Организация производства

 

 

2.4 Планування  потокової лінії

Планування обладнання (розміщення верстатів на плані) необхідно  виконувати таким чином: на лист міліметрівки наноситься сітка колон, яка характеризується кроком колон і шириною прогону. Найбільш поширеними є сітка колон  або метрів. Розміри колон мм або мм, ширина капітальної стіни – 400 мм; ширина віконних прорізів – 3000 мм.

Для планування використовуються габарити верстатів, які приведені в таблиці 1.1.

Обладнання повинно  бути розставленим по ходу технологічного

процесу, згідно з послідовністю  виконання операцій в декілька паралельних  рядів.

Транспортні засоби на потоці повинні економити працю робітників. Потрібно вказати, які основні вимоги до них пред’являються.

Рекомендується на несинхронізованих  лініях для середніх і великих  деталей застосовувати рольганг, ширина якого вибирається в відповідності  до розмірів деталі. Стандартна ширина роликів рольгангів складає: 300, 400, 500, 650, 800, 1000 мм. Ширина рольгангу на 48 мм більше.

Приклад планування потокової  лінії наведено в додатку А.

 

2.5 Побудова  графіка-регламенту роботи потокової  лінії

За допомогою графіка-регламенту можливо:

1. визначити ступінь завантаження недовантажених робочих місць і час їх роботи впродовж періоду обслуговування;
2. виявити економічно оправдане використання робітників на лінії і тим самим усунути простої;
3. визначити внутрішньолінійні і оборотні заділи.

В даній курсовій роботі оборотні міжопераційні заділи не розраховуються і графік руху оборотних заділів (епюри оборотних заділів) не будуються.

Важливе значення при  встановленні режиму роботи лінії має  вибір періоду обслуговування лінії (Т₀). Його збільшення викликає зростання міжопераційних оборотних заділів. В той же час зростає можливість дозагрузки верстатів другими роботами цеху, тому що відбувається концентрація простоїв верстатів у часі. Досвід ряду підприємств показує, що раціонально при великих деталях (масою більше 20 кг) встановлювати період обслуговування в межах 30 хвилин, при середніх – 1-2 години, при малих – 4-8 годин. В даній роботі рекомендується будувати графік-регламент на період обслуговування То = 2 години.

Приклад побудови графіка-регламенту роботи потокової лінії наведено на рисунку 2.3.

 

 

№ опер.				Період обслуговування потокової лінії,   , годин		Поряд- ковий номер робо- чого
				1 – а година	2 – а година
1	2	0,65	234
2	1	0,53	64
3	3	0,88	317
4	2	0,77	185
5	1	0,47	113
6	1
7	1
8	2
9	3
10	2

 

Рисунок 2.3 – Графік-регламент  роботи потокової лінії 

 

2.6 Розрахунок заділів  на потоковій лінії

Для забезпечення безперервності роботи потокової лінії поряд з іншими заходами необхідно створити ряд заділів.

Заділ – це виробничий запас заготівок  або складових частин виробу для  забезпечення безперервного протікання виробничого процесу на потоковій  лінії.

Внутрішньолінійні заділи на потокових лініях бувають: технологічними, транспортними, страховими та оборотними. Останній вид заділів в даній курсовій роботі не розраховується.

Технологічний заділ (З_техн) – загальна кількість деталей, що знаходяться в даний момент в процесі обробки на всіх операціях лінії:

,                                                (2.8)

 

де т – кількість операцій на лінії (m=10);

 – кількість робочих місць  на кожній операції;

 – кількість одночасно оброблюваних деталей на кожному робочому місці, d = 1.

шт

 

Транспортний  заділ (З_тр) створюється деталями, які знаходяться на потоковій лінії поміж робочими місцями:

,                                            (2.9)

 

де  р – розмір транспортної партії деталей (при поштучній передачі деталей з операції на операцію величина р = 1).

 шт

Страховий заділ (З_стр) створюється перед найбільш відповідальною (як правило, це найбільш трудомістка) операцією. Його величина встановлюється в розмірі 4-5% змінного завдання. Окрім цього, перед кожною операцією створюється 15-20 хвилинний страховий заділ деталей з метою створення можливості для незалежного початку роботи:

,                                         (2.10)

 

де  З_{стр і} – страховий заділ на і-тій операції, штук;

 – кількість верстатів  на і-й операції, штук;

t_шті – трудомісткість і-ої операції, хвилин.

 

В курсовій роботі необхідно провести розрахунок страхового заділу по кожній із 10 операцій.

 шт                       шт

           шт                         шт

           шт                       шт

            шт                        шт

          шт                          шт.

