Сучасні аспекти методології економічної науки

5. Виходить  з того, що один і той самий  ефект в економічній системі  може бути досягнутий під впливом  різних імпульсів.

Як  відомо, економічні процеси, що відбуваються в різних країнах світу в ті чи інші історичні часи, мають схожі закономірності розвитку. їх вивчення має важливе значення для розуміння того шляху, який має пройти економіка в майбутньому, щоб не повторювати помилки і пройти його найефективніше. Тому важливим підходом до їх аналізу є поєднання історичного і логічного способів дослідження. На відміну від історика, економіст намагається, вивчаючи історичні факти господарського життя різних країн і народів, виявити ті процеси, які є закономірними. Абстрагуючись від чогось конкретного, нетипового, незакономірного. Особливо актуальним використання цього методу є економічній науці сучасного періоду, яка намагається вивчати досвід інших країн на шляху переходу економіки від командно-адміністративної до ринкової системи господарювання. Починаючи з 60-х років XX ст., у світовій економічній науці дуже широко використовуються математичні методи і моделі Вони допомагають встановлювати кількісні та якісні залежності в економічних процесах, що приводить до розуміння суті і можливостей їх розвитку, мають дуже важливе значення для програмування економічних процесів. Моделі складаються для мікро- і макрорівня, бувають статичні та динамічні, балансові й оптимізаційні. Для описування економічних процесів застосовуються словесні моделі, для виявлення певних залежностей - графічні моделі, для пояснення функціональних залежностей у вигляді рівнянь — математичні моделі. Всі вони можуть використовуватись одночасно для більш повного наукового пізнання [3, c. 58-59].

Методи  дослідження економічних процесів та явищ практично використовують від  моменту цієї спеціальної системи  знань. Їх визначають як традиційні, базові, основні, спеціальні, логічні. Йдеться  про найпоширеніші, ключові моменти, без яких аналітичні дослідження практично неможливі. Існують різні класифікацію логічних методів, і найпоширеніша така: - аналітичний метод - дає змогу пізнати його окремі сторони, процеси, елементи, існуючи зв'язки і факторні взаємодії, дати проміжні оцінки виробничим подіям та роботі окремих підрозділів - деталізація - розкладання підсумкових показників дає змогу побачити серйозні відмінності і різноманітність первісних показників. Тому виникає потреба йти від загальних показників до деталізованих, послідовно розчленовуючи загальні показники на складові. - порівняння — це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами або явищами. - балансовий метод ґрунтується на обмеженості, кінцевості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв'язках між окремими елементами сукупності, які у зв'язку з цим виникають. У процесі аналізу в цьому курсі вивчають баланс товарної продукції, усілякі баланси окремих відхилень, узгодженість дії факторів. - суть методу елімінування полягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. - серед статистичних методів, що використовуються в аналізі, чільне місце посідає табличний метод. Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганням цифрової інформації. - економіко-математичні та інші методи передбачають використання комп'ютерної технології та належних програм. У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосування знаходять соціологічні методи дослідження, насамперед анкетний, опитування, співбесіди та ін. [5, c. 35-37]

Не  дивлячись на важливість проаналізованих  методів вивчення економічних систем, їхню ефективність при оптимальному поєднанні, нині спостерігаємо необхідність подальшого розвитку методології пізнання закономірностей еволюції систем з метою відповіді на нові складні питання і виклики, які ставить третє тисячоліття. При цьому, на наше переконання, саме постіндустріальна парадигма дослідження сучасних економічних систем є тим дороговказом, який дає змогу розкривати внутрішні механізми саморозвитку систем і накреслювати підходи до порівняння систем на порозі третього тисячоліття, в умовах формування постіндустріального. інформаційного суспільства.

Отже, знання економічної теорії передбачає не тільки володіння методологією аналізу  реальних економічних процесів, розуміння  сутності економічних законів та категорій, а й уміння знаходити  кількісне вираження їх і користуватись  точними статистичними методами для управління економікою [2, c. 13].

