Інфляція: сутність, причини та соціально-економічні наслідки . Особливості інфляційної політики в Україні

Інфляція: сутність, причини та соціально-економічні наслідки . Особливості інфляційної політики в Україні..

Зміст:

1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ ІНФЛЯЦІЯ, ЇЇ ВИДИ, ТИПИ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ

1.1 Історичні відомості про виникнення інфляції

1.2Поняття інфляції, та її види

1.3. характеристика інфляції попиту і пропозиції

1.4. причини інфляції

1.5 показники інфляції

2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ІНФЛЯЦІЇ

2.1 Соціально-економічні наслідки інфляції

2.2. Взаємозв’язок між інфляцією і безробіттям

2.2 Гіперінфляція в Україні 1992-1993 років

3. АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

3.1 Методи антиінфляційної політики

3.2 Регулювання цін в умовах інфляційної нестабільності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Вступ

Перед вченими – економістами стоїть завдання глибоко й конкретно вивчати явища i тенденцiї у розвитку світової економіки. Одно з перших мiсць посiдає аналiз iнфляцiї та факторiв, що її обумовлюють.

Інфляція — це соціально-економічне явище, породжене диспропорціями виробництва в різних сферах ринкового господарства. Вона є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності.

Економісти давно намагаються з’ясувати першопричини інфляції, щоб запропонувати ефективні методи боротьби з нею та її негативними соціально-економічними наслідками.

У світі немає країни, яка б в останні десятиліття тією чи іншою мірою не зазнала втрат від інфляції. Наслідки інфляції складні й різноманітні. Високий її рівень перетворюється на серйозну перешкоду для виробництва, спричинює економічну і соціальну напруженість у суспільстві.

Дуже гостра проблема інфляції і в Україні. Інфляційні процеси в нас викликані сукупністю взаємопов’язаних об’єктивних і суб’єктивних чинників. Це негаразди перехідної економіки, залежність від зовнішнього енергопостачання, непослідовність економічної політики, помилки в політиці бюджетних видатків тощо.

Метою даної курсової роботи є визначення основних соціально-економічних наслідків інфляції та методів боротьби з нею.

Для досягнення мети даної роботи були поставленні такі проміжні задачі:

1. Вивчити літературу по даній темі.

2. Визначити поняття інфляція.

3. Дати загальну характеристику інфляції попиту та пропозиції.

4. Визначити причини виникнення інфляції.

5. Розглянути ефективність антиінфляційної політики держави.

6. Зробити відповідні висновки

1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ ІНФЛЯЦІЯ, ЇЇ ВИДИ, ТИПИ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ

1.1 Історичні відомості про виникнення інфляції

Інфляція є однією з економічних хвороб ХХ ст. Її грізні симптоми зафіксовані в господарствах різних економічних систем. Інфляція була характерною для Росії (1869 - 1895), США в період війни за незалежність (1775 - 1783) і громадянської війни (1861 - 1865), Англії під час війни з Наполеоном (поч. ХІХ ст.), Франції - в часи французької революції (1789 - 1791).

Особливо великих темпів інфляція досягла в Німеччині після Першої світової війни, коли напередодні зими 1923 р. грошова маса в обігу досягла величезної цифри - 49 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів.

Термін інфляція (від лат. Inflatio – надування) вперше почав вживатися в

Північній Америці в період громадянської війни 1861 – 1865 рр. І означав процес збільшення паперово–грошового обігу. В ХІХ столітті цей термін вживається також в Англії і в Франції. Широкого розповсюдження в економічній літературі поняття інфляції одержало в ХХ столітті відразу після першої світової війни.

На початок 90-х років ХХ сторіччя не було жодної постсоціалістичної країни, яка б не відчула руйнівного впливу інфляції. У класичній економічній теорії інфляція трактується як частина теорії грошей. Вона є процесом підвищення загального рівня цін та зниження купівельної спроможності грошей. Дж. М. Кейнс вперше проаналізував інфляцію як елемент макроекономічної теорії.

У кейнсіанських теоріях наголошується, що причиною інфляції є перевищення попиту над пропозицією грошей (тобто надмірний попит на гроші відносно пропозиції товарної маси).

Пізніше в умовах відсутності надмірного попиту кейнсіанська ідея була доповнена і розвинута теорією інфляції витрат. Сутність цієї теорії полягає в тому, що підприємці для покриття своїх зростаючих витрат намагаються весь час продати свою продукцію за вищою ціною, а профспілки весь час намагаються підняти заробітну плату.

По-іншому пояснюють причини інфляції представники монетаристської теорії. М. Фрідмен, засновник монетаристської школи, стверджує, що основними чинниками формування інфляції є збільшення грошової маси, тому причини її виникнення треба шукати у сфері обігу.

Із середини 60-х років ХХ ст. в економічній теорії інфляція розглядається як багатофакторний процес, що відбувається у сфері обігу, виробництві, охоплює всі складові економічної системи і зводиться до такого загальноприйнятого визначення: інфляція - процес знецінення грошей унаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою. Зовні вона проявляється у зростанні рівня цін, поглибленні товарного дефіциту, падінні валютного курсу грошової одиниці і в кінцевому рахунку - зниженні купівельної спроможності грошей.

В економіці України інфляція виникла ще в період існування СРСР в 50-60-х роках XX ст. і була пов'язана з різким падінням ефективності суспільного виробництва. Однак вона носила прихований характер і проявлялася в товарному дефіциті та великій різниці в цінах: низьких на кінцеву продукцію і високих на всі види сировини.

У 1991 р. інфляція охопила і молоду незалежну державу, з якої вона виходила більше ніж 10 років.

Відкритий вибух інфляції відбувся в січні 1992 р., коли були "відпущені" всі ціни. З цього моменту інфляційний процес став швидко розвиватися.

