Проблеми та перспективи фінансування енергозберігальних проектів в Україні

 

Рис.2.1. Схема організації проектного фінансування енергозбереження  

 

Залежно від  умов розподілу отриманої економії у формі прибутку протягом терміну  дії контракту у світовій практиці використовують наступні методи виплати витрат за енергосервісними контрактами:

1. Метод розподілу доходів від економії за частками (Shared Savings). За умови використання такого методу проводиться точний підрахунок доходів від економії. Причому економія коштів визначається як різниця між витратами на забезпечення підприємства енергоресурсами і пов’язаними з цим обслуговуванням витратами на ремонт відповідного обладнання за визначений період до реалізації проекту енергозбереження та фактичними витратами на ті ж самі цілі за такий же період при умові реалізації проекту. Також заздалегідь підраховується частка кожної сторони в такому доході. В частку енергосервісної компанії включається виплата кредиту та обумовлена плата за послуги, розподілена за період дії контракту. Всі ризики недосягнення запланованої ефективності бере на себе ЕСКО. Як свідчить світовий досвід, частка замовника в доходах від економії складає близько 20%.

2. Метод швидкої окупності проекту (First-Out, First Pay-Out). За такого  методу ЕСКО отримує всі 100% доходів від економії за період виходу проектом на повну окупність впроваджених заходів. На відміну від першого методу, де заздалегідь підраховуються доходи від економії, в цьому випадку завчасно підраховуються та обумовлюються витрати на енергозберігаючі технології. В практиці може зустрічатися поєднання вищезазначених методів.

3. Метод гарантування економії (Guaranteed Savings, Chauffage). За умови використання такого методу ЕСКО гарантує замовнику зменшення витрат на електроенергію. Крім впровадження проекту енергозбереження, ЕСКО також здійснює перевірку енергетичного господарства замовника. Протягом всього терміну дії контракту комунальні рахунки замовника сплачує ЕСКО. Замовник же сплачує фіксовану суму, що складає в середньому 85-90% від виплат до проведення заходів з енергозбереження. Величина фактично наданої економії прямо не впливає на платежі замовника.

Зважаючи на те, що енергосервісний контракт включає  в себе елементи різних договорів (підряду, послуг, фінансової оренди чи лізингу, поруки, кредитної угоди, угоди на проектно-пошукові роботи тощо), тобто за своєю природою є складним та багатокомпонентним контрактом, слід розглянути механізм фінансування проекту енергозбереження, в основі якого є енергосервісний контракт.

Так, якщо укладається трьохстороння кредитна угода, за якою позичальником виступає ЕСКО, а цільовим призначенням кредиту є реалізація проекту енергозбереження на об`єкті замовника, то механізм фінансування енергозберіючих заходів буде мати наступний вигляд: 

 

Рис. 2.2 Перший варіант фінансування проекту енергозбереження  

 

Якщо за умовою енергосервісного контракту та кредитної  угоди замовник зобов`язаний відкрити розрахунковий рахунок в кредитній установі, що фінансує реалізацію проекту енергозбереження, і всі розрахунки за енергоресурси, що споживаються замовник здійснює лише з такого розрахункового рахунку, то механізм фінансування енергозберіючих заходів буде мати наступний вигляд: 

 

Рис. 2.3 Другий варіант фінансування проекту енергозбереження 

 

Вважаємо за доцільне при реалізації проектів енергозбереження в Україні використовувати обидва варіанта, залежно від функцій, які покладає на себе фінансово-кредитна установа та умов енергосервісного контракту. Застосування ще однієї схеми фінансування поширеної у світовій практиці, що базується лише на взаємодії замовника та ЕСКО на сучасному етапі в Україні практично неможливо, так як у ЕСКО, як правило, відсутні кошти для проведення всього комплексу енергозберігальних заходів.

Аналізуючи  проблему енергозбереження в Україні  за сферами економіки, слід відмітити, що найбільшим споживачем енергії у виробничій сфері є промисловість. Згідно Загальної Національної Програми Єнергозбереження, потенціал енергоефективності промисловості складає 58% від загального потенціалу енергоефективності країни. Згідно оцінки Глобальної Стратегії Енергозбереження для України, за програмою EU/TACIS, потенціал енергоефективності проектів для промислових підприємств малого бізнесу складає близько 19% та середнього бізнесу  - 15%.

