Аналіз фінансового стану підприємства

Додаток Г «Аналіз зносу основних фондів», але за 2010 рік. Початкова вартість основних фондів у 2010 році зросла на 169,5тис грн. становить 81,6% ступінь зносу основних засобів становить – 4,7%, а отже, за даними таблиці, ступінь придатності основних засобів зменшився на 4,7%.

Додаток Д «Динаміка балансового прибутку» прибуток від звичайної діяльності у 2010 році зріс на 2,92%, чистий прибуток, також зріс на 2,55%. Питома вага прибутку від звичайної діяльності, в порівнянні з іншими джерелами прибутків, становить 87,36%.

Проаналізувавши стан підприємства можна зробити висновки, що хоч  підприємство і не є лідером по оновленню основних засобів, але  воно намагається всіма способами  і методами забезпечувати галузь високоякісною продукцією. І по можливості намагатися оновлювати, як основні засоби так і методику виробництва, що в свою чергу дасть змогу збільшити рівень прибутків підприємства.

 

 

 

3. Аналіз фінансового стану ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК»

 

3.1 Експрес-аналіз та деталізований аналіз фінансового стану підприємства

 

Комплексна оцінка фінансового  стану підприємства передбачає проведення експрес-аналізу та деталізованого аналізу.

Експрес-аналіз полягає  у відборі та дослідженні динаміки обмеженої кількості показників фінансового стану. Ці показники обов’язково повинні відображати найбільш суттєві фінансові характеристики підприємства і мати відносно просту методику розрахунку.

Експрес-аналіз проводять  у кілька етапів.

На першому етапі здійснюється підготовка фінансової звітності до читання. Фінансовому аналітику потрібно насамперед переконатися у достовірності поданої у звітах інформації, її відповідності діючим нормативним документам. Дуже важливо здійснити просту візуальну перевірку звітності за формальними ознаками і по суті, для чого треба визначити наявність усіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів, звірити правильність заповнення і взаємозв’язку  показників звітних форм.

Другий етап експрес-аналізу передбачає попередній огляд бухгалтерської звітності, ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу, оцінку тенденцій та закономірностей динаміки кількісних та якісних характеристик майнового та фінансового стану господарюючого суб’єкта.

Третій етап  експрес-аналізу вважається найголовнішим. На цьому етапі безпосередньо аналізується бухгалтерська звітність, здійснюється розрахунок показників фінансового стану підприємства і дається його узагальнююча оцінка.

Для експрес-аналізу фінансового  стану підприємства використовуються наступні аналітичні показники:

1. загальна сума господарських засобів, що перебувають у розпорядженні підприємства (валюта балансу);
2. величина основних засобів і їх частка в загальній сумі активів;
3. коефіцієнт зносу основних засобів;
4. величина власних коштів і їх частка в загальній сумі джерел;
5. частка довгострокових залучених коштів у загальній сумі джерел;
6. частка власних оборотних коштів у загальній їх сумі;
7. коефіцієнт поточної ліквідності;
8. коефіцієнт покриття запасів;
9. наявність у балансі «хворих» статей:
• збитки;
• кредити і позики, не погашені вчасно.

Для конкретизації і доповнення експрес-аналізу використовується деталізований аналіз фінансового стану підприємства. Результати його  проведення значно поглиблюють відомості про майновий стан підприємства та рух його грошових коштів. Деталізований аналіз дозволяє більш повно і точно визначити економічний потенціал суб’єкта господарювання, спрогнозувати його розвиток та перспективу.

