Сутність міжнародного стандарту ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Сентября 2013 в 21:55, реферат

Описание работы

Стандарт ISO 26000 – це добровільна настанова з соціальної відповідальності і не є документом, що передбачає сертифікацію, як, наприклад, ISO 9001 та ISO 14001. Згідно ISO 26000 компанія включає такі компоненти, як захист прав людини, навколишнього природного середовища, безпеку праці, права споживачів та розвиток місцевих общин, а також організаційне управління та етику бізнесу. Тобто у керівництві враховані усі принципи, які зазначені у Глобальній ініціативі ООН (документі, до якого приєдналося 6 тисяч компаній та організацій, серед яких 130 українських).

Файлы: 1 файл

ТЕМА 1.docx

— 60.64 Кб (Скачать файл)

 

Протипожежна профілактика - комплекс організаційних і технічних  заходів щодо попередження, локалізації  та ліквідації пожеж, а також щодо забезпечення безпечної евакуації  людей та матеріальних цінностей  у разі пожеж.

Пожежі завдають величезних матеріальних збитків, призводять до травм  та загибелі людей, так як супроводжуються  виникненням небезпечних чинників, таких як відкритий вогонь, підвищена температура, токсичні речовини, дим, недолік кисню, ушкодження і порушення будівель, споруд, вибухи технічного обладнання тощо. Тому виконання правил пожежної безпеки на підприємствах є обов'язковим для всіх посадових осіб і громадян. Основи пожежної безпеки закладаються на стадії проектування підприємства, будівлі, споруди, планування технологічного процесу, встановлення обладнання, тобто враховується інженерно - технологічними заходами, які представлені в проектах при розробці проектної документації на будівництво, і вимагає суворого дотримання протипожежних правил у процесі експлуатації.

Система попередження пожеж - це комплекс організаційних і технічних  засобів, спрямованих на виключення можливості виникнення пожеж, на запобігання  утворення горючої і вибухонебезпечного середовища шляхом регламентації вмісту горючих газів, парів і пилу в  повітрі, а також виключення можливості виникнення джерел загоряння або  вибуху; забезпечення пожежної безпеки  технологічних процесів, обладнання, електрообладнання, систем вентиляції, збереження сировини та інших матеріалів.

Виключенню та запобігання  пожеж сприяє: герметизація виробничого  устаткування, заміна горючих речовин, які застосовуються в технологічних  процесах на негорючі, обмеження обсягів  речовин, які застосовуються і зберігаються на підприємстві; контроль над концентрацією  речовин в повітрі в приміщеннях  і технологічному обладнанні; застосування робочої та аварійної вентиляції; відвід займистою середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; застосування інгібуючих і флегматізірующіх домішок; вибір безпечних швидкісних режимів руху середовища і пр.

  Система пожежного захисту забезпечується застосуванням архітектурно-проектних рішень, перешкод шляху поширення пожежі, огнеотсекающіх пристрої на технологічних комунікаціях, в системах вентиляції, повітряного опалювання і кондиціонування повітря.

  Організаційно-технічні заходи пов'язані з системами попередження пожеж та системами протипожежного захисту і повинні включати: організацію пожежної охорони, організацію відомчих служб відповідно до законодавства України та рішеннями місцевих органів самоврядування; паспортизацію речовин, матеріалів, виробів, технологічних процесів, будівель і споруд в частині забезпечення

  Усі заходи пожежної безпеки виробництва за призначенням поділяються на чотири групи:

  1). Заходи, які забезпечують пожежну безпеку технологічного процесу та обладнання, збереження сировини і готової продукції.

2). Будівельно-технічні заходи, спрямовані на виключення причин  виникнення пожеж і на створення  стійкості огороджувальних конструкцій  і будівель, на запобігання можливості  розповсюдження пожеж і вибухів. 

3).  Організаційні заходи, які забезпечують організацію  пожежної охорони, навчання працюючих  методів запобігання пожеж і  застосування первинних способів  гасіння пожеж. 

4). Заходи щодо ефективного  вибору способів гасіння пожеж,  оснащення пожежного водопостачання, пожежної сигналізації, створення  запасу засобів гасіння. 

  Протипожежний захист забезпечується: вибором класу вогнестійкості об'єкта і меж вогнестійкості будівельних конструкцій; обмеженням поширення вогню в разі виникнення вогнища пожежі; застосуванням систем протидимного захисту; забезпеченням безпечної евакуації людей; застосуванням засобів пожежної сигналізації, сповіщення та пожежогасіння; організацією пожежної охорони підприємства,

Будинки і споруди, з урахуванням  категорії виробництва, групують в  зони. Зони і самі будівлі і споруди  всередині кожної зони розміщують з  урахуванням рельєфу місцевості, рози вітрів та протипожежних розривів, щоб виникла пожежа не могла завдати  шкоди сусіднім об'єктах.

 

    1. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.

 

 

Автоматична установка пожежогасінні (АУПГ)  — установка пожежогасіння, що автоматично спрацьовує при перевищенні  контрольованим чинником (чинниками) пожежі встановлених порогових значень в зоні, що захищається.

