Методика формування поточної і звітної інформації про наявність та рух основних засобів

     Облік основних засобів за місцем їх зберігання ведеться матеріально відповідальними особами у розрізі інвентарних об'єктів.

     Для організації  обліку та забезпечення контролю за збереженням основних засобів на кожний об'єкт відкривається інвентарна картка форми ОЗ-6. Інвентарні картки реєструють в інвентарних описах форми ОЗ-7 і кожному об'єкту присвоюється інвентарний номер. Під своїм інвентарним номером об’єкт відображається у всіх документах з надходження чи вибуття.

     Зареєстровані картки зберігають у картотеці основних засобів, яка зберігається у бухгалтерії. Картки групуються за видами (за групами), місцями експлуатації тощо.

      При вибутті об’єктів до картки записують номер акту списання основних засобів форми ОЗ-3, розраховують результат ліквідації та вилучають із картотеки. Після відміток у реєстрі форми ОЗ-7 картку додають до документів по списанню об’єктів.

       За місцями експлуатації аналітичний облік об’єктів ведуть у інвентарних списках основних засобів форми ОЗ-9.

       За даними інвентарних карток у кінці місяця заповнюють картки руху основних засобів форми ОЗ-8, які ведуться у розрізі груп основних засобів. Дані цих карток є аналітичними відомостями, тому їх загальний підсумок щомісячно зіставляється з підсумком синтетичного обліку.

     Дані пооб’єктного обліку основних засобів за місцями їх знаходження (експлуатації) повинні бути тотожні записам в інвентарних картках обліку основних засобів, що ведуться в бухгалтерії.

    

 

 

 

 

 

5. Узагальнення  інформації про  наявність  та рух основних засобів

 

     Основним джерелом інформації про фінансову діяльність підприємства є бухгалтерська звітність, яка базується на узагальненні даних фінансового бухгалтерського обліку і є єдиним інформаційним джерелом, що пов'язує підприємство з суспільством та діловими партнерами.

     Бухгалтерська звітність підприємства являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

     Звітність підприємсва складається за єдиними формами та інструкціями Міністерства фінансів України , погодженими з Мінстатом України.

     Фінансова (бухгалтерська) звітність складається з Балансу (Ф – 1), Звіту про фінансові результати (Ф – 2), Звіту про рух грошових коштів (Ф – 3), Звіту про власний капітал (Ф – 4), Приміток до фінансової звітності (річними є Ф – 3, Ф – 4, Примітки).

     Інформація  про основні засоби є досить  важливою для суб’єктів господарювання. Одним з інформаційних ресурсів  є фінансова звітність. Для того, щоб сформулювати правдиву фінансову інформацію про основні засоби, слід досить детально розкривати описову інформацію про такі необоротні активи в примітках до фінансової звітності.

     Суб’єкти, які ведуть спрощену форму обліку здають тільки дві форми звітності: Ф – 1м “Баланс”, Ф – 2м “Звіт про фінансові результати”.

Фінансова звітність подається  в:

• статистичні органи управління по місцю реєстрації;
• вищестоящі організації (власнику на вимогу);
• обслуговуючому банку при наявності непогашених кредитних ресурсів.

     Головні вимоги, що ставляться до звітності, - це реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників,співставленість звітних показників з минулими часами.

     Відомості про наявність, рух і амортизацію основних засобів надаються в різних варіантах і з різною деталізацією майже в усіх формах фінансової звітності. Але найбільш  детальна інформація про основні засоби подається у формі 5 «Примітки до річної фінансової звітності» (розділ 2 «Основні засоби»). Графи таблиці цієї форми дають можливість побачити рух основних засобів і зміну їхньої вартості упродовж звітного року.

      Рядки 100–250 таблиці надають відомості в розрізі класифікаційних груп основних засобів, а в рядку 260 відображаються їх підсумкові значення за всіма графами таблиці.

     Джерелом інформації для аналізу основних фондів служить форма № 11- ОЗА- є річною, затверджена наказом Держстату України № 514  від 11 грудня 2012 року.