Висновки

Термін  «метод» походить від грецького  слова methodas, яке буквально означає: «шлях до чогось», «шлях пізнання» (або дослідження), вчення, теорію. У  найбільш загальному філософському значенні воно означає засіб пізнання як певну сукупність або систему прийомів і операцій з метою мисленого відтворення предмета, що вивчається. Стосовно економічної теорії це означав шлях пізнання системи економічних відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, мисленого відтворення, у теорії діалектики цієї взаємодії.

Система таких прийомів і операцій не може бути довільною. Вона повинна узгоджуватися з  об'єктивними законами розвитку самої  дійсності. Тому вчення про цю систему  прийомів, способів пізнання і перетворення світу вивчає наука методологія. Назва «методологія» також походить від грецьких слів «метод» і «логос». Останнє означає «слово», «поняття», «вчення». Органічна єдність матеріалізму і діалектики зумовлює появу діалектико-матеріалістичного методу дослідження економічних форм, або методу матеріалістичної діалектики. Якщо діалектичний матеріалізм - діалектика всієї дійсності (природи, суспільства, мислення), то діалектичний метод виступає гносеологічним і логічним відбиттям всієї діалектики.

Сучасна західна  економічна наука значною мірою  використовує аналіз законів, які відображають статичну рівновагу економічної  системи (своєрідну миттєву фотографію потреб, ресурсів, технології тощо), і  законів, що відображають явища у  динаміці у процесі еволюції. Зокрема, закон спадної продуктивності має сенс лише у статичній моделі економічного розвитку. Її використання називають іще нерівноважним методом, на противагу статистичному, або рівноважному. У політичній економіці має місце також розмежування економічних законів відповідно на закони функціонування і закони розвитку.

Список  використаної літератури

1. Блауг  М. Методология экономической  науки. М., НП “Журнал Вопросы  экономики”, 2004, с. 357

2. Гальчинський  А. Економічна наука: проблеми  методологічного оновлення //Економіка України. - 2007. - № 3. - C. 4-13

3. Єременко В.  Економічна наука: проблеми логіки, методології, класифікації //Економіка  України. - 2005. - № 12. - C. 52-64

4. Єрохін С. Сучасні  методологічні проблеми економічної  науки //Актуальні проблеми економіки. - 2002. - № 5. - C. 3-10.

5. Леоненко П., Черепніна  О.І. Сучасні економічні системи  : навч. посібник. - К. : Знання. 2006.-429 с.

6. Лукінов І. Економічні  трансформації (наприкінці XX ст.). - К. : ПАН України Ін-т економіки. 1997. -455 с.

7. Маевский В.  Эволюционная теория и макроэкономика  Вопросы экономики. -1997. -ХоЗ.- С. 25-30.

8. Малий І. Економічна  наука: проблеми усвідомлення  методології //Економіка України. - 2006. - № 9. - C. 45-54

9. Онопрієнко В.  Інноваційна економіка: методологія, прогнози, реалії: Десята міжнародна науко-во-практична конференція //Вісник Національної академії наук України. - 2005. - № 12. - C. 42-50

10. Світова економіка  : підручник / А.С. Філіпенко. О.І.  Рогач. О.І. Шнирков та ін. - К. : Либідь. 2000. -582 с.

11. Сунцова О.О.  Методологічні та теоретичні  засади фінансової науки: ретроспективний  аналіз //Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 3. - C. 9- 16

12. Тарасевич  В. Про предмет фундаментальної  економічної науки Економіка  України. - 1998. - № 4. - С 60-67.

13. Філіпенко А.С.  Глобальні форми економічного  розвитку: історія і сучасність. - К. : Знання. 2007. - 670 с

14. Чистилін Д.  До питання теорії суспільного розвитку: аспект самоорганізації Економіка України. - 2002. - № 2. - С. 43-49.

15. Чухно А. Постіндустріальна  економіка: теорія, практика та  їх значення для України. -К. : Логос. 2003. -631 с.

16. Чухно А.А.. Юхименко  П.І., Леоненко П. Сучасні економічні теорії: підручник / за ред. А.А. Чухна. - К. : Знання. 2007. - 878 с.