Експерти говорять, що зростання економіки стане самодостатнім лише тоді, коли уряди зможуть стабілізувати свої витрати і скоротити бюджетні дефіцити.

«Велика вісімка» буде приділяти «підвищену увагу  заходам, необхідним для підтримки  стабільності державних фінансів, для  того, щоб зміцнити відновлення і збільшити зайнятість, щоб скоротити ризики і забезпечити сильний, тривалий і збалансований розвиток» - про це запевняє «Група восьми» у своєму комюніке.

Але глави країн  «великої вісімки» визнають, що ризики для продовження розвитку кризового становища зберігаються. Основний з них - розростання боргової кризи, але учасники наради запевнили, що будуть невпинно з ним боротися. Та експерти слабо вірять заявам G8. Сукупний державний борг США, Японії і 17 країн, що входять в Єврозону, вже подолав позначку в 90% ВВП. Такий розмір боргів тисне на довгострокові перспективи зростання.

Міжнародне  рейтингове агентство Fitch ще більше загострило становище однієї з країн-учасниць G8, прогноз по рейтингах Японії перетворився зі «стабільного» на «негативний». «Кредитоспроможність Японії перебуває під тиском у зв'язку зі зростаючим борговим навантаженням уряду. Для того, щоб захистити державні фінанси, необхідна більш сильна стратегія фінансової консолідації », - наголошується в повідомленні Fitch. Адже за підсумками 2010 року державний борг Японії досяг 210% ВВП.

Ще однією загрозою зростанню світової економіки є  дорога сировина. Згідно з оцінкою  економістів однієї з найбільших світових інвестиційних компаній   Goldman Sachs, до кінця 2012 року барель нафти за ціною міг досягти позначки в 140 доларів США, хоча минулий прогноз експертів був на рівні 120 доларів.

«Як вже було зазначено, відновлення стане самодостатнім, коли уряди зможуть стабілізувати  свої бюджети і скоротити дефіцити, але експерти цього не бачили, скоріше, навпаки, обсяги бюджетного та монетарного стимулювання в деяких країнах навіть зросли, а в тих країнах, де перейшли до бюджетної економії, явні проблеми з економічним зростанням. Американська економіка зросла лише на 1,8% у першому кварталі, японська падає другий квартал поспіль, ситуація в європейській економіці без Німеччини виглядає трохи похмуро, в Росії доходи населення падають, капітал тікає з країни.» - запевняє начальник аналітичного департаменту однієї з провідних брокерських компаній «Альпарі» Єгор Сусін.

Європейська криза  стала основною темою саміту 2012 року в Кемп-Девіді, США. Лідери зобов'язалися  робити усі необхідні кроки для  подолання фінансової кризи, а саме утримуватися від протекціоністських заходів, підтримувати інвестиції та докладати зусиль щодо скорочення бар'єрів у сфері торгівлі та інвестицій, підтримувати відкриту позицію ринків. G8 затвердила, що міцна міжнародна торгівля, інвестиції та ринкова інтеграція є основними факторами стійкого економічного зростання.

Але не дивлячись  на усі позитивні прогнози, сучасна  економічна ситуація не має підвищених тенденцій розвитку, адже у 2013 році зовнішньоторговельний профіцит зони євро в березні 2013 року зріс в 2.3 рази і склав 22,9 мільярди євро порівняно  з 10,1 мільярдами євро в лютому, повідомляє Євростат. Також ситуація з безробіттям набагато погіршилась. Сьогодні в Європі налічується на 10 мільйонів більше безробітних, аніж на початку кризи, такі дані оголосила Міжнародна організація праці. Найбільше потерпають від даної ситуації малокваліфіковані робітники та молодь.

Після паузи  в 2010-2011 рр.. безробіття знову зросло і досі немає ніяких ознак поліпшення ситуації. Тільки за останні півроку  близько мільйона людей в ЄС втратили роботу.

10-11 травня 2013 року  відбулась зустріч міністрів фінансів та голів центральних банків «Великої вісімки», на якій був головував Джордж Осборн. Він затвердив, що світова економічна ситуація на сьогоднішній день знаходиться на доволі високому рівні стабільності і він бачить 3 приорітетні напрямки політики G8 – зосередження на грошовій діяльності, фінансовій відповідальності та структурних реформах.

13 травня цього  року у статті для Wall Street Journal, прем’єр-міністр Девід Кемерон  заявив, що головування Великобританії  в G8 може відновити сильний і стійкий ріст світової економіки, адже саме це на даний час є головною проблемою «Групи восьми».

РОЗДІЛ 4

Основні глобальні проблеми сучасності і  шляхи їх вирішення, ініційовані "Великою  вісімкою"

Протягом свого  існування людство стикалося з різноманітними проблемами, вирішення яких було пов’язане з покращенням умов життя або навіть із збереженням його існування.

Глобальні проблеми сучасності – це проблеми, які є  загальносвітовими, такими, що зачіпають  інтереси усіх держав і націй, класів, соціальних груп, політичних партій, кожної людини зокрема. Фактично, це сукупність суперечливих процесів, які становлять зміст сучасної кризи світової цивілізації. Ці проблеми створюють загрозу розвиткові і навіть існуванню всіх країн світу і потребують для відвернення цих катастрофічних наслідків спільних зусиль.

Вчені виділяють  два основні джерела виникнення глобальних проблем сучасності:

1. поглиблення  суперечностей між людиною та  природою, які ведуть до виникнення  екологічних, продовольчих, енергетичних, природно-сировинних проблем;

2. розширення  зони суперечностей між народами, людьми взагалі, що має наслідком  виникнення проблем війни та  миру, захисту і розвитку духовного  середовища, демографічного розвитку, боротьби із злочинністю, міжнародним  тероризмом, поширення небезпечних хвороб тощо.