     Дану форму подають всі підприємства і організації всіх форм власності і видів економічної діяльності, які є юридичними особами, до 20 лютого наступного за звітним роки.

     Заповнення форми проводиться на підставі типових форм первинної звітності (інвентарних карток обліку руху основних засобів, актів прийому – передачі і актів списання основних засобів).

     У формі  наводиться первісна (переоцінена)  і залишкова вартість власних  та отриманих  на умовах  фінансового лізингу об'єктів  і орендованих цілісних майнових  комплексів, які віднесені до  складу основних засобів та  інших необоротних матеріальних  активів згідно з П(С)БО 7 "Основні  засоби".

     Форма № 11-ОЗ складається з двох розділів:

1. Наявність і рух основних засобів.
2. Склад основних засобів підприємства.[1].

     Форма № 2-інвестиції «Капітальні інвестиції» затверджена наказом Держкомстату України від 05.07.2010 р. № 255. Звіт «Капітальні інвестиції» має дві форми: квартальну, що подається не пізніше 25 числа після звітного періоду, та річну, що подається до 20 лютого наступного за звітним року.

     Даний звіт подають всі підприємства і організації всіх форм власності і видів економічної діяльності, які є юридичними особами.

     Заповнення форми проводиться на підставі типових форм первинної звітності у відповідності до Інструкції про заповнення форм державних статистичних спостережень № 2-інвестиції (квартальна) «Капітальні інвестиції» та № 2 - інвестиції (річна) «Капітальні інвестиції» затвердженої наказом Державного комітету статистики України 09.10.2009 №376 (В редакції станом на 07.02.2011р.) [1].

      Метою складання фінансової звітності є надання користувачам необхідної для прийняття рішень інформації, у тому числі і про основні засоби.

      У фінансових звітах розкривається така інформація відносно кожного класу основних засобів:

- базу визначення балансової вартості;

- методи нарахування амортизації, які використовує фірма;

- терміни корисної експлуатації або норми амортизації;

- валову балансову вартість  та суму накопиченої амортизації  на початок і кінець звітного періоду;

- операції за звітний період, а саме: надходження, вибуття, придбання в результаті об’єднання компаній, збільшення або зменшення, які виникають у результаті переоцінок, амортизацію;

     Крім того, у примітках до фінансових звітів необхідно розкрити характер та вплив змін в обліковій оцінці, яка привела до суттєвого впливу протягом звітного періоду або, як очікується, приведе до значного впливу у наступних періодах. Таке розкриття здійснюється у випадку змін в оцінці;

- ліквідаційних вартостей;

- витрат на демонтаж, переміщення або відновлення;

- строків корисної експлуатації;

- методу амортизації.

 

     Якщо основні засоби відображаються у фінансових звітах за переоціненими сумами, також необхідно розкрити:

- базу, використану для переоцінки;

- дати здійснення переоцінки;

- залучення незалежного оцінювача;

- дооцінки, що вказують  на зміни протягом звітного  періоду, та будь-які обмеження  щодо розподілення залишку серед акціонерів;

- інша інформація.

     У примітках до фінансових звітів може розкриватись і перелічена нижче інформація:

- балансова вартість основних  засобів, які тимчасово не використовуються;

- валова балансова вартість  будь-якого повністю амортизованого  об’єкту, який продовжує використовуватись;

- балансова вартість основних  засобів, які вибули з активного  використання і утримуються для  продажу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Особливості  формування поточної і звітної  інформації про наявність та  рух основних засобів із застосуванням  ПК

 

     Для  ведення  бухгалтерського  обліку  існують спеціалізовані бухгалтерські програми різної складності.

     Основною функцією кожної бухгалтерської програми є відображення інформації, яка знаходиться в первинних документах, в систематизованому вигляді на рахунках бухгалтерського обліку. Накопичені на рахунках залишки використовують для формування різноманітних бухгалтерських та податкових звітів.

     Як відомо, облік основних засобів є однією з найскладніших та громіздких ділянок обліку та вимагає значних трудових затрат на його ведення.