Вживання таких систем, де вогнегасна речовина при спалаху  автоматично подається в приміщення, яке захищається, особливо виправдано при захисті дорогого обладнання, матеріалів або цінностей. Установки  автоматичного пожежогасіння дозволяють ліквідовувати на ранній стадії спалах твердих, рідких і газоподібних речовин, а також електроустаткування  під напругою. Такий спосіб гасіння  може бути об'ємним при створенні  вогнегасної концентрації за всім обсягом  приміщення, яке захищається, або  локальним — у випадку, якщо вогнегасна концентрація створюється довкола  пристрою, яке захищається (наприклад, окремого агрегату або одиниці технологічного обладнання).

Розглянемо різновиди  використовуваних в  автоматичних системах пожежогасіння  вогнегасних речовин:

Водяне пожежогасіння.  Найбільш доступним і поширеним  засобом пожежогасіння є звичайна вода. Але кількість виливаної  води при гасінні пожежі інколи завдає збитку не менший, ніж сама пожежа; до того ж є речовини, де вода може стати  каталізатором ще більшої пожежі або її вживання не настільки ефективно. Все більше поширення як різновид водяної пожежогасінні отримує  мілко-дисперсна вода. В деяких випадках вона може замінити дороге газове пожежогасіння. Вода в даних установках через  спеціальні насадки перетворюється на водяний туман, який заповнює об'єм приміщення, і ефективно впливає  на осередок спалаху, не наносячи збитку обладнанню, меблям і людині.

Пінне пожежогасіння.  Пінне  пожежогасіння отримало найбільше  поширення в нафтовидобувних  і нафтопереробних галузях, а  також в різного роду сховищах нафтопродуктів. Залежно від хімічного  складу піни, яке визначає її призначення, вона не завжди буває нешкідливою, і  злив такої піни в каналізацію  не можливий. Необхідна утилізація відходів після пожежі, що перешкоджає  її широке поширення і повсюдне використання. Хоча останніми роками з'явилися  концентрати піни, які застосовуються для пожежогасіння в міських умовах, наприклад в транспортних тунелях; їх можна зливати в каналізацію (утилізувати).

Газове пожежогасіння.  Не дивлячись на високу вартість найбільш ефективними для використання в  системах пожежогасіння з найменшим  нанесенням шкоди при гасінні  пожежі для приміщень з будь-яким виробничим і технічним призначенням є автоматичні установки газового пожежогасіння (АГПГ). Унікальна здатність  газу проникати через щілини в  самі недоступні місця і ефективно  впливати на осередок спалаху набула найширшого поширення при використанні вогнегасних газів в автоматичних установках газового пожежогасіння  у всіх областях людської діяльності.

 По своєму складу  гази бувають практично нешкідливі  для здоров'я людини, умовно шкідливі (витісняють кисень з приміщення, яке захищається, при пожежі) і  шкідливі. Нешкідливі гази можна  видалити з приміщення після  пожежі через загальнообмінну вентиляцію, умовно шкідливі і шкідливі повинні віддаляться через спеціальні окремі системи димовидалення.

Порошкове пожежогасіння.  Порошкове пожежогасіння останніми  роками набуло досить широкого поширення  через свою доступність і ефективність при дії на відкритий вогонь.

 Установки автоматичного  порошкового пожежогасіння будуються  аналогічно автоматичним установкам  газового пожежогасіння по тих  же нормах і правилах. Установки  автоматичного порошкового пожежогасіння  призначені для локалізації і  гасіння пожеж класів А, В,  С і електрообладнання під  напругою до 1000 В промислових,  складських, житлових, торговельних, адміністративних  приміщеннях, гаражах та інших  об'єктах. Порошок, який викидається  при спрацьовуванні модуля, не  надає шкідливої дії на одяг  і тіло людини, не викликає  псування майна і легко віддаляється  протиранням, пилососом або водою. 

Аерозольне пожежогасіння.  Аерозольне пожежогасіння з огляду на багато причин не набуло настільки  масштабного поширення, як воно на те заслуговує.

Системи управління пожежогасінням можуть бути як автономні, так і вбудовані, інтегровані в систему пожежної сигналізації. У сучасних системах автоматичного пожежного захисту  будівлі використовуються всі найсучасніші технології пожежогасінні, а також  новітні апаратно-програмні засоби пожежної сигналізації, сповіщення людей  про пожежу і управління інженерними  системами пожежної автоматики.

 

 

ТЕМА 8. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ОХОРОНИ ПРАЦІ

 

    1. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.

 

    1.  Види та основні параметри проведення наглядових заходів.

 

Основною метою перевірки стану охорони праці є аналіз існуючої на підприємстві системи управління охороною праці та визначення її ефективності, це попередження необхідне для того, щоб дати можливість підприємству проаналізувати дотримання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, провести коригуючі заходи.

Чинним законодавством передбачено  здійснення перевірок стану дотримання норм законодавства про охорону  праці будь-якого суб’єкта господарювання низкою уповноважених державних  органів. Зокрема, це планові та позапланові перевірки з охорони праці.