Поглиблений аналіз фінансового  стану підприємства фінансові аналітики  проводять за такими основними напрямками:

• загальна характеристика фінансово-господарської діяльності, яка передбачає визначення її спрямованості, огляд результатів виробничої, комерційної та інвестиційної діяльності підприємства;
• розгляд форм бухгалтерської звітності та виявлення «хворих» статей;
• аналіз балансу підприємства в процесі якого здійснюється вертикальний і горизонтальний аналіз бухгалтерського балансу, будується згрупований аналітичний баланс, визначається ліквідність балансу;
• оцінка майнового стану підприємства, виявлення в ньому кількісних та якісних зрушень;
• аналіз активів підприємства та оцінка дебіторської заборгованості;
• аналіз пасивів підприємства та оцінка кредиторської заборгованості;
• аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства;
• аналіз кредитоспроможності підприємства;
• аналіз фінансової стійкості підприємства;
• оцінка ділової активності підприємства;
• аналіз структури і використання капіталу;
• аналіз грошових потоків підприємства;
• аналіз положення на ринку цінних паперів.

Аналіз фінансового  стану підприємства базується на його загальній оцінці за результатами бухгалтерського балансу.

Основні показники аналізу  фінансового стану підприємства наведено у Додатку Е.

Підсумком усіх статей Активу або Пасиву балансу є валюта балансу. Саме її показник характеризує суму коштів, що знаходиться у розпорядженні підприємства. Аналізуючи динаміку валюти балансу, потрібно звернути увагу на те, за рахунок чого вона зросла або зменшилась. Добрим знаком є зростання валюти балансу за рахунок збільшення власного капіталу. Зниження ж валюти балансу оцінюється негативно, так як відображає  скорочення господарської діяльності підприємства.

Динаміку змін у структурі  активів і пасивів можна простежити простим  порівнянням абсолютних величин залишків по кожній статті балансу на кінець періоду із залишками  на початок періоду. Таким порівнянням підлягають також і підсумкові величини по розділах.

Ознакою незадовільного фінансового стану підприємства є наявність простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості, про що свідчить наявність сум  по статтях: - товари відвантажені, не сплачені в строк; - розрахунки з дебіторами за товари, роботи, послуги, не сплачені в строк; - довгострокові кредити та позики, що не погашені в строк; - короткострокові кредити та позики, що не сплачені в строк; - розрахунки з дебіторами за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк.

Для прийняття рішень щодо ліквідації такого роду заборгованостей  необхідно здійснювати подальші аналітичні розшифрування у розрізі  кожного дебітора та кредитора.

Оцінка динаміки фінансового  стану підприємства також передбачає порівняння зміни підсумку балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності. Можна спів ставити коефіцієнт зростання валюти балансу і коефіцієнт зростання прибутку. Коефіцієнт зростання валюти балансу (Кб) розраховується за формулою:

(3.1)         Кб = ,

де Бсз, Бсп – відповідно середня  величина підсумку балансу за звітний  та попередній періоди.

Коефіцієнт зростання прибутку (Кп) розраховується за формулою:

(3.2)        Кп = ,

де Пз, Пп – відповідно прибуток за звітний і попередній періоди.

З розрахунку видно, що коефіцієнт зростання валюти більший від  коефіцієнта зростання прибутку, а це свідчить про погіршення фінансово-господарської  діяльності підприємства.

Для зручності проведення аналітичних розрахунків і забезпечення об’єктивності і більшої наочності  результатів фінансового аналізу  поєднують однорідні за складом  елементи базових статей і будують  згрупований аналітичний баланс (Додаток Ж)).

Характер зміни окремих статей балансу прослідковується з допомогою проведення горизонтального і вертикального аналізу.

Горизонтальний (часовий) аналіз ґрунтується на виділенні  в аналітичних таблицях окрім  абсолютних балансових показників темпів їх зростання чи зниження (Додаток З)).

Вертикальний (структурний) аналіз статей балансу передбачає розрахунок їх питомої ваги в загальному підсумку балансу Додаток К.

Ступінь покриття зобов’язань  підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов’язань, визначається як ліквідність балансу.

Аналіз ліквідності  балансу здійснюється шляхом порівняння статей активу, розташованих в порядку  зменшення їх ліквідності, із статтями по пасиву, розташованими  в порядку  зростання термінів погашення зобов’язань.

