Побудова моделей та оптимізація стратегій логістичного управління міжнародними пасажирськими перевезеннями

– порядок вибору економічних заходів підвищення ефективності міжнародних перевезень пасажирів, який спирається не тільки на критерії підвищення ефективності роботи автотранспортних підприємств, а й на ступінь задоволення потреб споживачів. Такий порядок зорієнтовано на встановлення балансу інтересів між виробниками і споживачами транспортних послуг, що дозволяє отримати найвищі результати. Зокрема, для сильних і середніх  підприємств обґрунтовано потребу в запровадженні додаткових послуг, спрямованих на розширення кількості і якості послуг, які одночасно будуть сприяти підвищенню ефективної роботи транспортних підприємств і держави в цілому. Це передбачає нетрадиційні послуги, зокрема: оформлення віз для пасажирів, придбання та доставки квитків пасажирам які, задовольняючи потреби клієнтів збільшують доходи підприємства і податкові відрахування до державного бюджету. Для слабких підприємств доцільно застосувати аутсорсинг, метою якого є передача частини обсягу транспортних послуг іншим спеціалізованим підприємствам, що мають вищі показники рентабельності і дозволяють зменшити рівень витрат та підвищити результативність діяльності підприємств. 

Практичне значення наукових результатів роботи полягає в тому, що розроблені автором моделі та алгоритми вибору оптимальних альтернатив поведінки пасажирських автотранспортних підприємств доведено до рівня обчислювальних та організаційних процедур; їх можна реалізовувати на кожному автотранспортному підприємстві незалежно від форми власності та відомчої належності.

Використання результатів дослідження дозволить: обґрунтувати альтернативи поведінки підприємства; окреслити основні чинники впливу міжнародних відносин на його діяльність; виконати моделювання результатів діяльності за певних альтернатив поведінки та з урахуванням чинників впливу конкурентоспроможності і міжнародних тенденцій; забезпечити впровадження організаційних заходів щодо впровадження обраної альтернативи поведінки підприємства.

Результати дисертаційної роботи впроваджено на автотранспортних підприємствах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів:                       ТОВ «ЄВРОКЛУБ» (акт впровадження від 10 вересня 2008 р.) та ВАТ «АІТ» (акт впровадження від 7 серпня 2008 р.)

Основні положення та висновки дисертаційної роботи стали базою для подальших теоретичних і прикладних досліджень у галузі ефективного управління пасажирськими автотранспортними підприємствами у міжнародному сполученні, а також основою забезпечення на їх підставі сталого зростання ефективності функціонування. Отримані наукові результати можуть бути використані в наукових центрах та навчальних закладах транспортного спрямування.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати і практичні рекомендації, викладені в дисертації та публікаціях, отримано здобувачем одноосібно на основі наукового дослідження й аналізу теоретичного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку на чотирьох наукових конференціях професорсько-викладацького складу і студентів м. Київ, НТУ, 2005-2008 рр.;

Публікації. За темою дисертації опубліковано сім одноосібних наукових праць загальним обсягом – 4,15 друк. арк., у тому числі п’ять наукових статей у наукових фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів основної частини, висновків, додатків і списку використаних джерел. Основний текст дисертації становить 195 сторінок машинописного тексту, 73 рисунки, 33 таблиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

 

1.1 Роль та місце міжнародних  пасажирських перевезень в економічній  системі України

 

Транспорт є однією із стратегічно важливих галузей економіки України, ефективне функціонування якої є неодмінною умовою структурних перетворень економіки, активізації зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреб населення та суспільного виробництва у вантажних та пасажирських перевезеннях.

Роль транспорту в Україні, на теперішній час, зростає, проте матеріально-технічний стан його та масштаби інвестицій залишалися далеко не оптимальними по відношенню до поточних і особливо перспективних потреб економіки та населення [127, 128, 67, 72].

Міжнародні пасажирські перевезення відіграють значну роль в економічній системі України та характеризуються показниками матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.