У невиробничій сфері житлово-комунальне господарство містить значний потенціал для проектів енергозбереження. Комунальний сектор об`єднує 4900 бойлерних станцій, обладнаних 18 000 бойлерів. Невеликі бойлерні станції, які призначені лише для опалення (потужністю до 3 МВт), складають 62% від загальної кількості станцій. На поточний момент часу приблизно у половини бойлерів закінчився термін служби та вони мають бути замінені на нові більш ефективні. Ефективність зношених бойлерів настільки низька, що їх подальша експлуатація призводить до значного споживання енергії. Реалізація проекту модернізації однієї бойлерної станції потребує витрат в розмірі 500 тис.дол., а  такі проекти можуть розглядатися як малі. Середні та крупні бойлерні станції (потужністю 3-25 МВт) складають 39% загальної кількості станцій. Енергоефективність та технічне обслуговування їх характеризується більш високими показниками, ніж малих станцій.

Модернізація  мереж теплорозподілення із  встановленням попердньо ізольованих труб є основним пріоритетом проектів середрього розміру для всіх 25 обласних центрів України. Середні витрати таких проектів іноді перевищують 1 млн. дол. Проекти покращення енергоефективності систем подачі води та стоків відносяться до малих проектів та також мають основний пріоритет для житлово-комунальної галузі.

Проекти енергозбереження будівель та споруд, що відносяться до невиробничої сфери є привабливим для фінансування інвестиційними фондами через те, що мають короткий термін окупності інвестицій, надійність технічних рішень та зацікавленість потенційних партнерів України в таких проектах. Кількість технічно можливих проектів енергозбереження будівель середньої величини невиробничої сфери складає 160 одиниць (по 1 проекту на місто з населенням 100-300 тисяч жителів та більше 1 проекту для великого міста), а кількість фінансово можливих проектів складає не більше 50. Таким чином інвестиційний потенціал проектів енергозбереження за сферами економіки складає 670 млн.дол. [7]: 

Таблиця 2.1

Розподіл капітальних  витрат за кількістю проектів у визначених сферах економіки

Сфери економіки	Кількість проектів, од.	Капітальні  витрати, млн.дол.	Середньорічний  економічний ефект, млн.дол.
Виробнича сфера: 1. Промисловість 2. Будівництво	1100 50	315 75	180 20
Невиробнича сфера: 1.Житлово-комунальне господарство	500	280	75
ВСЬОГО:	1650	670	275

 

3. Особливості надання кредитних ресурсів на фінансування проектів з енергоефективності.

У процесі отримання  додаткових кредитних ресурсів з  метою фінансування проектів з енергоефективності в Україні існує багато фінансових,юридичних  та інстутиційних перешкод:

Фінансові:

• відсутність механізмів кредитних гарантій;
• недостатня прозорість фінансових операцій;
• низька активність існуючих фінансових установ у сфері енергоефективності;
• відсутність погодженої фінансової політики на місцевому рівні;
• слабкість вітчизняних кредитних установ;

Юридичні:

• відсутність чітких і прозорих прав власності в межах існуючої законодавчої бази;
• слабкість законодавчих структур,які не в змозі забезпечити дотримання чинного законодавства;
• відсутність обов'язкового середньострокового бюджетного прогнозування,що не дає можливості укладання довгострокових договорів щодо надання послуг і не сприяє участі енергосервісних компаній.

Інституційні:

• відсутність моніторингу даних;
• відсутність на місцевому рівні єдиного органу управління у сфері енергетики та рівних принципів закупівлі енергетичних послуг;
• нерозвиненість ринку енергосервісних компаній;
• відсутність досвіду в сфері проектного фінансування,управління бюджетами,активами і боргом;
• недостатні управлінські і технічні навики підприємств в процесі розробки і реалізації економічно доцільних проектів в області енергоефективності;
• недостатня поінформованість регіональних і міських адміністрацій про фінансові ринки і послуги.

Виходячи із вищезазначеного кредитні та інші фінансові  організації використовують різноманітні умови та види кредитів виходячи з індивідуального підходу до кожного позичальника.

