Банківська система, особливості її побудови в України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2013 в 23:08, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є визначення і обгрунтування особливості правового статусу банків в умовах переходу України до ринкової економіки, вироблення пропозицій щодо вдосконалення правової бази, якою регламентується банківська діяльність.
Для реалізації мети дослідження в курсовій роботі передбачається вирішити наступні задачі:
Розкрити сутність банківської системи України;
Визначити правове становище Національного банку та небанківських фінансово-кредитних установ України.
Охарактеризувати структуру та регулювання діяльності Національного банку та небанківських фінансово-кредитних установ України.

Содержание работы

Вступ

1. Історичний досвід формування банківської системи
Формування банківської системи України.
Банківська система України на сучасному етапі.

2. Національний банк України, його структура та функції.
2.1. Правове становище Національного банку.
Керівні органи Національного банку.
Банківське регулювання і банківський нагляд.

3. Небанківські фінансово-кредитні установи
3.1. Правовий статус та організаційна структура небанківських фінансово-кредитних установ.
3.2. Правові засади контролю Національного банку за діяльністю небанківських фінансово-кредитних установ.

Висновки

Список використаної літератури.

Файлы: 1 файл

Банківська система.doc

— 172.00 Кб (Скачать файл)

 

 

 

 

 

 

 

Курсова  робота

на тему:

“Банківська система, особливості її побудови в України”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Історичний досвід формування банківської системи

    1. Формування банківської системи України.
    2. Банківська система України на сучасному етапі.

 

2. Національний банк України, його структура та функції.

2.1.    Правове  становище Національного банку.

    1. Керівні органи Національного банку.
    2. Банківське регулювання і банківський нагляд.

 

3. Небанківські фінансово-кредитні установи

3.1.    Правовий  статус та організаційна структура небанківських фінансово-кредитних установ.

3.2.    Правові  засади контролю Національного  банку за діяльністю небанківських фінансово-кредитних установ.

 

Висновки

 

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

У процесі становлення ринкової економіки в Україні важливого значення набуває вдосконалення банківської системи в державі та чітке правове регулювання всієї банківської діяльності.

Останнім часом банківська система  України зазнала докорінних змін, створено дворівневу банківську систему, дедалі більшого розвитку набуває діяльність інших банків та спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, розширюються нетрадиційні сфери застосування банківського капіталу, істотно змінюється характер взаємовідносин банків з клієнтурою.

Банківські системи держав з розвиненою ринковою економікою формувалися століттями, а наша країна існує лише 11 років. Законодавство є нестабільним, але якщо не формувати процес становлення банківської системи і міжбанківського законодавства, ринкових перетворень не буде.

Актуальність обраної мною теми даної курсової роботи полягає в  тому, що в сучасних умовах постає потреба  детального вивчення проблем правового  регулювання банківської діяльності й тієї ролі, яку відіграють банки  в теперішньому економічному житті  України. Тим часом, проблеми правового регулювання банківської діяльності належать до найскладніших і менш розроблених проблем національного права. Провідними науковцями, які проводили дослідження та наукові обгрунтування даного питання є: Біленчук П.Д., Усоскін В.Н., Воронова Л.К., Диннік О.Г. та інші.

Метою курсової роботи є визначення і обгрунтування особливості  правового статусу банків в умовах переходу України до ринкової економіки, вироблення пропозицій щодо вдосконалення  правової бази, якою регламентується банківська діяльність.

Для реалізації мети дослідження в  курсовій роботі передбачається вирішити наступні задачі:

  • Розкрити сутність банківської системи України;
  • Визначити правове становище Національного банку та небанківських фінансово-кредитних установ України.
  • Охарактеризувати структуру та регулювання діяльності Національного банку та небанківських фінансово-кредитних установ України.

Банківська система є невід’ємною  частиною фінансової системи тому, що інститути банківського права, кредитування, фінансові капіталовкладення, цінні папери та біржа, тісно пов’язані з фінансовим правом.

          Отже  метою функціонування банківської  системи повинно бути економічне  та правове забезпечення стабільного  розвитку і діяльності банків  в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку , забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків , створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника  в чому ми повинні впевнитися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Історичний  досвід формування банківська система

             1.1. Формування банківської системи України.