Таблиця 7

Розвиток інфляційного процесу в Україні у 1992-2008 рр.

Джерело: Статистичний бюлетень НБУ.-2009.-№2

З табл.. 1 видно, що в 1992-1993 рр. інфляція в Україні досягла гіпервисокого рівня (2100,00 та 10256,00% відповідно), що є найбільш вражаючою особливістю інфляційного процесу в нашій державі, а найнижчий показник інфляції був зафіксований в 2002 р.

Такої високої інфляції не зазнала жодна з країн за мирних умов. Так, у Росії в перші роки перехідного періоду найвищою була інфляція в 1992 р. - 2609,0 %, що майже в 4 рази нижча, ніж в Україні в 1993 р. У Білорусі найвища інфляція в цей період була в 1994 р. - 2321 %, що в 4,4 рази нижча, ніж в Україні в 1993 р. Серед країн далекого зарубіжжя сучасними "чемпіонами" з інфляції вважаються Аргентина, Перу, Заїр та ін. Проте жодна з них поки що не перевищила "рекорду" України 1993 р. Аргентина найвищу інфляцію мала в 1989 р. - 3389,6 %, Перу в 1990 р. - 7481,6 %, Заїр у 1992 р. - 3860%.

1.2 Поняття інфляції, її види

Пiд iнфляцiєю, як правило, розумiють будь-яке знецінення грошовоi одиницi, тобто систематичне зростання цiн незалежно вiд того, якими причинами цей процес викликається. Це, звичайно, не означає, що підвищуються обов’язково всi цiни. Навiть у перiоди досить швидкого зростання iнфляцii деякi цiни можуть залишатися вiдносно стабiльними, а iншi навiть знижуватися.

Iнфляцiя виникас в разi, якщо суспiльство намагатиметься витрачати бiльше, нiж дозволяють виробничi потужностi економiки. Коли сукупнi витрати перевищують обсяг продукту при повнiй зайнятостi, відбувається пiдвищення рiвня цiн. Отже, надмiрний обсяг сукупних витрат носить iнфляцiйний характер. У цьому разi уряд зобов’язаний лiквiдувати надлишковi витрати. Вiн може цього досягнути головним чином через скорочення власних видатків, а також підвищенням податків з метою скорочення доходів приватного сектору.

Сучасній інфляції притаманний ряд відмінних особливостей. Якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – всеохоплюючий; раніше вона охоплювала певний період, тобто мала періодичний характер, а зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, а й негрошових факторів.

Таким чином, сучасна інфляція є наслідком дії багатьох факторів.

Необхідно розрізняти внутрішні та зовнішні фактори інфляції. Серед внутрішніх факторів можна виділити негрошові та грошові – монетарні. Негрошові фактори – це порушення диспропорцій господарства, циклічний розвиток економіки, монополізація виробництва, незбалансованість інвестицій, державно-монополістичне ціноутворення, кредитна експансія, екстраординарні обставини соціально-політичного характеру тощо. До грошових відносять кризу державних фінансів, а саме: дефіцит бюджету, зростання державного боргу, емісія грошей, а також збільшення кредитних знарядь обігу внаслідок розширення кредитної системи, збільшення швидкості обігу грошей тощо.

Зовнішніми факторами інфляції є світові структурні кризи (сировинна, енергетична, валютна), валютна політика держав, спрямована на експорт інфляції в інші країни, нелегальний експорт золота, валюти.

Головними негрошовими факторами інфляції в Україні є:

-  криза планової господарської системи, яка проявляється в падінні виробництва, незбалансованості, диспропорційності економіки;

-   неекономність виробництва, яка проявляється у витратному характері виробництва, низькому рівні продуктивності праці та якості продукції.

До основних грошових факторів інфляції відносять:

-   лібералізацію цін в умовах відсутності ринку та конкуренції, що дало можливість монополістичним структурам заволодіти і й реалізацією товарної маси та диктувати ціни;

-   дефіцит державного бюджету;

-   кредитну експансію банків, яка мала невиробничий характер;

- доларизацію грошового обігу (значний приплив іноземної валюти збільшував ціни на товари та послуги);

- відплив за межі країни валютної виручки підприємств та доходів громадян та інші фактори.

Таким чином, інфляція в Україні відрізняється від всіх інших. Це пояснюється умовами її розвитку (переходом від планово-адміністративної до ринкової економіки), високими темпами зростання цін тощо.

Види інфляції, що виділяються, пов’язані з певними специфічними

ознаками.

За критерієм відкритості розрізняють відкриту і затамовану(пригнічену).          Відкрита інфляція – інфляція за рахунок зростання цін на товари і послуги. Виникає на ринках, де відбувається вільне ціноутворення.

Затамована (прихована) інфляція виникає внаслідок товарного дефіциту,

який супроводжується прагненням державних органів стримувати ціни на

попередньому рівні. Це досягається шляхом блокування (замороження) цін.

В залежності від темпів розвитку розрізняють три види інфляції:

повзучу (помірну), галопуючу і гіперінфляцію.

Помірна (повзуча) – характеризується повільним, тривалим зростанням

цін, але не більше ніж на 10% за рік. Ця інфляція притаманна більшості країн

з розвинутою ринковою економікою і розглядається як звичайне явище.

Галопуюча інфляція характеризується швидким зростанням цін. Темпи

знецінення грошей досягають від 20 до 300% в рік. Такі швидкі темпи у 80-х

роках ХХ століття мали місце, наприклад, в ряді країн Латинської Америки

(Аргентина, Бразилія), деяких країнах Південної Азії, а в першій половині 90-

х років – в країнах колишнього СРСР, в тому числі в Україні. Ціни в Україні

у 1992 році зросли більш ніж в 20 разів. У 1993 році зростання цін виявилося