 

 

2.7 Розрахунок основних і оборотних засобів дільниці

Вартість основних фондів дільниці розраховується наступним  чином:

1) вартість будівель:

 

В_Б=1,2*S*В_S,                                (2.11)

 

де  В_Б – вартість будівель, грн.;

1,2 – коефіцієнт, який  враховує частку іншої площі цеху, що припадає на дільницю;

S – площа дільниці (із планування), вирахувана із внутрішньої частини будівлі, м²;

В_S – вартість 1 м² виробничої площі (приймаємо 250 грн./м²);

 грн.

2) вартість споруд і передаточних  пристроїв умовно приймаємо на дільниці в розмірі 3-5% від вартості будівлі дільниці;

 грн

3) вартість робочих машин та  обладнання:

,                                  (2.12)

 

де  В_рм – вартість робочих машин та обладнання дільниці, грн.;

1,15 – коефіцієнт, який  враховує витрати на транспортування  і монтаж обладнання;

1,1 – коефіцієнт, який  враховує вартість передаточних  засобів і міжопераційного транспорту;

- сумарна вартість верстатів;

 грн

4. вартість вимірюючих і регулюючих пристроїв, лабораторного обладнання складає 4-6% вартості робочих машин та обладнання дільниці;

 грн

5. вартість транспорту складає 5% від вартості робочих машин і обладнання;

 грн

6. вартість інструмента та інвентарю 3-4% від вартості робочих машин і обладнання.

 грн

Вартість оборотних  засобів дільниці складає 50% вартості основних фондів дільниці.

 

2.8 Розрахунок  амортизаційних відрахувань основних засобів дільниці

Амортизація – процес переносу вартості основних фондів у  плині терміну їхньої служби на вартість виготовленої продукції.

Норми амортизаційних відрахувань  наведені в таблиці 2.3.

 

 

 

Таблиця 2.3 - Розрахунок амортизаційних відрахувань

Група основних фондів	Вартість основних фондів, грн.	Амортизаційні відрахування
		Норма амортизації, %	Річна сума амортизації, грн.
Будівлі	57750	2	1155
Споруди і передаточні  засоби	2887,5	2	57,75
Робочі машини і обладнання	230057129,7	6	13803427,8
Лабораторне обладнання	1152856,5	15	172928,5
Транспорт	1152856,5	10	115285,7
Інструмент, інвентар	690171,4	10	69017,1
Разом	243513651,6	-	14161871,9

 

Основні фонди підрозділяються  на наступні групи:

1) група 1 – будівлі,  споруди, їх структурні компоненти і передаточні засоби;

2) група 2 – транспортні  засоби, включаючи вантажні та  легкові автомобілі, меблі, конторське  обладнання; побутові електромеханічні  пристрої та інструменти;

3) група 3 – інші  основні фонди, що не ввійшли  до груп 1, 2, 4 (робочі машини та обладнання);

4) група 4 – інформаційні  системи, включаючи електронно-обчислювальні  та інші машини для автоматичної  обробки інформації; перефирійні  пристрої до них; системи зв’язку,  включаючи мобільний.

Норми амортизаційних відрахувань  встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів в наступних розмірах:

1) група 1 – 2%;

2) група 2 – 10%;

3) група 3 – 6%;

4) група 4 – 15%.

 

 

2.9 Розрахунок  штатів потокової лінії

Розрізняють явочну і  спискову кількість робітників.

Явочну кількість  основних робочих (п_яв) визначаємо із графіка регламенту (рисунок 2.3) по робочих місцях з врахуванням суміщення професій. Найбільший табельний номер робочого місця дорівнює явочній кількості робітників в одну зміну.

Спискова кількість  робочих (п_сп) буде дорівнювати:

 

п_сп= ,                                           (2.13)

 

де  к_вик – коефіцієнт використання робочого часу (к_вик=0,9);

т – число робочих змін за добу(в проекті т=2).

 

В курсовій роботі необхідно  також визначити деякі категорії допоміжних робочих, яких можна закріпити за даною потоковою лінією: наладчик, слюсар-ремонтник, контролер.

Явочна кількість  допоміжних робочих (слюсарів-ремонтників і наладчиків (п_яв)) визначається за формулою:

 

,                                            (2.14)

 

де  О – число об’єктів обслуговування, шт.;

N_О – норма обслуговування, шт. /чол. в зміну;

т –число робочих змін за добу (m=2).

Норма обслуговування для  наладчиків на одного робочого звичайно знаходиться в межах 5-8 верстатів в зміну.

В роботі явочну кількість  слюсарів-ремонтників можна прийняти в розмірі 2 чоловіка в зміну.

Контроль якості на потокових  лініях звичайно виконується після  кінцевої операції і тому можна прийняти, що лінію обслуговує один контролер в зміну.

Списочна чисельність  допоміжних робочих звичайно визначається в цілому по цеху, а тому в роботі достатньо навести розрахункову формулу і обмежитися встановленням  явочного числа робітників.