Монополія в ринковій економіці

Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка

Методична комісія  загальноекономічних дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Політекономія»

на тему «Монополія в ринковій економіці»

 

 

 

 

Студентки(а)__2__ курсу групи__42КД__

Шох В.Л.                                                                 (Прізвище та ініціали)

                                                                Галузь знань: 0305 Політекономія

                                                                      Спеціальність: 5.03050702 Комерційна діяльність

                                              Керівник: викладач Оверченко В.І.

 

 

Національна шкала____________

Кількість балів:_______ Оцінка: ECTS_______

 

 

 

Члени комісії   _________    ___________________

(підпис)                   (прізвище та ініціали)

                          _________    ___________________

(підпис)                   (прізвище та ініціали)

                          _________    ___________________

(підпис)                   (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Київ-2013 рік

Зміст роботи

 

Вступ

1. Концентрація виробництва і  способи утворення монополій……..4 – 6 ст.

2. Суть і форми монополії……………………………………………...7 – 11ст.

3. Економічний ефект монополії.  Цінова дискримінація……………12 -  19 ст.

4. Регулювання діяльності монопольних  угрупувань……………….20 – 27ст.

Висновок.

Список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Тема «Монополія в ринковій економіці» актуальна для сьогодення і цікава для вивчення.

Вільна конкуренція, як одна з динамічних сил розвитку економіки,діяла у XVIII-XIX ст. На той час монополії були винятком,існували переважно у сфері обігу і не впливали суттєво на процес суспільного відтворення. Однак на межі XIX-XXст. почався бурхливий процес становлення і розвитку монополій,які зайняли панівне становище у матеріальному виробництві й нематеріальній сфері. Водночас відбувався перехід від вільної конкуренції до панування монополій.

В економічній  теорії монополія є однією з найбільш суперечливих, але в той же час  однією з найбільш цікавих тем. Різні  провідні економісти постійно намагалися висловити свої думки з приводу  теорії виникнення та розвитку монополії. Ще вчені давнини, такі як Арістотель, виявили існування такого явища в суспільному житті.

Слід пам’ятати про те, що нічим не обмежена конкуренція своїм логічним завершенням неодмінно буде мати виникнення монополії. Дійсно, у будь-якій боротьбі, кінець-кінцем, виявляються переможені та переможці : перші - покидають ринок; другі – стають його повновладними господарями, монополістами.

Серед причин появи монополій вирізняють різноманітні передумови. Деякі вважають, що це був  об’єктивний процес, інші стверджують, що їх було створено штучно. Монополії  бувають різні: економічні, політичні  й технологічні; глобальні і локальні; державні і приватні; абсолютні і  відносні; внутрішні і зовнішні; монополії влади, управління та власності, й інші. Монополія являє собою  виключне право, що надається державі, підприємству, організації, фізичній особі  на  здійснення якої-небудь діяльності. В той же час монополія –  це концентрація виробництва, об’єднання технологічних, інтелектуальних та фінансових ресурсів. На сучасному етапі розвитку людства виникли 3 шляхи утворення монополістичних об’єднань:концентрація виробництва і капіталу, централізація того самого виробництва того ж таки капіталу, диверсифікація. Ці шляхи виникали послідовно на кожному етапі прогресивного розвитку суспільства.

       Мета роботи – це дізнатися  про концентрацію виробництва  і способи утворення монополій,  суть і її форми, економічний  ефект монополій та цінову  дискримінацію, і розглянути регулювання  діяльності монопольних угрупувань.

Монополія, як економічний процес, має результатами своєї діяльності певні наслідки. Переважна частина із них буде перерахована в роботі, та слід зазначити, що серед цих наслідків, як і скрізь є позитивні, але є й негативні. Нажаль, реальність на сьогодні така, що негативні набагато переважають  позитивні.

