Економічна система західноєвропейського феодалізму

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Октября 2013 в 21:11, реферат

Описание работы

Землеволодіння і сеньйоріально-селянські відносини. Господарство Середньовіччя характеризується такими загальними ознаками: панування приватної власності, основою якої була земля у формі феода (умовно-службове спадкове надання), що дало назву системі господарства; монополія феодалів на землю, яка виявлялася у принципі "Немає землі без сеньйора"; умовний характер, ієрархічна структура земельної власності, що грунтувалася на васальних зв'язках; протиріччя між великою власністю на землю і дрібним селянським виробництвом; особиста, поземельна, судово-адміністративна і військово-політична залежність селянина від землевласника;

Содержание работы

1. Землеволодіння і сеньйоріально-селянські відносини.
2. Агрокультура і сільськогосподарська техніка.
3. Середньовічне місто, розвиток ремесла.
4. Торгівля. Кредит. Фінанси

Файлы: 1 файл

Міністерство освіти і науки.docx

— 37.00 Кб (Скачать файл)

У загальнодержавних  масштабах обмежувалися селянські  переходи від одного феодала до другого. Спільною ознакою для всіх європейських країн було зростання державно-централізованих  форм експлуатації селян, загальнодержавних  і місцевих податків, втручання держави  у селянсько-сеньйоріальні відносини. Повільно прогресувало сільське господарство. Найвищим досягненням агрокультури стало трипілля, а в Англії —  чотирипілля. Внаслідок внутрішньої  колонізації розширилися посівні  площі, вдосконалилися знаряддя праці. З'явилися нові культури, збільшилися  врожаї. Зросло значення садівництва, городництва, виноградарства.   Відбувся перехід від пасовищного до стійлового тваринництва. Розвивалися багатогалузеві господарства та територіальна спеціалізація. Зріс виробничий досвід селян. Урбанізація  Західної Європи, що розпочалася з XI ст., зумовила переростання міст на центри ремісничого виробництва і торгівлі. Внаслідок "комунальних" революцій  значна частина міст домоглася сеньйоріальності. Вони сприяли визволенню селян від  особистої залежності, становленню  сільських комун. Міста Середземномор'я, Нідерландів стали центрами міжнародної, посередницької торгівлі, експортного  ремесла. У Скандинавії міста, що були ремісничо-торговими центрами, залишилися у залежності від феодалів. Основною організаційною формою ремесла  були цехи.

В XIV—XV cm. розпочався розпад цехового ладу, що заважав технічному прогресу. Зросло значення торгівлі. Вона мала корпоративний характер. Купці  об'єднувалися в торгові гільдії. Склалися внутрішні національні  ринки. Головними напрямами міжнародної  торгівлі були торгові відносини  між європейськими країнами та Сходом (левантійська — від латинського  слова левант — схід). Отже, товаризація  сільського господарства, розклад цехового ладу, розвиток науково-технічного прогресу, зростання внутрішньої та зовнішньої торгівлі, утворення загальнонаціональних ринків свідчили про те, що феодальне  господарство вичерпало себе і людство  вступило в індустріальну добу.

 

 

 

 

Використана література

  1. Історія стародавнього світу / За ред. Мякушева В.І. – М., 1998.
  2. Історія економічних учень. Підручник / За ред. Л. Я. Корнійчук, H. О. Татаренко. — К.: КНЕУ, 1999. — 564 с.
  3. История экономических учений. - ч.1. / ред. В.А.Жамин. - М., 1989.
  4. Несторенко О.П. Історія економічних вчень. - К., 2000.
  5. Пайовик Б. Д., Матисякевич 3. М., Матейко Р. М.  Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б. Д. Лановика. — К.: Вікар, 1999.

 

         Інтернет – джерело: http://www.ukrreferat.com/chapters/32/1.htm

 


Информация о работе Економічна система західноєвропейського феодалізму