Пропозиції та рекомендації щодо економічного та соціального розвитку Люксембургу

  

 

 

 

3.2   Сучасні перспективи  світових об’єднань.           

Міняється не тільки світ, але і його розуміння. Найважливішою проблемою усе більш взаємозалежного світу стає не співробітництво різних систем, а взаємодія різнорівневих структур. Вони характеризуються не тільки ступенем розвиненості, але і ступенем згуртування в  світове господарство. Знамення часу -- інтеграція, причому інтеграція загальна, а не тільки міжнародна. Відбувається інтеграція капіталів, виробництв, праці. Особливістю цього процесу є те, що він, виникнувши спочатку в Європі (Європейське економічне співтовариство -- ЄЕС, СЕВ), за останні роки охопив нові країни і регіони. Взяти Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР), що залучає увага до себе головним чином як зона найбільш динамічного у світі економічного розвитку. Саме випередження інших районів земної кулі по темпах росту в сполученні зі стрімким підвищенням міжнародної конкурентноздатності групи країн, що розвиваються, АТР дає підстави говорити про наближення «тихоокеанської ери», чи періоду, коли регіон стане центром світового економічного розвитку.     Інше могутнє економічне об'єднання --- Північноамериканська зона вільної торгівлі, створення якої проголошене в серпні 1992 року після двох з половиною років переговорів між США, Канадою і Мексикою. Утвориться єдиний економічний простір з 360 млн. споживачів і сукупним обсягом виробництва в 7 трлн. дол.         На якісно новий етап розвитку виходить Європейський союз (колишнє Європейське співтовариство) -- ЄС. Ліквідовані практично всі бар'єри, що залишилися, на шляху вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і людських ресурсів. Скасовуються останні митні формальності у взаємній торгівлі, скасовуються останні валютні обмеження і т.д. Зняття всіх цих бар'єрів може підвищити темпи економічного росту ЄС, знизити рівень цін на ряд послуг, зменшити витрати виробництва й у кінцевому рахунку підсилити економічні позиції ЄС у світі [15,c.35].     Таким чином, сучасний світ стрімко рухається до нової моделі розвитку. Її характеризують не тільки якісне відновлення технологічної бази виробництва, широке впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій, але і принципово важливі зрушення в структурі, змісті і характері процесів виробництва і споживання. Світове співтовариство поступове переборює неспроможний комплекс «боротьби двох систем».

3.3. Пропозиції та рекомендації щодо еконмічного та соціального розвитку Люксембургу.

Тривалий час двома китами економіки країни визнавались сталеливарна промисловість та банківська справа. Якщо перша з плином часу поступилась іншим, більш сучасним галузям виробництва, то банківсько-фінансовий сектор і нині приваблює вкладників сприятливим законодавством і низькими податками. Двома найбільш продуктивними серед інших секторів економіки є торгівля і фінансова діяльність. Частка фінансового сектору у ВВП держави зросла  до більш як 26% . Що стосується торгівлі, то тут схожа ситуація: її внесок у ВВП країни, що становить  15% [4, інтернет ресурс]. Таким чином, можна констатувати далекоглядну економічну стратегію люксембурзької влади, яка спромоглась врахувати новітні тенденції розвитку і адаптуватись до нових правил гри, а саме переорієнтувалася з менш актуальної на сьогоднішній день сталеливарної галузі на хімічне, текстильне та інші види виробництва. Втім, ключову роль відіграла ставка уряду на фінансово-банківський сектор, що є у сучасних умовах вельми прибутковим і перспективним. Нарешті, Люксембург отримав максимальний зиск від торговельної діяльності, максимально використавши переваги відкритої економіки.            Варто відзначити, що для соціальної моделі Люксембургу характерна дуже висока частка державних витрат. Переважна їх частина (приблизно 80%) спрямовується на пенсії та охорону здоров'я, в той час як на підтримку безробітних та інші види допомоги витрачається набагато менше [4, інтернет ресурс].Це викликано демографічними обставинами, традиційними для розвинутих європейських країн старінням населення. У зв'язку з цим державна адміністрація переймається також проблемами молоді. У звіті групи експертів, складеному за дорученням Ради Європи, зазначені основні проблеми, з якими зіткнулася країна, і рекомендації щодо їх вирішення [6, інтернет ресурс]. Одним з вузьких місць соціального розвитку Люксембургу є ситуація, пов'язана з освітою. Саме низький освітній показник значно погіршив рейтинг країни за індексом розвитку людського потенціалу. Люксембург не має завершених університетських курсів, тому молодь змушена вчитися за кордоном, а це даною статистикою не враховується. Втім, уряд Люксембургу визнає наявність проблем у освітній сфері і намагається їх вирішити. Зокрема, відзначається дисбаланс між системою освіти та зайнятістю. Оскільки більшість людей, що працюють у Люксембурзі, здобули освіту за його межами, констатується відсутність контролю над державним освітнім простором. Компенсувати втрату суверенітету над початковою професійною освітою пропонується активним розвитком системи післядипломної фахової освіти [3, с. 25].   Аналіз наведених даних підводить до наступних висновків. Люксембурзька держава посіла одне з найвищих місць серед країн Євросоюзу щодо соціально-економічного розвитку. Такі здобутки викликані низкою чинників, що характеризують сучасний стан даної держави. Серед них присутні як успадковані від минулого особливості розвитку, так і сучасні стратегічні зусилля уряду.