Розпад СРСР, прийняття ВРУ у  липні 1991 р. Декларації про державний  суверенітет та проголошення у серпні 1991 України незалежною демократичною державою відкрили нову сторінку у розвитку власної банківської системи. 20 березня 1991 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон “Про банки і банківську діяльність”, за яким на базі Української республіканської контори Державного банку СРСР створено Національний банк України. З перших днів його діяльність спрямована на зміцнення державності України, він проводить єдину державну політику у сфері грошового обігу, кредитування та забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні.

Декларація про державний суверенітет  та Закон “Про економічну самостійність  Української РСР”, яку законодавчо  закріпили за нашою державою право  самостійного формування власної банківської  системи, заклали фундамент створення  нових комерційних банків.

У процесі формування банківської  системи України можна виділити чотири етапи:

1 етап – 1991-1992 р.р. – перереєстрації  та реорганізації.

Із жовтня 1991р. НБУ починає перереєстрацію комерційних банків України, що були зареєстровані ще Держбанком СРСР.

У цей же період галузевий капітал, тобто частка капіталу, вкладеного у комерційні банки різними державними установами, поступово витісняються ринковим капіталом спільних та малих підприємств, акціонерних товариств, державні банки акціонуються, а точніше приватизуються персоналом банків та великими клієнтами.

2 етап – 1992-1993р.р. – виникнення  банків “нової хвилі”.

На цьому етапі у різних бюджетних  та позабюджетних фондів та диверсифікації пасивів діючих банків виникає наука  комерційних банків. У комерційних  банках спостерігалося подальше зменшення частки “міністерського” капіталу, що було спричинено постановою Кабінету Міністрів “Про передачу міністерських пакетів акцій на управління до Міністерства фінансів України”. Цією постановою передбачалося, що Міністерство фінансів буде одержувати дивіденди по акціях, що належать іншим міністерствам. Зрозуміло, що це не влаштовувало власників акцій і вони поспішили вилучити свої кошти із комерційних банків та інших комерційних товариств.

У цей же час спостерігалося масове народження дрібних “кишенькових” банків. Значна частина їх мала приватний капітал, але цей капітал був надто мізерним, щоб забезпечити ліквідність банку. Ці банки непогано заробляли на гіперінфляції.1992-1994р.р. , використовуючи цей зовнішній незалежний від них фактор.

3 етап – 1994-1996 р.р. – це  етап банкрутства.

Активізація роботи Національного  банку України і побудови чіткої системи регулювання діяльності комерційних баків співпала з  періодом призупинення інфляційних  процесів, які були основним джерелом безбідного існування цілої низки комерційних банків. Ці банки не були готові до жорсткого контролю з боку НБУ, до зміни кон’юнктури фінансового ринку, до централізованого управління банківською системою, що поставило їх на межу банкрутства. Процес масового банкрутства комерційних банків  вніс ускладнення у функціонування не тільки банківської системи, а й позначився на всій економічній системі, була підірвана довіра до банківської системи у вкладників.

На кредитно-фінансовому ринку  України  починають працювати іноземні банки та їхні представництва. Важливим моментом функціонування банківської системи цього періоду була зміна складу акціонерів, зміна власників багатьох комерційних банків та окремих філій шляхом продажу та перепродажу.

4 етап 1996-1998 р.р. – стабілізація та впровадження національної валюти – гривні.

Для  цього етапу є характерною  боротьба Національного банку з  інфляційними процесами, створення  сприятливих умов для проведення грошової реформи і введення в  обіг національної грошової одиниці – гривні. Також у цей період посилився контроль за діяльністю комерційних банків із боку НБУ [10, с. 40])..  

