Поняття франчайзингу

Нижче представляємо  опис основних елементів, що повинні  міститися в операційному підручнику. Цей перелік розділів не є універсальним, оскільки кожна галузь має свої специфічні відмінності, які повинні також знайти своє відображення у відповідних записах операційного підручника. Не підлягає сумніву, що операційний підручник мережі закладів швидкого обслуговування буде істотно відрізнятися від підручника мережі ремонту автомобілів. 

Операційний підручник  повинен містити детальний опис - до найдрібніших деталей - всіх процедур, що можуть знадобитися франчайзі  для роботи:

• Вступ
• Франчайзингова система
• Опис моделі співпраці між франчайзером і франчайзі.
• Устаткування
• Організаційні процедури
• Стандартні формуляри
• Список працівників франчайзера
• Телефонна книга

Кожен франчайзер повинен бути свідомий того, що операційний  підручник можна коригувати, відповідно до ринкової ситуації та необхідних динамічних змін.

Послуги для франчайзі, що надаються франчайзером

 

Однією з  головних відмінностей між традиційною  дистрибуційною мережею і розвиненою франчайзинговою мережею є підтримка, що надається франчайзером для франчайзі  у вигляді вступних та постійних  послуг.

Франчайзер  зазвичай бере на себе відповідальність за формування асортименту товарів та послуг, рекламну підтримку та діяльності PR для цілої системи, налагодження зв'язків із постачальниками та зрештою за дисципліну в рамках франчайзингової системи.

Обсяг послуг, що пропонуються франчайзерами, відрізняється в залежності від виду діяльності та методу організації системи. Франчайзингова система, в якій вимагається особиста участь франчайзі (наприклад послуги, що надаються особисто), буде пропонувати своїм франчайзі підтримку у вигляді широкого спектру послуг адміністративних та бухгалтерських. Або наприклад франчайзингова система, де франчайзі є керівником пункту, але також наймає працівників (ресторани швидкого обслуговування), буде забезпечувати інтенсивне навчання персоналу, а також франчайзі наприклад на тему управління персоналом.

З точки зору франчайзера важливим є, щоб система  була організована в такий спосіб, щоб його франчайзі відчували  потребу поточної підтримки зі сторони  франчайзера, наслідком чого буде те, що франчайзі будуть регулярно сплачувати роялті. Користування франчайзі послугами також дає франчайзеру впевненість у тому, що всі точки функціонують згідно одного стандарту і завдяки цьому досягають більшого обсягу продажу, що корисно франчайзі і франчайзеру, для якого мають значення періодичні надходження від франчайзі. 

Франчайзинг відрізняється  від дистрибуційної мережі також  постійною підтримкою, що надає франчайзер своєму партнеру.

Вступні послуги (перед запуском франчайзі його точки)

Інтенсивна  навчальна програма по таких питаннях:

продукти та послуги, що реалізуються через франчайзингову мережу;

інформація  на тему конкуренції;

маркетингові  технології;

методи набору та навчання персоналу;

звітність;

управління  запасами та затоварення;

програмне забезпечення та комп’ютерна техніка;

обслуговування  спеціального обладнання.

Допомога при  виборі приміщення.

 Франчайзер  зазвичай краще орієнтується  у тому, яким вимогам повинна  відповідати приміщення для даного  виду діяльності.

Допомога при  будівництві/ремонті приміщення.

 Однотипного  оформлення точок франчайзингової мережі можна досягнути, завдяки застосуванню стандартних архітектурних планів франчайзера.

Замовлення  та встановлення обладнання.

Замовлення  та перше постачання продукції.

Забезпечення  стандартним програмним забезпеченням.

Набір персоналу.

 Часто франчайзі  не мають досвіду у проведенні  співбесід для кандидатів у  працівники.

Допомога в  організації промо-кампанії у зв’язку  із відкриттям франчайзингової точки.

Загальні надходження  франчайзера мають 3 джерела:

• вступна франчайзингова оплата (паушальний внесок);
• періодичні платежі від франчайзі (роялті);
• надходження у маркетинговий фонд (маркетингові відрахування).

У практиці франчайзингу України вступна франчайзингова оплата коливається від 100 грн. до кількох  сотень тисяч доларів США (при таких концепціях - наприклад як ексклюзивний ресторан, чи готель). Одночасно роялті становлять найчастіше від 3 до 6 % обсягу продажів, а оплата у спільний маркетинговий фонд – близько 0,5 до 3 % обсягу продаж. Тут варто відзначити, що в практиці застосування франчайзингу часом трапляється так, що вступна оплата, роялті та платежі в маркетинговий фонд вже вкалькульовані у роздрібну ціну продажу кінцевому покупцю (часто у випадку торговельного франчайзингу, - наприклад, продаж одягу). Такий метод дозволяє стати франчайзі особам, які не мають одразу великих сум для первинних інвестицій, і запобігає виникненню суперечок та обурення щодо розміру відрахувань франчайзеру. 

