Шляхи удосконалення роботи податкової служби України

ЗМІСТ

 

	Вступ ……………………………………………………………………..	3
1.	Суть та принципи побудови податкової системи ……………………..	5
2.	Податкова служба як складова податкової системи …………………..	9
3.	Аналіз розвитку податкової системи …………………………………..	17
4.	Перспективи розвитку податкової системи України…..………………	22
5.	Реформування  оподаткування в Україні ……………………………….	25
6.	Шляхи удосконалення  роботи податкової служби України ………….	28
	Висновки …………………………………………………………………	32
	Список використаної літератури ……………………………………….	34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Проблема оподаткування  в усі часи була надзвичайно актуальною, адже саме податки є тим джерелом надходження коштів до державної  скарбниці, без якого неможливо  уявити процвітаючу та стабільну країну. Податки є дуже  складною фінансовою категорією, яка впливає на всі економічні явища та процеси. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки – це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу. З другого боку, податки – це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі, а їх мобілізація й використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп. Нині податки – це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню [1]. Держава не може існувати за рахунок лише добровільних, благодійних надходжень. Вона повинна мати бюджет із стабільним джерелом надходжень, роль яких виконують, у першу чергу податки.  

Податкова система  має відображати конкретні умови  країни: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, зовнішньої і внутрішньої політики, традицій народу, географічне положення і безліч інших чинників. У зв’язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків, порядок їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятися в різних країнах.

Система оподаткування  в Україні, як і будь-яка інша система, має свої недоліки. Наявність  значних  проблем  у  сфері  оподаткування,  зокрема  завищення  ролі фіскальної функції  податків,  неефективність  деяких  із  них  та  неврегульованість  питання надання пільг, недостатнє  наповнення  дохідної  частини  бюджету  зумовлює  необхідність  дослідження  питань  щодо впливу податкової  системи на основні  економічні  процеси для  виявлення негативних  тенденцій  та підвищення рівня ефективності оподаткування.

Сьогодні податкова  система України перебуває на етапі кардинальних перетворень. У  державі постійно проводилась політика зміни системи оподаткування, але на жаль, не завжди продумана, економічно обґрунтована та не завжди це відбувалось у комплексі з іншими фінансовими нововведеннями.

Вагомий внесок у дослідження питань теорії та практики функціонування податкової системи, вирішення проблеми розробки та реалізації політики оподаткування як важливого економічного важеля регулювання зробили       В.В. Барабанова [2], З.С. Варналій [3], Н.А. Вахновська [4], Ю.М. Воробйов [5], Т.Н. Корнієнко [6], О. Молдован [7], Г. Нагорняк [8], Л.П. Олейнікова [9],    Н.А. Степанюк [10], але не зважаючи на це, є ще ряд питань, які остаточно не розкриті, а в період податкової реформи, яка діє вже два роки, виникло ще більше суперечностей.

Дослідження податкової системи України, аналіз її основних недоліків та визначення шляхів їх подолання – основна мета написання цієї роботи.

Завдання курсової роботи наступні:

• розглянути складові податкової системи;
• дослідити та проаналізувати розвиток податкової системи України;
• визначити недоліки і переваги податкової системи України;
• висловити пропозиції щодо вдосконалення податкової системи в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. СУТЬ ТА ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ

 

Першим в  історії людства поняття податку  розкрив Адам Сміт  у праці  «Дослідження про природу і причини  багатства народів» (1776 р.), який написав: «Податок – це тягар, який накладається державою  у формі  закону, що передбачає і його розмір, і порядок сплати». Також А. Сміт виокремив  основні принципи оподаткування:

• справедливості, яке стверджує загальність оподаткування і рівномірність його розподілу відповідно до доходів;
• визначеності, коли час оплати податку, спосіб і сума платежу мають бути з точністю і заздалегідь відомі платнику й не залежати від суб’єктивних факторів;
• зручності, тобто кожен податок повинен стягуватись у такий час і  такий  спосіб, які найбільш зручні для платника;
• економії (раціональності), коли будь-який податок має стягуватися таким чином, щоб із доходів платника вилучалось якомога менше понад те, що  надходить до державної скарбниці.

Основу побудови сучасних податкових систем, поряд із принципами      А. Сміта, визначають також принципи, розроблені німецьким економістом     А. Вагнером, який не просто доповнив, а надав їм нового концептуального характеру. Керуючись теорією колективних потреб, на першу позицію в оподаткуванні він поставив принципи достатності й еластичності. Саме  завдяки цьому принципи оподаткування стали системою, що враховувала  інтереси не лише платника податків,  але  й  держави  з  пріоритетом останньої. Тобто перед оподаткуванням постало завдання збалансування інтересів держави та платників податків, яке без перебільшення і в сучасних умовах є ключовою проблемою формування податкової політики будь-якої  цивілізованої держави світу.

А. Вагнер не лише визначив принципи оподаткування, але  й  систематизував  їх у чотири окремі групи. 