У роки незалежності України було не лише реформовано, але й створено нову банківську систему:

- створені основи дворівневої  банківської системи, валютного ринку та ринку цінних паперів;

- здійснено перший етап реформування  грошової системи держави з  введенням проміжної валюти –  українського карбованця, що склало  основу для проведення грошової  реформи і введення національної  грошової   одиниці - гривні; 

- створено національну платіжну  систему із запровадженням нових  прогресивних технологій перерахування  коштів на основі електронних  платежів, що дозволило досягти  світового рівня обробки інформації  у сфері міжбанківських розрахунків;

- введено в дію банкотно-монетний двір та фабрику банкнотного паперу, що дало можливість створити потужності по друкуванню банкнот та карбуванню монет; 

- розпочато реформування бухгалтерського  обліку та звітності в банках;

- напрацьовано нормативну базу  для здійснення монетарної політики та банківського нагляду;

- діяльність НБУ, його монетарна  політика позначилася позитивно  на подоланні гіперінфляції, керованості  інфляційних процесів.

 

Проте тривала економічна, фінансова  та платіжна криза, гальмування процесу  ринкових перетворень економіки, інвестиційного процесу, серйозні недоліки у діяльності комерційних банків у сфері кредитування, розрахунків, порушення багатьма з них економічних нормативів, невпорядкованість та нестабільність нормативно-правового регулювання, недосконалість податкового законодавства визначають необхідність поглиблення банківської реформи.

Було проведено фінансову реорганізацію  банків, більш дієвим став контроль за їх діяльністю і виконанням умов функціонування збоку НБУ. Однак, залишається  значним системний ризик внаслідок надмірної відкритості банківської системи для слабких підприємств та неякісного менеджменту. Не вдається повністю задовольнити потреби приватного сектору, який сьогодні активно зростає.

Висока вартість фінансового посередництва  обмеженість кількості послуг, відсутність відповідної для країн з ринковою економікою фінансової структури, стимулів заощаджувати та розміщувати позичкові фонди, низька життєздатність фінансових інститутів, повільний прогрес у галузі створення стабільного ефективного банківського нагляду доповнюють те коло проблем, вирішення яких треба передбачити у державній програмі реформування та розвитку банківської системи України.

                          1.2. Банківська система України на сучасному етапі

Сучасний етап розвитку України характеризується гострою необхідністю створення цілісної програми соціально-економічного розвитку суспільства, а також забезпечення необхідних умов реальних перетворень фінансової, кредитної та грошової систем, адаптації їх до специфіки ринкових відносин. При цьому у сфері фінансового забезпечення економічної реформи подальшого вдосконалення потребує фінансове та податкове законодавство. З цієї позиції істотне значення має питання удосконалення правового регулювання банківської системи України.

В процесі становлення банківської  системи, а також розвитку економіки  України реєструються все нові комерційні банки, а ті банки, які не виживають  в таких жорстких умовах ліквідуються або банкрутують, їх виключать із “Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ”.

На протязі останніх років пройшло  інтенсивне зростання загальної  кількості комерційних банків, склалася інфраструктура ринку, в обіг були введені  основні інститути, задіяна система  державного регулювання і контролю діяльності, необхідна законодавча база, підготовлена достатня кількість кваліфікованих банківських кадрів, склались базові передумови для повноцінного функціонування інститутів в умовах ринкової економіки.

У 1995-1996 р.р. завершився етап екстенсивного розвитку банківської системи, її діяльності характеру взаємодії з іншими економічними структурами, відомствами і організаціями, включаючи державу. Таким чином, сучасна банківська система України була сформована і створена в цілому в період з 1989 по 1994 р.

Саме слово “банк” походить від  італійського banko, що означало стіл міняли на якому той викладав пригошні монет [12, с. 10])..

Банкам передували середньовічні  міняли – представники грошово-торгового  капіталу; вони приймали грошові вклади у купців та спеціалізувались на обміні грошей різних міст та країн. З часом міняли стали використовувати ці вклади а також власні грошові кошти для надання кредитів і отримання процентів, що означало перетворення мінял у банкірів.

Українська банківська система, не дивлячись на ще недавній строк її автономного існування все ж має свою історію, котра органічно пов’язана з історією банківських систем Російської та Австрійської імперій, Польщі та Румунії, тобто тих держав, в склад яких входили землі сучасної України.

7 грудня 2000 р. Верховною Радою  України був прийнятий Закон  України “Про банки і банківську  діяльність”.

Информация о работе Банківська система, особливості її побудови в України