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Щодо глобальної (світової) економічної інтеграції  можна зробити висновок про її бурхливий розвиток в останні декілька десятиліть, які дають підстави стверджувати, що позитивні наслідки економічної інтеграції в світовому масштабі явно переважають деякі негативні прояви цього процесу. На теперішній час існують суттєві передумові для подальшого поглиблення світової економічної інтеграції. Можна сподіватися на те, що вона, як складова загальносвітових інтеграційних тенденцій (політичних, культурних, тощо), буде сприяти подальшому суспільному розвитку та вирішенню глобальних світових проблем. Звичайно, умовою економічної інтеграції є забезпечення національних інтересів та національної безпеки. Але головними перешкодами на сучасному етапі залишаються питання визначення пріоритетного напряму та міри економічної інтеграції. Ці дуже важливі проблеми намагаються вирішити органи державної влади, організації та науковці. Але при розгляді цих проблем необхідно розуміти що процеси економічної інтеграції дуже тривалі та не можуть мати вигляд остаточного «рецепту» в якому надруковані частки складових компонентів. Трансформуються економічні відносини в нашій державі, змінюються й самі структури світового господарства, тому потрібно чітко розуміти чинники що впливають на розвиток економічної інтеграції та визначити стратегію державної інтеграційної політики на різні терміни з урахуванням політичних, економічних, правових, соціальних, моральних та інших передумов, як в країні, так і в потенційному інтеграційному середовищі.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРОСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Світові інтеграційні процеси в умовах трансформації міжнародних систем / під ред. Л.Д.Чекаленко. – К.: Дипломатична академія при МЗС України. – 2013.

2. Восток/Запад: Региональные подсистемы  и региональные проблемы международных отношений. / Под ред. А.Д. Восресенского. – М.,2002.

3. Интеграционные процессы в  современном мире: учеб. пособие/ МГУ им. М.В. Ломоносова. - М.: МАКС Пресс, 2005.

4. Амстердамський договір 1997 р . [Електронний  ресурс] .- Режим доступу: http://www.businessdivss.ru/  
 
5. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - 5-те вид., стер. - К.: Знання, 2004. - 406 с.

6. Борко Ю. Європейський Союз: поглиблення  та розширення інтеграції / Ю. Борко .- Москва, 2005.-с.27-34.

7. Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон  Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 672 с

8. Світова економіка: Підручник / А. С. Філіпенко, О. I. Рогач, О. І. Шнирков та ін. - К, 2000 – 282 с.

 9. Гусаров Ю.А. Європа у змінюються політичних умовах: проблеми безпеки / / Європа на порозі XXI століття: ренесанс або занепад / Ю.О. Гусаров .- Москва, 1998 .- с.112-117.

10. Дахно І.І., Міжнародна економіка /Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. і допов. — К.: МАУП, 2006. — 248 с.

11. Міжнародні відносини та світова політика/ під ред. В.А.Манжоли. –К., 2010 – 196  с.

12. Міжнародні організації/ за ред.. В.М.Матвієнка. – К., 2005 – 154 с.

13. Курочкін Д. М. Євро: нова валюта для Старого Світу: Проблеми становлення і перспективи розвитку Європейського економічного і валютного союзу / Д. М. Курочкін. - Мінськ, 2004. -З. 270-273.

14. Міжнародні організації/ за ред.. О.С. Кучика. – К., 2005. – 179 с.

15. Глухарьов Л.І. Європейські спільноти: у пошуках нової стратегії / Л.І. Глухарьов .- Москва, 2006.-с.46.

16.Современние проблеми Європейського Союзу / / Світова економіка і міжнародні відносини. - № 5.-2008.-с.15-17.

17. Носенко Т.В. Безпека Європи: шляхи подолання. Актуальні проблеми Європи: економіка, політика, ідеологія / Т.В. Носенко .- Москва, 2002.-с.145-147.

18. Даймен Д. Дедалі міцніший Союз. Курс європейської інтеграції/ Д.Даймен; пер. З англ.. М.Марченко. – К., 2006 – 98 с.

19. Герасимчук З.В., Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. - Луцьк: Надстир'я, 2001 - 328с.

20. Економіка зарубіжних країн: Підруч. / А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І. В. Бураківський та ін. -- 2-ге вид. -- К.: Либідь, 1998 – 367 с.

21. Лорд Паттен Проблеми і перспективи Європейського Союзу. [Електронний ресурс] .- Режим доступу: http://www.evrozona.ru/

22. Європейський Союз Перспективи / / Дипломат / Foreign policy .- № 8.-2007.-с.12-15.