Монопольне  становище є бажаним для кожного  підприємця. Воно дає змогу йому уникнути цілої низки проблем і ризиків, пов’язаних із конкуренцією, зайняти привілейовану позицію на ринку. Концентруючи у своїх руках визначену господарську владу, вони мають можливість із позицій сили впливати на інших учасників ринку,  нав’язувати їм свої умови і досягати найбільшої вигоди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Концентрація виробництва і способи утворення монополій.

    Історія монополій вираховується  тисячами років і сягає глибокої  давнини. Ще видатний давньогрецький філософ Арістотель згадував про неї, відносячи її до “мистецтва наживати майно”. Він зазначав, що “вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію”.

Могутні капіталістичні об'єднання (у  формі картелів, синдикатів, трестів,концернів), які виникають на базі концентрації виробництва і капіталу й зосереджують у своїх руках виробництво чи продаж певного товару для отримання максимальних прибутків.

Закон концентрації виробництва — внутрішньо необхідні, сталі, суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил і процесом конкуренції (відповідних законів), унаслідок дії яких відбувається поступове зосередження факторів виробництва (речових і особистісних) на великих підприємствах.

Конкуренція посилює процес концентрації виробництва, який на певному етапі  призводить до виникнення монополій.

До завоювання підприємцями монопольного становища  на ринку ведуть два основні шляхи. Перший з них полягає в концентрації виробництва, тобто зосередженні засобів  виробництва, працівників та обсягів  виробництва на великихпідприємствах. 
Існує також інший шлях, внаслідок якого монополії виникають набагато швидше, ніж внаслідок концентрації. Мається на увазі централізація виробництва і капіталу, тобто добровільне об’єднання компаній, або поглинання фірмами-переможцями банкрутів.

Прихильники першої точки зору щодо причин виникнення та подальшого розвитку монополістичних  тенденцій звинувачують державу, яка, з одного боку, сама організовує монополії (адміністративні) і провокує до цього підприємців, а з другого - своєю бездіяльністю дозволяє їм створити й використовувати монопольне становище. Монополізм тут розуміється не як притаманний ринковому господарству, а як випадковий процес.  
Більш реалістичною виглядає інша точка зору, за якою монополістичні утворення є закономірними, а монопольна влада є логічним завершенням ринкової стратегії підприємства. Монополії можуть існувати втакому ринковому середовищі, в якому існують якісь перепони для вступу на ринок нових суб’єктів господарювання. Якщо з’являється якийсь монопольний ринок (наприклад, хтось починає виробляти якийсь вид товару, що користується підвищеним попитом), то, як правило, інші підприємства починають виробляти такий само товар і монополія автоматично зникає.

Причини виникненні монополій пов'язані  передусім із змінами в технологічному способі виробництва. Передумовою  цих змін була промислова революція  кін. XVIII — поч. XIX ст., технічні винаходи, поява нових галузей промисловості та швидкий розвиток виробництва в багатьох із них, насамперед, у легкій промисловості. 
Через процес концентрації виробництва, коли підприємства, замість ведення між собою виснажливої конкурентної боротьби, укладають між собою угоду, тобто об'єднують і капітал.

1. Централізація виробництва — це збільшення масштабів виробництва продукції в результаті об'єднання кількох підприємств в одне і загальним управлінням. (щоб вижити в такій боротьбі, отримати більше прибутків).
2. Централізація капіталу — це збільшення розмірів капіталу, внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Наприклад: утворення акціонерних компаній.
3. Внаслідок дій держави (спеціальних або навмисних її кроків).
4. Поява акціонерної капіталістичної власності, коли індивідуальна приватна власність перетворюється на гальмо продуктивних сил. Це означає, що в кінці XIX ст. під впливом наукових винаходів (нові види двигунів і т. д.) потрібно було будувати такі заводи, які неспроможний був побудувати жоден капіталіст. Крім того, у цей час починається спорудження залізниць, інших великих об'єктів. Нагромадити необхідні кошти окремий капіталіст міг хіба через десятки років. Виникає необхідність у новій формі власності, яка б змогла швидко розв'язати ці проблеми. Нею стала акціонерна капіталістична власність, що виникла в результаті злиття, об'єднання декількох капіталістів.
5. Кризові явища в економіці.

