Обгрунтування ефективності автоматизації процесу очистки нітрозних газів у виробництві адипінової кислоти на ВАТ “Рівнеазот”

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2013 в 11:32, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є розробка напрямів удосконалення інноваційної діяльності за рахунок мотивації праці персоналу та ознайомлення з елементами внутрішньозаводського планування в цеху АК-2 на ВАТ “Рівнеазот” і послідовністю виконання ряду розрахунків згідно завдання. Виконання необхідних економічних розрахунків дозволить закріпити теоретичний матеріал з дисципліни «Економіка, організація і планування виробництва» та отримати необхідні навики в роботі по розрахунках економічної частини дипломного проекту.

Файлы: 1 файл

курсовий економіка готовий.docx

— 805.97 Кб (Скачать файл)

В корпус контролера вбудований блок живлення, в комплект також входить  модуль МР-51-08 (4 дискретних входів, 11 аналогових входів, 9 дискретних виходів, 

1 імпульсний вхід з числа  дискретних входів).  Слід зазначити, що дану конфігурацію можна легко змінити та модернізувати в залежності від змін технологічних параметрів та засобів контролю й автоматики.

Детальний опис контурів.

Детальний опис контурів ведемо по функціональній схемі автоматизації, яка представлена у даній курсовій роботі.

Контури регулювання, показу, реєстрації, сигналізації

та блокування температури.

Регулювання, показу, реєстрації, сигналізації та блокування температури відбувається за такими контурами:

- температура живильної води  на виході з економайзера;

- температура димових газів на виході з реактора.

Вимірювання температури  живильної  води на виході з економайзера здійснює датчик температури, який працює з перетворювачем  сигналів (вихідний діапазон 4…20 mA). Відповідно уніфікований сигнал надходить на модуль аналогового вводу МР-51-08  контролера МІК-51. В ядрі контролера сигнал порівнюється із заданим і при відхиленні видається керуючий сигнал, що надходить на модуль аналогового виводу МР-51-08 . З даного модуля сигнал надходить на клапан подачі живильної води (сигнал на відкривання або закривання).

Вимірювання температури димових  газів на виході з реактора здійснюється датчиком температури наступним чином. Датчик температури передає сигнал на модуль аналогового вводу МР-51-08  контролера МІК-51 в якому сигнал виводиться на дисплей, реєструється і вразі неполадок сигналізується.

Контури регулювання, показу, реєстрації, сигналізаціїта блокування тиску.

Регулювання, показу, реєстрації, сигналізації та блокування тиску відбувається по таких контурах:

- тиск природного газу на вході в реактор;

- тиск димових газів на виході з реактора;

- тиск в паровому котлі;

- тиск тиск димових газів на виході з парового котла;

- тиск тиск димових газів на виході з економайзера;

- тиск живильної води на виході  з насосів;

- тиск в деаераційній колоні.

Вимірювання тиску природного газу на вході в реактор здійснюється датчиком тиску. Дані прилади використовуються із вбудованими перетворювачами сигналу в діапазоні 4…20 mA та посилають сигнали на модуль аналогового вводу МР-51-08. Після відповідного порівняння із заданим значенням та в разі його перевищення чи зменшення контролер подає сигнал відключення через модуль аналогового виводу МР-51-08 на клапан та перекриває подачу газу. Аналогічно і для контура тиск в паровому котлі та контура тиск в деараційній колоні. Для інших контурів вимірювання тиску, контроллер нічого не регулює, а лише виводить данні на дисплей і записує їх.

Контури регулювання, показу, реєстрації, сигналізації та блокування рівія.

Регулювання, показу, реєстрації, сигналізації та блокування рівня відбувається по таких контурах:

- рівень в паровому котлі;

- рівень в сепараторі;

- рівень в збірнику продувок;

- рівень в деаераційному баці.

Вимірювання рівня в деаераційному баці здійснюється датчиком рівня. Дані прилади використовуються із вбудованими перетворювачами сигналу в діапазоні 4…20 mA та посилають сигнали на модуль аналогового вводу МР-51-08. Після відповідного порівняння із заданим значенням та в разі його перевищення чи зменшення контролер подає сигнал відключення через модуль аналогового виводу МР-51-08 на клапан та перекриває подачу води.

Контури регулювання, показу, реєстрації, сигналізації

та блокування витрати.