За право  користування брендом та концепцією франчайзера партнер повинен  сплачувати франчайзингові сталі та періодичні відрахування

Паушальний  внесок

Визначена економічними методами вступна франчайзингова оплата більшості систем найімовірніше  буде розходитися із номінальною  ціною франшизи. Це трапляється із-за впливу дуже багатьох чинників, вартість яких важко визначити точно.

Теоретично, вступна  франчайзингова оплата повинна покривати  кошти франчайзера, пов’язані зі створенням та продажем франчайзингового пакету (франшизи). Однак на початковому  етапі розвитку франчайзингової  системи вступна оплата найчастіше не покриває згаданих витрат франчайзера. Так трапляється тому, що франчайзери, на початковому етапі побудови системи просять не великі суми вступних оплат. Таким чином франчайзер хоче привабити франчайзі до своєї франчайзингової системи. Як можна здогадатися, з розвитком франчайзингової системи франчайзер вже не занижує вступних оплат для нових осіб, що хочуть до неї долучитися.

Франчайзери намагаються  залучити якнайбільшу кількість  франчайзі, стараючись щоб інвестиція франчайзі в купівлю франшизи становила близько 10% всіх необхідних інвестицій в франчайзингову точку. Цей показник може опускатися навіть нижче позначки 10-ти % для систем, які вимагають досить високих обсягів інвестицій зі сторони франчайзі. Хоча у більшості випадків частка вступних оплат у загальних обсягах інвестицій сягає більше 10%, зазвичай це системи, що не вимагають дуже великих інвестицій.

 

Поточна франчайзингова оплата (роялті)

 

Франчайзер  отримує з франчайзі поточну  франчайзингову оплату (роялті) за користування ними товарним знаком, ноу-хау а також підтримкою у вигляді поточних послуг згідно з франчайзинговим договором. Така оплата вираховується як певний відсоток від загального обсягу продажу франчайзі, або ж є сталою. Оскільки в більшості випадків поточна франчайзингова оплата є головним джерелом доходів франчайзера, вона повинна бути такого розміру, щоб франчайзер міг надалі розвивати систему, конкурувати з іншими підприємствами постійно вдосконалюючись, і звісно бути для франчайзера джерелом особистих прибутків.

 

Оплати  у спільний маркетинговий фонд

 

У зв’язку з  тим, що одна із найбільших переваг, що отримує франчайзі є популярність марки і так званий гудвіл франчайзера  та його системи, часто франчайзер бере від франчайзі додаткову оплату, призначення якої є виключно фінансування промо- та рекламних кампаній цілої системи. Визначаючи розміри цієї оплати франчайзер має брати до уваги розмір видатків на програми локальні та загальнонаціональні, а також кошт приготування рекламних та інформаційних матеріалів. З цього загального фонду фінансується також діяльність PR франчайзингової системи

Франчайзинг в  Україні

Бренди, мережі яких в Україні розвиваються по франчайзингу - це: Піца Челентано, Форнетті, Наша Ряба, Сеть Магазинов Горящих Путевок, Універсальний Прибиральник, FitCurves, Helen Doron, Експрес Манікюр, Atlantic, Liqui Moly, Наш Край, New-York-Street-Pizza, Mexx, Nike, Bosch Service, Vianor, Savage, Ромстал Україна.

29 грудня 2001 року почала свою діяльність в Україні Асоціація франчайзингу. Її завдання — представляти інтереси підприємців, що працюють за договорами франчайзингу, на урядовому рівні. Асоціація займається розвитком ринку, організацією виставки, конференцій, семінарів, публікаціями та консультаційною підтримкою. Розвиватися франчайзингу в Україні допомагають і спеціалізовані консалтингові та видавничі компанії.

На сьогоднішній момент ми можемо констатувати той  факт, що насправді в Україні активних франчайзерів нараховується трохи  більше 200. Це дійсно ті компанії, що мають партнерів-франчайзі, і за цей рік відкрили принаймні одну, а найчастіше більше франчайзингових точок. Всі інші - або перечікують кризу, або просто стагнують і не докладають великих зусиль для стимулювання розвитку мережі.

Цього року також  з’явилося досить багато нових франчайзерів, що доволі активно почали розвивати свої мережі. Найчастіше - це такі концепції, що не потребують великих інвестицій. Також про початок розвитку по франчайзингу оголосили деякі знані великі компанії. Активно розвивають зараз свої мережі деякі компанії, що минулого року почали працювати на ринку. Є й такі, що цього року закрили свої франчайзингові проекти.