Співставлення найбільш ліквідних засобів і активів, що швидко реалізуються, із найбільш терміновими  зобов’язаннями і короткостроковими  пасивами дає змогу встановити поточну  ліквідність.

Перспективна ліквідність  визначається шляхом порівняння активів, що повільно реалізуються, із довгостроковими пасивами.

Аналіз ліквідності  балансу характеризує фінансовий стан підприємства у відношенні його можливостей  своєчасного здійснення розрахунків.

 

3.2 Аналіз активів  та оцінка дебіторської заборгованості  підприємства

 

Активи підприємства – це сукупність майнових прав, що належать фізичній або юридичній особі в виді основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних виробничих запасів, грошових коштів та ін.

Групування активів  здійснено згідно їх господарського призначення, а розташування – за правилом зростаючої ліквідності. Перший розділ – містить основні активи, другий і третій – поточні.

Довгострокові активи –  це вкладення коштів на тривалий час  у нерухомість, цінні папери, запаси корисних копалин, спільні підприємства та ін. у балансі відображаються по первісній і залишковій вартості.

Для аналізу наявності, складу і структури довгострокових активів складається Додаток Л.

Дані свідчать про  те, що в структурі довгострокових активів найбільш питома вага (85,45%) належить основним засобам. Однак збільшення коефіцієнта їх зносу протягом звітного року на 4,7% (27,62% - 22,92%) можна оцінити як недостатнє оновлення на підприємстві наявних засобів праці.

Успішна фінансово-господарська діяльність підприємства значною мірою  залежить від раціонального розміщення та ефективного використання його поточних активів, а саме обігових коштів. У Додатку М наведений аналіз наявності, складу і структури поточних активів.

Із наведених у додатку розрахунків видно, що на підприємстві має місце зростання виробничих запасів на 72,4 тис грн. зважаючи на те, що однією з причин нестійкого фінансового стану є наявність надлишкових запасів, слід проаналізувати сировину і матеріали у розрізі наступних груп:

• сировина і матеріали, що тривалий час знаходяться без руху;
• сировина і матеріали, що тривалий час не залучалися у виробництво, але продовжують поступати на підприємство;
• сировина і матеріали, надходження яких значно перевищує їх витрати.

Потрібно переглянути  договори з постачальниками, скоротити закупівлю тієї сировини і тих матеріалів, що є в надлишку, а також реалізувати непотрібні матеріали.

Зменшення частки МШП  протягом звітного року на 0,01 процентних пункти свідчить про необхідність їх поповнення.

Джерелами інформації для аналізу готової продукції служать дані аналітичного і складського обліку, результати проведення інвентаризацій. На ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК» має місце збільшення готової продукції на 244,9 тис грн., що можна розглянути, як наслідок її неритмічного випуску, недотримання графіка транспортних перевезень, незадовільної організації пакування та завантаження готової продукції. Зростання питомої ваги готової продукції може відбуватися під впливом зниження її якості, високих цін та інших причин.

Зменшення сум грошових потоків на підприємство на (15,5 тис грн.) свідчить про зменшення його ліквідності.

Швидкість обертання  обігових коштів безпосередньо впливає  на такі найважливіші результати фінансово-господарської  діяльності підприємства, як обсяг  реалізованої продукції та величина отриманого прибутку.

Аналіз стану обігових коштів передбачає розрахунок та оцінку наступних показників їх оборотності:

1. Коефіцієнт оборотності:

; (3.3)                        

Де: Коб – коефіцієнт оборотності;

Qреал. – виручка від реалізації продукції, робіт, послуг;

СЗ – середній залишок  обігових коштів.

Коефіцієнт оборотності  дорівнює 33,24. тобто показує число  оборотів здійснюваних обіговими коштами  за період, що аналізується і є характеристикою розміру обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню обігових коштів.

       2. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті:

; (3.4)                        

Де: Кз – коефіцієнт завантаження коштів в обороті;