- витрата  природного газу в реактор;

- витрата  повітря в реактор;

- витрата  нітрозних газів в реактор;

- витрата  живильної води .

Вимірювання витрати в даних контурах регулювання  здійснюється датчиком витрати. Дані прилади  використовуються із вбудованими перетворювачами  сигналу в діапазоні 4…20 mA та посилають сигнали на модуль аналогового вводу МР-51-08. Після відповідного порівняння із заданим значенням та в разі його перевищення чи зменшення контролер подає сигнал відключення через модуль аналогового виводу МР-51-08 на клапан який регулює або перекриває подачу природного газу, повітря, живильної води, або ж нітрозних газів.                  

 

 

 

 

 

 

 

 

  РОЗДІЛ 3. ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ. АВТОМАТИЗАЦІЯ

ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ

3.1.Визначення засобів, необхідних  для проведення автоматизації

Загалом  треба  сказати, що капітальні вкладення на реалізацію проета  складаються зі  трьох частин: перед-виробничих (Зпв), виробничих (ЗВ) і експлуатаційних (ЗЕ). При цьому враховуються всі затрати незалежно від джерел фінансування.

Передвиробничі затрати (Зпв) включають в себе витрати на розробку технічної документації. До них відноситься вартості перед проектних досліджень, розробки технічного завдання, дослідно – конструкторських робіт, технічного і робочого проектів АСУТП, включаючи відладку  алгоритмічного та програмного забезпечення, складання інструкцій оперативному і експлуатаційному персоналу.

Виробничі затрати (ЗВ) включають в себе вартість капітальних затрат на комплектацію, будівництво і монтаж, а також вартість робот по вводу АСУТП в експлуатацію  налагодження, випробування і здача системи. У капітальні затрати входить вартість засобів обчислювальної техніки, периферійних пристроїв, засобів зв’язку та ін.

Експлуатаційні затрати(ЗЕ) складаються із заробітної плати обслуговуючого персоналу, амортизаційних відрахувань від вартості технічних засобів і приміщень, де розташовуються ці засоби, вартості електроенергії, стиснутого повітря, газоподібного палива та інших енергетичних затрат, вартості допоміжних матеріалів для обслуговування і догляду за системою.

Капітальні затрати на автоматизацію  включають в себе вартість контрольно-вимірювальних  приладів і регулюючих засобів автоматизації, демонтажних, монтажних, налагоджувальних робіт, амортизаційних відрахувань. Для того, щоб знайти капітальні вкладення в даний проект, складемо кошторис витрат на реалізацію даного проекту, і зобразимо його у таблиці 3.1. 

Таблиця 3.1.         

                         Кошторис  витрат  на  реалізацію  проекту

 

   №

 

Назва приладу

 

Тип

К-ть

шт.

Ціна одиниці у грн.

Загальна вартість

грн.

1

Контроллер з модулем

МІК-51

2

2320

4640

2

Датчик тиску

40PC150GA

17

317

5389

3

Датчик рівня

LL102020

6

137

822

4

Датчик температури

HEL-775

7

118

826

5

Витратомір

SVM3000 Plus

4

913

3652

6

Клапан

Valtek Guardian II

10

1015

10150

7

Щит КВПіА

 

1

620

620

Всього

47

    26099




 

 

 

Витрати на придбання нового обладнання для  автоматизації процесу очистки нітрозних газів у виробництві адипінової кислоти на ВАТ “Рівне АЗОТ” :

 

  • В контроллер = 2× 2320 = 4640 грн.
  • В датчик тиску = 17× 317 = 5389грн.
  • В датчик рівня= 6 × 137 = 822 грн.
  • В датчик температури = 7× 118 = 826 грн.
  • В витратомір =  4 ×913 =  3652 грн.
  • В клапан = 10 × 1015= 10150 грн.
  • В щит =1 × 620 = 620 грн.

Загальні витрати на закупку нового обладнання становлять:

Кодн =  4640+ 5389 + 822 + 826 +3 652 + 10150 + 620 = 26099 грн

  3.2.Розрахунок   капітальних   вкладень  на реалізацію  проекту

 

  1. Вартість контрольно вимірювальних приладів і автоматики складає 26099 грн.

                               В1 = 26099 грн/рік

  1. Вартість налагодження апаратури приймаємо в розмірі 10% вартості КВПіА.