Досвід ринково розвинутих країн переконує, що транспортна галузь повинні не тільки розвиватися адекватно зростаючим потребам суспільства, але навіть випереджувати їх, тобто мати певний запас резервної потужності на випадок непередбачених потреб, що можуть виникати в екстремальних умовах.

Нові тенденції розвитку ринкової економіки потребують не тільки зваженої економічної політики, але також її ґрунтовної теоретичної                бази [9, 5, 71].

Основним призначенням транспортного сектору економіки за нормальних умов його функціонування є реалізація транспортних послуг, відповідних по кількості та якості платоспроможному попиту споживачів. Схематично поділ транспортних галузей у відповідності з їх функціональним призначенням [6]. зображено на рис. 1.1.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

 

Державне регулювання ринку транспортних послуг проводиться через механізм ліцензування автотранспортної діяльності. До 2005 року ліцензії отримали понад 55 тисяч підприємців – юридичних та фізичних осіб України.

Стрімкий розвиток ринкових відносин у галузі автомобільного транспорту, державне регулювання тарифів на автобусні перевезення на маршрутах загального користування, великі обсяги пільгових категорій пасажирів з правом безплатного проїзду призвели до значних перекосів у розвитку ринку автотранспортних послуг. Розвивалися ті сегменти ринку, діяльність на яких дозволяла підприємцям отримувати максимальний прибуток.

На сьогодні не врегульовано питання механізму компенсації пасажирським перевізникам втрат доходів від перевезень значної кількості пільгових категорій пасажирів. Доходи, отримані від платних категорій пасажирів, не відшкодовують експлуатаційних витрат перевізників.

При цьому за останні роки ціни (тарифи) на перевезення пасажирів автомобільним транспортом практично не змінилися, навіть пропорційно темпам росту інфляції (рис.1.14).

 

 

Рис. 1.14 Темпи інфляції та індекси споживчих цін (тарифів) на перевезення пасажирів автомобільним транспортом (міжміські, міжнародні перевезення), у % до попереднього року

Як наслідок, більшість автотранспортних підприємств (90%), які здійснюють пасажирські перевезення, є збитковими. За звітними даними 70-ти пасажирських підприємств, річні збитки в одному АТП від маршрутних перевезень пасажирів складають в середньому 520,1 тис. грн.

Реформування галузі в умовах ринкової економіки неможливе без урахування місця і ролі автомобільного транспорту як роботодавця для 1,5 млн. працівників (6,5% зайнятого населення).

На автомобільному транспорті останніми роками склалася така ситуація, коли середньомісячна заробітна плата працівників великих і середніх підприємств, незважаючи на щорічне зростання, є найнижчою в галузі. У 2007 році вона становила 420 грн., що в 1,8 рази нижче, ніж в цілому в транспортній галузі (рис. 1.15).

Істотне підвищення стандартів життя є абсолютно реальним завданням. Зміни на краще потрібно забезпечити за рахунок сталого економічного зростання та ефективного, прозорого і справедливого розподілу його результатів.

 

Рис. 1.15 Середньомісячна заробітна плата працівників державних підприємств за видами економічної діяльності „Транспорт” та „Автомобільний транспорт”

 

Таким чином, питання про забезпечення ефективності міжнародних перевезень пасажирів і якості логістичного управління  процесами АТП є актуальним та потребує негайного вирішення. Підвищення ефективності перевезень залежить від вдосконалення і управління, і організації систем та структур пасажирського автомобільного транспорту в міжнародному сполученні, а також від моделей та стратегій удосконалення ефективності МПП.

Створення таких моделей та стратегій базується на комплексному (системному) підході до вирішення проблем, що у випадку складних систем великого масштабу є єдиною гарантією прийняття рішення, близького до оптимального. Використання цього підходу є дійовим і ефективним засобом вирішення складних проблем в різних галузях діяльності людини, в тому числі і в економічній практиці.

Розглядаючи процеси підвищення ефективності та вдосконалення автомобільного транспорту в рамках складної системи, доцільно провести аналіз робіт по загальній методології та застосуванню розроблених моделей та стратегій.

