Реструктуризація безнадійних боргів їх суть та причини виникнення

УКРАЇНА

Міністерство  освіти і науки України

 

Миколаївський Міжрегіональний  інститут вищого навчального закладу

 Відкритий Міжнародний  Університет Розвитку людини  „Україна”

 

 

 

                                                                           Кафедра економіки та підприємництва

 

 

 

Р Е Ф Е  Р А Т

з дисципліни „Кредитування і контроль”

на  тему: «Реструктуризація безнадійних боргів їх суть та причини виникнення»

 

 

 

                           Виконала:

                                                                студентка 6 курсу

                  заочного відділення

                   спеціальності „Оподаткування”

     Дедул Олена Валентинівна

 

                      Перевірив: 

                            Маркіна Л.Ю.                                          

 

 

 

м. Миколаїв - 2009

План:

1. Суть проблемних кредитів , причини їх виникнення
2. Банківський моніторинг
3. Реструктуризація кредитної заборгованості
4. Ліквідація проблемних кредитів
5. Порядок застосування претензійно-позовних заходів стягнення боргу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

       Проблемними боргами називають такі, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, за яких банк матиме сумнів щодо повернення позики.

       Банк здійснює контроль за виконанням позичальниками умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням та сплатою процентів за ним. При виникненні певних порушень умов кредитного договору з боку позичальника банк має право застосовувати економічні та правові санкції.

         Проблемними, насамперед, можуть стати кредити, ризик по яких є підвищеним. Досвідчений працівник банку може ще на ранній стадії помітити ознаки процесу фінансових труднощів, що зароджуються, та вжити заходів до виправлення ситуації і захисту інтересів банку. Ці заходи варто здійснити якомога раніше, перш ніж ситуація вийде з-під контролю і втрати стануть необоротними. При цьому варто врахувати, що збитки банку не обмежуються лише несплатою боргу і втратою процентів.

      Збиток, що завдається банку, значно більший і він може бути пов'язаний з іншими обставинами:

- підривається репутація  банку, тому що велике число  .прострочених і непогашених кредитів  спричинить падіння довіри вкладників, інвесторів ;

 - збільшуються адміністративні витрати, оскільки проб-лемні позички вимагають особливої уваги кредитного персо-налу, непродуктивної витрати часу на підтримку статус-кво;

- підвищиться погроза  відходу кваліфікованих кадрів  через зниження можливостей їхнього стимулювання в умовах падіння прибутковості операцій;

- кошти будуть заморожені  в непродуктивних активах;

- виникає небезпека  зустрічного позову боржника  до банку, що може довести,  що вимога банку про відкликання  позички призвела його на грань  банкрутства.

1. Суть проблемних кредитів, причини їх виникнення

     Проблемні кредити – кредити, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, знизилась ринкова вартість забезпечення, виник сумнів,щодо повернення кредиту.

Розглянемо перші ознаки проблемності кредиту:

• зростає, збільшується – обсяг реалізації у кредит,складські запаси,виплачені дивіденди,кредиторська заборгованість,дебіторська заборгованість,прострочені борги,частка основного капіталу в сумі активів.
• зменшуються – доходи, рівень грошових статей балансу, обіговості запасів,частка короткотермінових активів, коефіцієнта .ліквідності.

      Для того,щоб ситуація не вийшла з-під контролю необхідно вжити ряд заходів, тому що підривається репутація банку,падає довіра вкладників та інвесторів. По-друге втрати від кредитів, сприяють відпливу з банку кваліфікованих працівників. По-третє, банк вимушений здійснювати додаткові витрати,які пов”язані зі стяненням проблемних кредитів. По-четверте певна частка капіталів банку заморожується в непродуктивних активах.

     При відсутності моніторингу банк може мати певні збитки: несплата кредитів і відсотків, падіння репутації банку, відплив працівників додаткові витрати,замороження састки позичкового капіталу. Проблемні кредити не виникають спонтанно мають місце ряд попереджувальних сигналів,які необхідно якомога раніше виявити.

     Найхарактерніше  попереджувальні сигнали виникнення  проблемних кредитів.:

• претензії на майнові права, прийняті банком в заставу,
• раптове припинення зв”язку з позичальником,
• необгрунтовані затримнки в отриманні фінансового звіту,
• отримання недостовірної або неповної інформації,
• погіршення фінансового стану позичальника,
• наявність  у нього проблемних кредитів,
• погашення кредитів із запізненням,
• збільшення обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості,
• збитки протягом одного чи декількох кварталів,
• оплата векселями або бартером,
• несвоєчасна реакція на звернення банку,
• спроби позичальника змінити масштаби проекту,що фінансується,
• уповільнення темпів реалізації продукції,
• зміни в економіці,що можуть вплинути на госп.діяльність позичальника,
• форс-мажорні обставини,
• випадки виявлення підробок,
• імовірність злиття,реорганізації фірми,
• зміни в керівництві фірми,
• хвороба або смерть керівника фірми.

       Основні причини виникнення проблемних кредитів:

• кредитування інсайдерів- на пільгових умовах, або у великих розмірах,
• неповна кредитна інформація,
• невиважений підхід до кредитної діяльності – рішення про пролонгацію кредитів,зміни графіків іх погашення,невміння працівників банку правильно аналізувати та оцінювати фінансову документацію,
• кредитування у занадто великих сумах- коли суми кредитів перевищують можливості позичальника,
• конкуренція,
• недостатній рівень супрводження кредитів- відсутність контролю працівників банку на станом заставленого майна та іншими ситуаціями.

