Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Апреля 2015 в 17:49, реферат
Етикет — слово французького походження, що означає манеру поводження.До етикету зараховують правила чемності й ввічливості, прийняті в суспільстві В основі етикету лежать правила поведінки, які є загальними, оскільки їх дотримуються не тільки представники якогось певного суспільства, але й представники будь-яких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. У кожній в етикет вносяться свої поправки і доповнення, обумовлені суспільним ладом країни, специфікою її історичного розвитку, національними традиціями й звичаями.
1. Де зароджувався етикет;
2. Поняття про етикет;
3. Гарні манери;
4. Ввічливість;
5. Тактовність і чуйність;
6. Скромність;
7. Основні правила ведення бесіди.
Італійці — народ не дуже організований і пунктуальний, тому на зустріч можуть спізнитися.
Ділові зустрічі повинні проходити на рівних, тобто щоб представники обох фірм займали рівне становище в діловому світі або суспільстві. Італійці-бізнесмени не затягують вирішення організаційних питань, охоче йдуть на альтернативні варіанти зв'язків.
Переговори вони люблять проводити в неофіційній обстановці, у якому-небудь невеликому ресторанчику і т. ін.
Церемонія знайомства в іспанців традиційна — рукостискання й обмін візитними картками.
Іспанці-бізнесмени трохи складні в роботі. Вони старанні, але якщо від них залежить якась частина роботи, яку потрібно виконати самостійно, вони затягуватимуть її виконання до останнього
Якщо призначена ділова зустріч з іспанцем, не слід квапитися. Схильність іспанців спізнюватися на зустрічі відома багатьом, тому можна спізнитися хвилин на 15.
В Іспанії не прийнято заходити в гості у пообідній час, тому що це час сієсти. Слід мати на увазі, що в Іспанії снідають о 14 годині, а обідають о 22. За столом не прийнято розмовляти про кориду, політику і торкатися теми особистого життя.
Якщо пролунало запрошення на сніданок — не слід його приймати, тому що це лише акт ввічливості й є простою формальністю. Якщо запрошення повторюють — від нього знову відмовляються. Тільки після третього разу можна прийняти запрошення, тому що цього разу воно буде щирим, а не просто жестом ввічливості.
На відміну від Іспанії, тут потрібно дотримуватися виняткової точності. Запізнення на зустріч є неприйнятним. Слід уникати рукостискань, не робити компліментів. Голландці люблять стриманість, можливо, навіть надмірну.
У багатьох південних та азіатських країнах гостей часто приймають у дворі, який є, за місцевим звичаєм, продовженням будинку; у турецькій родині можуть запросити провести час у лазні; на сході суп подають наприкінці обіду; у Бразилії не прийнято носити тропічний шолом, а в Таїланді — розмовляти про спеку.
Латиноамериканці, на знак своєї особливої прихильності до гостя, часто переходять у розмові на «ти».
Сучасний етикет успадковує звичаї й традиції поводження всіх народів Відвідування інших країн, спілкування з іноземцями дозволяє поповнювати особистий культурний багаж, коректувати свою культуру поводження, «вбирати» в себе все креше, що є в інших народів. Таким чином, кожна людина може безпосередньо брати участь у подальшому розвитку культури спілкування сучасного суспільства.
Тон розмови повинен бути плавним і природним, але ніяк не педантичним і грайливим. У «світі» говорять про все, але ні в що не заглиблюються. У розмовах слід уникати полеміки, особливо якщо темою обговорення є політика або релігія.
Уміти слухати — така ж необхідна умова для ввічливої й вихованої людини, як і вміти говорити. Якщо ви хочете, щоб слухали вас, навчіться слухати інших
Не слід нав'язувати співрозмовникам теми, що цікавлять тільки вас. У товаристві не говорять про себе й свої проблеми, виняток можливий, якщо тільки близькі друзі поцікавляться чиїмись особистими справами.
Людина може бути начитаною, освіченою, але це не означає, що вона інтелігентна. Інтелігентність виявляється в тисячі дрібниць: в умінні шанобливо сперечатися, допомагати іншим і при цьому не «випинатися», берегти навколишню природу, із розумінням ставитися до чужих радощів і горя, не забивати голови іншим «дурними ідеями» і т. ін.
Інтелігентність — це терпиме ставлення до світу й людей. В основі гарних манер лежить турбота про те, щоб у спільному проживанні людина не заважала людині, щоб усі почували себе добре.
Список літератури