1) фінансові  принципи, серед яких достатність  та еластичність  (рухомість)  обкладення;

2) народногосподарські  принципи – належний вибір  джерела  обкладення,  правильна  комбінація різних податків у  таку систему, яка б зважала  на  наслідки  і умови їх перекладення;

3) етичні принципи, принципи справедливості: загальність  оподаткування  та  рівномірність;

4) сукупність  адміністративно-технічних правил  чи принципів  податкового  управління: визначеність обкладення, зручність сплати податку та максимальне  зменшення витрат на стягнення.

Довгий історичний шлях розвитку, який пройшли податкові  системи  різних країн, накопичення  знань та їх осмислення вченими і  практиками збагатили міжнародний  досвід  визначенням  нових  правил,  принципів, вимог,  реалізація  яких  дає  змогу  найбільш повно  досягти  поставленої мети  в  конкретних умовах. Зокрема, при побудові сучасної податкової системи США, здійсненої у 80-ті рр. ХХ ст., були закладені такі принципи [11]:

• справедливість по вертикалі (податок відповідає матеріальним  можливостям платника податків);
• справедливість по горизонталі (використання єдиної податкової ставки для  одних і тих самих доходів);
• ефективність (можливості до економічного зростання та розвитку підприємництва);
• нейтральність (незалежність від сфер інвестиційних вкладень);
• простота (у підрахунку, доступності та розумінні).

А.В. Бризгалін зазначає, що кожній сфері податкових відносин відповідає власна система організаційних, економічних  та юридичних принципів.

А. Смірнов вважає, що основними принципами оподаткування є такі:  достатність, продуктивність, еластичність, стабільність, фіскальний  федералізм, визначеність, економність, зручність для платника податків, вибір джерела оподаткування та нейтральність. 

У свою чергу, на думку М.В. Карасьова, «податкова система – це  взаємозалежна сукупність всіх існуючих у державі суспільних відносин, що  складаються у сфері оподатковування і мають економічний, політичний, організаційний і правовий характер».

Податкова система держави є різновидом динамічної, відкритої, складної  системи. Як відкрита система, вона взаємодіє з іншими елементами, а тому  має формуватися з урахуванням їх особливостей. Податкова система, що не  відповідає соціально-економічній і політичній системам держави, не може бути ефективною і стабільною, а їх невідповідність свідчить про нагальність реформування оподаткування. Необхідність забезпечення відповідності  податкової системи країни соціально-економічній і політичній системам є  причиною становлення національно особливих податкових систем, кожна з яких, навіть складаючись з однакових елементів, не є точною копією податкової системи іншої країни [12].

Світова фінансова  наука сформувала принципи, які визначають науковий підхід до характеристики внутрішньої сутності і суспільного призначення податкової системи [13, с. 126-127]:

1. Принцип вигоди  та адміністративної зручності.  Цей принцип наголошує на тому, що втрати добробуту в результаті  сплати податків мають  бути  співмірними для платників з  тими вигодами, котрі вони отримують за рахунок фінансованих  з податкових надходжень  потреб  і  суспільних благ.

2. Принцип платоспроможності.  Цей принцип декларує, що тягар  оподаткування має розподілятись  відповідно до платоспроможності  платника  податків (розміру доходу,  обсягу  споживання,  вартості майна тощо). 

3. Принцип визначальної  бази. В основу побудови певної  податкової  системи має бути  покладена соціально-економічна  доктрина держави. 

Виявом соціально-економічної  доктрини держави на практиці є прогнозована величина видатків бюджетів. Саме ця прогнозована (але в жодному разі не запланована) величина і є визначальною базою для встановлення норми оподаткування в державі.

Науковий підхід до побудови раціональної податкової системи передбачає, по-перше, системність, по-друге, встановлення основобудівної бази цієї системи і, по-третє, формування правової бази.

Потреба системності  полягає в тому, що всі податки  мають бути взаємопов’язані та органічно  доповнювати один одного, не суперечити системі оподаткування в цілому й окремим її елементів.

Основобудівною  базою побудови податкової системи  є обсяг бюджетних видатків. Податки – не самоціль, а засіб для виконання державою своїх функцій, і з цих позицій вони походять від державних видатків.

Податкова система -  продукт податкового законодавства. Вона створюється в результаті прийняття низки законодавчих актів, які затверджують відповідні принципові положення, види податків і зборів, порядок нарахування і утримання кожного з них, обов’язки для всіх суб’єктів оподаткування.

Сьогодні принципами побудови системи оподаткування  в Україні проголошені [13, с. 127-128]:

• загальність оподаткування – кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є;
• рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків  незалежно від соціальної расової, національної, релігійної належності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
• невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
• презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників  податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
• фіскальна достатність – встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
• соціальна справедливість – установлення податків  та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
• економічність оподаткування – установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
• нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоспроможності платника податків;
• стабільність – зміни до будь-яких елементів та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки , а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
• рівномірність та зручність сплати – встановлення строків сплати податків та зборів на підставі необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
• єдиний підхід до встановлення податків та зборів – визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.