                               В2 = 26099 * 0,1 = 2609,9 грн/рік

  1. Витрати на демонтаж існуючих засобів автоматизації становлять 20% від вартості цих засобів автоматизації:

                             В3 = 58710 * 0,2 = 11741 грн/рік

  1. Витрати на монтаж окремих приладів системи автоматизації визначаємо за діючими цінами та нормами часу на монтаж КВПіА. Затрати на матеріали по монтажу приймаються в розмірі 20%

                                В4 = 26099 *0,2= 5219.8 грн/рік

  1. Амортизаційні витрати становлять 7% вартості приладів КВПіА

                                В5 = 26099 * 0,07 = 1826.93 грн

6. На даний час на підприємстві використовувалося 3 працівника на                             обслуговування 58 приладів які наведені в Таблиці 3.2.

При середній заробітній платі 2150,48 грн/міс. Маємо загальні витрати на заробітну плату:

        В = 2150,48 * 3 * 12 = 77417,28грн/рік.

7.Спеціальні виплати становлять 37.5% від загально річної зарплатні

                              В= 77417,28 * 0,375 = 29031,48

Кзаг = В1 + В2 + В3 + В4 + В5 + В + В7 = 26099 + 2609,9 +11741 + +5219.8 + 1826.93  + 77417,28+29031,48= 153945,39грн

 

Отже, загальні капітальні затрати  на впровадження проектованої АСУТП  становлять: 153945грн.

 

 РОЗДІЛ 4 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ          

                      ПРОВЕДЕННЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ

4.1 Розрахунок  експлуатаційних витрат 

     Річна сума експлуатаційних витрат вираховується по формулі:

                                   Кексп = Ке + ЗП + Ав + Відр;

 де:  ЗП – Загальна зарплата обслуговуючого персоналу ,враховуючи

        підвищення кваліфікації;      

  Ке – Затрати на електроенергію;       

  Ав – Амортизаційні відрахування;

      Річну суму витрат на заробітну плату розраховуємо по формулі:     

                                       ЗП=ЗПміс*12*ЧП;

  де: Ззгміс – середньомісячна зарплата одного працюючого;        

ЧП  – чисельність персоналу;

                                     ЗП = 2365,52 * 12 * 2 = 56772,6 грн/рік

     Річна сума відрахувань на соціальне страхування, пенсійній фонд та фонд зайнятості складає 37% річної суми витрат на заробітну плату:

 

Відр=56772,6*0,37=21005,8 грн/рік

        Амортизаційні витрати становлять 7% вартості приладів КВПіА

                            

                             Ав = 26099 * 0,07 = 1826.9 грн/рік

Кількість  електроенергії, що витрачається на роботу приладів КВПіА, освітлення приміщень, що використовуються при процесі ІI i III стадії кристалізації становлять 2824кВт/год,  в грошовому вираженні :

Ке = 2824 * 0,79 * 12 = 26771,52 грн/рік

 

      Маючи всі дані  тепер можемо вирахувати експлуатаційні  витрати:

                      Кексп = Ке + ЗП + Ав + Відр= 26771,52 + 56772,6 + 1826.9 + 

                                        + 21005,8 = 106376,82 грн/рік

                       Кексп = 106376,82 грн/рік;

 Таблиця 4.1.

                                    Експлуатаційні витрати

Найменування витрат

Сума витрат, грн.

1

Заробітна плата (ЗП)

56772,6

2

Відрахування (Відр)

21005,8

3

Амортизаційні відрахування (Ав)

1826.9

4

Витрати на електроенергію (ке)

26771,52


 

4.2 Розрахунок економічного  ефекту

          Проектована АСУТП містить значно менше приладів КВПіА, тому виникає необхідність в скороченні обслуговуючого персоналу.

На даний час на підприємстві використовувалося 3 працівника на обслуговування 58 приладів які наведені в Таблиці 4.2.

При введенні нової АСУТП кількість приладів зменшиться з 58 до 47 штук. Третього працівника можна скоротити, але збільшити заробітну плату іншим двом на 10%. Загальні витрати на заробітну плату становлять:

Информация о работе Обгрунтування ефективності автоматизації процесу очистки нітрозних газів у виробництві адипінової кислоти на ВАТ “Рівнеазот”