На сучасному  етапі розвитку світової економіки  виникла нагальна потреба об’єднання зусиль провідних промислово розвинених країн задля вирішення багатьох проблем сучасності.

У 2003 році лідери форуму на саміті в США визначили перелік тих питань, над якими держави-учасниці будуть працювати найближчим часом. До них увійшли проблеми бідності, поширення СНІДу, голоду, демографічна проблема, міжнародного тероризму, транспортної безпеки, миротворчої діяльності, питання кліматичних змін та глобального потепління та інших.

 Однією з найгостріших проблем сучасності є глобальна зміна клімату, з якою борються переважна більшість країн та міжнародних організацій.

У 1992 році був  підписаний Кіотський протокол –  міжнародний протокол про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Головною метою даного протоколу була стабілізація рівня концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який би не допускав небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети. На сьогоднішній день угоду підписала 191 країна, у тому числі більшість промислово розвинених країн світу, крім США, які підписали, але не ратифікували протокол. Рішення США відмовитися від ратифікації Кіотського протоколу в 2001 році перетворило проблему зміни клімату на камінь спотикання для «Групи восьми». У березні 2002 року адміністрація Буша представила альтернативну програму, відповідно до якої США погоджуються протягом 10 років знизити інтенсивність викидів парникових газів на 18%. Мета повинна бути досягнута виключно за допомогою добровільних заходів. Прогнози говорили про те, що навіть при невтручанні в цей процес інтенсивність викидів скоротиться до 2012 року на 14%. Таким чином, заплановані адміністрацією США показники лише відображають тенденцію американської економіки до зниження енергоємності. У будь-якому випадку абсолютні показники викидів продовжували рости, і, за підрахунками адміністрації, за період з 2002-го по 2012-й вони зросли у США на 14%. (Передбачений в Кіотському протоколі показник для США -. Зниження викидів на 7% за 1990-2010 роки).

Неприйняття Сполученими  Штатами Кіотського протоколу відображає глибоко вкорінене негативне  ставлення до самої ідеї брати  на себе зобов'язання щодо примусових кількісних обмежень, які встановлюються на міжнародному рівні. Така точка зору притаманна не тільки нинішній адміністрації. Спроби змусити Сполучені Штати повернутися до цього протоколу марні і безперспективні. Але лідери «великої вісімки» повинні переконати США, як найбільше джерело викиду парникових газів і одну з найбагатших країн світу, в необхідності прийняття більш радикальних заходів у протидії кліматичним змінам. До того ж слід стимулювати Росію до ратифікації Кіотського протоколу.

Політика адміністрації  президента Буша в галузі охорони  навколишнього середовища передбачає значні витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, зокрема на розробку низьковуглецевих технологій, таких як використання поновлюваних джерел енергії і технологій вуглевідділення. Для вирішення глобальної проблеми клімату необхідні технологічні прориви в енергетиці та транспорті. Через підписання Кіотського протоколу країни повинні надавати більш активну підтримку науково-дослідницькій і дослідно-конструкторській роботі, що ведеться в Сполучених Штатах і вкладати більше коштів у власні дослідження. Розробка та комерціалізація нових технологій вимагають потужного цінового імпульсу - відповідна вартість кожної тонни викидів, що містять у своєму складі вуглець  повинна ставити економічних агентів перед серйозним вибором.

Позиція США - не єдина проблема, адже країни, що розвиваються , за прогнозами експертів, унаступні  десятиліття будуть збільшувати  кількість викидів у наступні десятиліття. Однак вони вже заявили, що не підуть на обмеження потенціалу свого економічного зростання задля вирішення проблем, що виникли внаслідок економічного зростання багатих країн у минулому сторіччі. Таким чином, крім Кіотського протоколу, потрібні нові підходи до вирішення завдання залучення країн, що розвиваються в боротьбу з викидами парникових газів.

Але зміна клімату  є лише однією з багатьох глобальних проблем навколишнього середовища, що потребують розробки та реалізації більш суворих міжнародних правил.

Починаючи з 1980-х  років багато країн, що розвиваються, у тому числі Китай та Індія, а останнім часом і менш великі країни, такі, як В'єтнам, увійшли в стадію стійкого зростання і піднесення життєвого рівня. У глобальному масштабі ці примітні зміни призвели до істотного скорочення абсолютного рівня бідності та зменшення розриву між показниками матеріальної забезпеченості населення в державах, що розвиваються та багатих країнах. Результати аналізу даних очікуваної тривалості життя і недоїдання також свідчать на користь зміцнення за останні десятиліття положення сотень мільйонів людей у ​​найбідніших країнах.

Проте позитивні  результати глобалізації розподіляються в цих країнах нерівномірно. Сьогодні ситуація, що характеризується крайньою бідністю постійно погіршується. Надзвичайна  ситуація в країнах Африки занепокоює усе світове співтовариство, «Група восьми» не є винятком.

Напередодні саміту "великої вісімки" в Німеччині  у 2007 році пройшла дводенна конференція  релігійних лідерів. У форумі взяв участь голова Ради Євангелічної церкви Німеччини  єпископ Вольфганг Хубер, представники Римсько-католицької, помісних православних і протестантських церков світу, а також ісламу, іудаїзму, синтоїзму, ряд релігійних діячів з Африки і делегати міжнародних організацій. Делегацію РПЦ очолив голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило.