Досвід зарубіжних країн в управлінні реструктуризації економіки

Найбільш наближеними  до умов перехідного періоду в Україні є методичні підходи до реструктуризації, розроблені спеціалістами в країнах СНД. Зокрема, національним фондом розвитку промисловості Росії розроблено програму "Реструктуризація (удосконалення системи управління і оптимізація виробничої структури) і фінансове оздоровлення підприємства". Автор програми А.М. Демченко вбачає проблему у тому, що функціонування підприємств в умовах системної економічної кризи потребує прийняття стратегії розвитку. В основу програми покладено заходи з покращання діяльності і зростання ефективності підприємства на основі реструктуризації бізнесу, раціональної організації фінансово-господарської діяльності, використання сучасних структур, форм і методів управління підприємством. Зміст програми висвітлюється в чотирьох етапах [7].

Перший етап має за мету отримання картини реального економічного стану підприємства, тенденцій розвитку і організації бізнес-процесів підприємства та формування на основі цього проблем розвитку бізнесу. Другий етап містить пропозиції по вирішенню проблем функціонування і розвитку підприємства. Особлива увага приділяється впровадженню системи управлінського обліку, яка є основою прийняття своєчасних і раціональних управлінських рішень та контролю за їх виконанням. Третій етап передбачає розробку і впровадження автоматизованої системи управління виробничою, фінансовою і економічною діяльністю підприємства. Четвертий етап формує заходи по навчанню вищого управлінського складу, менеджерів середнього рівня і співробітників економічних служб підприємства передовим методам і прийомам управлінської діяльності, новим формам роботи. [11, c. 147]

Узагальнюючи зарубіжний досвід з питань, що висвітлюють  різні підходи до здійснення реструктуризації, та оцінюючи можливість їх використання у вітчизняній практиці, необхідно звернути увагу на такі позиції.

1. Процеси реструктуризації  об'єктів економіки є характерними  для світової практики господарювання  і здійснюються періодично відповідно  до змін, які відбуваються в  макроекономічному середовищі, ринковій  інфраструктурі, сфері попиту і пропозицій на конкретну продукцію і послуги.

2. Необхідність в реструктуризації  економічних об'єктів усіх рівнів  виникає тоді, коли спостерігається  зниження ефективності господарювання, включаючи втрату ринків збуту,  зниження конкурентоспроможності продукції, зростання витрат або при необхідності зміни форми власності і власників.

3. У розвинутих країнах  світу при обґрунтуванні необхідності  реструктуризації промислових та  інших об'єктів велика увага  приділяється вивченню і узгодженню  інтересів зацікавлених осіб.

4. Процеси реструктуризації  відбуваються поетапно на засадах  підготовленої юридичної бази, яка захищає інтереси не тільки власників, але і працівників фірм.

5. Реалізація процесів  реструктуризації потребує великих  капіталовкладень. Отже найбільш "вузьким" місцем в реалізації процесів реструктуризації є визначення величини коштів і фінансових джерел їх можливого покриття. У розвинутих країнах держава бере активну участь в реалізації програм реструктуризації.

6. Провідну роль в  реструктуризації підприємств відіграє персонал. У зв'язку з цим значна увага повинна приділятись його підбору, навчанню та стимулюванню на період реорганізації виробничо-господарського об'єкта. [1, c. 45]

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача 1

 

Розрахувати середньорічну  вартість основних фондів, фондовіддачу, фондомісткість, фондоозброєність, середню норму амортизаційних відрахувань, коефіцієнти інтенсивного, екстенсивного використання обладнання, інтегральний коефіцієнт.

 

Таблиця 1.1 – Вихідні дані

Показники	Значення
Основні виробничі фонди на початок року, тис.грн.	4000
Введення в діяльність основних фондів з 1 липня, тис.грн.	500
Виведення основних фондів з 30 вересня, тис.грн.	100
Амортизаційні відрахування, тис.грн.	370
Середньоспискова чисельність  робітників, чол.	1100
Режимний фонд часу роботи обладнання, станко-ч.	5000
Ціна одиниці, тис.грн.	0,9
Обсяг реалізації, тис.шт.	9
Фактично оброблене обладнанням  час, станко-ч.	4050
Технічно обґрунтована норма часу на одиницю продукції, хв.	20
Фактично затрачене ний час на виготовлення продукції, хв.	21

Розв’язання:

Середньорічна вартість основних фондів  визначається за формулою:

 

,

 

де  - середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.;

- балансова вартість основних фондів на початок року, грн.;

- вартість введених ОФ, грн.;

- час використання ОФ протягом року;

- вартість виведених ОФ, грн.

(тис.грн.)

Для розрахунку величини фондовіддачі використовується формула:

 

,

 

де  - фондовіддача;

- обсяг товарної або валової, чи реалізованої продукції, грн.

На 1 гривню вартості основних фондів показник випуску продукції складає 0,002 тис.грн.

Фондомісткість продукції розраховується за наступною формулою:

 

 

Отримуємо:

На кожну гривню продукції припадає 521,6 тис.грн. вартості основних фондів.

Фондоозброєність розрахуємо за наступною формулою:

 

,

 

- фондоозброєність;

- вартість основних виробничих  фондів, тис.грн.

- середньоспискова чисельність працівників, чол.

(тис.грн.)

На одного працівника основної діяльності або одного робітника припадає 3,636 тис.грн. вартості основних виробничих фондів.

Середня норма амортизаційних відрахувань становить 9,25 %.

Коефіцієнт  екстенсивного  використання обладнання  показує  використання його в часі.

 

,

 

де  - коефіцієнт  екстенсивного використання обладнання;

- фактичний час роботи обладнання, год.;

- режимний фонд, год.

Дані свідчать про резерви виробництва, прогнозний фонд часу виконаний на 81 %.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання  відображає рівень використання його за продуктивністю:

 

,

 

де  - коефіцієнт інтенсивного використання обладнання;

- продуктивність фактична;

- продуктивність з технічної нормі.

Потужність обладнання використовується досить ефективно.

Інтегральний коефіцієнт розраховується як:

 

 

Отже, використання устаткування в часі і по потужності потрібно вдосконалювати.

 

Задача 2

 

Ткацька фабрика працює в дві зміни, кількість ткацьких станків на початок року 500. Число робочих днів у році – 260.

Розрахуйте виробничу  потужність фабрики по випуску тканини  та коефіцієнт її використання. Вихідні  дані на ведені в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1 – Вихідні  дані

Показники	Значення
З першого серпня кількість встановлених станків, шт.	50
З першого квітня кількість вибулих станків, шт.	10
Плановий процент простою устаткування, %	4
Продуктивність одного станка, м. тканини  у час	1,5
План випуску продукції, тис.м.	6800

Розв’язання:

Для розрахунку виробничої потужності використовуємо наступну формулу:

 

,

 

де  - виробнича потужність, м.

- середньорічна кількість станків,  шт.;

Ч – кількість годин роботи станків у рік, год.;

- плановий процент простою  устаткування, %;

- план випуску продукції,  м.

Підставляємо відповідні дані до формули і отримуємо:

(м.)

Коефіцієнт використання розраховується наступним чином:

 

,

де - коефіцієнт використання;

Q – плановий випуск продукції, м.

.

Висновок: зробивши відповідні розрахунки, ми дізналися, що виробнича  потужність фабрики по випуску тканини  складає 3100032 м., а коефіцієнт її використання 2,19.

 

 

Задача 3

 

У другому кварталі на підприємстві планується скоротити тривалість виробничого циклу виготовлення деталей.

Визначте:

1) коефіцієнт оборотності  оборотних засобів і час одного  обороту в днях у першому  кварталі;

2) коефіцієнт оборотності  оборотних засобів та їх абсолютну величину у другому кварталі;

3) вивільнення оборотних  засобів у результаті скорочення  тривалості одного обороту оборотних  засобів;

4) визначити конкретний  захід по скороченню тривалості  виробничого циклу виробництва  деталей.

 

Таблиця 3.1 – Вихідні дані

Показники	Значення
Обсяг реалізованої продукції у 1 кварталі, млн.грн.	5,1
Норматив власних оборотних  засобів, тис.грн.	310
Заплановане збільшення обсягу реалізації, %	15
Заплановане скорочення тривалості циклу, %	21

Розв’язання:

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів визначається за формулою:

 

К = Р : Cо,

 

де К - коефіцієнт  оборотності;

Р - сума  виручки від реалізації  продукції, грн;

Cо - сума  власних оборотних коштів, грн.

Оборотність   коштів  у  днях визначається:

 

Од = Д : К,

 

де Од - оборотність   коштів  у  днях;

Д - кількість  днів  у розрахунковому  періоді.

К1 = 5100/310 = 16,5

Од1 = 90/16,5 = 5,45 (дн.)

Од2 = 5,45-(5,45*0,21) = 4,31 (дн.)

К2 = 90/4,31 = 20,88

Cо2 = (5100*1,15)/20,88 = 280,89 (тис.грн)

∆Cо = Cо1 – Cо2

∆Cо = 310-280,89 = 29,11 (тис.грн.)

Організаційні заходи повинні  передбачати по скороченню тривалості виробничого циклу виробництва деталей:

1) зведення до мінімуму перерв, викликаних міжопераційним пролежуванням, за рахунок застосування паралельного і паралельно-послідовного методів руху предметів праці і поліпшення системи планування;

2) побудова графіків комбінування різних виробничих процесів, що забезпечують часткове поєднання в часі виконання суміжних робіт і операцій;

3) скорочення перерв очікування на основі побудови оптимізованих планів-графіків виготовлення продукції і раціонального запуску деталей у виробництво;

4) впровадження предметно-замкнутих і подетально-спеціалізованих цехів і ділянок, створення яких зменшує довжину внутрішньо цехових і міжцехових маршрутів, скорочує витрати часу на транспортування.

 

Задача 4

 

Поставка сталі здійснюється два рази в квартал. Транспортний запас – чотири дня. Визначити  величину виробничого запасу та коефіцієнт використання сталі.

Дані для розрахунку наведені у таблиці 4.1.

 

Таблиця 4.1 – Вихідні  дані

Показники	Значення
Чиста вага виробу, кг.	82
Норма витрат сталі, кг.	92
Обсяг відгружених виробів у  рік, шт.	3800

Розв’язання:

Величину виробничого  запасу можна визначити за наступною  формулою:

 

,

 

де - норма виробничого запасу, кг.;

- поточний запас, кг.;

- страховий запас, кг;

- транспортний запас,кг.

 

,

 

де Д – денна потреба у визначеному виді матеріальних ресурсів, кг.;

- період постачання даного  матеріального ресурсу в днях.

(кг.)

(кг.)

(кг.)

(т.).

Коефіцієнт використання розраховується так:

 

,

 

де ЧВ – чиста вага виробу, кг.;

Н – норматив витрат, кг.

.

Висновок: величина виробничого  запасу складає 480,7 т., а коефіцієнт використання сталі дорівнює 0,89.

 

Висновки

 

Дослідивши дану тему курсової роботи можна зробити наступні висновки:

1. Процеси реструктуризації  об'єктів економіки є характерними  для світової практики господарювання  і здійснюються періодично відповідно  до змін, які відбуваються в  макроекономічному середовищі, ринковій  інфраструктурі, сфері попиту і  пропозицій на конкретну продукцію і послуги.