Так,Європейський Союз надав перший транш фінансової допомоги в розмірі 31 млн. євро на реалізацію програм енергоефективності в Україні  у кінці другого кварталу 2011 року. В підписаній угоді визначено напрями використання кредитних ресурсів:

1. 163,5 млн. грн. має бути спрямовано на ефективне впровадження теплових насосів,електричного тепло акумуляційного обігріву та гарячого водопостачання на підприємствах комунальної форми власності у бюджетних установах;
2. 37,5 млн. грн.. – на будівництво та реконструкцію електричних мереж,будівництво пристанційних вузлів,підстанцій та електричних мереж для приєднання об'єктів,які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії;
3. 26,5 млн. грн.. – на проведення наукових досліджень у сфері виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;
4. 78 млн. грн.. – на модернізацію об'єктів комунального господарства;
5. 3,9 млн. грн.. – на популяризацію енергоефективності і розвитку відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;
6. 0,6 млн. грн.. – на адаптацію законодавства України у цій сфері до законодавства ЄС.

Усього протягом 2011-2013 років Україна розраховує отримати 70 млн. євро відповідних коштів ЄС. У тому числі в 2012 році – 18 млн. євро, 2013-му – 21 млн. євро. З них 63 млн. євро планується витратити на програми енергоефективності і 7 млн. євро – на технічну допомогу. Угода щодо фінансування за цією програмою була підписана в грудні 2009 року,період її дії становить 60 місяців.

Крім того,в  Україні реалізується близько 230 проектів з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві,з яких 168 вже перебувають  на завершальній стадії. Дані проекти  представлені в 22 областях України,Автономній Республіці Крим і в м. Севастополь. Відповідно напрями енергозбереження на сьогодні є пріоритетними при технічному переоснащенні сфери,в якій основні фонди зношені на 65-70%. Основним стимулом для впровадження і реалізації проектів з енергозбереження в ЖКГ України є зростання цін на енергоносії і,як  наслідок,постійна необхідність підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги для населення.

Також Німецький  банк розвитку KfW,що працює в Україні по мандату уряду Німеччини в рамках проектів фінансової співпраці офіційного Києва і Берліна,кредитує проекти щодо енергозбереження за умови надання державних і місцевих гарантій. Співпрацює в основному з підприємствами,підконтрольними державі,за проектами,які визначені як пріоритетні на урядовому рівні. Кредитні ресурси виділяються за ставкою,одна частина якої є умовою виділення кредитних ресурсів від уряду Німеччини (0,75% річних на 40 років з 10-річним пільговим періодом на оплату тіла кредиту),друга – комерційний відсоток KfW. У середньому ставка становить близько 10 – 12% річних. Власний внесок реципієнта грошей має бути не менше 20% вартості проекту. Мінімальна сума позики – 50 млн. євро за позиками державного сектору і близько 20-30 млн. євро – для міст. Основний напрям фінансування проектів – це реформування інфраструктури житлово-комунального господарства,розвиток міського електротранспорту,а також підтримка ініціатив з енергозбереження.

Так, ПроКредит  Банк уклав з німецьким банком розвитку KfW «Угоду про фінансування проектів у сфері енергозбереження». У межах даного співробітництва ПроКредит Банк пропонує кредити (див. табл..),направлені на підвищення енергоефективності малого та середнього бізнесу. Для отримання такого кредиту клієнту необхідно буде пройти аудиторську перевірку в сфері енергозбереження і енергоефективності.[8]

Таблиця 3.1

Умови кредитування проектів у сфері енергозбереження ПроКредит Банком [8]

Сума кредиту	до 300 тис. грн..	Більше 300 тис. грн
Термін кредиту	До 36 місяців	кредит в USD/EURO – до 60 місяців; кредит в UAN – до 36 місяців
Валюта	гривня	Гривня,долар  США,євро
Забезпечення	нерухоме майно,автотранспорт,обладнання,порука,депозити в банку; до 80 тис. грн.. – кредити без застави
Схема погашень	Ануїтет (щомісячно,рівними  частинами),можливий гнучкий графік
Додаткові витрати	виписка з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; виписка з Бюро кредитних історій; нотаріальне оформлення; страхування (за рішенням Кредитного комітету).