До завоювання підприємцями монопольного становища на ринку ведуть такі основні  шляхи, як конкуренція виробництва  і централізація виробництва  і капіталу.

Умови й особливості виникнення монополій безпосередньо пов'язані  з рядом умов, за якими монополія  існує. Серед них: відсутність досконалих замінників, відсутність можливості вільного входу на ринок (в галузь), тобто наявність вхідних бар'єрів (наявність у підприємств–монополістів патентів на продукцію чи застосовувану  при її виробництва технологію; існування  державних ліцензій; контроль монополістом джерел необхідної сировини чи інших  спеціальних товарів; наявність  значної економії на масштабі і т.д.). Монопольного становища наринку  фірма може досягти за допомогою  заходів недобросовісної конкуренції (“грабіжницьке ціноутворення”, “бійцівська  марка”, “неціновий грабіж” і т.д.).

Ще одним поширеним шляхом досягнення монопольного становища є змова  між кількома великими фірмами.

 

 

2.Суть і форми монополії

Наприкінці  хіх ст. ринок чи не вперше за багатовікову історію свого існування та розвитку зіткнувся з серйозними проблемами. Саме в той час виникла досить реальна загроза функціонування того атрибуту, існування якого було просто необхідним для існування самого ринку — конкуренції. На її шляху виникли вагомі та істотні перепони у вигляді монополістичних утворень.

Монополія (від гр. "monos" - один; "poleo" - продаю) - це захоплення фізичною чи юридичною особою частини або всього ринкового простору і встановлення на ньому свого панування. Окремі монополії з'явилися ще кілька століть тому, але великого поширення вони набули наприкінці ХІХ і на початку ХХ ст. У вузькому розумінні монополія означає виключне право на володіння будь-чим або на здійснення якихось заходів.

Існують різні  види монополій, які можна звести до трьох основних: природної, адміністративної та економічної.

     Природнамонополія виникає внаслідок  об'єктивних причин.Вона відбиває  ситуацію, коли попит на даний  товар у кращому ступені задовольняється  однієї або декількома фірмами. 

У її основі особливості технологій виробництва  й обслуговування споживачів. Тут  конкуренція неможлива або небажана.

Нині природними монополіями в україні є, зокрема, транспортування газу та електроенергії (ак „київенерго”), місцевий телефонний зв’язок (наприклад, ват „укртелеком”),  залізниця, послуги транспортних терміналів, морських та річкових портів, аеропортів, ядерна енергетика, водопостачання й опалення.

 Спільною  рисою цих виробництв є спадні  середні витрати: високі початкові  витрати на забезпечення послуги  (наприклад, підведення ліній  електропередач до споживача  чи прокладання телефонних ліній)  поєднуються з постійними витратами,  яких потребує обслуговування  кожного наступного споживача. Отже, функціонування природногомонополіста в окремих секторах економіки є бажаним для суспільства, оскільки забезпечує більшу ефективність, ніж існування конкуренції.

 У цих  галузях існує обмежена кількість,  якщо не єдине національне  підприємство, і тому, природно, вони  займають монопольне положення  на ринку.

Адміністративнамонополія  виникає внаслідок дій державних  органів.

З одного боку, це надання окремим фірмам виключного права на виконання визначеного  роду діяльності. З іншого боку, це організаційні  структури для де ржавних підприємств, коли вони об'єднуються і підпорядковуються  різним міністерствам, асоціаціям. Тут, як правило, групуються підприємства однієї галузі. Вони виступають на ринку як один господарський суб'єкт і  між ними не існує конкуренції. Економіка  колишнього радянського союзу належала до найбільше монополізованого у  світі. Домінуючої там була саме адміністративна  монополія, насамперед  монополія  всесильних міністерств і відомств. Більш того, існувала абсолютна монополія  держави на організацію і керування  економікою, що ґрунтувалася на пануючій державній власності на засоби виробництва.