Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Мая 2013 в 18:16, курсовая работа
Приймається, що механічна дільниця виготовляє вироби типу втулка з вертикальним отвором і лисками з однієї сторони. Перелік технологічних операцій та характеристика обладнання, що застосовується для механічної обробки.
Розрахунок чисельності допоміжних робочих проводимо в таблиці 2.4.
Чисельність службовців встановлюється виходячи з штатного розкладу цеху. Для дільниці приймемо:
1) 1 змінний майстер на 16-22 основних робочих;
2) 1 технолог-нормувальник;
3) 1 нарядчик у зміну;
4) 1 прибиральник у зміну.
Разом: 7 чоловік.
Таблиця 2.4 - Чисельність допоміжних робітників
Професія |
Назва об'єктів обслуговування |
Число об'єктів обслуговування |
Норма обслуговування на одного робочого за зміну |
Явочна кількість допоміжних робочих |
Наладчик |
Верстати |
|||
Слюсар-ремонтник |
Верстати |
|||
Контролер |
Вироби |
|||
Разом |
- |
- |
- |
2.10 Розрахунок фонду заробітної плати
Фонд оплати праці робітників потокової лінії включає: річний фонд заробітної плати основних виробничих робочих, допоміжних робочих, службовців, а також додаткову заробітну плату вказаних категорій робітників.
Годинну тарифну ставку і-того розряду (Сгі) потрібно приймати в залежності від мінімальної місячної заробітної плати (МЗ), галузевого коефіцієнта (Кгал), розмір якого для машинобудування знаходиться в межах 2,6-2,8, а також місячного фонду робочого часу, який в середньому дорівнює 176 годин, і тарифного коефіцієнта (КТі). Годинна тарифна ставка визначається за допомогою наступної формули:
Тарифні коефіцієнти приймаються у таких розмірах: 1-й розряд – 1,0; 2-й – 1,2; 3-й – 1,35; 4-й – 1,5; 5-й – 1,7; 6-й – 2,0.
За згодою керівника проекту можуть бути використані діючі годинні тарифні ставки робочих машинобудівних підприємств України, що діють на момент проектування.
Річний фонд заробітної плати основних виробничих робочих ( ) з урахуванням всіх нарахувань на заробітну плату, а також доплат і додаткової заробітної плати визначається за формулою:
,
де m – число операцій, m=10;
tшті – штучний час (норма часу) на виконання і-тої операції, хв./шт.;
Сгі – годинна тарифна ставка робітника на і-тій операції, грн./год.;
Nр –річний обсяг виробництва, шт./рік;
Кд – коефіцієнт, який враховує розмір доплат до годинного фонду заробітної плати враховуючи фінансові можливості підприємства (Кд=1,06-1,10).
Розрахунок річного фонду заробітної плати основних виробничих робочих дільниці виконується в таблиці 2.5. Всі розрахунки вести з точністю двох знаків після коми.
Таблиця 2.5- Розрахунок фондів заробітної плати допоміжних робітників
Номер опера ції |
Роз ряд робо ти |
грн./год. |
хв./шт. |
грн./шт. |
грн./шт. |
грн./рік |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
||||||
2 |
Закінчення таблиці 2.5 | ||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
3 |
||||||
4 |
||||||
5 |
||||||
6 |
||||||
7 |
||||||
8 |
||||||
9 |
||||||
10 |
||||||
Разом |
Для оплати праці допоміжних робочих, як правило, використовується почасова форма оплати праці, тобто їх заробіток залежить від відпрацьованого часу. Плановий річний фонд робочого часу допоміжних робочих визначається за формулою:
Троб=Чрд*tзм*Квик,
де Троб – річний бюджет робочого часу, год./рік;
Чрд – число робочих днів у рік;
tзм – тривалість робочої зміни (tзм=8 год.);
Квик – коефіцієнт використання робочого часу (Квик=0,9).
год/рік
Річний фонд заробітної плати допоміжних робочих ( ) визначаємо за формулою:
,
де – середня годинна ставка допоміжних робітників, грн./год.;
– спискова чисельність допоміжних робітників, чол.(таблиця 2.4);
Кдоп – коефіцієнт, який враховує доплати (Кдоп = 1,01-1,05).
Середньомісячну зарплату для допоміжних робочих визначаємо аналогічно розрахункам по основних робочих.
Розряди допоміжних робітників:
1) наладчик – 6-й розряд;
2) слюсар по ремонту обладнання – 5-й розряд;
3) контролер – 4 розряд.