Реалізація ефективної стратегії розвитку міжнародного пасажирського транспорту повинна передбачати:

- проведення структурних перетворень (реструктуризація, модернізація і  формування цивілізованого ринку  транспортних послуг) для прискорення  розвитку транспортної сфери  в ринкових умовах;

- створення сучасної технічної  бази пасажирського транспорту, упровадження новітньої технологій;

- розробку і упровадження сучасних  механізмів, залучення додаткових  об’ємів інвестицій в розвиток  транспортного комплексу, утримання  платні за проїзд на доступному  для більшості населення рівня.

Комплексний підхід до розвитку транспортної системи МПП повинен здійснюватися шляхом рішення таких задач:

- розробка нормативно-правової  і техніко-економічної бази пасажирських  перевезень автомобільним видом  транспорту у міжнародному сполученні;

- розвитку і реконструкція магістральної дорожньої сітки;

- модернізація рухомого складу автотранспортної галузі;

- удосконалення транспортної інфраструктури  пасажирських перевезень автомобільного  транспорту;

- розробки комплексної соціально-орієнтованої  тарифної політики на автомобільному транспорті в міжнародному сполученні;

- розробки програми розміщення  пересадкових вузлів;

- моніторингу роботи автомобільного  пасажирського транспорту на  дорожній сітці країни;

- виготовлення і запровадження  сучасних технічних засобів організації дорожнього руху (дорожня розмітка, дорожні знаки, направляючі пристрої, світлофори регулювання, автоматизація системи управління рухом, пошуку вільних місць для паркування і т.д.).

Як довгострокові заходи реалізації пріоритетних завдань розвитку транспортної системи МПП, потрібно ввести питання розробки економіко-математичної моделі визначення центрів тяжіння, маршрутів пересування населення між ними і спілка перспективних магістральних шляхів сполучення країни. Для реалізації цієї проблеми потрібна організація постійного контролю і аналізу характеристик транспортних потоків, визначення пропускної спроможності існуючих магістралей, оцінка рівня безпеки дорожнього руху і екологічної безпеки окремих ділянок магістралей.

Слід також звернути увагу на необхідність удосконалення транспортної інфраструктури міжнародних пасажирських перевезень: обладнання маршрутів автопавільйонами, диспетчерськими станціями, створення ефективної системи контролю і диспетчерського управління роботою пасажирських транспортних засобів.

 Основні засоби розвитку  системи міжнародного пасажирського  транспорту:

- засоби системи дорожніх відносин  між всіма суб'єктами ринку  транспортних послуг, забезпечення  балансу взаємних вимог і зобов'язань  за принципом замовник – виконавець;

- засоби сучасних форм фінансування транспортного комплексу, зокрема, засоби, іпотеки, лізингу, франчайзингу;

- засоби податків і інших  пільг для інвестування в модернізацію  і реконструкцію автомобільного  транспорту;

- засоби практики державних та недержавних джерел інвестування розвитку галузі;

- формування багатокутної економіки  транспортного комплексу на основі  створення підприємств різних форм власності;

- забезпечення збалансованого  розвитку засобів наданням пріоритетів  екологічно безпечним видам транспорту;

- технічне переоснащення галузі  на основі широкого застосування вітчизняних і зарубіжних науково-технічних досягнень, зокрема, ресурсозберігання і засобів екологічно чистих технологій;

- удосконалення правового регулювання  питань функціонування міжнародних пасажирських перевезень.

Реалізація наведених напрямків дозволить забезпечити належний рівень транспортного обслуговування країни.

Потребують забезпечення взаємостосунків і взаємної відповідальності перевізники і замовники міжнародних пасажирських перевезень. Діюча система державних вимог і регулювання їх діяльності, безумовно, потребує удосконалення. Ця вимога стосується і матеріально-технічної бази, системи сертифікації транспортних засобів, ліцензування послуг. Відносно замовників перевезень, вимоги не встановлені. В той же час, рівень безпеки і якості перевезень в значній мірі залежить саме від замовників МПП.