     Автоматизований облік основних засобів базується на створенні та веденні інформаційної бази про наявність об'єктів, яка формується на основі інвентарної картотеки. При веденні такої картотеки на комп'ютері (відповідна програма) ручна обробка інформації відсутня.

     Аналізуючи процес поширення комп'ютеризації обліку в господарюючих суб'єктів великого, малого та середнього бізнесу, а також доступності тих чи інших програмних продуктів, наявності кваліфікованих спеціалістів із забезпечення та програмного супроводу програм, можна дійти  висновку, що найпоширенішою є 1С: Бухгалтерія (у різних своїх конфігураціях).

     1С: Бухгалтерія – універсальна бухгалтерська програма, яка може бути повністю налагоджена самим бухгалтером на будь-які зміни законодавства та форми обліку. Вона використовується як для простого, так і для складного обліку.

     Повністю можливості програми розкриваються при веденні аналітичного обліку. Базова версія поєднує в собі простоту засвоєння і використання з потужними можливостями по синтетичному і аналітичному обліку: ведення інформації і отримання підсумків по рахунках, субрахунках і об’єктах аналітичного обліку; облік в натуральних і вартісних одиницях; ручний та автоматичний ввід проведень; контроль введеної інформації; отримання основних підсумків в реальному часі (одразу після вводу інформації); швидкий пошук інформації; можливість налагодження довільних первинних документів та форм звітності.

     Хоча ця програма універсальна, тобто повністю перебудовується самим бухгалтером на будь-які особливості обліку, для полегшення роботи фірма «1С» випускає ряд типових надбудов, кожна з яких може бути змінена, розширена і доповнена у відповідності з особливостями ведення бухгалтерського обліку в конкретній галузі або на підприємстві.

     В умовах функціонування «1С» з обліку необоротних активів вирішуються такі завдання:  облік наявності та руху основних засобів, необоротних матеріальних активів по місцях зберігання або експлуатації; облік надлишків і нестач основних засобів та необоротних матеріальних активів; облік амортизаційних відрахувань; облік переоцінки основних засобів; облік капітальних інвестицій; облік інших необоротних активів .

     Досвід розробки інформаційних систем на базі універсальних обчислювальних машин показав, що найбільшою проблемою ефективного їх використання є пошук нових завдань. Сучасні об’єктно – та документально - орієнтовані засоби, системи обробки графічної інформації та інтелектуалізація інтерфейсу  вимагають іншого, нетрадиційного погляду на проблеми представлення та перетворення інформації.

    Отже, вже відомі можливості ІС «1С: Бухгалтерія» можна використати для розв’язання таких завдань: віковий склад основних засобів по групах та ступінь їх зносу; план-графік проведення капітальних ремонтів (з розрахунком можливих наслідків в разі не проведення); сума нарахованої амортизації за податковим методом та за економічно обґрунтованими іншими методами; використання коштів цільового фінансування; відображення витрат на ремонт підрядним та господарським способами.

     У програмі «1С:Бухгалтерія 8» довідники, документи та печатні форми з обліку основних засобів розташовані у меню «ОЗ». У довіднику «Основні  засоби» вводять  позиції  основних засобів з  вказуванням  найменування об’екта, виробника, заводськой номер, дату випуску, модель, тип, марку. Ці дані  формують інвентарну карточку основного засобу по типовій формі № ОЗ-6. Її можна роздрукувати  прямо з довідника за допомогою  кнопки «Форма ОЗ-6». У меню «ОЗ» також розташовані довідники «Налогові  групи основних засобів», «Дії з основними засобами», «Способи відображення витрат на амортизацію», а також  регістри відомостей  «Норм  амортизації  ОЗ », «Відомості про групи основних засобів ».

      Облік   основних засобів  у  програмі  починають або з  вводу залишків, або  з  взносу  у статутний  фонд підприємства, або з придбання основних засобів.

     Вхідна інформація для автоматизованого розв’язування задач зведеного обліку та складання звітності — це первинна інформація, що утворюється в процесі фінансово-господарської діяльності.