     У банку для здійснення контролю за ходом погашення кредиту формується спеціальне кредитне досьє, де зосереджена вся документація по кредитній угоді і всі необхідні відомості про позичальника. Документи групуються в такий спосіб;

- матеріали по кредиту  (копії кредитного договору, боргових  зобов'язань, гарантійних листів  і т. п.);

- фінансово-економічна  інформація (фінансові звіти, аналітичні  таблиці, податкові декларації; бізнес-плани  і т. п.);

- матеріали про кредитоспроможність клієнта (аналітичні звіти кредитних інспекторів, зведення, отримані від інших банків, відповіді на запити і т. п.);

- документи по забезпеченню  кредиту (договір застави, документи  про передач}' прав по внесках  і цінних паперах, заставні  і т. п.);

- листування по кредиту  (листування з клієнтом, записи  телефонних розмов і т. п.).

      Найбільш загальним і часто застосовуваним у банківській практиці є показник питомої ваги простроченої позичкової заборгованості, що характеризує стан питання з проблемними і простроченими активами. Цей фінансово-економічний індикатор виступає одним з центральних при аналізі результатів реалізації кредитно-інвестиційної стратегії банку взагалі і кредитування реального сектора економіки зокрема .

      Серйозною проблемою є відсутність застосовних на практиці інструментів прогнозування і планування величини показника питомої ваги простроченої позичкової заборгованості банку. Особливо актуальна ця проблема для банків, у яких аудит проводиться за міжнародними стандартами фінансової звітності і керівники яких ставлять завдання зменшення реально сформованого рійня показника до середньосвітової його величини.

     Для чіткого розуміння проблеми введемо наступну систему показників, що відбивають стан банківської позичкової заборгованості.

    Поточна позичкова заборгованість (ППЗ) - позичкова заборгованість по основному боргу, термін платежу по якій ще не настав.

     Прострочена позичкова заборгованість (ПППЗ) - позичкова заборгованість по основному боргу, не погашена позичальником у встановлені кредитним договором терміни.

     Загальна позичкова заборгованість (ЗПЗ) - залишок основного боргу за наданими банком позичальнику кредитами, тобто сума ППЗ і ПППЗ на момент проведення аналізу показника.

      При складній діючій податковій системі, що характери-зується великою кількістю податків, високими ставками оподаткування і дуже значними штрафними санкціями за недотримання податкового законодавства, ризик неповер-нення кредиту значно зростає. Це пов'язано з тим, що кошти для здійснення платежів по кредиту, можуть бути вилучені в доход держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Банківський моніторинг

      Величина середньої платоспроможності позичальників вносить свою лепту в коливання розглядуваного показника. Чим вищий середній рівень кредитоспроможності, тим більшою є ймовірність своєчасного і повного розрахунку позичальника з банком. Таким чином, фактори зовнішнього (по відношенню до банку) середовища і можливі їхні комбінації можуть здійснювати довгостроковий визначальний вплив на формування середньої величини рівня простроченої позич-кової заборгованості, підвищуючи або знижуючи її.

      До внутрішніх (мікроекономічних) чинників впливу на величину проблемних кредитів можна віднести:

- використання вищим керівництвом  стратегічних і так-тичних методів планування і управління діяльністю банку і відповідно переслідування (контроль) стратегічних або тактичних інтересів;

- кваліфікація персоналу банку  і застосовувана система перепідготовки  кадрів:

- ступінь комплексності й ефективність  використовува-них методів моніторингу кредитів;

— рівень узгодженості (чіткість координації) дій функціо-нальних підрозділів  банку в процесі стягнення  ПППЗ.

      Фактори, що негативно впливають на виконання зобов”язань за кредитним договором - пов”язані з діяльністю позичальника, пов”язані з діяльністю банку, фактори, які не знаходяться під контролем банку.

     Фактори, пов”язані з діяльністю позичальника,причинами якої є:

• недосвідченість,незацікавленість позичальника,
• погіршення якості продукції та робіт,
• помилки в оцінці ринків збуту,
• недосвідчене управління економікою,
• неправильні фінансові операції,при зростання дебітор.заборгованості,
• незадовільне управління грошовими потоками,
• недостатній операційний доход,
• відсутність капіталу та досвіду в нових сферах діяльності позичальника,
• проблеми фірми ринкового характеру,
• злочинні діх позичальника,
• вплив на позичальника економічних проблем,
• псування незастрахованого майна,
• інші причини.

 Фактори, пов”язані з діяльності банку:

- відсутність налагодженої системи інформації,

- недостатньо досконала кредитна політика банку,

- необгрунтовано ліберальне ставлення до позичальник,

- неякісно проведена оцінка кредитоспроможності позичальника,

- неякісне структурування кредиту,

- помилки в оцінці забезпечення кредиту,

- неповне відображення в кредитному договорі,умов,що забезпечують інтереси банку,

- відсутність контролю за позичальником,

- фінансові зловживання та перевищення своїх службових повноважень спеціалістами кредитного відділу.

Фактори, які не знаходяться під контролем банку:

-погіршення економічної  кон”юнктури,

-зміна політичної  ситуації,

-зміна законодавства.

     Найважливішим  елементом кредитного моніторингу  є збір достовірної інформації  та її регулярний аналіз. У  роботі із стягненням проблемних  кредитів банк повинен діяти швидко, без затримок.

     Основні  дії банку,спрямовані на повернення  кредиту :

     - організаційна, фінансова допомога банку позичальнику (розробка програми, робота з керівництвом, призначення керівників та консультантів, розширення кредиту),

      - безпосереднє повернення кредиту в якомога короткі строки (розробка і реалізація плану поліпшення виробничої діяльності позичальника, звернення до гарантів і поручителів,застосування заходів правового характеру,оформлення документів про банкрутство).