Фонд заробітної плати службовців виконується за формулою:
,
де - місячний оклад і – ої категорії службовців, грн./міс.;
- чисельність і – ої категорії службовців (майстер зміни – 2, технолог-нормувальник – 1, нарядчик – 2, прибиральник – 2).
Орієнтовні розміри окладів:
1) змінний майстер – 1675 грн.;
2) технолог-нормувальник – 1275 грн.;
3) нарядчик – 1035 грн.;
4) прибиральник –941 грн.
Таким чином загальний фонд заробітної плати по дільниці складе:
(2.20)
Фонд оплати праці по дільниці:
,
де - коефіцієнт, який враховує додаткову заробітну плату робітників дільниці ( ).
2.11 Розрахунок відрахувань на соціальні заходи
Відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку до складу відрахувань на соціальні заходи включаються:
- відрахування на пенсійне забезпечення – 33,2%;
- відрахування на соціальне страхування – 1,4%;
- відрахування у фонд зайнятості - 1,6%;
- відрахування на соціальне
страхування від нещасних
Приймаються у відповідності з діючими у поточному році нормативами нарахувань.
Відрахування на соціальні заходи розраховуються за формулою:
,
де - коефіцієнт відрахувань на соціальні заходи.
2.12 Розрахунок кошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання
2.12.1 Витрати на електричну енергію
Річна спожита кількість електричної енергії на виробничу програму може бути приблизно визначена за формулою, кВт*год.:
,
де Nд – сумарна потужність енергообладнання (двигунів) дільниці, кВт (таблиця 2.2);
Фрд – дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год./рік;
Ко – коефіцієнт одночасної роботи обладнання (Ко=0,8);
Кв – коефіцієнт, який враховує втрати електроенергії в мережі (Кв=0,9);
ηз – коефіцієнт середнього завантаження обладнання (ηз=0,75);
ηд – коефіцієнт корисної дії двигунів та іншого обладнання (ηд=0,9).
кВт*год
Дійсний річний фонд часу Фрд роботи обладнання обчислюється за формулою:
Фрд=Фреж - tТоіР,
де Фреж –річний режимний фонд часу, год.;
tТоіР – витрати часу на технічне обслуговування і ремонт обладнання (tТоіР=10%Фреж).
год/рік
Річний режимний фонд часу визначається за формулою:
Фреж=Чрд*пзм*tзм,
де Чрд – число робочих днів у рік (див. розділ 2.1);
пзм – число змін за добу (пзм=2);
tзм – тривалість робочої зміни (tзм=8 годин).
год
Річні витрати на електроенергію складуть, грн.:
,
де - діючий тариф на електроенергію для промислових підприємств, коп./кВт*год.
грн
Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) тарифи на електроенергію диференціюються залежно від класу напруги споживачів:
I клас - 35 кВ і вище;
II клас - менше 35 кВ.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2005 №745 «Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам» та постановою НКРЕ від 23.02.2010 №155 роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів (крім населення) з урахуванням граничних рівнів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України наведені у таблиці 2.6.
Згідно таблиці 1.1 обладнання, розташоване на потоковій лінії належить до споживачів II класу. Величину тарифу на електроенергію беремо без ПДВ.
Таблиця 2.6 – Роздрібні тарифи для споживачів енергії з урахуванням ПДВ, які вводяться в дію у березні 2010 р.
Споживачі |
І клас напруги – 27,5 кВ і вище |
Крім того, ПДВ |
Разом з ПДВ |
ІІ клас напруги – до 27,5 кВ |
Крім того, ПДВ |
Разом з ПДВ |
Всі споживачі, крім населення та населених пунктів, міського електричного транспорту, коп./кВт*год. |
48,50 |
9,70 |
58,20 |
64,28 |
12,86 |
77,14 |
При виконанні розрахунків враховувати тарифи на електричну енергію, які діють на момент виконання курсової роботи.
2.12.2 Витрати
на стиснене повітря для
На дільниці стиснене повітря використовується на верстатах з пневматичними затискачами.
Річна кількість спожитого стисненого повітря визначається за формулою, м3:
=
*Фрд*qсп,
де – кількість верстатів з пневмозатискачами, шт.( = 6 верстатів);
qсп – витрати стисненого повітря на один верстат в 1 годину, м3/год. (qсп= 0,9 м3/год.).
=6·3614,4·0,9=19517,76 м3
Витрати на стиснене повітря (Всп) визначаємо за формулою:
Всп=Ссп*
,
де Ссп – вартість 1 м3 стисненого повітря, приймається за даними базового підприємства (0,3 грн./м3);