Крім того, з метою проведення профілактичних заходів, спрямованих  на усунення шкідливих і небезпечних  виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним  захворюванням працівників, викликаним умовами праці, планові та позапланові  перевірки стану профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах  можуть проводити страхові експерти з охорони праці відділень  Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань України. Порядок проведення таких перевірок  регулюється Постановою правління  Фонду «Про затвердження Положення  про службу страхових експертів  з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань». У разі виявлення порушень перевіряючими складається та вноситься подання роботодавцеві з вимогою щодо усунення виявлених порушень. Одночасно з цим страховими експертами з охорони праці можуть складатися також подання органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров’ю або життю працівників.

Для вжиття своєчасних заходів  щодо зменшення небезпечних ризиків  вважається доцільним дати оцінку стану  охорони праці на підприємстві шляхом проведення аудиту з охорони праці, який є складовою системи управління охороною праці на кожному підприємстві. На сьогоднішній день на законодавчому  рівні не врегульовані методи, порядок, процедури та періодичність проведення такого аудиту та не визначені спеціалізовані організації, які можуть його проводити.

Кожне підприємство має розробити  та впровадити низку документів та заходів, спрямованих на забезпечення вимог чинного законодавства  з питань охорони праці. Умови  трудового договору з працівниками, а також зміст інших локальних  актів підприємства з охорони  праці не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці, а ознайомлення з ними працівників є обов’язковим.

 

 Мінімальний перелік  документів (заходів), які повинні  бути в наявності на будь-якому  підприємстві, наведений нижче. 

 Перелік необхідної  документації підприємства з  охорони праці:

   

Колективний договір.

Згідно з вимогами ст. 20 Закону про охорону праці, питання  охорони праці повинні бути врегульовані в колективному договорі (угоді), в  якому передбачається забезпечення працівникам соціальних гарантій у  галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством.

Положення про систему  управління охороною праці.

Повинно бути розроблено на підставі вимог ст. 13 Закону про охорону  праці. Містить визначені і документально  оформлені основні напрямки діяльності підприємства у сфері охорони  праці, а також комплекс взаємопов’язаних заходів для виконання вимог  законодавчих та нормативно-правових актів з промислової безпеки  та охорони праці на підприємстві. У Положенні слід розробити прийнятну  для даного підприємства форму контролю за охороною праці з боку працедавця та представників трудового колективу. На практиці застосовується триступінчатий контроль за станом охорони праці.

Положення про службу охорони  праці (або положення про діяльність посадової особи, що виконує функції  служби охорони праці).

Для опрацювання Положення  про службу охорони праці підприємству необхідно враховувати вимоги ст. 15 Закону про охорону праці.

Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці.

Визначає вимоги до діяльності на підприємстві уповноважених найманими  працівниками осіб з питань охорони  праці згідно зі ст. 41 та 42 Закону про  охорону праці. Уповноважені найманими  працівниками особи з питань охорони  праці обираються загальними зборами  трудового колективу на підприємствах, де немає професійної спілки, для  здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про  охорону праці.

Протокол загальних зборів трудового колективу

про призначення уповноваженої  найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Положення про порядок  проведення навчання і перевірки  знань з питань охорони праці.

Має бути розроблене на підставі Типового положення про порядок  проведення навчання і перевірки  знань з питань охорони праці  та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Наказом Держкомнаглядпраці України № 15 від 26.01.2005.

Наказ про організацію  навчання та перевірку знань з  охорони праці посадових осіб і працівників підприємства та затвердження складу комісії з перевірки знань  з питань охорони праці.

Кількість членів комісії  повинна бути не менше трьох осіб.

 План-графік проведення навчання та перевірки знань працівників підприємства.

Повинен бути доведений до відома працівників.

Тематичні плани та програми навчання з питань охорони праці  посадових осіб та робітників підприємства.

 

 Перелік посадових осіб і спеціалістів, навчання яких з питань охорони праці проводиться

у навчальних закладах; на підприємстві.

 Екзаменаційні білети 

(перелік контрольних  питань) для перевірки знань з  охорони праці.

 Протоколи засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

 

 Наказ про призначення посадових осіб, відповідальних за проведення інструктажів з охорони праці.

За характером і часом  проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Програма вступного інструктажу. Програма первинного інструктажу на робочому місці.

Повинні враховувати специфіку  підприємства.

Перелік діючих інструкцій з охорони праці.

Інструкції розробляються  з урахуванням вимог «Положення про розробку інструкцій з охорони  праці», затвердженого Наказом Держнагляд­охоронпраці України № 9 від 29.01.1998.

 Перелік професій і видів робіт, для яких повинні бути розроблені інструкції з охорони праці.

Повинен охоплювати всі види робіт і професій підприємства.

 Наказ про розробку (перевидання, продовження терміну дії) інструкцій з охорони праці.

Інструкції для дія  інструкції для працівників продовжується  на наступний термін.

Інструкції з охорони  праці (за професіями або спеціальностями, видами робіт).

Інструкції розробляються  з урахуванням вимог «Положення про розробку інструкцій з охорони  праці», затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці України № 9 від 29.01.1998.

Информация о работе Сутність міжнародного стандарту ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»