Дуже активно  цього року розвивається галузь стріт-фуду. Франчайзингові мережі компаній, що працюють у цій сфері, об’єднують зараз точки, кількість яких вже рахується сотнями. Зважаючи на те, що постійно з’являються нові концепції - схожі й абсолютно інші - компанії змінюють асортимент, вдосконалюють виробництво, йдуть в невеликі міста.

Для сфери торгівлі цей рік виявився досить важким: багато товарів розвивають в Україні мережі закордонних брендів, тому коливання курсу долару досить помітно вплинуло на їх розвиток. Та й інвестиції для відкриття зазвичай у галузі торгівлі далеко не малі. Багато компаній закривали цього року нерентабельні магазини, є випадки, коли один і той же партнер-франчайзі закрив магазин в одному місті чи місці, а відкрив у іншому. Тому можна сказати, що надвеликої кількості відкриттів у сфері торгівлі цього року не було, деякі компанії вийшли на нуль (кількість відкритих магазинів дорівнює кількості закритих), деякі відкрили декілька франчайзингових магазинів, є й такі франчайзери, що розширяли мережу лише за допомогою відкриттів власних магазинів. Загалом компанії шукали можливості певних поступок для залучення франчайзі, розробляти антикризові формати та підбирали асортимент.

У галузі послуг населенню ситуація неоднозначна. Як і всюди, найбільшу підтримку  отримали концепції з невеликою  кількістю інвестицій. Дуже активно, наприклад розвиваються туристична галузь. Офіси багатьох компаній - активних франчайзерів - зараз присутні у всіх великих містах країни і зараз націлені і на невеликі. В той час як розширення мереж салонів краси та фітнес клубів було мінімальним. Досить активно у 2009 році розвивалися компанії, що надають освітні послуги для дітей та батьків: незважаючи на велику кількість інвестиції, відкривалися як власні школи, так і на франчайзингових умовах.

Галузь ресторанного харчування переживає період стагнації. Загальною тенденцією цієї сфери є зменшення кількості відвідувачів цих закладів, відповідно скорочення прибутків власників. Виходом з цієї ситуації могло стати підвищення цін у ресторанах, але це знову призвело би до ще більшого скорочення кількості відвідувачів. Тому компанії вдавалися до зменшення штату працівників та скорочення порцій, щоб вийти хоча б на мінімальні прибутки. При цьому франчайзі зараз дуже часто не мають таких великих інвестицій, що необхідні для відкриття ресторанів, та й перспектива стагнації загалом не приваблює підприємців, тому нових партнерів у франчайзерів галузі ресторанного господарства цього року з’явилося дуже мало.

За складної економічної ситуації кожна окрема компанія виробляє прийнятну для  себе стратегію поведінки: хтось  йде на певні поступки партнерам і при цьому збільшує свою мережу, хтось вважає більш вигідним призупинити наразі розвиток і перечекати. Тому можна підсумувати, що дійсно 2009 рік виявився досить важким для розвитку, але при цьому став своєрідною перевіркою концепцій на витривалість та рентабельність

Федерація розвитку франчайзингуУкраїни оприлюднила підсумки ринку франчайзингу 2010 року в Україні і прогнози на 2011 рік. Основні тези, на яких сконцентровано увагу, такі:

• Кількість франчайзерів і франчайзингових пропозиційу сфері громадського харчування скоротилася. Основна причина – запропоновані раніше концепції ресторанів не витримали випробування кризою і не довели свою життєздатність.
• Потенційні інвестори-франчайзі стали грамотнішими і почали вимагати сервісу й підтримки з боку франчайзера.
• Оскільки у франчайзерів ключовою проблемою є рівень кадрів і низький професіоналізм, то кількість конфліктів зросла.
• У сфері франчайзингу у 2010 році були судові позови, розгляд яких закінчився не на користь франчайзерів.
• Через зростання експансії з боку закордонних брендів в Україну приходять якісні товари й пропозиції для інвестування, що може призвести до витіснення українських франчайзингових брендів.
• Західні бренди знизили свої вимоги до українських франчайзі щодо сум перших платежів, роялті, маркетингових платежів.
• Деякі українські банки звернули свою увагу на франчайзингі почали посилено розробляти програми кредитування франчайзингу.
• Порівняно із західними ринками, де на першому місці у сфері франчайзингу – послуги, в Україні і надалі переважає торговельний франчайзинг і сфера громадського харчування.
• Надалі близько 27 галузей української економіки не мають франчайзингових пропозицій і чекають на своїх піонерів.
• Ключовим моментом, що може негативно позначитися на франчайзингу, а саме: на інвесторах із Заходу, може бути прийняття нового Податкового Кодексу.
• Уже нині багато юридичних компаній відзначають зростання попиту на такі послуги, як створення міжнародних компаній для підприємців малого та середнього бізнесу.